ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 755/2821/23
провадження № 51-1958 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 березня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023100040000201,за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 березня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 19.01.2023, незаконно придбав з метою збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, ОСОБА_7, зберігаючи його при собі, направився по території м. Києва залишати наркотичні засоби в схованках з метою подальшого збуту невизначеному колу осіб.
Так, 19.01.2023, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 год 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 11, що є територією Навчально-виховного комплексу АДРЕСА_3, ОСОБА_7 здійснив зберігання шляхом створення схованки з метою збуту невизначеному колу осіб особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, який був заздалегідь розфасований у поліетиленовому зіп-пакеті, у вказаному місці.
В цей же день, в період часу з 16 год 03 хв. по 16 год 12 хв., за вищевказаною адресою на території зазначеного навчального закладу працівниками поліції в ході огляду місця події було виявлено схованку особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, масою 0,93 г, який був заздалегідь розфасований у поліетиленовому зіп-пакеті, що знаходився в згортку ізоленти чорного кольору, який ОСОБА_7 залишив у вказаному місці для зберігання з метою збуту.
Крім того, 19.01.2023, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 год 30 хв., за адресою: АДРЕСА_4, на території Навчально-виховного комплексу АДРЕСА_3, ОСОБА_7, реалізуючи свій злочинний умисел, повторно здійснив зберігання шляхом створення схованок з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, масою 0,88 г, 0,84 г, 0,86 г, 0,93 г та 0,86 г, які були заздалегідь розфасовані у поліетиленових зіп-пакетах, що знаходилися в згортках ізоленти чорного кольору, які ОСОБА_7 залишив у вказаному місці для зберігання з метою збуту.
В цей же день, в період часу з 16 год 03 хв. по 16 год 44 хв., за вищевказаною адресою на території зазначеного навчального закладу працівниками поліції в ході огляду місця події було виявлено схованки особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, масою 0,88 г, 0,84 г, 0,86 г, 0,93 г та 0,86 г, який був заздалегідь розфасований у поліетиленових зіп-пакетах, які ОСОБА_7 залишив у вказаному місці для зберігання з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав в схованках на території Дніпровського району м. Києва особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою 5,3 г, з метою подальшого збуту.
Також, 19.01.2023, о 14 год 30 хв., за адресою:
АДРЕСА_5 працівниками поліції було затримано ОСОБА_7 . У подальшому, в період часу з 15 год 37 хв. до 15 год 56 хв., за вказаною адресою було проведено особистий обшук ОСОБА_7, під час якого виявлено та вилучено іншу частину отриманих від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 14 згортків ізоленти чорного кольору, всередині кожного з яких знаходився поліетиленовий зіп-пакет з речовиною, що містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 21,25 г, які ОСОБА_7 повторно придбав та зберігав при собі з метою подальшого збуту.
Вимоги касаційної скарги з доповненнями і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування зазначає про порушення принципу рівності сторін і права на захист ОСОБА_8, оскільки апеляційний розгляд проведено без участі сторони захисту, яка бажала особисто взяти участь в судовому засіданні,виступити у судових дебатах та надати свої пояснення по апеляційній скарзі. Вважає, що вказаний суд не взяв до уваги його заяву про відкладення судового розгляду, призначеного на 19 березня 2024 року, з долученими до неї медичними документами про перебування ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні в медичному закладі та безпідставно зазначив, що сторона захисту до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, жодних клопотань не надіслала.
Крім того, в доповненнях до касаційної скарги захисник просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 .
На думку захисника, з урахуванням змін до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року № 653, які набрали чинності 16.08.2024, канабіс виключено з особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг котрих заборонено (список 1, таблиця 1) та віднесено до наркотичних засобів, чий обіг обмежено (список 1, таблиця 2),а тому вважає, що відбулася декриміналізація статей КК України, в яких предметом кримінального правопорушення є (був) канабіс, та відповідно його обіг не являється кримінально караним діянням.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_9 просили задовольнити касаційну скаргу з доповненнями.
Прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі з доповненнями, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи захисника про порушення права на захист засудженого ОСОБА_8 .
Так, відповідно до положень ст. 21 КПК України, кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків у порядку передбаченому цим Кодексом.
Згідно приписів ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження,розглянувши апеляційну скаргу без участі захисника та обвинуваченого, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що в судове засідання 19.03.2024 ОСОБА_7 та його захисник викликались у передбачений ст. 135 КПК України спосіб, проте до суду так і не з`явились, про причини неявки не повідомили, жодних клопотань не подавали.
На думку колегії суддів, зазначене твердження апеляційного судує неспроможним, оскільки із додатків до касаційної скарги слідує, що захисником ОСОБА_6
18 березня 2024 року надіслано на електронну адресу Київського апеляційного суду заяву про відкладення апеляційного розгляду кримінального провадження у зв`язку з перебуванням з 18.03.2024 ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 2. До заяви додано виписку із медичної карти стаціонарного хворого про госпіталізацію з 18.03.2024 ОСОБА_7 до медичного закладу. Усі вище перелічені документи підписані захисником та засвідчені кваліфікованим електронним цифровим підписом, при цьому надіслані на офіційну електронну адресу апеляційного суду, про отримання яких канцелярія суду підтвердила: "Київським апеляційним судом отримано Ваш електронний лист 18.03.2024".
На запит Верховного Суду надійшов лист № 02-16/499/2024 від 06.09.2024 за підписом керівника апарату Київського апеляційного суду ОСОБА_10, в якому вказана вище інформація підтверджена.
Згідно положень статей 342, 345, 405 КПК України суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з`ясувати, чи вручені судові виклики та повідомлення тим особам, які не прибули в судове засідання. Неприбуття сторони кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду лише у разі, якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомила про поважні причини свого неприбуття.
Наведена норма процесуального закону зобов`язує апеляційний суд ретельно перевірити, чи були учасники провадження належним чином повідомлені про дату та час апеляційного розгляду, а також з`ясувати причини їх неявки, та вирішити питання про можливість продовження судового розгляду без учасників, які не з`явилися, або про відкладення розгляду за наявності поважних причин їх неявки.
Однак, незважаючи на наявність заяви захисника про відкладення судового розгляду, призначеного на 19 березня 2024 року, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні, суд апеляційної інстанції, констатувавши в оскаржуваній ухвалі, що захисник та обвинувачений, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явились та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, провів розгляд провадження за їх відсутності, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Голдер проти Сполученого Королівства" відзначив, що було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 Конвенції детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме доступу до суду.
У справі "Чопенко проти України" наголошується на тому, що виходячи з гарантій, закріплених у підпункті "с" пункту 3 статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), надзвичайно важливим для справедливості системи кримінального судочинства є те, що обвинувачений повинен мати адекватний захист як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді (справа "Лала проти Нідерландів" (Lala v. the Netherlands). Участь представника прокуратури у засіданні суду апеляційної інстанції, на якому підсудний або його представник були відсутніми, єтакою, що порушує право заявника на захист та принцип рівності сторін, що є невід`ємною складовою права на справедливий суд (справи "Бельзюк проти Польщі" (Belziuk v. Poland) та "Піралі Оруджов проти Азербайджану" (Pirali Orujov v. Azerbaijan).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції допустив порушення права обвинуваченого ОСОБА_7 на захист, аджене надав йому та захиснику можливості брати участь під час апеляційного розгляду та відстоювати свою позицію в суді, що відповідно до ст. 412 КПК Україниє істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не відповідає гарантіям справедливого суду, закріпленим у пункті 1 та підпункті "с" пункту 3 статті 6 Конвенції.
Водночас слід зазначити, що 16 серпня 2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування" від 21 грудня 2023 року № 3528-IX
(далі - Закон № 3528-IX).
Положеннями Закону № 3528-IX внесено зміни до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.
Зокрема, "канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу" виключено зі списку особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та включено до списку № 1 таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, обіг яких обмежено.
З урахуванням вищенаведеного, Суд вважає, що доводи касаційної скарги про скасування оскаржених судових рішень і закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у зв`язку з тим, що відбулася декриміналізація статей КК України, в яких предметом кримінального правопорушення є (був) канабіс, та відповідно його обіг не є кримінально караним діянням, є безпідставними, оскільки протирічать законодавству України.
Таким чином, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого вказаному суду слід врахувати викладене і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідатиме вимогам статей 370, 419 КПК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з метою запобігання ризику, передбаченому ст. 177 КПК України, а саме спробам обвинуваченого переховуватися від суду, колегія суддів вважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд