ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 943/1158/22
провадження № 61-16725св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Буського районного суду Львівської області від 17 липня 2023 року у складі судді Журибіди Б. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі - АТ "Львівгаз") про визнання протиправними дій та скасування рішень.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання умов цього договору він систематично здійснює оплату за спожитий природний газ, згідно виставлених рахунків. Вказував, що 14 листопада 2012 року представниками Буського управління по експлуатації газового господарства здійснено демонтаж побутового лічильника газу на періодичну повірку та замість знятого лічильника встановлено лічильник з обмінного фонду типу "Самгаз" G-4 № 2492673 з показником 17 281,00 м. куб, 2004 року випуску, дата останньої повірки - 2012 рік, вхідний патрубок опломбований пломбою № 72738942. Вказував, що 29 червня 2022 року відповідачем проведено інспектування вказаного лічильника та складено акт про порушення № LV 002579. У цьому акті зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1, встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодексу ГРС), а саме: "Тріщина біля нижньої заводської пломби", що кваліфіковано як порушення підпункту 3 пункту 1 Глави 2 Розділу XI Кодексу ГРС (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Відповідно до протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 29 червня 2022 року № 0008035 лічильник представниками відповідача направлено на експертизу в сервісний центр АТ "Львівгаз". За результатами проведення експертизи комісією зроблено висновок: "Виявлено втручання в роботу ЗВТ". З висновками експертизи позивач не згодний, будь-які втручання в роботу ЗВТ ним чи членами його сім`ї заперечував.
У травні 2023 року АТ "Львівгаз" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що представниками Буського управління по експлуатації газового господарства 14 листопада 2012 року здійснено демонтаж побутового лічильника газу на періодичну повірку за адресою проживання позивача та замість знятого газового лічильника встановлено лічильник з обмінного фонду типу "Самгаз" G-4 № 2492673 з показником 17 281,00 м. куб, 2004 року випуску, дата останньої повірки - 2012 рік, вхідний патрубок опломбований пломбою №72738942. 29 червня 2022 року працівниками АТ "Львівгаз" проведено інспектування вказаного лічильника та складено акт про порушення № LV 002579. Посилалося на те, що за адресою проживання ОСОБА_1 встановлено порушення Кодексу ГРС, а саме: "Тріщина біля нижньої заводської пломби", кваліфіковано як порушення підпункту 3 пункту 1 Глави 2 Розділу XI Кодексу ГРС - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Відповідно до протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу № 0008035 від 29 червня 2022 року, складеного згідно з актом про порушення, вказаний лічильник представниками АТ "Львівгаз" направлено на експертизу в сервісний центр АТ "Львівгаз". Експертизою встановлено: "Пошкоджено фарбове покриття на корпусі ПЛГ знизу облікового механізму. Тріснуте, відламане вушко кришки облікового механізму для пломбування заглушки під ПДПД (заглушка легко знімається з вушком кришки облікового механізму разом з пломбою) пошкоджене фарбове покриття всередині облікового механізму на корпусі ПЛГ. Подряпини на передавально-зубчастих колесах. Подряпини на торці корпусу облікового механізму з внутрішньої сторони в місці пошкодження фарбового покриття. З правої сторони тріснута кришка біля заводської пломби. Ці пошкодження свідчать про втручання в роботу лічильника, а саме: облікового механізму з метою впливу на показники облікового механізму". Комісією зроблено висновок "Виявлено втручання в роботу ЗВТ". Відповідно до акту-розрахунку від 16 серпня 2022 року позивачу донараховано обсяг природного газу 1 643,80 куб. м на суму 46 014,71 грн за період з 30 грудня 2021 рік до 29 червня 2022 року.
Короткий зміст рішень судів першої інстанції
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 17 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 Позов АТ "Львівгаз" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Львівгаз" вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі 46 014,71 грн.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що експертизою виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу належного споживачу ОСОБА_1 лічильника газу, що призвели до викривлення даних обліку природного газу. Водночас, ОСОБА_1 не спростував належними доказами факт несанкціонованого втручання у належний йому прилад обліку газу. Також ОСОБА_1 не спростовано правомірність кількості перерахованого до сплати об`єму природного газу та його вартість.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Буського районного суду Львівської області від 17 липня 2023 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
23 листопада 2023 року ОСОБА_1, в особі свого представника - адвоката Зозулі Ю. М., через підсистему "Електронний суд" подав касаційну скаргу на заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 17 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1, в особі свого представника - адвоката Зозулі Ю. М., посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правових висновків, висловлених у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17, від 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18, від 12 липня 2023 року у справі № 454/934/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Так, судами не надано належної правової оцінки доводам ОСОБА_1 щодо незаконності проведеної АТ "Львівгаз" експертизи належного йому на праві користування засобу вимірювальної техніки.
