ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 705/279/21
провадження № 61-17980св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, державний нотаріус Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Діброва Людмила Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 -адвоката Стратілатова Костянтина Геннадійовича на постанову Черкаського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у складі колегії суддів:
Карпенко О. В., Василенко Л. І., Бородійчука В. Г.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О. С., державний нотаріус Уманської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Діброва Л. М., про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 2006 року набув право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Продавцем майна за договором був ОСОБА_3 .
З моменту укладання договору він зареєстрований і проживає за вказаною адресою.
Наприкінці серпня 2020 року на подвір`я будинку позивача зайшли незнайомі люди, які повідомили, що вони є власниками майна.
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що до цього реєстру внесено запис № 37812189 про реєстрацію права власності на майно за ОСОБА_2 . Підставою для реєстрації було свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 18 серпня 2020 року № 528. Продаж майна відбувся в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого для примусового стягнення грошових коштів із ОСОБА_3 . Арешт на майно, яке було реалізоване на прилюдних торгах, накладений постановою приватного виконавця Плесюка О. С. від 11 жовтня 2018 року.
Позивач не мав наміру відчужувати спірне майно, а виконавчих проваджень,
у яких він є боржником, немає. Таким чином, майно вибуло з власності позивача поза його волею, а тому підлягає витребуванню на його користь. Та обставина, що виконавець передавав спірний житловий будинок у власність іншій особі, свідчить про порушення права власності позивача на придбаний ним будинок.
ОСОБА_1 просив витребувати від ОСОБА_2 на його користь таке майно: житловий будинок "А-1" житловою площею 87,2 кв. м, загальною площею 198,0 кв. м, мансарда житлова "над А", підвал "під А", сарай "Б", жомова яма "В", вхід у підвал "К", водопровід "Г", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис № 37812189 про право власності на житловий будинок "А-1", житловою площею 87,2 кв. м, загальною площею 198,0 кв. м, мансарда житлова "над А", підвал "під А", сарай "Б", жомова яма "В", вхід в підвал "К", водопровід "Г", який розташований за адресою:
АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Справу суди розглядали неодноразово.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 січня
2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, оскільки після укладення договору купівлі-продажу позивач неналежним чином зареєстрував право власності на майно, а ОСОБА_2
є добросовісним набувачем майна, який придбав його на прилюдних торгах
в межах здійснення виконавчого провадження.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 січня
2023 року змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 січня 2023 року залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в його мотивувальній частині, апеляційний суд зазначив, що місцевий суд не врахував того, що договір купівлі-продажу житлового будинку від 24 липня 2006 року був зареєстрований
у Державному реєстрі правочинів, а тому позивач правомірно набув право власності на спірний житловий будинок. Водночас апеляційний суд зауважив, що вимога позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння
є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки реалізація житлового будинку відбулася в межах проведення процедури прилюдних торгів, яка є особливою процедурою відчуження майна, тому належним способом захисту прав позивача є визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, суд, посилаючись на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення його права.
Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нагули О. О. задоволено частково.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову Верховного Суду мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про те, що вимога позивача про витребування майна із чужого незаконного володіння є неналежним способом захисту порушеного права позивача. Апеляційний суд взагалі не обговорив питання обґрунтованості цих вимог на предмет добросовісності набувача майна.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 січня
2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Витребувано від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: житловий будинок "А-1", житловою площею 87,2 кв. м, загальною площею 198,0 кв. м, мансарда житлова "над А", підвал "під А", сарай "Б", жомова яма "В", вхід в підвал "К", водопровід "Г", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд зазначив, що
в даному випадку позивач обрав ефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки спірний будинок було відчужено поза волею його титульного
власника - ОСОБА_1 на прилюдних торгах на виконання рішення суду, де боржником є ОСОБА_3 .
Оцінюючи добросовісність дій ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку, що на момент придбання відповідачем спірного майна останній без сумніву міг знати про порушення порядку його реалізації. Адже, згідно
з наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомо, що 11 липня
2014 року державний реєстратор на підставі постанови у ВП № НОМЕР_2 від
09 липня 2014 року наклав арешт на все нерухоме майно за винятком будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . А особою, права якої обтяжуються,
є ОСОБА_3, який станом на момент такого обтяження вже не був власником спірного будинку.
Приватний виконавець, знаючи про те, що спірне будинковолодіння не належить боржнику за виконавчим провадженням ОСОБА_3, здійснив його реалізацію.
Відповідач, як потенційний покупець, не пересвідчився у правильності дій виконавця та дотриманні процедури реалізації майна, не вчинив належних та достатніх дій для переконання у дійсності власника майна, яке підлягало реалізації, та не перевірив відомості державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто ОСОБА_2, поза межами розумного сумніву, міг знати про те, що будинок не є предметом обтяження та не належить боржнику за виконавчим провадженням ОСОБА_3 . Однак, не вчинивши жодних активних дій щодо з`ясування дійсного статусу майна та наявності чи відсутності прав на нього у третіх осіб, проявивши пасивну поведінку, набув право власності на нього у незаконний спосіб.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
13 грудня 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року в частині задоволення позову про витребування нерухомого майна і направити справу
в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що спірне майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Вказує що добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у добросовісності цих відомостей.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає те, що апеляційний суд
в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі
№ 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 16 серпня
2023 року у справі № 201/1669/21, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Аргументи інших учасників справи
12 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Черкаського апеляційного суду від 23 листопада
2023 року - без змін.
Відзив мотивовано тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від
04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 вказано, що придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача. Відповідач не надав доказів того, що він не знав або не міг знати про набуття майна всупереч закону. Відповідач є недобросовісним набувачем.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу
ОСОБА_6 .
Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року зупинено виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
22 січня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Коротуну В. М.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Постанова Черкаського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року оскаржується в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в іншій частині судом касаційної інстанції не перевіряється.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
Згідно з договором купівлі-продажу від 24 липня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Андрухом С. Д., ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купив житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами на
АДРЕСА_1 .
Пунктом 3.4 договору передбачено, що право власності у набувача виникає після підписання цього договору сторонами, його нотаріального посвідчення, державної реєстрації в Державному реєстрі правочинів відповідно до статті 334 ЦК України та передачі майна. Право власності на придбане майно підлягає реєстрації в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно
з вимогами статті 182 ЦК України.
Зазначений договір купівлі-продажу зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 1455710, що підтверджується витягом від 24 червня 2006 року № 2668643.
Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від
04 листопада 2010 року у справі № 2-2425-10 солідарно стягнуто із ОСОБА_7, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2007 року № U061 в розмірі
159 048,21 грн.
Постановою приватного виконавця Плесюка О. С. від 08 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа
№ 2-2425-12010, виданого 30 червня 2011 року.
Постановою приватного виконавця від 27 листопада 2018 року описано та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 198,0 кв. м, житловою площею 87,2 кв. м.
25 березня 2019 року ДП "СЕТАМ" провело електронні торги з реалізації арештованого майна через систему електронних торгів арештованого майна "СЕТАМ", а саме: житлового будинку з прибудовами літ. "А", загальною площею 198,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Номер лота - 335728; боржник - ОСОБА_3 ; переможець електронних торгів - ОСОБА_2 . Інформація про правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності (оренди) боржника на майно: постанова про опис та арешт майна боржника від 27 листопада 2018 року, свідоцтво про право власності від 19 липня 2006 року серії НОМЕР_3, видавник - виконавчий комітет Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області.
Державний нотаріус Уманської районної державної нотаріальної контори Діброва Л. М. відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області 08 квітня
2019 року, посвідчив, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_2 на зазначений житловий будинок також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 серпня 2020 року № 220748101.