ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 219/4691/21
провадження № 61-12126св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Приватна науково-виробнича компанія "Інтербізнес", Філія "Бахмутська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес",
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2023 року у складі судді Шевченко Л. В. та постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у складі колегії суддів Корчистої О. І., Бондар Я. М., Зубакової В. П. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", Філії "Бахмутська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (далі - ПНВК "Інтербізнес"), Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", у якому з урахуванням уточнень просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" від 11 березня 2021 року № 293-к про її звільнення з роботи на підставі пункту 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України);
- поновити її на роботі з 11 березня 2021 року на посаді мерчендайзера відділу дистрибуції Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес";
- стягнути солідарно з відповідачів на свою користь: заборгованість із заробітної плати у розмірі 65 616,86 грн; середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 березня 2021 року до дня ухвалення рішення у справі; 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 22 вересня 2020 року директор Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" повідомив їй про те, що на філії буде скорочено штат працівників, а тому вона повинна написати заяву про звільнення за угодою сторін. Під час цієї розмови у кабінеті директора були присутні начальник служби безпеки та головний бухгалтер, які здійснювали на неї психологічний тиск, зокрема погрожували звільнити її за прогули або невиконання посадових обов`язків у разі відмови написати вказану заяву.
Позивач відмовилася від такої пропозиції, вказавши, що вона є одинокою матір`ю, яка самостійно виховує та матеріально забезпечує двох неповнолітніх дітей, тому потребує постійного місця роботи із постійним доходом.
Незважаючи на подальші погрози з боку адміністрації підприємства, вона не подала заяву про звільнення за угодою сторін, а продовжила працювати на займаній посаді у звичному режимі.
17 грудня 2020 року позивач звернулася до керівництва з проханням надати їй витяг із штатного розпису з метою ознайомлення зі змінами, що відбулися станом на 17 грудня 2020 року та стосувалися скорочення її посади і введення нової.
Спочатку адміністрація філії підприємства відмовилася надати такий витяг, посилаючись на конфіденційність інформації. Пізніше позивачу було надано витяг із штатного розпису, але станом на 21 жовтня 2020 року, де були відсутні відомості щодо скорочення займаної нею посади.
11 січня 2021 року позивачу вручили наказ від 21 грудня 2020 року № 26-о "Про внесення змін до штатного розпису філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", виданий генеральним директором Олексюком Ю. В. у зв`язку із змінами в організації виробництва, а саме зупиненням виробничої діяльності Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", а також накази від 21 грудня 2020 року № 100-од "Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1" та від 21 грудня 2020 року № 101-од "Про встановлення неповного робочого часу працівникам відділу дистрибуції", підписані директором Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" Алімахіним А. Л.
На кожному із цих наказів позивач зазначила, що не згодна з їх змістом, оскільки у відповідачів насправді не відбулися зміни в організації виробництва, а саме зупинення виробничої діяльності Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес".
Крім того, на Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" були відсутні підстави для запровадження режиму простою з 12 січня 2021 року за посадою мерчендайзера відділу дистрибуції, про що йдеться у наказі від 11 березня 2021 року № 3-од, з яким вона не була ознайомлена. Насправді філія продовжувала працювати у звичному режимі з такими ж обсягами виробництва, які були до 21 грудня 2020 року, а саме: продукція завозилася у всі торгові точки; працював склад готової продукції; водії, охоронники, два менеджера, супервайзер, бухгалтер, директор працювали без істотних змін оплати праці, без скорочення робочого часу, за тими ж умовами, які існували на час їх прийняття на роботу.
Позивач також вказувала, що її звільнили з роботи 11 березня 2021 року, тоді як у період з 09 березня до 31 березня 2021 року вона перебувала на лікуванні, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АДУ № 038797.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Дружківський міський суд Донецької області рішенням від 09 жовтня 2023 року позов задовольнив частково.
Визнав незаконним та скасував наказ Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" від 11 березня 2021 року № 293-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Поновив ОСОБА_1 на роботі з 12 березня 2021 року на посаді мерчендайзера відділу дистрибуції Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес".
Стягнув із ПНВК "Інтербізнес" в особі Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 65 616,86 грн, з утриманням з цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів.
Стягнув із ПНВК "Інтербізнес" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 березня 2021 року до 08 жовтня 2023 року у розмірі 435 481,44 грн, утримавши з цієї суми податки, збори і обов`язкові платежі.
