ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 205/58/22
провадження № 61-15187св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, за первісним позовом: Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, за зустрічним позовом - Служба у справах дітей Кам`янської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
2. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 грудня 2014 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, їх син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився проживати з матір`ю.
3. З вересня 2019 року позивач став проживати разом з ОСОБА_5 та її сином ОСОБА_7, а 01 квітня 2020 року він зареєстрував шлюб із нею.
4. Вказував, що за весь час з моменту розлучення відповідач ніяким чином не піклувався про дитину, не проявляв заінтересованості в його подальшій долі, не цікавився його шкільними успіхами, не допомагав сину після перенесеної ним хірургічної операції у липні 2017 року. Рішенням Баглійського районного суду
м. Дніпродзержинська від 30 травня 2017 року ОСОБА_5 та її сина було знято з реєстрації за адресою їх прописки без надання ОСОБА_7 іншого місця реєстрації. З тексту даного судового рішення вбачається, що відповідач зобов`язався зареєструвати ОСОБА_7 за своїм місцем реєстрації. Проте так цього і не зробив, на даний час ОСОБА_7 не має місця своєї реєстрації.
5. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, він розцінює як ухилення батька від виховання дитини, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.
6. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла.
7. 21 грудня 2021 року відповідач зробив спробу забрати ОСОБА_7, коли він був у дідуся та бабусі, дитина перелякалась та заховалась під ліжко.
8. З огляду на вказане вище у сукупності просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
9. У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив відібрати сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у ОСОБА_3 (бабусі), передавши його на виховання батька та зобов`язавши ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не чинити йому перешкод у вихованні дитини.
10. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10, під час якого народився їх син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати із матір`ю.
11. Після розірвання шлюбу він не припиняв матеріально забезпечувати свого сина, спочатку він це робив шляхом передачі його матері грошових коштів та придбання продуктів харчування, а в подальшому регулярно із заробітної плати здійснювались відрахування на його утримання у вигляді аліментів в розмірі 1/4 частини згідно виконавчого листа.
12. Щодо участі його як батька у вихованні сина зазначав, що після розірвання шлюбу він регулярно його відвідував та забирав із дитячого садочку, однак із січня 2016 року стосунки між батьками погіршились і мати почала чинити йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. У зв`язку із цим він навіть був вимушений звернутись до суду із відповідним позовом, який було залишено без розгляду. Зазначене погіршило стосунки між колишнім подружжям ще більше і він був змушений, не дивлячись на бажання та спроби спільного проведення з дитиною часу, відступити та залишити ситуацію як є, щоб не травмувати сина та не формувати у нього негативний образ батька.
13. Після смерті ОСОБА_8 він відразу виявив бажання забрати сина до себе, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали чинити йому перешкоди у відвідуванні сина, повідомляючи що дитина буде проживати у них.
14. У зв`язку із цим він у січні 2022 року звернувся до служби у справах дітей Кам`янської міської ради із заявою про передачу йому сина, однак служба вирішила передати ОСОБА_6 для проживання у сім`ю бабусі ОСОБА_3 до вирішення питання про позбавлення батьківських прав.
15. Зазначає, що він не позбавлений батьківських прав, не має будь-якого рішення про відібрання в нього дитини без позбавлення батьківських прав, він не визнаний безвісно відсутнім або недієздатним, завжди виконував свій обов`язок щодо утримання дитини та не мав наміру відмовитися від дитини та виконання обов`язку виховання дитини, а тому Служба у справах дітей КМР не мала будь-яких повноважень вирішувати питання щодо його сина та приймати рішення про тимчасове влаштування ОСОБА_7 в сім`ю бабусі до прийняття судом рішення у справі про позбавлення батьківських обов`язків. Вказав, що будь-яких підстав для висновку про те, що він не здатний забезпечити належне виховання та утримання сина не має.
