Постанова
Іменем України
14 серпня 2024 року
м. Київ
Справа № 522/8859/23
Провадження № 61-2539св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є
позивач - Акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - позивач),
відповідачка - ОСОБА_1 (далі - відповідачка), інтереси якої представляє адвокат Осьмінін Сергій Дмитрович (далі - адвокат),
про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою відповідачки на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 січня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором через порушення відповідачкою зобов`язань. Суд першої інстанції позов задовольнив. Відповідачка з цим рішенням не погодилася. Подала апеляційну скаргу. Просила поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що оскаржене рішення не отримала, допоки не ознайомилася з матеріалами справи у суді першої інстанції. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження через пропуск строку на апеляційне оскарження. Мотивував тим, що відповідачка не довела поважність причин такого пропуску, бо отримала копію рішення суду першої інстанції електронною поштою на адресу, яку сама вказала, раніше, ніж ознайомилася з матеріалами справи.
2. Відповідачка у касаційній скарзі стверджувала, зокрема, про те, що процесуальний закон не передбачає можливості надсилання копії судового рішення на електронну адресу особи, яка не має електронного кабінету у системі "Електронний суд". Тому, на думку відповідачки, слід вважати, що суд першої інстанції не надіслав їй його рішення.
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи можна вважати належним врученням судового рішення надсилання його судом на електронну адресу, яку зазначила сторона. Вирішив, що ні. Тому касаційну скаргу задовольнив.
(2) Зміст позовної заяви
4. 24 квітня 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідачки 32 109,64 грн боргу за кредитним договором. Мотивував так:
- 7 травня 2019 року відповідачка уклала з позивачем угоду про надання споживчого кредиту;
- відповідачка порушила зобов`язання за кредитним договором. Тому у неї станом на 22 січня 2023 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 109,64 грн. Від виконання зобов`язання ухиляється.
(3) Зміст рішення суду першої інстанції
5. 26 липня 2023 року Приморський районний суд міста Одеси ухвалив рішення про задоволення позову. Мотивував так:
- позивач на виконання умов кредитного договору надав відповідачці кошти в обумовленому договором розмірі. До позовної заяви додав докази, що підтверджують укладення кредитного договору.
- відповідачка зобов`язання за кредитним договором належно не виконувала, обов`язкові платежі для погашення кредиту та процентів згідно з погодженим (підписаним) графіком платежів своєчасно не вносила, внаслідок чого виникла заборгованість.
(4) Зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. 25 січня 2024 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження. Мотивував так:
- відповідачка не довела поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення;
- вона отримала копію оскарженого рішення 26 липня 2023 року на електронну пошту, що підтверджує довідка про доставку електронного листа;
- суд, який комунікує з учасником справи засобами, які останній вказав самостійно, діє правомірно та добросовісно. Тому слід застосовувати "презумпцію обізнаності", згідно з якою особа, якій суд через такі засоби комунікації адресував повідомлення, знає або, принаймні, має дізнатися про це повідомлення.
(5) Зміст вимог касаційної скарги
7. 20 лютого 2024 року адвокат в інтересах відповідачки подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 25 січня 2024 року та передати справу до того суду для продовження розгляду.
(6) Зміст ухвал суду касаційної інстанції
8. 13 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на підставі останнього абзацу частини другої статті 389 ЦПК України.
9. 23 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Відповідачка мотивувала касаційну скаргу так:
10.1. Процесуальний закон не передбачає скерування копії судового рішення на електронну адресу особи, яка не має електронного кабінету. Тому є підстави вважати, що у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачкою копії рішення суду першої інстанції. Помилковим є аргумент апеляційного суду про те, що вона ознайомилася із копією рішення, отриманого електронною поштою, 26 липня 2023 року.
10.2. Матеріали справи не давали суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав встановити факт вручення відповідачці рішення суду першої інстанції у встановлений процесуальний спосіб. Це є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження через поважність причин його пропуску.
10.3. Помилковим є висновок апеляційного суду щодо правомірності надсилання судових повісток у додаток "Viber". Повідомлення з використанням засобів мобільного зв`язку можна надсилати виключно за наявності відповідної письмової заяви.
(2) Позиції інших учасників справи
11. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції
12. 13 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідачки на підставі, визначеній останнім абзацом частини другої статті 389 ЦПК України.
13. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
14. З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.
(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
(2.1) Чи можна вважати належним врученням судового рішення надсилання його судом на електронну адресу, яку зазначила сторона?
15. Відповідачка оскаржила в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Мотивувала необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження тим, що отримала це рішення лише під час ознайомлення з матеріалами справи. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження через те, що вона не довела поважність причин пропуску такого строку. Вважав, що відповідачка отримала рішення суду першої інстанції раніше, ніж ознайомилася з матеріалами справи, на електронну адресу, яку сама зазначила, зокрема і в апеляційній скарзі. Відповідачка з цим висновком не погодилася. У касаційній скарзі зазначила, що у матеріалах справи немає доказів отримання нею судового рішення у порядку, передбаченому процесуальним законом.
16. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає доводи відповідачки обґрунтованими. Звертає увагу на те, що надсилання процесуальних документів на електронну адресу учасника справи, який не має електронного кабінету, може бути додатковим способом повідомлення цього учасника, однак не замінює надсилання йому судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (пункт 93)).
17. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
18. Учасники справи зобов`язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 43 ЦПК України).
19. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина п`ята статті 272 ЦПК України).
20. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина шоста статті 272 ЦПК України).
21. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що процесуальне законодавство передбачає два способи надсилання судового рішення: рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі -через електронний кабінет, у тому числі шляхом відправлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Надсилання судового рішення у той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Зазначення у скарзі (заяві) фізичної особи-учасника справи особистої електронної адреси означає лише бажання отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку та не звільняє суд від обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надсилання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Приписи ЦПК України щодо порядку скерування копії судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, підтверджують обов`язок суду відправити таку копію рекомендованим листом з повідомленням про вручення; днем його вручення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (див. постанову від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (пункти 88, 90, 91, 92)).
22. Надсилання судового рішення на електронну пошту за адресою, яка не є офіційною і зазначена заявником у поданих до суду процесуальних заявах (позовній заяві, апеляційній, касаційній скаргах, клопотаннях), навіть за наявності прохання про таке надсилання не можна вважати належним врученням (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року у справах № 755/19473/20 і № 2-136/11).
23. Суд апеляційної інстанції встановив:
- 26 липня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси за відсутності учасників справи ухвалив рішення у справі № 522/8859/23 (а. с. 66-72);
- суд першої інстанції надіслав відповідачці копію його рішення в електронному вигляді на електронну адресу dakuhilava@gmail.com. Цю адресу відповідачка зазначила у відзивах на позовну заяву (а. с. 56-61, 76-78). Їй була доставлена копія рішення, що підтверджує відповідна довідка (а. с. 75);
- 10 листопада 2023 року адвокат ознайомився із матеріалами справи. Це підтверджує розписка на відповідній заяві (а. с. 79).
24. У матеріалах справи немає відомостей про реєстрацію відповідачкою електронного кабінету у ЄСІТС, а також про наявність у неї представника під час провадження у суді першої інстанції. 8 червня 2023 року цей суд відкрив провадження у справі, призначив її розгляд на 12 липня 2023 року. Того дня учасники справи не з`явилися. Суд відклав розгляд справи на 26 липня 2023 року. Відповідачка не була присутньою на судовому засіданні під час проголошення 26 липня 2023 року рішення. Тому копію останнього суд першої інстанцій мав надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення згідно з частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
25. З огляду на наведену оцінку аргументів відповідачки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає касаційну скаргу обґрунтованою, а висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження - передчасним.