Стягнув із ПНВК "Інтербізнес" в особі Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Стягнув із ПНВК "Інтербізнес" в особі Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" на користь держави судовий збір у розмірі 7 734,97 грн.
Допустив негайне виконання рішення у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у розмірі 13 665,00 грн за один місяць, утримавши з цією суми податки, збори і обов`язкові платежі.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що підставою для зміни істотних умов праці позивача, а саме зменшення розміру заробітної плати з 13 665,00 грн до 6 000,00 грн та встановлення неповного робочого дня тривалістю дві години, слугував наказ ПНВК "Інтербізнес" від 21 грудня 2020 року № 26-о "Про внесення змін до штатного розпису Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" у зв`язку зі змінами в організації виробництва, пов`язаними із зупиненням діяльності філії з виробництва харчових яєць.
Однаквідповідачі не надали відомостей щодо кількості виробленої продукції за січень-березень 2021 року, тобто місяці, які передували змінам істотних умов праці позивача. За даними звіту за грудень 2020 року кількість одержаних яєць становила 78 419 496 штук, а на забій реалізовано 259 982 голови птиці.
Крім того, у матеріалах справи відсутній наказ чи розпорядження підприємства про зупинення виробничої діяльності філії, на які посилається відповідач у наказах про зміну істотних умов праці позивача.
Також відповідачі не надали доказів про те, яким чином зменшення обсягу реалізації харчових яєць має впливати на оплату праці працівника, який обіймає посаду мерчендайзера, оскільки статтею 3 Статуту визначено доволі широкий діапазон напрямів діяльності Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес".
Крім того, ОСОБА_1 звільнили з роботи на підставі наказу від 11 березня 2021 року, в якому зазначено, що поведінка позивача, яка не була згодна зі зміною істотних умов праці та протягом двох місяців не виходила на роботу, свідчить про небажання продовжувати роботу на нових умовах праці.
Водночас робота позивача була пов`язана з безпосереднім та особистим відвідуванням місць продажу товарів, а матеріали справи не містять доказів щодо її повідомлення про необхідність прибуття до адміністративної будівлі філії.
Протягом січня-березня 2021 року позивач направляла на корпоративний номер директора Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" інформацію з обсягом виконаної нею роботи, а також отримувала заробітну плату, що підтверджується роздруківками фотозвітів, виписками з карткового рахунку та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Крім того, на момент звільнення ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, а тому у відповідачів були відсутні підстави стверджувати, що позивач не погодилася продовжувати роботу на нових умовах праці, враховуючи, що протягом січня-березня 2021 року вона виконувала свої посадові обов`язки та отримувала частково заробітну плату.
У матеріалах справи відсутня розписка позивача про відмову від продовження роботи або письмова заява про відмову від продовження роботи у зв`язку зі змінами істотних умов праці.
Оскільки наведені обставини є достатніми для висновку, що звільнення позивача за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України проведено без дотриманням вимог трудового законодавства, то трудові права ОСОБА_1 підлягають відновленню шляхом скасування оскаржуваного наказу, поновлення її на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 65 616,86 грн, середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у сумі 435 481,44 грн, а також 5 000,00 грн - на відшкодування моральної шкоди, розмір якої суд визначив, враховуючи характер та обсяг страждань позивача, а також засади розумності, виваженості та справедливості.
Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 28 грудня 2023 року відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Руднєвої І. С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 78 000,00 грн у цій справі.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що заявник не надала доказів надсилання стороні відповідачів документів, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу, а тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення з цього питання.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу ПНВК "Інтербізнес" на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2023 року задовольнив частково.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2023 року в частині стягнення із ПНВК "Інтербізнес" в особі Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати у розмірі 65 616,86 грн, з утриманням з цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів, змінив, зменшивши цей розмір з 65 616,86 грн до 55 420,73 грн.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2023 року в частині стягнення із ПНВК "Інтербізнес" в особі Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 435 481,44 грн змінив, зменшивши цей розмір з 435 481,44 грн до 312 705,52 грн, вказавши період стягнення з 11 березня 2021 року до 01 січня 2023 року.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2023 року в частині визначення розміру судового збору, який підлягає стягненню із ПНВК "Інтербізнес" в особі Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" на користь держави змінив, зменшивши цей розмір з 7 734,97 грн до 5 556,03 грн.
В іншій частині рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2023 року залишив без змін.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що сторона відповідача не надала належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження правомірності звільнення позивача із займаної посади за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції неправильно провів розрахунки заборгованості невиплаченої позивачу заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому оскаржуване рішення підлягає зміні в частині присуджених судом до стягнення сум.
Зокрема, із наданого позивачем розрахунку заборгованості із заробітної плати, в тому числі компенсації днів невикористаної відпустки, оплати лікарняних, вихідної допомоги при звільненні, слідує, що за грудень 2020 року позивач отримала заробітну плату у розмірі 12 682,35 грн, замість 17 721,35 грн, а тому заборгованість за цей місяць становить 5 039,00 грн.
За січень 2021 року позивачу мала бути нарахована заробітна плата у розмірі 15 203,28 грн, проте вона відпрацювала 15 робочих днів, а 9 днів перебувала на лікарняному. Заробітна плата за 15 робочих днів становить 10 778,15 грн, лікарняні - 4 415,13 грн, однак позивачу фактично виплачено 4 032,54 грн, тому заборгованість із заробітної плати за цей місяць становить 6 745,61 грн, а за неоплачений лікарняний - 4 415,13 грн.
За лютий 2021 року позивач взагалі не отримувала заробітну плату, тому з урахуванням кількості робочих днів заборгованість за цей місяць становить 13 665,00 грн.
Заборгованість із заробітної плати за 5 робочих днів у березні 2021 року становить 3 105,70 грн,а за два дні неоплаченого лікарняного - 971,06 грн, всього 4 076,76 грн.
Крім того, при звільненні відповідач мав виплатити позивачу компенсацію за 9 днів невикористаної основної відпустки та компенсацію за 10 днів невикористаної додаткової відпустки на дітей як одинокій матері, що загалом становить 8 904,35 грн, а також вихідну допомогу у розмірі 12 575,88 грн.
Отже, загальний розмір заборгованості із заробітної плати, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 55 420,73 грн (5 039,00 грн + 6 745,61 грн + 4 415,13 грн + 13 665,00 грн + 4 076,76 грн + 8 904,35 грн + 12 575,88 грн).
Період стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу має становити з 11 березня 2021 року до 01 січня 2023 року, а не з 11 березня 2021 року до 08 жовтня 2023 року, оскільки відповідно до вимог статті 117 КЗпП України з 01 липня 2022 року організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, тому шість місяців з дня набрання чинності новою редакцією статті 117 КЗпП України спливає саме 01 січня 2023 року.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 березня 2021 року до 01 січня 2023 року у розмірі 312 705,52 грн.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником Руднєвою І. С., на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 28 грудня 2023 року задовольнив.
Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 28 грудня 2023 року скасував.
Заяву адвоката Руднєвої І. С., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково.
Стягнув із ПНВК "Інтербізнес" в особі Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 47 407,80 грн.
У задоволенні інших вимог заяви відмовив.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додав додатки - докази понесення витрат на правничу допомогу, які є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви не підлягали застосуванню правила частини дев`ятої статті 83 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо подання доказів.
Крім того, як відомо з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, за клопотанням представника відповідача адвоката Негодуйка Г. В.суд першої інстанції надіслав названому адвокату заяву про ухвалення додаткового рішення з доданими документами для ознайомлення, а отже, права відповідача не були порушені.
Вирішуючи питання про відшкодування ОСОБА_1 понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що визначений стороною позивача розмір витрат у сумі 78 000,00 грн не відповідає обсягу наданих послуг, оскільки адвокат брав участь у судових засіданнях протягом трьох, а не п`яти годин, як про це безпідставно зазначено в акті приймання-передання виконаних робіт. Отже, зазначені витрати документально підтверджені та доведені лише у розмірі 66 000,00 грн.
З урахуванням часткового задоволення позову (на 71,83 %) апеляційний суд відшкодував позивачу витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 47 407,80 грн (66 000,00 грн х 71,83 %).
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У серпні 2024 року ПНВК "Інтербізнес" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2024 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, від 26 липня 2023 року у справі № 552/16890/20, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 та у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 761/24929/20, від 13 липня 2022 року у справі № 593/98/21, від 26 жовтня 2022 року у справі № 725/8306/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування положень частини третьої статті 32 та пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Також суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу ПНВК "Інтербізнес" мотивувала тим, що сукупність наявних у матеріалах справи доказів підтверджує факт дотримання роботодавцем процедури звільнення позивача із займаної посади за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці.
Водночас зміна істотних умов праці позивача зумовлена змінами в організації виробництва та праці, викликаними припиненням виробництва яйця курячого на Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" з 08 грудня 2020 року, що відображено у статистичній звітності форми 24-сг.
Поставивши на наказах від 21 грудня 2020 року № 100-од і № 101-од відмітки "не згодна", позивач фактично висловила свою відмову від продовження роботи в нових умовах праці шляхом ненадання згоди на встановлення неповного робочого часу та зменшення розміру заробітної плати.
Зазначає, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом останніх двох місяців перед звільненням. Отже, всупереч вимогам статті 94 КЗпП України апеляційний суд визнав наявною заборгованість із заробітної плати за роботу, яку позивач не виконувала.
Крім того, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про стягнення заборгованості з оплати сум за листками непрацездатності, зокрема за дев`ять днів непрацездатності позивача у січні 2021 року.
Допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, є складовою виплат, які належать працівнику при звільненні. Для віднесення допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю застрахованим особам, що виплачується Фондом соціального страхування починаючи з шостого дня непрацездатності, до виплат при звільненні, передбачених статтею 116 КЗпП України, визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачені. Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні частини першої статті 116 КЗпП України такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення.
Однак, покладаючи обов`язок відшкодувати позивачу суми заборгованості з оплати допомоги за дев`ять днів тимчасової непрацездатності, суди попередніх інстанцій не з`ясували обставин, чи перераховувалися страхові кошти роботодавцю до звільнення працівника та, відповідно, чи став роботодавець розпорядником таких коштів.
Предметом спору у цій справі є, серед іншого, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак апеляційний суд застосував до спірних правовідносин положення статті 117 КЗпП України, якою врегульовано питання стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Крім того, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 визначила відповідачами ПНВК "Інтербізнес" та Філію "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", однак філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть бути стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем є філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору.
У серпні 2024 року ПНВК "Інтербізнес" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2024 року, якою вирішено питання про відшкодування позивачу судових витрат на правничу допомогу, а ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 28 грудня 2023 року залишити в силі.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник зазначив, що апеляційний суд не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21.
Касаційну скаргу ПНВК "Інтербізнес" мотивувала тим, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме: ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі.
Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалами від 16 вересня 2024 року відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами ПНВК "Інтербізнес" на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2024 року і витребував матеріали цієї справи із суду першої інстанції.
08 жовтня 2024 року справу № 219/4691/21 передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 24 жовтня 2024 року призначив справу до судового розгляду.
Фактичні обставини, з`ясовані судами
Наказом Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" від 31 березня 2020 року № 46-к ОСОБА_1 прийнято на роботу з 01 квітня 2020 року на посаду мерчендайзера відділу дистрибуції з посадовим окладом 13 665,00 грн (том 1, а. с. 191).
Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_4, батько якої на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України записаний зі слів матері як ОСОБА_5 (том 1, а. с. 21).
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 також підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_6, батько якої на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України записаний зі слів матері як ОСОБА_7 (том 1, а. с. 22, 23).
Згідно з пунктом 1.3 Статуту ПНВК "Інтербізнес", затвердженого рішенням власників Компанії від 13 вересня 2017 року № 5 (далі - Статут), Компанія є юридичною особою відповідно до чинного законодавства України, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом (том 2, а. с. 91-95).
У статті 3 Статуту визначено мету і напрями (предмет) діяльності Компанії.
У статті 6 Статуту передбачено, що Компанія, серед іншого, має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи згідно з встановленим порядком з правом відкриття поточних та інших рахунків і затверджує положення про них.
Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Статуту створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів та положень є виключною компетенцією власника Компанії. Рішення власника Компанії оформлюється у виді рішень, розпоряджень.
У пунктах 9.2.1, 9.2.7, 9.2.8, 9.5 статті 9 Статуту передбачено, що генеральний директор має право: наймати та звільняти співробітників Компанії; застосовувати до них заходи заохочення і стягнення; затверджувати положення про структурні підрозділи та посадові інструкції працівників Компанії; визначати організаційну структуру Компанії, затверджувати правила обігу внутрішніх документів Компанії; видавати накази та розпорядження, обов`язкові для виконання усіма робітниками Компанії.
13 жовтня 2020 року Філія "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" надіслала ОСОБА_1 лист, яким повідомляла про те, що наказом від 28 вересня 2020 року № 76-од внесені зміни до штатного розпису філії шляхом скорочення посади мерчендайзера відділу дистрибуції з 14 грудня 2020 року. У зв`язку з цим позивача попереджено про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Одночасно на виконання приписів статті 184 КЗпП України ОСОБА_1 запропоновано обійняти нововведену посаду агента відділу дистрибуції з посадовим окладом у розмірі 5 000,00 грн згідно із штатним розписом. З цим повідомленням позивач ознайомлена 20 жовтня 2020 року (том 1, а. с. 25).
Наказом від 13 жовтня 2020 року № 83-од "Про внесення змін до штатного розпису Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" у зв`язку із скороченням штату працівників" скорочено дві посади мерчендайзера відділу дистрибуції з посадовим окладом 13 665,00 грн. У цьому наказі, з яким ОСОБА_1 ознайомлена 21 жовтня 2020 року, вказано про внесення змін до штатного розпису у зв`язку з виробничою необхідністю, а саме із зменшенням обсягів виробництва (том 1, а. с. 26, 27).
21 грудня 2020 року генеральний директор ПНВК "Інтербізнес" видав наказ № 26-0 "Про внесення змін до штатного розпису Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", яким у зв`язку зі змінами в організації виробництва, а саме зупиненням виробничої діяльності філії, для посади "мерчендайзер" відділу дистрибуції у графі "Тарифна ставка (оклад)" цифри "13 665,00" замінено на "6 000,00", а в графі "разом" цифри "27 330,00" замінено на "6 000,00". Зобов`язано директора Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" Алімахіна А. Л. підготувати наказ про встановлення ОСОБА_1 нового посадового окладу з 01 березня 2021 року та повідомити останню під розпис про зміну істотних умов праці за посадою "мерчендайзер" до 31 грудня 2020 року (том 1, а. с. 28).
На виконання вказаного наказу директор Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" Алімахін А. Л. видав наказ від 21 грудня 2020 року № 100-од "Про зміну істотних умов праці ОСОБА_1", яким з 01 березня 2021 року встановив мерчендайзеру відділу дистрибуції ОСОБА_1 новий посадовий оклад у розмірі 6 000,00 грн згідно зі штатним розписом (том 1, а. с. 29).
Наказом Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" від 21 грудня 2020 року № 101-од "Про встановлення неповного робочого часу працівниками відділу дистрибуції" у зв`язку зі змінами в організації виробництва, а саме зупиненням виробничої діяльності філії, мерчендайзеру відділу дистрибуції встановлено неповний робочий час тривалістю дві години на день з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (том 1, а. с. 30).
ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у період з 21 грудня 2020 року до 30 грудня 2020 року включно, а також з 31 грудня 2020 року до 08 січня 2021 року включно, що підтверджується листком непрацездатності.
11 січня 2021 року позивач ознайомилася із наказами від 21 грудня 2020 року № 26-0, № 100-од і № 101-од та проставила на кожному із них відмітку "Не згодна".
02 березня 2021 року Філія "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" надіслала ОСОБА_1 лист за вих. № 12, у якому акцентовано увагу щодо її відсутності на роботі з 12 січня 2021 року без будь-яких пояснень та документів, а також наголошено, що 10 березня 2021 року закінчується двомісячний строк її попередження про зміну істотних умов праці за посадою мерчендайзера відповідно до наказів від 21 грудня 2020 року № 100-од і № 101-од, з якими позивача ознайомлено 11 січня 2021 року (том 1, а. с. 31, 32).
Наказом Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" від 11 березня 2021 року № 293-к ОСОБА_1, мерчендайзера відділу дистрибуції, звільнено з роботи за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП Україниу зв`язку з відмовою від продовження роботи при зміні істотних умов праці з виплатою грошової компенсації за дев`ять днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01 квітня 2020 року до 11 березня 2021 року, грошової компенсації за десять днів невикористаної додаткової відпустки за 2021 рік, а також вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до статті 44 КЗпП України (том 1, а. с. 36, 37).