16. Його син ОСОБА_7 раніше не проживав разом з бабусею та дідусем, вони для нього не є тими особами, з якими він тривалий час спілкувався та в родині яких виховувався, оскільки вони раніше мешкали в іншому населеному пункті. Будь-яких негативних наслідків для його сина в тому, що він буде проживати разом з ним та ним виховуватися, не існує, а, навпаки, це буде в інтересах дитини, оскільки, на його переконання, тільки батьки зможуть належним чином піклуватися про свою дитину.
17. Зазначив, що останні роки не мав можливості спілкуватися з сином, у зв`язку з чим між ними відсутній тісний контакт, але він безумовно зацікавлений в тому, щоб між ним та сином був тісний зв`язок і щоб дитина проживала разом із ним та розвивалася в спокійному, стійкому середовищі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
18. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року у складі судді ОСОБА_12 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
19. Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд першої інстанції з урахуванням вимог статті 165 СК України виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не є особою, якій надано право звернення до суду про позбавлення батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_13 про відібрання малолітньої дитини та зобов`язання не чинити перешкоди у її вихованні, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_13 не приймав участі у вихованні ОСОБА_7 більш як останні сім років, не відвідував дитину та не цікавився його правами. Також суд врахував думку дитини, який в судовому засіданні заперечував щодо передання його батькові, зазначивши, що не бажає з ним проживати. Крім того, доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 чинять перешкоди у спілкуванні з дитиною позивач за зустрічним позовом суду також не надав. З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність підстав для відібрання дитини та те, що відповідачі за зустрічним позовом тримають дитину у себе не на підставі закону або рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
21. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 скасовано.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Відібрано у ОСОБА_3 малолітнього ОСОБА_6 та передано його на виховання батькові ОСОБА_2 .
В іншій частині рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
22. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_6, мати останнього померла, а тому позивач за зустрічним позовом має переважне право, в тому числі і перед бабою дитини, на особисте виховання дитини та на спільне проживання з нею і судом апеляційної інстанції не встановлено виключних обставин, які б унеможливлювали передачу неповнолітньої дитини до батька. ОСОБА_2 не позбавлений батьківських прав, має постійне місце роботи, за яким позитивно характеризується та проходив перевірку у нарколога та психолога, не зловживає спиртними напоями; батько дитини уклав шлюб зі ОСОБА_14 (після одруження ОСОБА_15 ), від якого мають дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дружина не заперечує проти проживання малолітнього ОСОБА_6 в їх сім`ї; дитина буде забезпечена житлом, батько цікавиться життям сина, хоча і не завжди може його побачити і поспілкуватись в силу обставин, які склалися після розлучення з матір`ю дитини; сплачує на утримання ОСОБА_6 аліменти та не має по них заборгованості.
23. Також апеляційний суд зазначав, що наявні в матеріалах справи висновки та рішення органів опіки та піклування Кам`янської міської ради з урахуванням обставин справи суперечать вимогам закону та інтересам дитини, не враховують обставин, які виникли, є необґрунтованими, а тому не приймаються до уваги.
24. Крім того, апеляційний суд не прийняв думку дитинипро те, що він не хоче спілкуватися з батьком, обґрунтовуючи це тим, що така думка не є свідченням того, що найкращі інтереси малолітнього в тому, щоб проживати з чужою людиною. Крім того, дитина якийсь час проживала з матір`ю та ОСОБА_1, а після смерті матері проживає у сім`ї бабусі ОСОБА_3, у яких з
ОСОБА_2 триваючий конфлікт. Суд вважав, що думка дитини сформована в результаті впливу осіб, у яких перебуває дитина, шляхом створення негативного відношення до рідного батька, спонукання відмовитися від контактів із ним.
25. Враховуючи, що ОСОБА_2 оскаржував рішення суду першої інстанції тільки в частині вирішення зустрічних позовних вимог, рішення суду щодо первісних позовних вимог ОСОБА_1 на предмет законності апеляційним судом не перевірялось.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26. У жовтні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року.
27. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
28. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
29. У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року залишити в силі.
30. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 394/94/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі
№ 352/2324/17, від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17, від 04 серпня
2021 року у справі № 654/4307/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
31. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав належної оцінки відповідності інтересам дитини таких обставин, як ставлення батька до виконання своїх батьківських обов`язків на протязі всього життя дитини, піклування батька про дитину, особисту прихильність дитини до батька, відносини між дитиною та батьком. Враховуючи чутливість правовідносин, в яких існує спір, вказані обставини підлягають оцінці, а висновки мотивуванню.
32. Вирішуючи даний спір, апеляційний суд більшою частиною виходив із прав та інтересів батька дитини (які дійсно підлягають врахуванню і за загальним правилом є пріоритетними по відношенню до прав та інтересів інших родичів), однак не надав оцінки всім обставинам справи в сукупності у світлі забезпечення найкращих інтересів малолітньої дитини.
33. Також суд не надав належної оцінки доказам щодо обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування.
34. Відібрання дитини на користь батьків не завжди може відповідати її найкращим інтересам. При їх оцінці має враховуватися строк проживання з іншими особами, ставлення самої дитини до батьків і її психологічний стан у разі повернення до одного з батьків, встановлення перехідного періоду тощо, а також співпраця зацікавлених осіб.
35. Європейський суд з прав людини зауважував, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
36. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не була враховано думка дитини.
37. З моменту розірвання шлюбу ОСОБА_2 не проявляв себе як батько, лише сплачував аліменти, онука було знято з реєстраційного обліку з квартири, яка була успадкована ОСОБА_15 та його братом, на підставі рішення суду в примусовому порядку. ОСОБА_7 називає батьком вітчима ОСОБА_1, з ним у нього склалися доброзичливі та дружні відносини.
38. Крім того, вона та дідусь з часу народження ОСОБА_7 постійно з ним спілкувалися, між ними склалися прості, звичні відносини, побудовані на повазі один до одного та любові. Їхня сім`я є для ОСОБА_7 звичним середовищем, за місцем їхнього проживання ОСОБА_7 має друзів та друзів у школі. Батько дитини проживає в іншому районі міста, далеко від школи та їхнього місця проживання. При переїзді онука до свого батька, а саме до квартири, де зараз проживає ОСОБА_2 зі своєю сім`єю, йому доведеться змінити не тільки звичайне місце проживання, а і школу, будуть розірвані родинні зв`язки.
39. При цьому апеляційним судом взагалі не встановлені умови проживання сім`ї ОСОБА_15 за вказаною ним адресою, чи буде у дитини окремий куточок для навчання, ліжко та інше.
40. Таким чином, рішення суду першої інстанції оскаржувалося тільки ОСОБА_2 в частині вирішення його зустрічного позову і тільки в цій частині переглядалось судом апеляційної інстанції, також в цій частині оскаржується й до суду касаційної інстанції, а тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
41. У січні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що відносно його сина з боку відповідачів відбуваються певні маніпуляції з метою схилити його до того, щоб він висловлював небажання проживати з батьком, що доводиться тим, що в судовому засіданні син навіть категорично відмовився будь-яким чином спілкуватися з його представником, називав його "біологічним батьком", посилався на вигадані обставини, а саме, що він йому нібито погрожує, що замкне його та не дасть дозволу бачитися з братом і сестрою, чого в дійсності ніколи не було.
42. Зазначав, що він має добрий стан здоров`я, ніколи не стояв на обліку у лікаря нарколога або психіатра, забезпечений постійним місцем роботи, має регулярний дохід та позитивну характеристику, одружений та має сина ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, має постійне місце проживання - зареєстрований та проживає в трикімнатній квартирі, яка на праві власності належить матері його дружини. Його дружина та її мати є педагогами та не заперечують проти того, щоб його син ОСОБА_7 проживав разом з ними.
43. Вважає, що будь-яких негативних наслідків для його сина в тому, що він буде проживати разом з ним та ним виховуватися, не існує, а, навпаки, це буде в інтересах дитини, оскільки тільки батьки можуть належним чином піклуватися про свою дитину.
44. Також зазначає, що його син в сім`ю відповідачки був влаштований тимчасово, до вирішення питання про позбавлення його батьківських прав, при цьому рішенням суду першої інстанції в позбавленні його батьківських прав було відмовлено і рішення суду в цій частині не оскаржувалося та набрало законної сили, у зв`язку із чим у ОСОБА_3 не має жодних правових підстав утримувати його сина у себе.
45. Листом від 19 липня 2024 року Верховним Судом запропоновано Службі у справах дітей Кам`янської міської ради, як органу опіки та піклування, надати відзив на касаційну скаргу, в якому відобразити відомості про фактичне місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, рівень емоційного зв`язку дитини з батьком, доцільність відібрання дитини від бабусі та переміщення ОСОБА_7 на постійне проживання до батька, можливість в інтересах дитини в ситуації, що склалася у цій справі, вжити відповідних підготовчих заходів, спрямованих на адаптацію дитини та батька до відновлення стосунків, послідовних кроків у напрямку возз`єднання батька з дитиною, щоб запобігти негативному впливу на дитину.
46. Відзив Служби у справах дітей Кам`янської міської ради до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 та
ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі до 23 грудня 2014 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
48. 01 квітня 2020 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується актовим записом № 75.
49. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
50. Як вбачається з Інформації, яка надана 02 лютого 2022 року № 64 в.о. директором комунального закладу "Ліцей № 1" Кам`янської міської ради, під час навчання ОСОБА_7 в школі І ступеню батько ОСОБА_2 не приймав участі у вихованні дитини, тобто не приводив дитину до школи, не забирав дитину зі школи, не брав участі у батьківських зборах, не цікавився успішністю навчання дитини.
21 грудня 2021 року ОСОБА_2 вперше відвідав заклад та засвідчив бажання виконувати батьківські обов`язки щодо ОСОБА_9 . 18 січня 2022 року ОСОБА_2 відвідав навчальний заклад та за його проханням класний керівник надала детальну інформацію щодо навчання дитини.
51. Згідно довідки, яка надана 17 лютого 2022 року № 032/10826/15 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі, заборгованість по аліментам згідно виконавчого листа № 207/505/15ц
від 15 квітня 2015 року, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_17 на утримання сина ОСОБА_7 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) боржника станом на 31 грудня 2021 року відсутня.
52. ОСОБА_2 працює на посаді диспетчера електропідстанції НЕК "Укренерго" та його дохід за період з липня 2021 року по грудень 2021 року складає 105 567,61 грн.
53. ОСОБА_2 06 січня 2022 року звертався до відділення ЧЧ поліції № 2 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вжиття заходів до ОСОБА_1, який після смерті дружини ОСОБА_17 перешкоджає йому в спілкуванні з його сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проведення перевірки було опитано ОСОБА_1, який пояснив, що на даний час його пасинок ОСОБА_6 мешкає разом з дідусем та бабусею по лінії померлої його дружини.
54. Наказом Служби у справах дітей Кам`янської міської ради від 18 січня
2022 року № 1ТВ "Про тимчасове влаштування малолітньої дитини
ОСОБА_6" тимчасово влаштовано малолітню дитину ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, в сім`ю бабусі ОСОБА_3 .
55. З вказаного наказу вбачається, що питання щодо доцільності тимчасового влаштування малолітнього ОСОБА_6 в сім`ю бабусі розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради
17 січня 2022 року у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При розгляді питання членами комісії було вислухано думку дитини.
56. Згідно з висновком виконавчого комітету Кам`янської міської ради
від 19 липня 2022 року № 8-вих.-20/305 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 доцільним.
57. Отже, малолітній ОСОБА_6 почав проживати в сім`ї бабусі з січня
2022 року.
58. Судом було заслухано думку малолітнього ОСОБА_7, який в судовому засіданні заперечував щодо передання його батькові, висловив бажання проживати звітчимом ОСОБА_1 .