ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ДОДАТКОВА)
30 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 295/2533/23
провадження № 61-6557св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву адвоката Волкова Анатолія Володимировича як представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Богунський районний суд м. Житомира рішенням від 06 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовив.
Житомирський апеляційний суд постановою від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Чайковської Р. А. як представника ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 вересня 2023 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив. Позбавив ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Верховний Суд постановою від 25 вересня 2024 року касаційну скаргу адвоката Волкова А. В. як представника ОСОБА_2 задовольнив. Постанову Житомирського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року скасував, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 вересня 2023 року залишив в силі.
У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява адвоката Волкова А. В. як представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в порядку статті 270 ЦПК України про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 147,20 грн судового збору та 12 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Заява мотивована тим, що Верховний Суд при прийнятті постанови не вирішив питання про розподіл судових витрат у справі та не стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за подання касаційної скарги та витрат на правничу допомогу, що була йому надана на стадії касаційного провадження, про що заявник зазначав у касаційній скарзі.
Так, відповідно до пункту 1.2 договору про надання правничої допомоги, укладеним 29 квітня 2024 року між АБ "Волкова" і ОСОБА_2, виконавець надає правову допомогу (представництво інтересів клієнта) за складення та подачу касаційної скарги на постанову суду від 11 квітня 2024 року у справі № 295/2533/23. Згідно з пунктом 4.1 цього договору сума гонорару, який клієнт сплачує виконавцю складає 12 000,00 грн, які сплачуються на рахунок виконавця. 29 квітня 2024 року ОСОБА_2 сплатив АБ "Волкова" гонорар у розмірі 12 000,00 грн із зазначенням цільового призначення платежу гонорар згідно з договором б/н від 29 квітня 2024 року, за складення та подачу касаційної скарги на постанову апеляційного суду у цій справі, що підтверджується квитанцією від 29 квітня 2024 року № 36К1-63РС-1АК6-Н234. Крім того, ОСОБА_2 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 147,20 грн, що підтверджується квитанцією від 02 травня 2024 року № КК24-5МК4-ТААЕ-ЕМТК.
21 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла справа.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Ураховуючи, що питання розподілу судових витрат, понесених ОСОБА_2 у суді касаційної інстанції, Верховний Суд не вирішував, є правові підстави для ухвалення додаткової постанови.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що за подання касаційної скарги ОСОБА_2 сплатив судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
Оскільки постановою Верховного Суду від 25 вересня 2024 року касаційну скаргу адвоката Волкова А. В. як представника ОСОБА_2 задоволено, тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати зі сплати заявником судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 2 147,20 грн.
Ураховуючи наведене, заява адвоката Волкова А. В. як представника ОСОБА_2 у частині про стягнення сплаченого заявником судового збору, підлягає задоволенню.
Разом із цим заява в частині стягнення витрат на правничу допомогу понесених заявником у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції підлягає залишенню без розгляду, з огляду а таке.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті