ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 369/12821/21
провадження № 61-15000св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування
за касаційною скаргою адвоката Василенко Наталії Володимирівни як представника ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року у складі судді Петренко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставою позовних вимог ОСОБА_1 зазначала те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, проте на зазначене спадкове майно претендує і дружина сина - ОСОБА_2, яка не виконувала свого обов`язку з догляду за своїм чоловіком, який протягом останніх 5 років тяжко хворів, що підтверджується довідкою про виклик позивачем сину швидкої допомоги.
З 2016 року ОСОБА_3 і його дружина ОСОБА_2 фактично припинили шлюбні відносини і позивачу як матері довелося доглядати за тяжко хворим сином, лікувати та викликати швидку допомогу. Коли син тяжко хворів і перебував на стаціонарному лікуванні, його дружина не приходила його відвідувати, оскільки боялась заразитись. Відповідач постійно присилала синові повідомлення з погрозами, вимагала грошей на розвиток бізнесу, не готувала йому їсти, коли він хворів та не брала участі в організації похорону свого чоловіка.
Позивач уважає, що відповідач має бути усунена від спадкування після померлого ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що вона вчинила протиправні дії відносно спадкодавця.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Святошинський районний суд міста Києва від 29 березня 2023 року позов задовольнив. Усунув ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 - спадкодавця за законом, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що син позивача потребував сторонньої допомоги, яку надавала йому його мати. ОСОБА_2 не спростувала будь-якими належними, допустимими та безспірними доказами того, що вона проживала разом зі своїм чоловіком, дбала про нього та надавала допомогу до його смерті.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, заперечення, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Безпалюк Н. В., яка змінила прізвище на Василенко, як представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2023 року у справі № 477/269/20, від 26 квітня 2023 року у справі № 127/28690/21, від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц, від 31 січня 2023 року у справі № 467/350/21, від 29 червня 2021 року у справі № 750/9209/20-ц, від 06 жовтня 2021 року у справі № 741/1714/18, від 21 жовтня 2021 року у справі № 766/14057/17, від 19 травня 2022 року у справі № 132/2991/20, від 22 березня 2023 року у справі № 156/1111/20, від 19 липня 2021 року у справі № 127/11408/19, від 23 лютого 2022 року у справі № 626/1700/20-ц.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Матеріали справи не містять доказів того, що з боку відповідача мало місце ухилення від надання її померлому чоловіку ОСОБА_3 допомоги при можливості її надання та усвідомленні необхідності її надання, а також того, що ОСОБА_3 взагалі перебував у безпорадному стані та потребував такої допомоги саме від ОСОБА_2 .
У цій справі суди не встановили обставин, які підтверджували б перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані, факт умисного ухилення відповідача від обов`язку надання спадкодавцеві допомоги та потреби спадкодавця в допомозі саме його дружини. Суди констатували ці обставини без будь-якого посилання на медичні документи, висновки експертів тощо.
У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивовані тим, що відповідач оспорює висновок суду про перебування ОСОБА_3 у безпорадному стані та потреби у постійному догляді, не надаючи при цьому доказів, які стверджують протилежне. Факт тяжкого захворювання встановлений судом на підставі довідки про причини смерті - це гостра ішемічна хвороба серця та цироз печінки. ОСОБА_2 перебувала на обліку в наркологічному відділенні КНП "КМНКЛ "Соціотерапія", медична карта № 59-39, зі спадкодавцем у неї були не стійкі подружні відносини, у 2016 року він подавав заяву на розлучення, а з початку 2020 року вона взагалі разом з ним не проживала. Всі витрати з поховання сина позивач взяла на себе, а відповідач навіть не запропонувала відшкодувати їх частину.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
18 січня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2024 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_5 справу розподілено колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті якого відкрилася спадщина.
ОСОБА_1 є матір`ю померлого, а відповідач є його дружиною.
Квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_3 .
Згідно зі свідоцтвом про поховання від 03 січня 2021 року саме позивач здійснювала поховання свого сина ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 за власні кошти поховала свого сина, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та до дня смерті проживав з нею (довідка Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 11 січня 2021 року № 12).
Спадкодавець тяжко хворів, зловживав алкогольними напоями та потребував сторонньої допомоги. Позивачка постійно надавала допомогу синові та доглядала за ним.
Згідно з копією позову ОСОБА_3 у 2016 році мав намір розлучитися зі своєю дружиною ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.