ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 344/18991/23
провадження № 61-8675св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, адміністрація Державної прикордонної служби України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, у складі судді Татарінової О. А., від 13 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Томин О. О., Бойчука І. В.,
Пнівчук О. В., від 27 травня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, адміністрація Державної прикордонної служби України, про заборону виїзду дітей за кордон без згоди батька.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що із 09 грудня 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому 23 червня 2018 року у них народилися діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
3. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 червня 2021 року
у справі № 344/17373/20 шлюб між сторонами розірвано.
4. Судовим наказом Івано-Франківського міського суду від 19 січня
2021 року у справі № 344/17406/20 присуджено стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей
у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
5. Крім того, в Івано-Франківському міському суді перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до нього про визначення місця проживання дітей з матір`ю та справа за його позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з батьком.
6. Після розлучення ОСОБА_2 чинила йому перешкоди у спілкуванні з дітьми. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 травня 2022 року у справі № 344/11652/21 зобов`язано ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні та участі у вихованні дітей відповідно до визначеного судом графіку зустрічей. Встановлено порядок участі батька у спілкуванні та вихованні дітей.
7. До 17 вересня 2023 року він проводив час з дітьми згідно з встановленим судовим рішенням порядком, проте після вказаної дати ОСОБА_2 вивезла дітей в невідомому напрямку, повідомляти йому місце їх перебування відмовляється, на контакт не виходить, на дзвінки, повідомлення в месенджерах та листи, надіслані на електронну пошту, не відповідала. Із 25 вересня 2023 року діти на заняття в гімназію не з`являлись.
8. 07 жовтня 2023 року він отримав електронного листа від ОСОБА_2, в якому та вказала, що перебуває разом з дітьми за кордоном. Його прохання поговорити з дітьми ігнорує. Дату повернення дітей в Україну не повідомляє.
9. Позивач вважає, що дії ОСОБА_2 є незаконними, оскільки спрямовані на шкоду його інтересам та інтересам дітей, порушують їхні права, унеможливлюють спілкування дітей з батьком, шкодять їх розвитку. В Україні у дітей є друзі, брати, сестри, вони ходили до школи (гімназії), а наразі повністю вирвані зі звичного середовища.
10. Зазначав, що дії ОСОБА_2, яка всупереч рішенню суду перешкоджає його спілкуванню з дітьми шляхом вивезення за кордон, є недобросовісними та такими, що не відповідають інтересам дітей. Він є батьком, який має рівні права з матір`ю щодо виховання дітей. Місце проживання дітей з матір`ю судом не визначено. Діти хочуть проживати з ним.
11. Вважає, що ОСОБА_2 може повернутись з дітьми в Україну на певний проміжок часу, оскільки тут залишився її батько, або з інших причин, не повідомляючи його, виїхати безперешкодно знову.
12. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд заборонити ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виїзд за межі України (за кордон) без згоди батька до досягнення ними 16-річного віку.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
13. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
14. Суди попередніх інстанцій вказали на відсутність законних підстав для заборони виїзду малолітніх дітей за межі України без згоди батька до досягнення ними 16-річного віку, оскільки позивач не довів неправомірності поведінки відповідачки чи незаконного переміщення дітей за кордон.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. 16 червня 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 травня 2024 року у справі № 344/18991/23.
17. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які
у липні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада
2018 року у справі № 914/2505/17, від 13 жовтня 2021 року у справі
№ 923/1379/20, від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19, від 18 лютого 2021 року у справі № 442/3516/20, від 17 квітня 2020 року у справі
№ 905/2319/17, від 25 березня 2020 року у справі № 570/1369/17, від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19, від 27 листопада 2019 року у справі
№ 1540/3778/18, від 31 березня 2021 року у справі № 635/9574/18,
від 02 лютого 2022 року у справі № 554/4715/20, від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19,
від 12 червня 2023 року у справі № 748/1575/22, від 24 січня 2019 року
у справі № 359/10337/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Зауважує, що твердження суду першої інстанції про те, що відповідачка повідомляла його про виїзд дітей за кордон і він спілкувався з дітьми за допомогою відеозв`язку, не відповідають дійсності та спростовані наявними у справі доказами. 24 вересня 2023 року він приїхав по дітей для спільного проведення часу, але за місцем проживання відповідачка з дітьми була відсутня, на дзвінки не відповідала, на будь-який зв`язок із ним не виходила, не надає можливості спілкуватися з дітьми ні йому, ні їх бабі та сестрі.
