ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2024 року
м. Київ
справа 757/46889/20-ц
провадження № 61-8747св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм-Капітал" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року, ухвалене у складі судді Підпалого В. В., та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Нежури В. А., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест-Кредо" (далі - ТОВ "ФК "Інвест-Кредо"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання права власності на майно, вільне від обтяжень.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що 21 грудня 2014 року між ним та ОСОБА_3 укладений договір позики, за умовами якого позичальник ОСОБА_3 отримав у борг 25 000 000,00 грн, з кінцевим строком повернення до 31 грудня 2019 року.
На забезпечення виконання умов договору позики, 19 лютого 2015 року між ним та ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладений та нотаріально посвідчений іпотечний договір, згідно з яким ОСОБА_2 передала йому в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач указував, що 18 квітня 2018 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого ОСОБА_2 передала йому, ОСОБА_1, заставлене майно у рахунок виконання умов договору позики. У той самий день у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено записи про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ним.
Зазначав, що ні станом на час купівлі ОСОБА_2 нерухомого майна (червень 2011 року), ні станом на час укладення між ним та ОСОБА_2 договору про задоволення вимог іпотекодержателя у квітні 2018 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було записів про будь-які обтяження майна на користь третіх осіб, крім єдиного обтяження іпотекою на його ж користь згідно з іпотечним договором від 19 лютого 2015 року. Стверджував, що він набув право власності на нерухоме майно, вільне від будь-яких обтяжень третіх осіб.
Згодом він дізнався, що Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") (первісний відповідач) пред`являв претензії щодо спірного нерухомого майна, аргументуючи це тим, що нерухоме майно перебуває в іпотеці банку на підставі договору іпотеки від 15 лютого 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_4 на забезпечення виконання нею зобов`язань за укладеним кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 014/08-112/75236.
У 2019 році АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Печерського районного суду міста Києва з позовом до нього, ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скринника С. М. про застосування наслідків недійсності правочину, скасування записів про іпотеку, визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя та скасування запису про державну реєстрацію права власності.
Під час ознайомлення з матеріалами цієї справи, він довідався про цивільну справу № 757/46665/16-ц за позовом АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 757/46665/16-ц рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року скасовано, а у задоволенні позову АТ "Райффайзен Банк Аваль" про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено (провадження № 61-2868св20).
Позивач указував, що із цього судового рішення дізнався, що 06 лютого 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 укладений кредитний договір, який забезпечено іпотекою земельної ділянки та будинку на АДРЕСА_1 . 23 червня 2009 року на підставі листа заступника директора з питань корпоративного бізнесу МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" про погашення кредитної заборгованості приватним нотаріусом Марченко О. І. вилучено з реєстрів запис про обтяження нерухомого майна.
03 липня 2009 року ОСОБА_4 продала спірний будинок та земельну ділянку ОСОБА_5, який 17 червня 2011 року відчужив їх на користь ОСОБА_2 .
Висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 17 квітня 2012 року № 518 встановлено, що підпис від імені заступника директора з питань корпоративного бізнесу МОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" виконаний іншою особою.
Позивач посилався на те, що на момент укладення договору іпотеки від 19 лютого 2015 року та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 18 квітня 2018 року в Державних реєстрах про нерухоме майно було відсутнє будь-яке обтяження на спірне нерухоме майно, а тому він є добросовісним набувачем, однак банк не визнає його право власності.
ОСОБА_6, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив суд:
- визнати відсутнім обтяження іпотекою згідно з договором іпотеки від 15 лютого 2008 року, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (яке змінило назву на АТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_4, нерухомого майна: житлового будинку загальною площею 600,2 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 578657480000) та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:136:0047 площею 0,1 га, розташованої на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 578666680382);
- визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно як таке, що є вільним від обтяження іпотекою згідно з договором іпотеки від 15 лютого 2008 року, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни назви АТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_4 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано відсутнім обтяження іпотекою згідно з договором іпотеки від 15 лютого 2008 року, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (яке змінило назву на АТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_4, нерухомого майна: житлового будинку загальною площею 600, 2 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:136:0047 площею 0,1 га, розташованого на АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 600, 2 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:136:0047 площею 0,1 га, розташований на АДРЕСА_1, як такі, що є вільними від обтяження іпотекою згідно з договором іпотеки від 15 лютого 2008 року, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (яке змінило назву на АТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_4
Стягнуто з ТОВ "ФК "Фінтайм-Капітал", ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в рівних частинах з кожного у розмірі 5 709,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року касаційну скаргу ТОВ "ФК "Фінтайм-Капітал" залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року - без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що як на момент придбання спірного нерухомого майна (17 червня 2011 року) ОСОБА_2, так і на момент передачі його в іпотеку ОСОБА_1 (19 лютого 2015 року) та набуття останнім права власності на цей предмет іпотеки (18 квітня 2018 року), у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про іпотеку цього майна за АТ "Райффайзен Банк Аваль". При цьому суд не встановив недобросовісність в діях ОСОБА_1, тому дійшов висновку про визнання права власності за позивачем на спірне нерухоме майно як такого, що є вільним від обтяження іпотекою за договором іпотеки від 15 лютого 2008 року.
Встановивши, що договір іпотеки від 19 лютого 2015 року та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 18 квітня 2018 року є дійсними, на момент їх вчинення спірне майно не було обтяжене іпотекою банку, не перебувало під забороною, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення права іпотеки ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" за іпотечним договором від 15 лютого 2008 року.
Суд апеляційної інстанції, пославшись на правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20), підтримав ці висновки суду першої інстанції.
Оскільки з матеріалів справи встановлено, що відчуження спірного нерухомого майна здійснено у той час, коли у відповідному Державному реєстрі не було запису про його обтяження іпотекою банку, суд апеляційної інстанції вважав, що ця обставина позбавляє можливості застосувати положення статті 23 Закону України "Про іпотеку".
Спростовуючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином судові рішення у справах № 2-1956/11, № 757/20330/13-ц, № 757/644/14, № 757/46665/16-ц, № 757/6666/16-ц, не врахував преюдиційність встановлених у них фактів та обставин, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у цих справах не встановлювалися обставини наявності/відсутності запису про обтяження нерухомого майна у спірний період часу (що є предметом цього спору), вони стосувалися кредитних правовідносин між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та позичальником ОСОБА_4, позивач не був стороною у вказаних спорах, а тому має право доводити ці факти на загальних підставах.
Стосовно доводів апеляційної скарги про недобросовісність набувача спірного нерухомого майна, придбаного за відсутності в Державному реєстрі відомостей про обтяження, суд апеляційної інстанції зазначив, що першим власником та іпотекодавцем спірного нерухомого майна була ОСОБА_4, яка після вилучення у 2009 році відомостей про іпотеку від 15 лютого 2008 року продала його ОСОБА_5, який 17 червня 2011 року продав будинок та земельну ділянку ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 набув право власності на спірне нерухоме майно 18 квітня 2018 року на підставі договору іпотеки від 19 лютого 2015 року, при цьому жодних записів про обтяження (окрім іпотечного договору від 19 лютого 2015 року) Державні реєстри не містили. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені обставини не дають підстав для сумніву у добросовісності останнього набувача майна, оскільки будь-які правові чи інші зв`язки між ним і ОСОБА_4 не прослідковуються. Той факт, що ОСОБА_1 має певні взаємовідносини з чоловіком ОСОБА_2, не свідчить про його обізнаність щодо первісного іпотекодержателя спірного нерухомого майна.
Встановивши, що первісним відповідачем у справі було АТ "Райффайзен Банк Аваль", яке 29 березня 2021 року подало до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності, але 18 лютого 2021 року відступило на користь АТ "Оксі Банк" права вимоги за кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 014/08-112/75236 та договором іпотеки від 15 лютого 2008 року (права вимоги згодом були відступлені АТ "Оксі Банк" на користь ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" і ТОВ "ФК "Інвест-Кредо"), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент подання заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" вже не було належним відповідачем у справі. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року замінено відповідача АТ "Райффайзен Банк Аваль" на належних відповідачів: ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал", ТОВ "ФК "Інвест-Кредо". Отже, після заміни судом належного відповідача, ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" набуло процесуального статусу сторони у справі, однак правом на подання клопотання про застосування строків позовної давності не скористалося, що виключало необхідність вирішення цього питання судом першої інстанції.
Однак суд апеляційної інстанції вважав необхідним надати оцінку питанню щодо дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з цим позовом та вказав, що у спірних правовідносинах перебіг позовної давності почався від дня, коли позивач довідався або повинен був довідатися про порушення його права, з урахуванням предмета спору - після набуття спірного майна у власність, тобто 18 квітня 2018 року. Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 раніше було відомо про наявність іпотечного договору від 15 лютого 2008 року, враховуючи, що запис про обтяження іпотекою був відсутній, підстави для ініціювання подібного спору до моменту набуття майна у власність об`єктивно були відсутні. Тому, звернувшись до суду у жовтні 2020 року з цим позовом, позивач не пропустив трирічний строк позовної давності.
Суд апеляційної інстанції не встановив порушень норм процесуального права судом першої інстанції, а твердження заявника про безпідставну відмову у визнанні позивача особою, яка зловживає процесуальними правами внаслідок одночасного подання чотирьох однакових позовів, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Короткий зміст касаційної скарги
У червні 2024 року представник ТОВ "ФК "Фінтайм-Капітал" - адвокат Хільчевська Н. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення й направити справу на новий судовий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 501/1703/16-ц (провадження № 14-138цс19), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19), ід 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20), від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (провадження № 14-121цс21), від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21) та у постановах Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 917/31335/15, від 24 червня 2020 року у справі № 904/9896/17, від 15 вересня 2020 року у справі № 918/80/19.
Посилаючись на порушення норм процесуального права, заявник указував:
- суд не дослідив зібрані у справі докази, а саме:судові рішення судів у справах № 2-1956/11; № 757/20330/13-ц; №757/644/14-ц; № 757/46665/16-ц; 757/6666/16-ц, якими встановлені фактичні обставини, які мають преюдиційне значення щодо предмету спору та які не доказуються під час розгляду іншої справи; постанову про визнання первісного кредитора потерпілою особою у кримінальному провадженні щодо незаконного виведення заставного майна з іпотеки за відсутності волевиявлення заставодержателя; інформаційну довідку (витяг) з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 листопада 2015 року, щодо якої були внесені відповідні записи про обтяження нерухомого майна іпотекою AT "Райффайзен Банк" (первісного кредитора);
- суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання відповідача про: визнання явки третьої особи обов`язковою для надання пояснень у справі; витребування у Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Державної податкової служби у м. Києві декларації про майновий стан та доходи ОСОБА_1 за 2014, 2018 роки та форму 9ДФ за 2014, 2018 роки для з`ясування наявності/відсутності оплати позивачем ціни заставленого нерухомого майна за фраудаторним правочином; визнання ОСОБА_1 особою, яка зловживає процесуальними правами та застосування їх наслідків у зв`язку з подачею ним до Печерського районного суду міста Києва одночасно чотирьох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, здійснених у зв`язку з маніпуляцією автоматизованого розподілу справ між суддями.
Порушення судами норм процесуального права призвело до того, суди не встановили факт обізнаності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про обтяження спірного нерухомого майна іпотекою АТ "Райффайзен Банк" з 14 березня 2014 року.
Суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі, - AT "Райффайзен Банк".
Київський апеляційний суд, як вбачається з мотивувальної частини постанови, відмовив ТОВ "ФК "Фінтайм-Капітал" у розгляді заяви, яка подана AT "Райфайзен Банк" про сплив строків позовної давності у зв`язку з тим, що ТОВ "ФК "Фінтайм -Капітал" повторно не подало заяву про сплив позовної давності, як правонаступник первісного кредитора - AT "Райффайзен Банк", при цьому суд не зазначив, якою нормою права це передбачено.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Майстренко Л. О. подала до Верховного Суду відзив, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Звертає увагу на те, що ні станом на 2011 рік, ні станом на 2015 рік, ні станом на 2018 рік у Державному реєстрі не було записів про обтяження майна іпотекою банку. Цього відповідач не заперечує. Відповідачі не спростували презумпцію правомірності набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності на спірне майно. ОСОБА_2 прав та обов`язків іпотекодавця у 2011 році не набула, передати їх Ситнюку у 2018 році не могла, тому отримувати дозвіл первісного відповідача на відчуження майна не була зобов`язана.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
06 лютого 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 014/08-112/75236, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 2 346 000 доларів США на строк 120 місяців зі сплатою 12 % річних. Кредитні кошти були призначені для використання на споживчі цілі за програмою кредитування "Житло в кредит на вторинному ринку" для купівлі житлового будинку загальною площею 600,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 15 лютого 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель) та позичальником (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна. Предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 180,60 кв. м, нежитловою площею 419,60 кв. м, загальною площею 600,2 кв. м, 1997 року побудови, який складається із житлового будинку літ. "А" та споруджень № 1, 2; земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для обслуговування жилого будинку та господарських споруд, кадастровий номер 82136047. Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 14 811 251,05 грн.
23 червня 2009 року приватний нотаріус Марченко О. І. вилучила з Державних реєстрів обтяження нерухомого майна іпотекою на користь банку на підставі листа заступника директора з питань корпоративного бізнесу МОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 15 червня 2009 року № 01-02/16-28513, у якому йшлося про погашення ОСОБА_4 кредитної заборгованості в повному обсязі.
03 липня 2009 року ОСОБА_4 продала земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємельяновою Н. В., № 1340.
На час укладення цього договору записів про обтяження майна іпотекою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі укладеного із ОСОБА_4 іпотечного договору у відповідних Державних реєстрах не було.
17 червня 2011 року ОСОБА_5 продав будинок та земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринник С. М., № 1029.
На час укладення цього договору записів про обтяження майна іпотекою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі укладеного із ОСОБА_4 іпотечного договору у відповідних Державних реєстрах не було.
Висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 17 квітня 2012 року № 518 встановлено, що підпис у листі на ім`я приватного нотаріуса Марченко від 15 червня 2009 року № 01-02/16-28513 у графі "Заступник директора з питань корпоративного бізнесу МОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_7" виконаний не ним, а іншою особою; підпис в заяві про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна за вихідним № 01-02/16-28976 з реєстраційними номерами запису в Єдиному реєстрі заборон 6601925 та 6601669 в графі "Підпис заявника" виконаний не ним, а іншою особою.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2014 року у справі № 757/644/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_8 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 014/08-112/75236 у розмірі 33 929 381,71 грн.
21 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав у борг 25 000 000 грн, з кінцевим строком повернення до 17 квітня 2018 року (з урахуванням змін на підставі додаткової угоди від 16 квітня 2018 року).
19 лютого 2015 року на забезпечення виконання зобов`язань за договором позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 191 (з відповідними змінами від 16 квітня 2018 року), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринник С. М., згідно з яким ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1 га та розташований на ній житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відомості щодо заборони відчуження та те, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є іпотекодержателем вказаного майна (земельної ділянки площею 0,1 га та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05 листопада 2015 року на підставі заяви представника банку та заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2015 року у справі № 757/20330/13-ц, яке було скасовано рішенням Апеляційного суду міста Києва від 31 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2016 року (запис вилучено).
18 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір № 416 про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скринник С. М., відповідно до якого в рахунок виконання зобов`язань за договором позики від 21 грудня 2014 року та додаткової угоди від 16 квітня 2018 року, ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:82:136:0047, та розташований на ній житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Цього дня до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні відомості.
На час укладення цього договору записів про обтяження майна іпотекою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підставі укладеного із ОСОБА_4 іпотечного договору у відповідних Державних реєстрах не було.
18 лютого 2021 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "Оксі Банк" укладені договори про відступлення права вимоги за кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 014/08-112/75236 та договором іпотеки від 15 лютого 2008 року.
Цього самого дня між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" укладені договори про відступлення права вимоги за кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 014/08-112/75236 та договором іпотеки від 15 лютого 2008 року.
05 березня 2021 року між ТОВ "ФК "Інвест-Кредо" та ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал" укладені договори про відступлення права вимоги за кредитним договором від 06 лютого 2008 року № 014/08-112/75236 та договором іпотеки від 15 лютого 2008 року.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 липня 2021 року № 266604372 в Реєстрі наявні два записи про іпотеку спірного нерухомого майна: від 19 лютого 2015 року № 8790600 (підстава для державної реєстрації - договір іпотеки від 19 лютого 2015 року; іпотекодержатель - ОСОБА_1 ; іпотекодавець - ОСОБА_2 ) та від 17 лютого 2021 року № 40624523 (підстава для державної реєстрації - повідомлення банку про реєстрацію іпотеки за договором іпотеки від 15 лютого 2008 року та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 05 березня 2021 року; іпотекодержатель - ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал"; іпотекодавець - ОСОБА_4 ).
29 березня 2021 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" подало заяву про застосування позовної давності (том 1, а.с.198).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2021 року замінено відповідача "Райффайзен Банк Аваль" на належних відповідачів: ТОВ "ФК "Фінтайм Капітал", ТОВ "ФК "Інвест-Кредо".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ТОВ "ФК "Фінтайм-Капітал" - адвоката Хільчевської Н. О. не підлягає задоволенню.