1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 295/12625/23

провадження № 61-17290св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 18 вересня 2023 року в складі судді Зосименко О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Трояновської Г. С., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог тасудових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 18 вересня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами є адміністративно-правовими, тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 18 вересня 2023 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що чинним законодавством не передбачено такого способу захисту як відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним розглядом клопотання. Тому заявлені позивачем вимоги взагалі не підлягають судовому розгляду, оскільки відсутність спору унеможливлює здійснення судового захисту будь-яких прав позивача.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 18 вересня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року й змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд першої інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин. Не врахував, що вона звернулася до суду з позовною заявою про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, тому помилково вважав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Водночас суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам апеляційної скарги та незаконно відмовив розглядати її вимоги, чим порушив її право на справедливий суд.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

08 квітня 2024 року справа № 295/12625/23 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, є публічно-правовим спором (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як свідчить зміст позовної заяви ОСОБА_1, предметом позову є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради при розгляді клопотання від 27 листопада 2015 року та відшкодування моральної шкоди в розмірі 140 000,00 грн.

Як на підставу цих вимог позивач посилалася на порушення відповідачем строків розгляду її клопотання від 27 листопада 2015 року, яке розглянуто лише 20 червня 2019 року, а також на чотирнадцять випадків недодержання вимог закону при розгляді цього клопотання, зокрема на порушення частини сьомої статті 118 ЗК України. Внаслідок таких незаконних дій відповідача їй завдано моральну шкоду.

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21 березня 2018 року в справі № 536/233/16-ц, від 03 жовтня 2018 року в справі № 820/4149/17, від 28 листопада 2018 року в справі № 820/4439/17 висловлювала правову позицію про те, що якщо особа звертається до відповідних органів місцевого самоврядування із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції в сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зважаючи на викладене, оскільки спірні правовідносини виникли між фізичною особою та виконавчим органом міської ради, який під час розгляду клопотання ОСОБА_1 від 27 листопада 2015 року виконував владні управлінські функції, правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі з тієї підстави, що справу слід розглядати за правилами адміністративної юрисдикції.


................
Перейти до повного тексту