Зокрема, ОСОБА_1 не погоджується із актом експертизи ЗВТ та/або пломби № 557 від 07 липня 2022 року, оскільки наведені у ньому пошкодження ЗВТ стали можливим внаслідок того, що всупереч вимогам пункту 2 Глави 10 Розділу Х Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРС), представниками АТ "Львівгаз" не прийнято рішення про поміщення лічильника в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником, а також ОСОБА_1 не було роз`яснено його право на самостійну доставку демонтованого лічильника газу до місця проведення експертизи. При цьому, будь-яких даних щодо того, у який саме спосіб, коли та ким транспортовано ЗВТ для проведення його експертизи судам не надано.
Крім того, експертиза ЗВТ проведена представниками АТ "Львівгаз" із грубим порушенням вимог пункту 3 Глави 10 Розділу Х Кодексу ГРС, а також пункту 3.3.1. Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619, оскільки проведена комісією, до якої не увійшов жоден представник зі складу юристів АТ "Львівгаз", а також представники від метрологічної організації та територіального органу Регулятора (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
З урахуванням наведеного, заявник вважає результат експертизи ЗВТ (акт від 07 липня 2022 року № 557) недопустимим та неналежним доказом у справі.
Вважає, що судами не надано правової оцінки наведеним та документально підтвердженим аргументам ОСОБА_1, при цьому, відмовляючи у задоволенні його вимог суди не врахували правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах: від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17, від 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18, від 12 липня 2023 року у справі № 454/934/21.
Крім того, зазначає підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у подібних правовідносинах.
У лютому 2024 року представник АТ "Львівгаз" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначло про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 24 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Зозуля Ю. М. на заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 17 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Буського районного суду Львівської області матеріали цивільної справи № 943/1158/22; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У лютому 2024 року матеріали справи № 943/1158/22 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, згідно з публічним договором про надання послуг з газопостачання, укладеним із АТ "Львівгаз", йому відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1 .
14 листопада 2012 року представниками Буського управління по експлуатації газового господарства здійснено демонтаж побутового лічильника газу на періодичну повірку за адресою проживання позивача та, замість знятого газового лічильника, встановлено лічильник з обмінного фонду типу "Самгаз" G-4 № 2492673, з показником 17281 куб. м, 2004 року випуску, дата останньої повірки - 2012 рік, вхідний патрубок опломбований пломбою № 72738942.
29 червня 2022 року працівниками АТ "Львівгаз" проведено інспектування вказаного лічильника та складено акт про порушення від 29 червня 2022 року № LV 002579.
З цього акту вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, виявлено порушення Кодексу ГРС, а саме: "тріщина біля нижньої заводської пломби", кваліфіковано як порушення підпункту 3 пункту 1 Глави 2 Розділу XI Кодексу ГРС - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Відповідно до протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу №0008035 від 29 червня 2022 року, складеного згідно з актом про порушення від 29 червня 2022 року № LV 002579, лічильник газу типу RS2001-21 Самгаз G4, № 2492673, рік випуску 2004, з показами 27 429,945 куб. м, дата проведення повірки - 3/12, який встановлено за адресою: АДРЕСА_1, споживач ОСОБА_1, представниками АТ "Львівгаз" направлено на експертизу в сервісний центр АТ "Львівгаз".
Відповідно до акту експертизи ЗВТ та/або пломби від 07 липня 2022 року комісією у складі: ОСОБА_3 - інженера з метрології 1-ої категорії; ОСОБА_4 - інженера з метрології; ОСОБА_5 - інженера з метрології; ОСОБА_6 - майстра відділу інспектування; ОСОБА_7 - головного фахівця ВЕБ, у присутності позивача ОСОБА_1, проведено експертизу зазначеного приладу обліку газу, який знято відповідно до протоколу від 29 червня 2022 року № 0008035.
Цією експертизою встановлено: "Пошкоджено фарбове покриття на корпусі ПЛГ знизу облікового механізму. Тріснуте, відламане вушко кришки облікового механізму для пломбування заглушки під ПДПД (заглушка легко знімається з вушком кришки облікового механізму разом з пломбою) пошкоджене фарбове покриття всередині облікового механізму на корпусі ПЛГ. Подряпини на передавально-зубчастих колесах. Подряпини на торці корпусу облікового механізму з внутрішньої сторони в місці пошкодження фарбового покриття. З правої сторони тріснута кришка біля заводської пломби. Ці пошкодження свідчать про втручання в роботу лічильника, а саме облікового механізму з метою впливу на показники облікового механізму". Експертизою встановлено, що похибка ЗВТ за об`ємної втрати Q max - 1,18 % 0.2 max 0,72 % Q mіn - 30,57 %.Тобто, лічильник не обліковує 30,57 % спожитого газу. Комісією зроблено висновок "Виявлено втручання в роботу ЗВТ".
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу є, зокрема, несанкціонований відбір природного газу.
Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (ЗВТ)/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Експертиза засобу вимірювальної техніки/експертиза пломб - це комплекс заходів, які здійснюються комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, яка затверджується наказом оператора ГРМ, або суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу", з метою отримання даних щодо відповідності засобу вимірювальної техніки/пломб параметрам, визначеним їх виробниками, умовам монтажу та експлуатації, їх цілісності чи відповідності метрологічним характеристикам, а також пересвідчення у відсутності інших ознак впливу на засіб вимірювальної техніки/пломбу, які можуть свідчити про втручання в засіб вимірювальної техніки/пломбу та викривлення результатів вимірювання.
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, зокрема лічильника газу.
За збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування (пункт 4 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем).
Згідно з пунктом 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: 1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; 2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; 3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; 4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу; 5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання; 6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
Пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
У пункті 4 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи.
За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.
У разі неприбуття споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.
Абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено, що у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у ї сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що АТ "Львівгаз" довело належними і допустимими доказами факт несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ (пошкоджене фарбове покриття на корпусі ПЛГ знизу облікового механізму. Тріснуте, відламане вушко кришки облікового механізму для пломбування заглушки під ПДПД (заглушка легко знімається з вушком кришки облікового механізму разом з пломбою). Пошкоджене фарбове покриття всередині облікового механізму на корпусі ПЛГ. Подряпини на передавально-зубчастих колесах. Подряпини на торці корпусу облікового механізму з внутрішньої сторони в місці пошкодження фарбового покриття. З правої сторони тріснута кришка біля заводської пломби), який був встановлений у приміщенні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що призводило до викривлення даних обліку природного газу, а отже з ОСОБА_1 підлягає до стягнення вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у розмірі 46 014,71 грн, розмір якої не спростовано ОСОБА_1 .
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 не наведено належних аргументів, які б безспірно свідчили про неправомірні дії працівників АТ "Львівгаз" при проведенні перевірки лічильника газу за адресою проживання споживача, його експертизи з метою перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, нарахуванні вартості необлікованого об`єму природного газу.
Отже правильним є висновок суду, що дії АТ "Львівгаз" щодо нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу у зв`язку з виявленим порушенням (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ) є такими, що відповідають нормам пункту 1 глави 2 та пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Доводи касаційної скарги про те, що судові рішення ухвалені на підставі неналежного та недопустимого доказу, є необґрунтованими, оскільки фактично зводяться до незгоди заявника з актом експертизи ЗВТ від 07 липня 2022 року № 557 та оцінкою зазначеного доказу, наданою судами попередніх інстанцій, яку ОСОБА_1 не спростував.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17, від 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18, від 12 липня 2023 року у справі № 454/934/21, щодо особливостей доведення в суді факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, є необґрунтованими, оскільки оскаржувані судові рішення таким висновкам не суперечать, і встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими ніж у справі, яка переглядається. У цій справі суди виходили з конкретних обставин справи з урахуванням наданих сторонами доказів.
Крім того, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19).
Оцінюючи доводи заявника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 5 частини другої статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у подібних правовідносинах, Верховний Суд керується наступним.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України її територіальній цілісності.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому Указом Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено та він триває досі.
Згідно абзацу 5 частини 2 статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв`язку з наявністю заборгованості тощо), яка врегульовується відповідно до абзацу другого частини третьої статті 2 цього Закону.
Відповідно до роз`яснень Міністерства Реінтеграції України, заборона, визначена статтею 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" поширюється на території, де ведуться бойові дії або тимчасово окуповані РФ, відповідно до Переліку Мінреінтеграції.
Йдеться про осіб, які були змушені покинути свої домівки й евакуювалися у більш безпечні регіони.
Споживачі мають надати постачальнику комунальних послуг або управителю багатоквартирного будинку документи, що підтверджують їх відсутність у будинку. Це перш за все довідка внутрішньо переміщеної особи, документ про тимчасовий прихисток в іноземній державі або документи з роботи, щодо лікування, навчання, проходження військової служби.
Аналіз викладеного свідчить про те, що дія Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" розповсюджується на мешканців територій, які віднесені до зони активних бойових дій.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" постачальникам природного газу компенсуються заборгованість побутових споживачів, що врегульовується згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
Вимогами абзацу 4 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" визначено заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, зі змісту якої вбачається, що заборгованість, про стягнення якої подано позовну заяву АТ "Львівгаз" до ОСОБА_1, не підлягає врегулюванню на їх підставі.
Зі змісту підстави оскарження судових рішень у справі, передбаченої пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.
З урахуванням зазначеного, доводи заявника про необхідність формування правового висновку Верховним Судом щодо застосування абзацу 5 частини другої статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у правовідносинах, що виникли в цій справі, є необґрунтованими.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки обставин справи і доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Якщо оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Ponomaryov v. Ukraine", заява № 3236/03; від 24 липня 2003 року у справі "Ryabykh v. Russian Federation", заява № 59498/00; від 21 вересня 2006 року у справі "Nelyubin v. Russia", заява № 14502/04).
Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Оскаржувані рішення Буського районного суду Львівської області від 17 липня 2023 року та постанова Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 рокувідповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Тож, наведені в касаційній скарзі доводи щодо суті спору не спростовують правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях.