ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 337/6922/21
провадження № 51-4884км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2024 року, постановлений стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимої, останній раз за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року за частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 15 частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 70, частиною 4 статті 70 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 185 КК, частиною 2 статті 186 КК.
Історія кримінального провадження і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 185 та частиною 2 статті 186 КК, та призначено їй покарання:
- за частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за частиною 2 статті 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за частиною 2 статті 186 КК - у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі частини 4 статті 70 КК, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі частини 4 статті 70 КК зараховано ОСОБА_6 у строк покарання строк, відбутий за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року, а саме: з 30 листопада 2021 року по 30 травня 2022 року включно.
На підставі статті 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбуття покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки та покладено обов`язки, передбачені статтею 76 КК.
За детально наведених у вироку фактичних обставин 16 серпня 2021 року приблизно о 13:38 ОСОБА_6, перебуваючи на вул. Добровольчих Батальйонів, 79 у м. Запоріжжі, таємно повторно викрала з полиці торгівельної зали майно, а саме засоби гігієни, що належать ТОВ "Апельмон Прайм", спричинивши товариству матеріальної шкоди на загальну суму 587,16 грн.
Крім того, 23 серпня 2021 року приблизно о 16:03 ОСОБА_6, перебуваючи за вищевказаною адресою, таємно повторно викрала з полиці торгівельної зали майно, а саме солодощі та іграшки, що належать ТОВ "Апельмон Прайм", спричинивши товариству матеріальної шкоди на загальну суму 1197,45 грн.
Також 24 серпня 2021 року приблизно о 15:54 ОСОБА_6, перебуваючи за вищевказаною адресою, повторно викрала з полиці торгівельної зали майно, а саме солодощі, що належать ТОВ "Апельмон Прайм", спричинивши товариству матеріальної шкоди на загальну суму 1478,58 грн.
Крім того, 10 листопада 2021 року близько 15:40 ОСОБА_6, перебуваючи в приміщені магазину " Аврора", розташованого на вул. Запорізького козацтва, 27 у м. Запоріжжі, вчинила закінчений замах на викрадення чужого майна, зокрема намагалася повторно таємно викрасти з вітрини фен та шампунь, загальною вартістю 657, 49 грн. У разі доведення своїх дій до кінця ОСОБА_6 могла би спричинити ТОВ "Вигідна покупка" матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім того, 16 листопада 2021 року приблизно о 16:24 ОСОБА_6, перебуваючи у приміщенні кафе "Алаверди", розташованого на вул. Лахтинській, 12-а в м. Запоріжжі шляхом ривка сумки з плеча ОСОБА_7, повторно відкрито заволоділа майном та грошовими коштами у сумі 2000 грн, належних останньому, спричинивши йому матеріальної шкоди на загальну суму 4487, 50 грн.
Не погодившись з зазначеним вироком, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку та просив оскаржуваний вирок суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої; ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 КК - у виді 3 місяців арешту, за частиною 2 статті 185 КК у виді - 4 місяців арешту, за частиною 2 статті 186, статті 69 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 рік, та на підставі частини 1 статті 70 КК - у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі частини 4 статті 70 КК, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року остаточно призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
У строк відбування покарання зарахувати покарання, що відбуте за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року - у виді арешту на строк 6 місяців.
Крім того, у апеляційній скарзі прокурор указував на безпідставне застосування інституту звільнення від відбування покарання та вважав за можливе застосувати положення статті 69 КК та призначити ОСОБА_6 більш м`яке покарання, ніж передбачене санкцією частини 2 статті 186 КК.
За наслідками апеляційного розгляду Запорізький апеляційний суд ухвалою від 06 червня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 змінив в частині призначеного покарання і постановив призначити їй покарання у виді арешту за частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 КК - на строк 3 місяці, частиною 2 статті 185 КК - на строк 4 місяці, частиною 2 статті 186 КК із застосуванням статті 69 КК - на строк 5 місяців.
Згідно з частиною 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 покарання у виді арешту на строк 5 місяців.
На підставі частини 4 статті 70 цього Кодексу шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за оскаржуваним вироком (з урахуванням цієї ухвали апеляційного суду), більш суворим покаранням, призначеним за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді арешту на строк 6 місяців.
З урахуванням положень частини 4 статті 70 КК зараховано ОСОБА_6 у строк покарання відбуте нею повністю покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року, а саме: з 30 листопада 2021 року по 30 травня 2022 року включно.
Ухвалено вважати ОСОБА_6 такою, що відбула призначене покарання.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Ухвала Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2023 року була оскаржена прокурором в касаційному порядку з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через м`якість. Зокрема, прокурор просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді, адже апеляційний суд погіршив становище засудженої та не дотримався форми судового рішення, постановивши ухвалу, а не вирок. Також у касаційній скарзі прокурор указував на те, що покарання призначене судом за частиною 2 статті 186 КК є менш суворим ніж те, яке просив прокурор в апеляційній скарзі, а тому, на його переконання, це покарання є м`яким.
Постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року касаційну скаргу прокурора задоволено частково. Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2023 року стосовно ОСОБА_6 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зокрема, Верховний Суд, скасовуючи ухвалу Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2023 року, виходив з того, що апеляційний суд, хоча й призначив ОСОБА_6 більш м`яке покарання у виді арешту, однак таке покарання підлягає реальному виконанню, тоді як за вироком місцевого суду її було звільнено від відбування призначеного покарання на підставі статті 75 КК. Відповідно до усталеної судової практики заміна покарання, до якого застосована стаття 75 КК, покаранням, яке належить відбувати реально, становить погіршення становища засудженого, а отже, постановивши замість вироку ухвалу, апеляційний суд не дотримався форми судового рішення, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Також колегія суддів Верховного Суду у своєму рішенні від 18 жовтня 2023 року дійшла висновку, що призначене апеляційним судом покарання ОСОБА_6 за частиною 2 статті 186 КК із застосуванням статті 69 КК у виді арешту на строк 5 місяців відповідає положенням статей 50 та 65 КК та не знайшла підстав уважати, що покарання, призначене ОСОБА_6 є надто м`яким.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2024 року вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08 червня 2022 року стосовно ОСОБА_6 скасовано в частині призначеного покарання.
Ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_6 покарання:
- за частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 КК - у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;
- за частиною 2 статті 185 КК - у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;
- за частиною 2 статті 186, статтею 69 КК - у виді позбавлення волі на строк 6 місяців.
На підставі частині 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 місяців.
На підставі частини 4 статті 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року, більш суворим покаранням за цим вироком, ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 місяців.
Зараховано ОСОБА_6 у строк покарання відбуте нею повністю покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року, а саме: з 30 листопада 2021 року по 30 травня 2022 року включно у виді арешту на строк 6 місяців.
Ухвалено вважати ОСОБА_6 такою, що відбула призначене покарання.
В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вирок Дніпровського апеляційного суду від 06 травня 2024 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги прокурор зазначає про те, що згідно з частиною 2 статті 63 КК позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років. Відповідно до частини 1 статті 69 КК суд не має права призначати покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього кодексу. Санкцією частини 2 статті 186 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. Тож апеляційний суд порушив зазначені вимоги кримінального закону, адже призначив ОСОБА_6 покарання за частиною 2 статті 186 КК у виді 6 місяців позбавлення волі, що менше мінімального строку, передбаченого для цього виду покарання.
Також вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання за частиною 2 статті 185 КК у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік без застосування положень статті 69 КК є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, адже покарання у виді пробаційного нагляду має мінімальну межу 3 роки.
Крім того, у касаційній скарзі прокурор указує на необґрунтоване застосування апеляційним судом принципу поглинення покарань при призначенні покарань за сукупністю злочинів, оскільки призначив ОСОБА_6 однакове покарання за частиною 2 статті 15 частиною 2 статті 185 КК та частиною 2 статті 185 КК у виді 1 року пробаційного нагляду, що згідно з підпунктом а пункту 1 частини 1 статті 72 КК відповідає 6 місяцям позбавлення волі, а за частиною 2 статті 186 КК у виді 6 місяців позбавлення волі, тоді як однакові за видом та розмір покарання поглиненню не підлягають.
Такого ж порушення апеляційний суд допустився і під час призначення остаточного покарання за частиною 4 статті 70 КК. Зокрема, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2022 року ОСОБА_6 була засуджена до покарання у виді 6 місяців арешту, що відповідає 6 місяцям позбавлення волі. Враховуючи те, що діяння за оскарженим вироком обвинувачена скоїла у період з 16 серпня 2021 року по 16 листопада 2021 року, тобто до постановлення попереднього вироку, апеляційний суд на підставі частини 4 статті 70 КК незаконно призначив ОСОБА_6 покарання із застосуванням принципу поглинення фактично однакового покарання - призначеним покаранням за цим вироком у виді 6 місяців позбавлення волі, покарання у виді 6 місяців арешту, призначеного за попереднім вироком суду.