1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 461/5375/23

провадження № 61-8883св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: кредитна спілка "Либідь", Львівська філія кредитної спілки "Либідь",

розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 11 жовтня 2023 року у складі судді Романюка В. Ф. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року у складі колегії суддів Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки "Либідь", Львівської філії кредитної спілки "Либідь" про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст позовних вимог

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до кредитної спілки "Либідь" (далі - КС "Либідь"), Львівської філії кредитної спілки "Либідь" (далі - Львівська філія КС "Либідь") про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовував тим, що Галицький районний суд м. Львова рішенням від 02 квітня 2012 року у цивільній справі № 2-851/11 встановив порушення відповідачами умов договорів: від 11 січня 2008 року № 156/08, від 12 березня 2008 року № 28/2008ЛФ та від 18 червня 2008 року № 71/2008ЛФ про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок та стягнув з КС "Либідь" на його користь 12 815,75 грн боргу за депозитними вкладами; 6 193,85 грн відсотків на суму вкладів депозитів; 2 257,13 грн відшкодування збитків у зв`язку з інфляцією; 2 686,80 грн - пені; а всього - 23 953,53 грн. У резолютивній частині цього рішення вказані договори про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок достроково не розірвано. 13 квітня 2012 року рішення суду набрало законної сили, 17 квітня 2012 року було видано виконавчий лист № 2/1304/149/2012, який позивач скерував на виконання до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві (далі - Голосіївський ВДВС).

У Голосіївському ВДВС відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 за вищевказаним виконавчим листом та тривають виконавчі дії, але боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Позивач наголошував, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином, а у разі порушення виконання зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Вказував, що умовами договорів про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення депозиту та нарахованих на нього процентів, спілка виплачує члену кредитної спілки пеню в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення. Наголошував, що пеня може нараховуватися на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, починаючи з першого дня прострочення та дати, поки зобов`язання не буде виконане.

Вважав, що на його користь підлягає стягненню пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за вищевказаними договорами за період з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року включно у розмірі 436 300,80 грн.

Окрім цього, у зв`язку з порушенням КС "Либідь" своїх грошових зобов`язань за депозитними договорами, йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в фізичному болі внаслідок погіршення стану здоров`я та душевних стражданнях через неможливість користуватися та вільно розпоряджатися належними йому грошовими коштами, яку оцінює в розмірі 977 531,00 грн.

Позивач просив суд:

- стягнути з КС "Либідь" на його користь пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договорами: від 11 січня 2008 року № 156/08; від 12 березня 2008 року № 28/2008ЛФ та від 18 червня 2008 року № 71/2008ЛФ про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок за період з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року включно у розмірі 436 300,80 грн;

- стягнути з КС "Либідь" на його користь моральну шкоду в розмірі 977 531,00 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договорами: від 11 січня 2008 року № 156/08, від 12 березня 2008 року № 28/2008ЛФ та від 18 червня 2008 року № 71/2008ЛФ про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Галицький районний суд м. Львова рішенням від 11 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовив.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, щоякщо рішенням суду заборгованість за договором банківського вкладу стягнута у повному обсязі, вкладник має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення неустойки (пені). Позивач не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів покладених в обґрунтування позовної заяви стосовно того, що позивачу було завдано моральну шкоду.

Львівський апеляційний суд постановою від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 жовтня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для розгляду цієї справи у спрощеному позовному провадженні, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Галицького районного суду м. Львова.

15 липня 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 11 жовтня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц та інших.

У касаційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження, чим порушив вимоги пункту 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України.

Скаржник зазначає, що заяву про дострокове розірвання договорів не подавав і позовна заява також не містила вимоги про дострокове розірвання договорів. Описова частина рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 квітня 2012 року у справі № 2-851/11 не містить доказів того, що він заявляв вимогу про дострокове розірвання договорів, а в резолютивній частині цього рішення зазначено, що договори про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок достроково не розірвано.

Кредитна спілка не надала суду доказів на підтвердження правомірності неповернення скаржнику грошових коштів згідно договорів.

Звертає увагу, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і відмовив у задоволенні позову на підставі того, що не стосується і не є предметом спору.

Діями відповідача скаржнику завдано моральної шкоди у виді страждань та принижень. Вважає, що суду надано достатньо доказів на підтвердження зміни стану його здоров`я, поведінки, емоцій та зміни способу життя внаслідок перенесених страждань та принижень, проте суд не надав належної правової оцінки цим доказам.

Доводи інших учасників справи

Відповідачі не надіслали відзиву на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що між Львівською філією КС "Либідь" та ОСОБА_1 укладено договори про внесення депозитного вкладу на депозитний рахунок, а саме: від 11 січня 2008 року № 156/08, від 12 березня 2008 року № 28/2008ЛФ та від 18 червня 2008 року № 71/2008ЛФ.

Галицький районний суд м. Львова рішенням від 02 квітня 2012 року у справі № 2-851/11 позов ОСОБА_1 до КС "Либідь" про стягнення суми депозитних вкладів задовольнив частково. Вирішив стягнути на його користь 12 815,75 грн заборгованості за депозитними вкладами, 6 193,85 грн нарахованих відсотків, 2 257,13 грн відшкодування збитків у зв`язку з інфляцією, 2 686,80 грн пені, а всього 23 953,53 грн.

Рішення суду набрало законної сили 13 квітня 2012 року.

17 квітня 2012 року на виконання вищезазначеного рішення суду видано виконавчий лист та Голосіївським ВДВС відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Однак, судове рішення боржник не виконав.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Щодо участі філії в цивільному процесі

У цій справі позивач, звертаючись до суду з позовом, співвідповідачем у справі, зокрема, визначив Львівську філію КС "Либідь".

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша, третя статті 95 ЦК України).

Філії та представництва, а також відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, у яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Львівська філія КС "Либідь" є відокремленим підрозділом КС "Либідь", здійснює свою діяльність від імені та в інтересах КС "Либідь".

Отже, Львівська філія КС "Либідь" є відокремленим підрозділом, який не є юридичною особою, а отже не наділений цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі в частині вимог до філії.

Подібний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 295/6062/22.


................
Перейти до повного тексту