Цього ж дня, 11 березня 2021 року, Філія "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" надіслала ОСОБА_1 лист за вих. № 13, яким повідомляла про те, що наказом від 11 березня 2021 року № 293-к позивача звільнено із займаної посади за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП Україниу зв`язку з відмовою від продовження роботи при зміні істотних умов праці. Також зазначено про необхідність з`явитися до філії для отримання трудової книжки або вказати адресу, на яку направити трудову книжку (том 1, а. с. 33).
ОСОБА_1 перебувала на лікуванні у період з 09 березня до 31 березня 2021 року, що підтверджується листком непрацездатності серії АДУ № 038797 (том 1, а. с. 44).
Суди також з`ясували, що підставою для зміни істотних умов праці позивача, а саме зменшення розміру заробітної плати з 13 665,00 грн до 6 000,00 грн та встановлення неповного робочого дня тривалістю дві години, слугував наказ ПНВК "Інтербізнес" від 21 грудня 2020 року № 26-о "Про внесення змін до штатного розпису Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" у зв`язку зі змінами в організації виробництва, пов`язаними із зупиненням діяльності філії з виробництва харчових яєць.
Відповідачі не надали відомостей щодо кількості виробленої продукції за січень-березень 2021 року, тобто місяці, які передували змінам істотних умов праці позивача. Водночас за даними звіту за грудень 2020 року кількість одержаних яєць становила 78 419 496 штук, а на забій реалізовано 259 982 голови птиці (том 2, а. с. 108).
ОСОБА_1 звільнили з роботи на підставі наказу від 11 березня 2021 року, в якому зазначено, що поведінка позивача, яка не була згодна зі зміною істотних умов праці та протягом двох місяців не виходила на роботу, свідчить про небажання продовжувати роботу на нових умовах праці.
Матеріали справи не містять доказів щодо повідомлення позивача про необхідність прибуття до адміністративної будівлі філії, тоді як згідно з посадовою інструкцією мерчендайзера ОСОБА_1 виконувала роботу, яка пов`язана з безпосереднім та особистим відвідуванням місць продажу товарів Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", зокрема організовувала розташування та викладку товарів у місці продажу (пункт 2.1); пропонувала та в разі необхідності впроваджувала заходи і програми візуального представлення товару у місцях продажів або показу, використовуючи інструменти мерчандайзингу (пункт 2.11); забезпечувала правильне розміщення цінників (пункт 2.12); фотографувала місця продажу або показу товарів (пункт 2.14) (том 1, а. с. 222-225).
Протягом січня-березня 2021 року позивач направляла на корпоративний номер директора Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" інформацію з обсягом виконаної нею роботи, а також отримувала заробітну плату, що підтверджується роздруківками фотозвітів, виписками з карткового рахунку та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (том 1, а. с. 59-95).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга на рішення судів попередніх інстанцій, ухвалені по суті спору,підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга на постанову апеляційного суду, якою вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, ухвалені по суті спору,повною мірою не відповідають.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Щодо позовних вимог, пред`явлених до Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес"
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 з метою вирішення трудового спору визначила відповідачами ПНВК "Інтербізнес" та Філію "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес".
Згідно з частиною першою статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
За приписами статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно зі статтею 95 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20), на яку посилався заявник у касаційній скарзі, зазначено:
"Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення "заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору".
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 607/4090/21, від 07 липня 2021 року у справі № 712/13066/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 552/2889/20, від 08 листопада 2023 року у справі № 621/31/22, що свідчить про сталість судової практики під час вирішення питання процесуального статусу філії чи представництва у справі.
Згідно з частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У пунктах 1.1, 1.2, 1.9 Положення про Філію "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" передбачено, що Філія утворена відповідно до рішення власника. Філія входить до складу ПНВК "Інтербізнес" на правах структурної одиниці (філії) і діє на підставі цього Положення. Філія складається з цехів, відділень, дільниць, бригад, ланок, бюро, лабораторій та інших структурних підрозділів. Структура Філії затверджується Генеральним директором Компанії (том 1, а. с. 193-202).
Отже, Філія "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" не є юридичною особою, а входить до структури ПНВК "Інтербізнес".
Розглядаючи справу та вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що Філія "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" відповідно до положень статей 47, 48 ЦПК України не може виступати стороною у цивільному процесі, а тому такий позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, рішення Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2023 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2024 року в частині вирішення позовних вимог до Філії "Бахмутська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" підлягають скасуванню із закриттям у цій частині провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.