21. Стверджує, що не знав, що трапилось з його дітьми, і тільки після звернення до поліції із заявою про зникнення дітей, відкриття кримінального провадження, оголошення ОСОБА_2 в розшук, остання надіслала йому електронного листа, в якому повідомила, що знаходиться за кордоном та що нібито не буде перешкоджати йому у спілкуванні з дітьми. Втім, це твердження було неправдивим, відповідачка продовжувала ігнорувати всі його дзвінки та електронні листи з проханням дати поспілкуватись з дітьми.
22. Посилається на те, що він не має наміру повністю унеможливити виїзд дітей за кордон в разі задоволення позовних вимог і в разі необхідності наддасть відповідний дозвіл, що уже робив у березні 2022 року, коли дійсно не заперечував щодо виїзду дітей. Проте у вересні 2023 року ОСОБА_2 виїхала з дітьми за кордон без його дозволу та відома, щоб унеможливити його спілкування з дітьми та не виконувати рішення суду, яким її зобов`язано не чинити перешкод у спілкуванні батька з дітьми.
23. Наголошує, що до переміщення дітей за кордон без його згоди, він здійснював опіку над ними та відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 11 травня 2022 року у справі № 344/11652/21 - проводив з дітьми спільний тиждень літом, спільний вікенд щоквартально та вихідний день щотижня, а внаслідок фактичного викрадення його дітей це припинено. Через вивезення за кордон діти вони позбавлені можливості користуватись майном, придбаним батьком для забезпечення їхнього розвитку, здобувати освіту, яку здобували раніше.
24. Звертає увагу, що вказані обставини судами попередніх інстанцій не досліджені, а матеріали справи не містять відомостей про місцеперебування дітей, про їх стан, матеріальне забезпечення, можливість здобувати освіту тощо.
25. Вважає, що відповідно до частини п`ятої статті 157 СК України факт примусового виконання рішення суду про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми унеможливлює їх виїзд за кордон без згоди батька. При цьому приписи статті 157 СК України мають вищу юридичну силу, ніж підзаконний акт, яким визначенні правила перетину державного кордону.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Інші процесуальні звернення, подані до Верховного Суду
26. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 повідомив Верховний Суд, що відповідачка звернулась до суду у Федеративній Республіці Німеччина із заявою про призупинення батьківських прав позивача. Вказана заява була задоволена судом, проте за його звернення суд вищої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви. При цьому ОСОБА_2 з метою унеможливити відновлення контакту позивача з дітьми - розіслала в різні відомства заборону надавати позивачу будь-яку інформацію про дітей.
27. У листопаді 2024 року ОСОБА_2 повідомила Верховний Суд про те, що не зверталась до будь-яких інстанцій із забороною ОСОБА_1 спілкуватися з дітьми, а навпаки сприяє проведенню зустрічей ОСОБА_1, який також перебуває у Німеччині, з дітьми. Однак ОСОБА_1 на протязі протягом одного року бачився з дітьми один раз, від побачень з дітьми у приміщенні служби у справах дітей відмовився. Також звертає увагу, що вона має офіційний статус тимчасового захисту у Федеративній Республіці Німеччина, який їй наданий у зв`язку з необхідністю залишити Україну через війну.
Фактичні обставини справи, встановленні судами попередніх інстанцій
28. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 червня 2021 року у справі № 344/17373/20 шлюб між сторонами розірвано.
30. Судовим наказом Івано-Франківського міського суду від 19 січня
2021 року у справі № 344/17406/20 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
31. Відповідно до розрахунку, станом на 01 жовтня 2023 року ОСОБА_1 сплатив 132 994,99 грн аліментів на утримання неповнолітніх дітей згідно з виконавчим листом № 344/17406/20 від 19 січня 2021 року.
32. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 травня
2022 року у справі № 344/11652/21 частково задоволено позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення порядку участі батька у вихованні дітей. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та участі у вихованні дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до визначеного судом графіку зустрічей. Встановлено
ОСОБА_1 наступний порядок участі у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 : кожної першої та третьої суботи місяця, другої та четвертої неділі місяця з 11:00 год до 19:00 год. При цьому ОСОБА_1 зобов`язаний забирати та повертати дітей за місцем їх проживання (перебування) у даний час; один раз в квартал з 10:00 год суботи до 19:00 год неділі за попередньою домовленістю між батьками дітей щодо дати та місця перебування з дітьми; спільний відпочинок та оздоровлення дітей влітку тривалістю вісім днів за попередньою домовленістю між батьками дітей щодо дати та місця перебування з дітьми.
33. У листі від 06 травня 2022 року № С/136 начальник Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вказав, що ОСОБА_2 в електронному листі на їхній запит зазначила, що ОСОБА_1 схвалив виїзд дітей за кордон та надіслав безкоштовні авіаквитки для неї та дітей в Грецію.
