ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 588/873/21
провадження № 51-3685км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників засудженого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2022 року ОСОБА_6 засуджено за вчиненнякримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо цивільних позовів, арешту майна, речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 26 грудня 2020 року близько 10:50 на 49 км автодороги Н-12 "Суми - Полтава" між населеними пунктами с. Боромля та м. Тростянець Охтирського району Сумської області, керуючи автомобілем марки "Volkswagеn Тransporter" (д. н. з. НОМЕР_1 ), що належить ТОВ "Євромаштрейд", рухався у напрямку від м. Сум до м. Тростянець. Попереду нього у попутному напрямку на автомобілі марки "Honda-CRV" (д. н. з. НОМЕР_2 ) рухався ОСОБА_9, а у зустрічному до них напрямку, на автомобілі марки "Mitsubishi Lancer" (д. н. з. НОМЕР_3 ), що належить ОСОБА_10, рухався водій ОСОБА_11 .
Водій ОСОБА_6, грубо порушуючи вимоги підпункту "в" п. 14.2 та підпункту "г" п. 14.6 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), внаслідок протиправної самовпевненості, розпочавши виконувати маневр обгону попутного автомобіля марки "Honda-CRV" під керуванням водія ОСОБА_9, на ділянці дороги із обмеженою оглядовістю, не впевнившись у тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, внаслідок чого створив умови небезпечні для руху зустрічному автомобілю марки "Mitsubishi Lancer" під керуванням водія ОСОБА_11, який з метою уникнення зіткнення вжив управлінських заходів, проте допустив виїзд поза межі протилежного краю проїзної частини.
Внаслідок виниклої дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_11 отримав легкі тілесні ушкодження, його пасажир ОСОБА_10 отримала легкі тілесні ушкодження та середньої тяжкості, а також тілесні ушкодження, які за ознакою небезпеки для життя кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.
Допущені водієм ОСОБА_6 порушення вимог підпункту "в" п. 14.2 та підпункту "г" п. 14.6 ПДР перебувають в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та наслідками, що настали.
Сумський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2024 року залишив без змін вирок суду першої інстанції.
Вимоги касаційних скарг й узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах:
- захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо його підзахисного в цьому суді.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що апеляційний суд, попри заявлене ним клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням на лікарняному, необґрунтовано не визнав причини неприбуття захисника поважними, відмовив у задоволенні клопотання і розглянув кримінальне провадження за відсутності сторони захисту, чим порушив права ОСОБА_6 на захист та справедливий судовий розгляд.
- адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 у цьому суді.
Свою позицію обґрунтовує істотним порушенням вимог процесуального закону, яке вбачає в порушенні права на захист її підзахисного, оскільки апеляційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за скаргою адвоката ОСОБА_7 проведено без участі сторони захисту.
Крім іншого, звертає увагу на висновок авто-технічної експертизи від 25 травня 2021 року, наданий стороною обвинувачення та покладений в основу обвинувального вироку, який уважає недостатнім для підтвердження винуватості її підзахисного. Зазначає, що оскільки в матеріалах провадження наявний інший висновок авто-технічної експертизи від 12 липня 2021 року, який протилежний попередньому висновку і спростовує винуватість ОСОБА_6 у порушенні ним ПДР та спричиненні наслідків, тому суди не врахували його безпідставно, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційні скарги заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення скарг, обґрунтовуючи своюпозицію, ухвалу апеляційного суду просила залишити без змін.
Мотиви Суду
Частиною 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Суд апеляційної інстанції зобов`язаний ретельно перевірити не лише, чи були учасники провадження належним чином поінформовані про дату та час апеляційного розгляду, але й з`ясувати причини неприбуття цих учасників в судове засідання та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з`явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду, зокрема у разі визнання поважними причини їх не прибуття.
З матеріалів справи слідує, що апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2023 року закінчив підготовку і призначив апеляційний розгляд матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_6 за апеляційною скаргою його захисника - адвоката ОСОБА_7 на 18 травня 2023 року о 10:00.
15 травня 2023 року до апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7, у якому він повідомив суд про те, що з 09 травня 2023 року перебуває на лікарняному, а тому просив судове засідання, призначене на 18 травня 2023 року о 10:00, відкласти на іншу дату. На підтвердження свого клопотання адвокат додав копію медичної карти стаціонарного хворого від 09 травня 2023 року № 8332.
18 травня 2023 року апеляційний суд відклав розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на 09 жовтня 2023 року о 10:00.
06 жовтня 2023 року адвокат ОСОБА_7, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення апеляційного розгляду цього кримінального провадження через хворобу його підзахисного, яке було задоволено та відкладено апеляційний розгляд скарги сторони захисту на 22 квітня 2024 року о 10:30.
18 квітня 2024 року до апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7, у якому він повідомив суд про те, що з 16 квітня 2024 року перебуває на лікарняному, а тому просив судове засідання, призначене на 22 квітня 2024 року о 10:30, відкласти на іншу дату. На підтвердження свого клопотання адвокат додав копію медичної карти стаціонарного хворого від 16 квітня 2024 року № 7000. Цього ж дня сторона захисту також подала клопотання про долучення до матеріалів провадження копій даних, які характеризують стан здоров`я ОСОБА_6 та підтверджують його виїзд за межі України через хворобу на лікування.
Однак, в судовому засіданні, яке відбулось 22 квітня 2024 року о 10:30, апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання захисника і ухвалив проводити апеляційний розгляд без участі сторони захисту. За наслідком цього розгляду апеляційний суд постановив оскаржуване судове рішення.
Вирішуючи питання про можливість проведення апеляційного розгляду без участі захисника ОСОБА_7, апеляційний суд своє рішення мотивував тим, що захисник до суду не з`явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, а оскільки в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, суд вважав, що підстав для відкладення судового розгляду немає.
При цьому апеляційний суд визнав, що перебування захисника на лікарняному не є поважною причиною його неявки, яке об`єктивно унеможливлює тимчасове залишення лікувального закладу, як це передбачено п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК, у поданих стороною захисту документах таких даних не міститься. Крім цього, ані у вказаних документах, ані в клопотаннях сторони захисту про відкладення розгляду кримінального провадження не йдеться й про інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, тому відкладення судового засідання, за висновками апеляційного суду, призведе до невиправданого та безпідставного затягування судового розгляду.
Верховний Суд не погоджується з такими висновками апеляційного суду.
Положеннями ст. 20 КПК визначено, що забезпечення права на захист реалізується як особисто підозрюваним, обвинуваченим, виправданим та засудженим, так і за допомогою захисника.
Повертаючись до матеріалів провадження, слід зазначити, що відмовивши у задоволені клопотання захисника про відкладення судового засідання, апеляційний суд не навів переконливого мотивування, яке б указувало, що подання захисником цього клопотання мало ознаки зловживання своїм правом, або було направлено на затягування судового розгляду.
З матеріалів справи не видно, що апеляційний суд проаналізував і співставив поведінку захисника на більш ранніх етапах кримінального провадження, що дозволяло йому дійти висновку, що дії адвоката мали системний характер.
Крім того, суд не обґрунтував, що перешкоджало йому відкласти судовий розгляд на іншу дату після 22 квітня 2024 року, коли адвокат завершив би лікування, тобто узгодивши дату для розгляду скарги сторони захисту по суті за участі адвоката ОСОБА_7 .
Та обставина, що в апеляційній скарзі захисника не ставилось питання про погіршення становища обвинуваченого, не виключає право захисника на участь в судовому засіданні, за умови, що він повідомив про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотанні ОСОБА_7 про відкладення судового засідання і безпідставно розглянув справу без участі захисника, позбавивши тим самим його права взяти участь у судовому розгляді та висловити доводи з приводу поданої ним апеляційної скарги.
Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону з огляду на положення ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому постановлене за наслідком апеляційного перегляду судове рішення відповідно п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на наведені порушення допущені апеляційним судом, Верховний Суд не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам касаційної скарги захисниці ОСОБА_8, оскільки вони є аналогічними доводам, викладеним у апеляційній скарзі сторони захисту, та мають бути предметом перевірки апеляційного суду за правилами глави 31 КПК.
Під час нового розгляду апеляційному суду слід урахувати наведене, ретельно перевірити всі доводи апеляційної скарги сторони захисту і ухвалити судове рішення, яке відповідатиме приписам статей 370, 419 КПК.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги захисників необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд