ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 761/29059/21
провадження № 51-1174 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 25 травня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
2. Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
3. Київський апеляційний суд вироком від 28 листопада 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасував та ухвалив свій вирок, яким ОСОБА_7 визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, та призначив покарання із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна.
4. В іншій частині вирок місцевого суду залишив без змін.
5. Суди визнали ОСОБА_7 винуватим у незаконному придбанні з метою збуту, незаконному збуті наркотичних засобів у великих розмірах - за першим епізодом,
а також у незаконному придбанні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, - за всіма іншими епізодами, за обставин, детально викладених у вироках.
6. Як установив суд, ОСОБА_7 не пізніше 07 квітня 2021 року за невстановлених обставин та в невстановленої особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, незаконно придбав з метою незаконного збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн вагою не менше 1,101 г.
7. Далі того ж дня близько 14 год 10 хв ОСОБА_7, перебуваючи на території Київської філії Державної установи "Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України" на вул. Миколи Амосова, 8 у м. Києві, незаконно збув за 8400 грн ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн масою 1,101 г, що є великим розміром.
8. Крім того, ОСОБА_7 не пізніше 12 квітня 2021 року за невстановлених обставин, повторно, незаконно придбав у невстановленої особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, з метою повторного незаконного збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн вагою не менше 0,512 г.
9. Згодом того ж дня близько 12 год 25 хв ОСОБА_7, перебуваючи на території Київської філії Державної установи "Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України", повторно, незаконно збув за 4200 грн ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн масою 0,512 г.
10. Крім того, ОСОБА_7 не пізніше 14 квітня 2021 року за невстановлених обставин та у невстановленої особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, повторно, незаконно придбав з метою незаконного збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн вагою не менше 0,668 г.
11. Надалі того ж дня близько 13 год 15 хв ОСОБА_7, перебуваючи на території Київської філії Державної установи "Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України", повторно, незаконно збув за 4200 грн ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн масою 0,668 г.
12. Крім того, ОСОБА_7 не пізніше 21 квітня 2021 року за невстановлених обставин та у невстановленої особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, повторно, незаконно придбав з метою незаконного збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн вагою не менше 0,594 г.
13. Того ж дня близько 14 год 30 хв ОСОБА_7, перебуваючи на території Київської філії Державної установи "Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України", повторно, незаконно збув за 4200 грн ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн масою 0,594 г.
14. Крім цього, ОСОБА_7 не пізніше 30 квітня 2021 року за невстановлених судом обставин та у невстановленої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повторно, незаконно придбав із метою повторного незаконного збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений - кокаїн, вагою не менше 0,499 г.
15. Також того ж дня близько 12 год 04 хв ОСОБА_7, перебуваючи на території Київської філії Державної установи "Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України" на вул. Миколи Амосова, 8 у м. Києві повторно, незаконно збув за 4200 грн ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн масою 0,499 г.
16. Крім того, ОСОБА_7 не пізніше 13 травня 2021 року за невстановлених судом обставин у невстановленої особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, повторно, незаконно придбав з метою повторного незаконного збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн, вагою не менше 3,805 г, що є великим розміром, переніс його до місця постійного проживання
( АДРЕСА_1 ), де почав повторно незаконно зберігати з метою подальшого повторного незаконного збуту.
17. Того ж дня у період з 06 год 48 хв по 09 год 02 хв за зазначеним вище місцем проживання ОСОБА_7 під час обшуку було виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - кокаїн масою 3,805 г, що є великим розміром, який ОСОБА_7 повторно незаконно придбав і зберігав за вказаною адресою з метою подальшого повторного незаконного збуту.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання і залишити в силі в цій частині вирок суду першої інстанції, звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК.
19. На обґрунтування свого прохання засуджений зазначає, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не надав належної оцінки його показанням, визнанню вини, щирому каяттю, активному сприянню розкриттю кримінального правопорушення, а ухвалюючи обвинувальний вироку належним чином не вмотивував своїх висновків, обмежившись посиланням на докази та загальним формулюванням про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
20. При цьому ОСОБА_7 зауважує, що суд апеляційної інстанції, призначаючи йому покарання, яке належить відбувати реально, належним чином не врахував обставин, які пом`якшують покарання, того, що кримінальне правопорушення вчинено у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. Також він зазначає, що на цей час є підприємцем, здійснює пасажирські перевезення, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та матір похилого віку, якій надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Водночас під час повномасштабного вторгнення рф він був членом Добровольчого формування № 1 Борщагівської сільської територіальної громади "Петропавлівський".
21. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
22. Захисник підтримав подану касаційну скаргу, а прокурор заперечувала щодо її задоволення.
Мотиви Суду
23. Заслухавши доповідьсудді, обговорившидоводи, наведенів касаційній скарзі, перевіривши матеріаликримінального провадження, колегія суддівдійшла такихвисновків.
24. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає вирок апеляційного суду в межах касаційної скарги.
25. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК у касаційній скарзі не оспорюються.
26. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, котра вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
27. Кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення,
а також особі засудженого.
28. Києво-Святошинський районний суд Київської області вироком від 25 травня 2023 року засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна та на підставі ст. 75 КК звільнив його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
29. Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи
ОСОБА_7 покарання із застосуванням положень статей 69, 75 КК, місцевий суд урахував ступінь тяжкості та обставини скоєних кримінальних правопорушень, особу винного, який вчинив тяжкі злочини, раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2009 і 2012 року народження, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і наявність обставин, які пом`якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
30. Прокурор, не погодившись із вироком місцевого суду подав апеляційну скаргу з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, в якій, наводячи відповідні аргументи, просив його скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому за ч. 2 ст. 307 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
31. Як убачається з мотивувальної частини вироку апеляційного суду, скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд зазначив про те, що призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 указаного Кодексу та звільняючи від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК, місцевий суд не надав належної і достатньої правової оцінки підвищеному рівню суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, які посягають на суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення, яке є тяжким злочином, не взяв до уваги, що саме соціально-виховні заходи в умовах ізоляції від суспільства сприятимуть виправленню та попередженню вчинення ОСОБА_7 нових злочинів, які не можливо здійснювати за умови застосування інституту звільнення від відбування покарання.
32. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий суд, застосовуючи до ОСОБА_7 положення статей 69 та 75 КК, урахував одні й ті ж обставини, які пом`якшують покарання, що суперечить вимогам закону.
33. Разом із тим, врахувавши те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та хвору матір похилого віку, апеляційний суд дійшов умотивованого висновку про можливість, на підставі ч. 2 ст. 69 КК України, не призначати ОСОБА_7 додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та не застосовувати обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки під час судового розгляду встановлено декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину.
34. Апеляційний суд не встановив обставин, які б давали можливість застосувати до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з чим погоджується і колегія суддів.
35. Водночас Суд уважає слушними доводи засудженого про можливість пом`якшення призначеного йому основного покарання на підставі ст. 69 КК.
36. Згідно з положеннями ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, визначених цим Кодексом, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
37. У цьому кримінальному провадження суд апеляційної інстанції вже дійшов висновку, що під час судового розгляду встановлено декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та застосував до ОСОБА_7 положення ст. 69 КК, однак лише в частині додаткового покарання.
38. Суд касаційної інстанції зважає на те, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин
у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення.
39. Разом із тим, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 судами не встановлено, він раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, утримує двох неповнолітніх дітей, надає допомогу матері похилого віку. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що на сьогодні він є підприємцем, здійснює пасажирські перевезення, під час повномасштабного вторгнення рф він був членом Добровольчого формування № 1 Борщагівської сільської територіальної громади "Петропавлівський".
40. Враховуючи викладене, а також з урахуванням обставин цієї справи, колегія суддів уважає за можливе на підставі ч. 1 ст. 69 КК пом`якшити ОСОБА_7 основне покарання до 4 років позбавлення волі, що є пропорційним учиненому, необхідним та достатнім для виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так й іншими особами і не буде становити для засудженого надмірного особистого тягаря.
41. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування вироку суду апеляційної інстанції, перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлено.
42. З огляду на наведене вище, касаційна скарга засудженого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду апеляційної інстанції стосовно нього - зміні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд