ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 640/12384/21
провадження № 61-15168св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
скаржник (божник) - ОСОБА_1,
заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмила Олегівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни - ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2023 року у складі судді Тихої О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження № 64242375 від 22 квітня 2021 року, винесену приватним виконавцем.
2. 25 травня 2023 року ухвалою Верховного Суду справу № 640/12384/21 за його позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О. про визнання протиправною та скасування постанови направлено за цивільною юрисдикцією для розгляду до Оболонського районного суду м. Києва, у зв`язку з чим подається дана скарга.
3. Скарга мотивована тим, що 21 січня 2021 року приватним виконавцем були винесені постанови про відкриття двох виконавчих проваджень, які зведені у виконавче провадження № 64244420, та накладено арешти на все майно, рахунки та майнові права ОСОБА_1 в межах виконання виконавчого листа № 756/8410/16-ц, виданого 20 січня 2021 року Оболонським районним судом м. Києва.
4. Рішення суду про стягнення суми за договором позики, на підставі якого було видано виконавчий лист, було ухвалене без його участі, в зв`язку з чим, отримавши постанови від приватного виконавця, ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, із зазначенням про подання апеляційної скарги на рішення.
5. Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року було відкрито апеляційне провадження та зупинено дію рішення. Не перевіривши наявність апеляційного провадження, ОСОБА_3 продовжувала здійснювати виконавчі дії за зведеним виконавчим провадженням.
6. 15 березня 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до приватного виконавця, надіславши заяву про зупинення виконавчих проваджень з підстав апеляційного оскарження рішення, 15 березня 2021 року ОСОБА_3 винесла постанови про їх зупинення.
7. 31 березня 2021 року постановою апеляційного суду рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2020 року було скасовано та ухвалене нове рішення про відмову в позові.
8. 22 квітня 2021 року ОСОБА_3 винесла постанови за одним із виконавчих проваджень № 64242375: про виведення виконавчого провадження із зведеного, про закінчення виконавчого провадження та про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.
9. Винесена приватним виконавцем постанова про визначення розміру додаткових витрат за виконавчим провадженням передбачає стягнення з ОСОБА_1 суми витрат на оплату за проведення описаного та арештованого майна у розмірі 4 000 грн, яку він вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
10. Щодо розмежування постанов про визначення розміру додаткових витрат та про стягнення витрат виконавчого провадження зазначав, що виходячи з аналізу положень Інструкції № 512/5 постанова про визначення розміру додаткових витрат виноситься та підлягає виконанню на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових коштів, а постанова про стягнення витрат виконавчого провадження (у тому числі додаткових витрат) виноситься у випадку повернення виконавчого документа стягувачу та при наявності певних визначених підстав для стягнення сум витрат виконавчого провадження та є підставою для відкриття окремого виконавчого провадження. Чинне законодавство не передбачає винесення постанови про визначення розміру додаткових витрат при закінченні виконавчого провадження, як це було зроблено ОСОБА_3 .
11. Враховуючи, що виконавче провадження № 64242375 було закінчено з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (що не передбачає стягнення витрат виконавчого провадження) та протягом дії провадження не відбувалось стягнень, тобто стадії розподілу стягнутих грошових коштів не було, це підтверджує неправомірність та безпідставність постанови.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
12. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2023 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено.
13. Визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження № 64242375 від 22 квітня 2021 року. Здійснено розподіл судових витрат.
14. Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що приватним виконавцем постанова від 22 квітня 2021 року про визначення боржнику ОСОБА_1 розміру додаткових витрат виконавчого провадження прийнята з порушенням положень статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 2 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, впливає на права та обов`язки ОСОБА_1, а тому підлягає визнанню неправомірною та скасуванню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника приватного виконавця ОСОБА_3 - Коваля Р. О.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. У касаційній скарзі представник приватного виконавця ОСОБА_3 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні скарги.
18. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 березня 2023 року у справі № 509/5080/18; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суди першої та апеляційної інстанцій помилково ототожнили постанови про визначення розміру додаткових витрат та про стягнення витрат.
19. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що постанова про визначення розміру додаткових витрат не є виконавчим документом чи підставою для стягнення коштів з боржника.
20. Заявник вказує, що постанови про визначення розміру мінімальних та додаткових витрат лише відображають фактичні витрати понесені приватним/державним виконавцем в межах виконавчого провадження та фіксують в документальному вигляді їх розмір. В той час, стягнення таких витрат відбувається на підставі окремої постанови про стягнення витрат виконавчого провадження як це передбачено законом.
21. Судами наведеного враховано не було, помилково ототожнено вказані постанови про визначення розміру додаткових витрат та про стягнення витрат і, як наслідок, визнано протиправною та скасовано постанову, яка не змінює правове становище боржника, при цьому кошти на витрати за якою було сплачено самим приватним виконавцем.
22. Заявник вказує, що права боржника неможливо поновити чи захистити шляхом скасування постанови приватного виконавця про фіксацію (визначення розміру) витрат виконавчого провадження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
23. У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника приватного виконавця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. 21 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64242375 з виконання виконавчого листа № 756/8410/16-ц, виданого Оболонським районним судом міста Києва 20 січня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики від 01 квітня 2011 року у розмірі 711 500 доларів США основної заборгованості та 259 697,50 доларів США нарахованої пені, що в сумі разом відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 22 червня 2016 року складає 24 175 590,10 грн. (а. с. 10, 71, т. 1).
25. 21 січня 2021 року, керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції №512/5, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. С. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а. с. 35 зворот; а. с. 82, т. 1).
26. 21 січня 2021 року, керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції №512/5, приватним виконавцем винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (а. с. 36, 79, т. 1).
27. 21 січня 2021 року, керуючись вимогами статті 3, частини третьої статті 40, статті 45 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця (а. с. 36, 74, т. 1).
28. 21 січня 2021 року, керуючись статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 64242310, № 64242375 у зведене виконавче провадження № 64244420 (а. с. 92, т. 1).
29. 21 січня 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 26 603 422,23 грн (а. с. 36 зворот, т. 1; а. с. 107-108, т. 1).
30. 21 січня 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, 26 603 422,23 грн (а. с. 37, 100, т. 1).
31. 04 лютого 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на наступне рухоме майно: мотоцикл Honda GL 1500, серія та номер знаку 1100КІА, дата реєстрації 14 червня 2005 року, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1, рік випуску 1993, колір - чорний, паливо - бензин, повна маса 250 (а. с. 37, 186, т. 1).
32. 02 березня 2021 року, керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника відповідно до якої описано та накладено арешт на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 (а. с. 21-22, т. 1, 30-32, т. 2).
33. 02 березня 2021 року, керуючись статтею 20 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а. с. 23, т. 1).
34. 03 березня 2021 року приватним виконавцем Лановенко Л. О. укладено договір № 0742 про проведення незалежної оцінки з ТОВ "Євроексперт Груп", за умовами якого суб`єкт оціночної діяльності зобов`язався провести оцінку вартості майна, а саме 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 (а. с. 41-42, т. 2).
35. На підставі рахунку-фактури від 03 березня 2021 року, виставленого ТОВ "Євроексперт Груп", приватним виконавцем сплачено 4 000 грн (а. с. 43-44, т. 2).
36. 05 березня 2021 року ТОВ "Євроексперт Груп" складено звіт про оцінку майна (а. с. 46-61, т. 2).
37. Рекомендованим листом від 10 березня 2021 року приватним виконавцем Лановенко Л. О. направлено копію висновку про вартість нерухомого майна в розмірі 172 280 грн без ПДВ (а. с. 78-82, т. 2).
38. 15 березня 2021 року на адресу приватного виконавця надійшла заява від ОСОБА_1 разом з ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Попової Г. Г. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики та зупинення дії рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року (а. с. 24, т. 1; 89-91, т. 2).
39. 15 березня 2021 року, керуючись вимогами статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження", в зв`язку з надходженням заяви від ОСОБА_1 разом з ухвалою Київського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження приватним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження (а. с. 26, т. 1; а. с. 93, т. 2).
40. 22 квітня 2021 року до приватного виконавця надійшла заява від ОСОБА_1 разом з постановою Київського апеляційного суду № 756/8410/16-ц від 31 березня 2021 року про скасування рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2020 року та ухвалення нового рішення про відмову у позові (а. с. 27-32, т. 1; а. с. 107-116, т. 2).
41. 22 квітня 2021 року, керуючись частиною п`ятою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій (а. с. 119, т. 2).
42. 22 квітня 2021 року, керуючись статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про виведення виконавчого провадження № 64242375 із зведеного виконавчого провадження № 64244420 (а. с. 124, т. 2).
43. 22 квітня 2021 року, керуючись вимогами пункту 5 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64242375 (а. с. 33, т. 1; а. с. 128-129, т. 2).
44. Розпорядженням приватного виконавця від 22 квітня 2021 року № 64242375 грошові кошти, що надійшли 10 березня 2021 року від ОСОБА_5 в сумі 4 000 грн на рахунок для зарахування коштів виконавчого провадження, керуючись статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження", вирішено перерахувати: 4 000 грн як авансування витрат виконавчого провадження на вказаний у розпорядженні рахунок (а. с. 136, т. 2).
45. 22 квітня 2021 року, керуючись статтею 42 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, приватним виконавцем винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (в системі АСВП зазначено назву виконавчої дії як стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, (а. с. 38, т. 1)). Встановлено, що в період з 21 січня 2021 року до 22 квітня 2021 року для організації та проведення виконавчих дій виконавцем були понесені витрати, які підлягають стягненню з боржника та включають витрати на оплату за проведення оцінки описаного та арештованого майна, розмір витрат визначений на підставі документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг та складає 4 000 грн. Зазначено, що постанова про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (а. с. 34, т. 1; а. с. 121-122, т. 2).
46. Крім того, до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 надано новий доказ, а саме копію постанови про скасування процесуального документу від 20 грудня 2021 року ВП № 64242375.
47. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до приватного виконавця Лановенко Л. О. про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця.
48. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження № 64242375 від 22 квітня 2021 року, винесену приватним виконавцем Лановенко Л. О.
49. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 березня 2023 року касаційну скаргу приватного виконавця Лановенко Л. О. задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року скасовано, провадження у справі закрито.
Роз`яснено позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції.
Позиція Верховного Суду
50. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
51. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
52. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
53. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
54. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.