Постанова
Іменем України
4 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 761/319/22
Провадження № 61-17707св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є
позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Ляшенко Ігор Ігорович (далі - адвокат),
відповідачі - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Київської міської прокуратури, Шевченківського районного управління Головного управління Національної поліції України в місті Києві,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві (далі - ДБР), і ОСОБА_2,
про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року, постановлену суддею Романишеною І. П., та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року, прийняту колегією суддів у складі Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Позивач звернувся з позовом до Держави України в особі низки її органів про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури. Суд першої інстанції виснував, що позов слід залишити без розгляду через повторну неявку без поважних причин на судові засідання позивача, якого суд належно повідомив про розгляд справи, а той про причини неявки не повідомив. Зазначив, що внаслідок повторної неявки позивача на судове засідання, не має значення поважність причин його неприбуття; позивач не надав докази неможливості особистої явки. Апеляційний суд із цим судовим рішенням погодився.
2. З таким висновком судів попередніх інстанцій не погодився позивач. У касаційній скарзі стверджував, зокрема, про те, що у матеріалах справи немає доказу належного повідомлення позивача про дату розгляду справи.
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи слід вважати належним інформування учасника справи, його представника про дату, час і місце її розгляду в SMS за відсутності заяви цього учасника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі. Відповідь на питання негативна. За відсутності відповідної заяви надсилання текстового SMSне є належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи. Тому оскаржені судові рішення слід скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
(2) Зміст позовної заяви
4. 10 січня 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державної казначейської служби Україниза рахунок Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку 98 592,00 грн відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури. Мотивував тим, що працівники поліції під час обшуку вилучили у нього автомобіль "Opel Vectra" з номерним знаком НОМЕР_1 . На підставі ухвали апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року вказаний автомобіль мали повернути позивачеві, однак правоохоронці повідомили про його втрату. Працівники поліції та прокуратури не забезпечили збереження та повернення автомобіля, тому мають відшкодувати завдану під час досудового розслідування майнову шкоду.
(3) Зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
5. 10 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва постановив ухвалу, згідно з якою позов залишив без розгляду. Мотивував так: 5 липня 2023 року судове засідання було відкладене за клопотанням представника позивача; 10 серпня 2023 року позивач і його адвокат повторно не з`явилися на судове засідання, не подали заяву про розгляд справи за їхньої відсутності. Вказане є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Це узгоджується із висновком, сформульованим Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц.
6. 15 листопада 2023 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції. Мотивував так:
6.1. Суд першої інстанції на виконання передбаченого цивільним процесуальним законом обов`язку щодо повідомлення учасника справи належним чином згідно з частиною третьою статті 240 ЦПК України повідомив адвоката позивача про дату та час наступного судового засідання - о 09:30 год 5 липня 2023 року. Однак на це засідання адвокат не з`явився, надіслав до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи через участь у розгляді кримінальної справи в Львівському апеляційному суді.
6.2. Суд першої інстанції через неявку позивача й інших учасників справи відклав розгляд на 10 серпня 2023 року. Позивача повідомив про це належним чином і завчасно - 6 липня 2023 року, відправивши йому відповідну повістку у додатку "Viber" на телефонний номер, зазначений у позовній заяві. Обізнаність позивача та його представника про дату того судового засідання підтверджує заява адвоката від 9 серпня 2023 року про відкладення розгляду призначеної справи на 10:00 год 10 серпня 2023 року через зайнятість його в іншому судовому процесі, а саме участь у розгляді Київським апеляційним судом об 11:00 10 серпня 2023 року кримінальної справи № 11-сс/824/4697/2023.
6.3. Немає доказів неможливості явки на судове засідання особисто позивача до суду першої інстанції. Позивач і його представник не подали заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.
(4) Провадження у суді касаційної інстанції
7. 11 грудня 2023 року позивач через адвоката подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 37617/0/220-23 від 13 грудня 2023 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення, а справу скерувати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. 5 січня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Позивач (особисто або через адвоката) мав: зазначити відомості про наявність або відсутність у нього та в адвоката електронних кабінетів; додати до копій касаційної скарги визначені ним у переліку додатки, крім того, який він надав раніше; надати підтверджену інформацію про вчинене щодо позивача кримінальне правопорушення; сплатити 536,80 грн судового збору; вказати дату отримання позивачем або його адвокатом копії оскарженої постанови суду апеляційної інстанції та надати докази (за наявності), які підтверджують таку дату.
9. 15 березня 2024 року адвокат в інтересах позивача сформував у системі "Електронний суд" клопотання (вх. № 9074/0/220-24 від 15 березня 2024 року), до якого додав: відповідь від 15 березня 2024 року № 611691 про наявність в адвоката електронного кабінету, копії візитівки адвоката, для підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору - витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копію пам`ятки про визнання потерпілим та інформацію про оголошення у розшук вилученого у позивача автомобіля; повідомив про отримання копії оскарженої постанови апеляційного суду 25 листопада 2023 року.
10. 15 березня 2024 року адвокат в інтересах позивача сформував у системі "Електронний суд" клопотання (вх. № 9100/0/220-24 від 18 березня 2024 року), згідно з яким додатково на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надав "ордер та свідоцтво для інших учасників".
11. 15 березня 2024 року весь перелік вказаних документів адвокат надіслав до Верховного Суду також поштою (вх. № 9180/0/220-24 від 18 березня 2024 року) відповідно до кількості учасників справи.
12. 27 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на підставі останнього абзацу частини другої статті 389 ЦПК України.
13. 12 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. Позивач мотивував касаційну скаргу так:
14.1. 13 січня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання, однак лише 10 квітня 2023 року призначив справу до судового розгляду. Протягом цього періоду (понад рік) адвокат не допускав жодної неявки на судові засідання, хоча суд неодноразово знімав справу з розгляду з незалежних від позивача причин або відкладав її розгляд для витребування доказів.
14.2. Про неможливість явки на судове засідання 5 липня 2023 року через участь у розгляді Львівським апеляційним судом кримінального провадження (особа перебуває під вартою) адвокат завчасно повідомив суд першої інстанції шляхом подання до канцелярії суду відповідного клопотання.
14.3. Стосовно судового засідання, призначеного на 10 серпня 2023 року, адвокат ініціював відкладення розгляду справи через участь у судовому засіданні в Київському апеляційному суді для розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою клієнта у кримінальному провадженні № 11-сс/824/4697/2023.
14.4. Захист осіб у кримінальному провадженні в апеляційних інстанціях є поважною причиною, яка має як юридичну, так і моральну перевагу над участю у розгляді цивільної справи.
14.5. Суди повинні сприяти якнайшвидшому розгляду справи, встановленню обставин та за наявності підстав - відновленню порушених прав позивача, а не сприяти судовій тяганині шляхом знаходження формальних підстав для залишення позову без розгляду.
14.6. Посилання суду апеляційної інстанції на належне повідомлення позивача про дату та час судового засідання за номером телефону НОМЕР_3 спростовується, бо це контактний номер телефону адвоката, а не позивача. Тобто у матеріалах справи немає доказу належного повідомлення позивача, що позбавило його можливості бути обізнаним про дату та час судового засідання.
(2) Позиції інших учасників справи
15. 9 травня 2024 року ДБР через систему "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просило залишити оскаржені судові рішення без змін. Мотивувало так:
15.1. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, згідно з яким учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому процесуальними правами. Юридичне значення мають належне повідомлення позивача про день і час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 201 року у справі № 450/1805/18).
15.2. Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права. Реалізація процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин справи з метою отримання правосудного судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21).
15.3. Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції
16. 27 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на підставі, визначеній в останньому абзаці частини другої статті 389 ЦПК України.
17. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
18. З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.