34. У позовній заяві ОСОБА_1 не заперечував факт придбання для
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і Сеньків Афіни авіаквитків в Грецію.
35. Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29 вересня 2023 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, 23 вересня 2023 року перетнули пункт пропуску Шегині в напрямку виїзду з України.
36. 01 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до чергової частини Калуського РВП ГУНП із заявою (повідомленням) про встановлення місця знаходження його малолітніх дітей, які з 24 вересня 2023 року по даний час разом із колишньою дружиною ОСОБА_2 відсутні по місцю проживання, на телефонні дзвінки не відповідають.
37. Згідно із листом першого заступника Голови Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 від 03 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 звертався до Адміністрації Державної прикордонної служби України про застосування обмежень у праві виїзду з України його малолітніх дітей. Позивача повідомлено, що звернення про застосування обмеження у праві виїзду з України малолітніх дітей не може бути прийняте до виконання. У разі надходження до Адміністрації Держприкордонслужби судового рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду з території України його неповнолітніх дітей Державною прикордонною службою України буде вжито всіх заходів щодо недопущення їх незаконного виїзду за межі України.
38. 03 жовтня 2023 року за заявою про примусове виконання рішення суду державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Раковецьким В. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №72919601) з виконання рішення Івано-Франківського міського суду № 344/11652/21 про зобов`язання
ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та участі у вихованні дітей ОСОБА_5, ОСОБА_4, у відповідності до визначеного судом графіку зустрічей.
39. Відповідно до акту державного виконавця від 07 жовтня 2023 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 344/11652/21 в присутності ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_2 за адресою:
АДРЕСА_1, відсутня. Відповідно неможливо вчинити виконавчі дії щодо побачення стягувача з дітьми. Зі слів представника Войнилівської селищної ради на момент виконання боржник за вказаною адресою не проживає.
40. Згідно відповіді директора Перевозецької гімназії імені професора І. Андрухіва від 04 жовтня 2023 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не відраховані з групи з короткотривалими перебуванням у гімназії.
41. Електронним листом від 07 жовтня 2023 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 про те, що у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю їхніх дітей через ракетні обстріли вона змушена була тимчасово вивезти дітей за кордон. Зазначила, що це тимчасова міра захисту дітей, і вона не чинитиме перешкод у спілкуванні позивача з дітьми через засоби зв`язку, зокрема, через застосунок "Viber".
42. 30 жовтня 2023 року слідчим СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12023091170000711 від 18 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України. Із зазначеної постанови вбачається, що згідно з інформаційних довідок із АІПС "Аркан" від 23 жовтня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виїхали за межі території України через пункт пропуску Шегині ІНФОРМАЦІЯ_2 на автомобілі із реєстраційним номером АТ1830HT. Відповідно до рапорту оперативного уповноваженого СКП Калуського РВП Куцій А. Л. з метою встановлення місцезнаходження безвісти зниклої ОСОБА_2 було здійснено дзвінок за номером мобільного телефону НОМЕР_1 за допомогою застосунку "Viber", та в ході розмови остання повідомила, що на даний час перебуває за межами України, у Федеративній Республіці Німеччина. Проведеними розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_2 23 вересня 2023 року через пункт пропуску "Шегині" виїхала за межі території України у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю її дітей через масові ракетні обстріли на території України. Про це рішення жінка повідомила колишньому чоловіку одразу після перетину державного кордону. Громадянка ОСОБА_8 перебуває на зв`язку та знаходиться в безпечних умовах. Даний факт підтверджується показами її матері громадянки ОСОБА_9, жительки
АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_2 надіслала власне фото спільно із дітьми, фотознімок повідомлення, яке надсилала ОСОБА_1 від 06 жовтня 2023 року та скан-копію заяви про припинення розшуку, оскільки жертвою злочину ні вона, ні діти за період своєї відсутності не стали.
43. Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 31 жовтня 2023 року за період з 01 січня 2023 року по 20 жовтня 2023 року ОСОБА_2 перетинала державний кордон України: 19 травня 2023 року, напрямок - виїзд; 21 травня 2023 року, напрямок - в`їзд; 08 червня 2023 року напрямок - виїзд; 11 червня 2023 року, напрямок - в`їзд; 28 липня 2023 року напрямок - виїзд; 02 серпня 2023 року, напрямок - в`їзд; 19 серпня 2023 року напрямок - виїзд; 21 серпня 2023 року, напрямок - в`їзд; 23 вересня 2023 року напрямок - виїзд.