ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 756/1488/19
провадження № 61-10487св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 червня 2024 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Олійника В. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Провідна") про відшкодування матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, у якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути на свою користь:
- з ОСОБА_2 - 14 031,24 грн майнової шкоди (втрату товарної вартості), 3 % річних та інфляційні втрати;
- з ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" - 22 580,31 грн майнової шкоди, 3 % річних, інфляційні втрати та витрати на її оцінку.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 серпня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 8 258,21грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 8 258,21грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст заяви
24. травня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, просила її скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вважала істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи..
Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини третьої статті 423 ЦПК України, подана з пропуском строку на звернення з такою заявою, тому підлягає поверненню заявникові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, повернути справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та помилково повернув її заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року .
Суд порушив основні засади судочинства: справедливий, неупереджений розгляд справи і її вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Оболонського районного суду м. Києва справу № 756/1488/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
23 жовтня 2024 року справа № 756/1488/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року справу № 756/1488/19 призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
У пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина друга статті 424 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пункту 6 частини третьої статті 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, - клопотання про його поновлення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, відповідно до прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Перелік поважних підстав, які враховуються для поновлення пропущеного процесуального строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.
Відповідні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 755/15620/17, провадження № 61-5235св19, 21 квітня 2021 року у справі № 522/6750/17-ц, провадження № 61-1700св21, від 19 вересня 2023 року у справі № 438/93/14-ц, провадження № 61-3641св22.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У справі, яка є предметом касаційного перегляду, апеляційний суд установив, що постанова Київського апеляційного суду набрала законної сили 16 червня 2021 року; 25 червня 2021 року ОСОБА_1 ознайомилась із матеріалами справи та дізнався про наявність обставин для перегляду судового рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами. З заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду за нововиявленими обставинами звернулась лише 24 травня 2024 року, тобто після спливу визначеного пунктом першим частини першої статті 424 ЦПК України, строку та не подавала клопотання про його поновлення.
ОСОБА_1 мала право подати заяву про перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, протягом тридцяти днів із 25 червня 2021 року, але не пізніше трьох років із дня набрання постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року законної сили.
Встановлений пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України тридцятиденний строк не є присічним та може бути поновленим у разі доведення заявником поважності причин його пропуску.
Процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких суд виключно за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та за відсутності клопотання учасника справи про його поновлення суд залишає заяву без розгляду.
Вказані висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2022 року у справі № 61-6675св22, від 20 вересня 2023 року у справі № 522/6750/17.
Установивши, що заявник пропустила строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду набрала законної сили 16 червня 2021 року й не просила про його поновлення, апеляційний суд повернув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року заявникові.
Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду.
Повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення без залишення її без розгляду, не вплинуло на правильність висновків судів по суті вирішення заяви.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
Наведені у касаційній скарзі аргументи фактично зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно встановлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.