ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
30 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 369/12781/21
провадження № 61-15681св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Гудими Д. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб?єкт оскарження - державний виконавець Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертична Віта Володимирівна,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірним винесення постанов державним виконавцем Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичною Вітою Володимирівною і їх скасування,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на рішення та дії державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної В. В.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від
30 березня 2023 року в задоволенні скарги відмовлено.
Додатковою ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати з надання правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від
30 березня 2023 року та додаткову ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року залишено без змін.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня
2023 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 24 липня 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від
30 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від
21 вересня 2023 року в частині вирішення вимог скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної В. В. від 09 серпня 2021 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 12 000,00 грн та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 69,00 грн, винесених у межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, скасовано.
Провадження у справі в частині вимог скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тертичної В. В. від 09 серпня
2021 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 12 000,00 грн та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 69,00 грн, винесених у межах виконавчих проваджень № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, закрито, повідомлено ОСОБА_1, що розгляд цих вимог віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
В іншій частині ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року, а також додаткову ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року залишено без змін.
Поновлено виконання додаткової ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2023 року.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
20 серпня 2024 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву, у якій просить ухвалити додаткову постанову у справі, якою стягнути
з ОСОБА_1 на свою користь витрати на правничу допомогу адвоката
в розмірі 15 000,00 грн за супроводження справи в суді касаційної інстанції. Заявник також просить визнати причини пропуску процесуального строку, передбаченого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, поважними та поновити процесуальний строк для подання доказів понесення судових витрат на правову допомогу.
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу зазначав про понесення ним витрат на правничу допомогу і що докази понесення судових витрат буде надано протягом п?яти днів з дати ухвалення рішення судом. Вказує, що в додатковій угоді від 18 грудня 2023 року до договору від 04 жовтня 2021 року № 04/10 ОСОБА_2 і Адвокатське об?єднання "ЮВІТО" (далі - Адвокатське об?єднання) узгодили, що вартість комплексної правничої допомоги із супроводження справи № 369/12781/21
у Верховному Суді становитиме 15 000,00 грн, які і були понесені заявником.
Щодо поважності причин пропуску строку заявник вказує, що постанову Верховного Суду від 24 липня 2024 року станом на час подання цієї заяви він не отримав, з її змістом ознайомився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
До заяви про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_2 долучив докази направлення копії цієї заяви ОСОБА_1 та Вишневому ВДВС
у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Щодо заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення
Заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення до Верховного Суду не надходили.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення
з цього питання.
Норма частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судових дебатів немає.
Указані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною
у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).
Згідно з частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки станом на час подання ОСОБА_2 заяви про ухвалення додаткового рішення постанову Верховного Суду від 24 липня 2024 року він не отримав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основними рішеннями, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або не вирішені всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.
Із матеріалів справи відомо, що у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 15 000,00 грн на підставі документів, що будуть подані протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних
з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних
з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи відомо, що 04 жовтня 2021 року між Адвокатським об?єднанням і ОСОБА_2 укладено договір № 04/10 про надання правової допомоги, за умовами якого Адвокатське об?єднання взяло на себе зобов?язання надавати ОСОБА_2 комплексну правову допомогу щодо супроводження в Києво-Святошинському районному суді Київської області справи № 369/12781/21, що включає аналіз поданої скарги з додатками, формування правової позиції у справі для замовника, підготовку всіх необхідних процесуальних документів у справі та їх подання до суду, представництво інтересів замовника у всіх судових засіданнях у справі та надання інших супутніх послуг при супроводженні цієї справи (ведення перемовин, консультування, проведення зустрічей та ін.), а замовник бере на себе зобов?язання приймати та оплачувати вартість такої правової допомоги. Вартість правової допомоги щодо супроводження справи в суді апеляційної
та / або касаційної інстанції буде погоджуватися сторонами окремо. Факт надання послуг фіксується сторонами у актах приймання-передачі виконаних робіт / наданих послуг / правової допомоги.
18 грудня 2023 року між Адвокатським об?єднанням і ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору № 04/10 про надання правової допомоги, за умовами якої сторони внесли в договір № 04/10 про надання правової допомоги зміни, а саме Адвокатське об?єднання взяло на себе зобов?язання надавати ОСОБА_2 комплексну правову допомогу щодо супроводження в Києво-Святошинському районному суді Київської області, Київському апеляційному суді та Верховному Суді справи № 369/12781/21, що включає в себе аналіз поданої скарги, апеляційних скарг з додатками, касаційної скарги, формування правової позиції у справі для замовника, підготовку всіх необхідних процесуальних документів у справі та їх подання до суду, представництво інтересів замовника у всіх судових засіданнях у справі та надання інших супутніх послуг при супроводженні цієї справи (ведення перемовин, консультування, проведення зустрічей та ін.), а замовник бере на себе зобов?язання приймати та оплачувати вартість такої правової допомоги. Сторони погодили вартість правової (правничої) допомоги (гонорару), а саме 15 000,00 грн за надання правової допомоги щодо повного супроводження справи в суді касаційної інстанції, що включає в себе, в тому числі, але не виключно, аналіз ситуації, поданої касаційної скарги, документів, доказів, формування правової та доказової бази, написання всіх без винятку процесуальних документів у справі під час її розгляду в суді касаційної інстанції, супроводження справи в суді касаційної інстанції, в тому числі участь в судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи, подання всіх документів до суду та отримання рішень / ухвал суду у справі. Факт надання послуг фіксується сторонами у актах приймання-передачі виконаних робіт / наданих послуг / правової допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції ОСОБА_2 надав: акт надання послуг від 19 серпня 2024 року
№ 4, з якого відомо, що ОСОБА_2 прийняв від Адвокатського об?єднання такі послуги: надання правової допомоги щодо супроводження справи
№ 369/12781/21 у Верховному Суді згідно з договором про надання правової допомоги від 04 жовтня 2021 року № 04/10 та додаткової угоди від 18 грудня 2023 року; вартість робіт визначено в розмірі 15 000,00 грн; замовник претензій щодо об?єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) не має; звіт (детальний опис робіт (наданих послуг)) до договору про надання юридичних послуг від 19 серпня 2024 року, де вказано такі послуги: отримання ухвали Верховного Суду від 20 листопада 2023 року та касаційної скарги, ознайомлення з їх змістом та формування позиції щодо поданої скарги; обговорення та погодження з довірителем суті відзиву на касаційну скаргу та його обґрунтування; підготовка касаційної скарги та заяви про відвід судді; направлення касаційної скарги сторонам та до суду; моніторинг реєстру судових рішень раз на два тижні в частині рішення суду касаційної інстанції; рахунок на оплату від 19 серпня 2024 року № 3 на суму 15 000,00 грн та платіжну інструкцію від 19 серпня 2023 року № @2PL985510 про оплату ОСОБА_2 15 000,00 грн за надання правової допомоги.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності втіленно, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України