ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 752/6393/22
провадження № 51-2210км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузахисника ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року,постановлені стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Душанбе Республіки Таджикистан, жительки АДРЕСА_1 ),
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111 КК, та призначено їй покарання (в редакції Законів України №1183-VII від 08 квітня 2014 та №1689-VII від 07 жовтня 2014) у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього належного їй майна.
Згідно з вироком ОСОБА_7 вчинила злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
Внаслідок розпочатої 20 лютого 2014 збройної агресії Російської Федерації (далі - "рф") проти України, відбулася окупація і анексія невід`ємної частини України - Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (далі - "АР Крим").
Під час цих подій ОСОБА_7, обіймаючи згідно із Постановою Верховної Ради України №643-IV від 20 березня 2003 року посаду судді апеляційного суду АР Крим, будучи особою, що має достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів окупації та анексії АР Крим, у порушення статті 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати незалежність та територіальну цілісність України, з власної ініціативи добровільно вирішила надати допомогу РФ в проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканності України.
З вказаною метою ОСОБА_7 взяла безпосередню участь в утворенні та функціонуванні на тимчасово окупованій території АР Крим системи незаконних органів судової влади рф. Зокрема, діючи умисно з метою реалізації умислу на вчинення державної зради, з березня 2014, перебуваючи в приміщенні апеляційного суду АР Крим, який розташований по вул. Павленка, 2 в м. Сімферополь АР Крим, використовуючи матеріально-технічну базу суду, власні теоретичні знання і практичні навички, на підставі частини 5 статті 9 закону рф № 6-ФКЗ, відправляла "правосуддя" у незаконно створеному на тимчасово окупованій території України судового органу рф - "апелляционном суде Республики Крым рф", застосовуючи при цьому законодавство рф. Такі дії ОСОБА_7 вчинювала до початку створення на окупованій території України судів рф, коли указом президента рф від 19 грудня 2014 року № 786 була призначена на посаду заступника голови "Евпаторийського городского суда Республики Крым рф", та продовжила здійснювати "правосуддя" від імені рф, тим самим забезпечила становлення та зміцнення окупаційної влади й сприяла іноземній державі у підриві основ національної безпеки України.
Суд визнав ОСОБА_7 винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частини 1 статті 111 КК, а саме: у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України: надані іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_7 залишено без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону захисник убачає у тому, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо подальшого колегіального розгляду у зв`язку з поданням такої заяви захисником, одразу не оголосив перерву передавши справу на авторозподіл для формування нового колегіального складу суду, та не продовжив із цієї ж стадії підготовчого провадження колегіально. А апеляційний суд безпідставно дійшов висновку про можливість проведення підготовчого провадження суддею одноособово навіть за задоволеною заявою сторони захисту про подальший колегіальний розгляд кримінального провадження.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просила залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Відповідно до вимог статті 323 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ОСОБА_7 була повідомлена про касаційний розгляд шляхом опублікування повідомлення в газеті "Урядовий курʼєр" та на офіційному сайті Верховного Суду, однак, в судове засідання не зʼявилася, що не перешкоджає касаційному розгляду.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час підготовчого провадження стороною захисту заявлено клопотання про розгляд провадження колегіальним складом суду.
Таке клопотання було задоволено й одночасно суддею одноособово призначено справу до судового розгляду.
Сторона захисту вважала, що після задоволення клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження усі подальші дії у підготовчому провадженні мали б здійснюватися саме у складі трьох суддів, про що зазначила у якості доводу про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в апеляційній скарзі.
Залишаючи апеляційну скаргу захисника без задоволення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила про те, що підготовче провадження є не частиною судового провадження, а тим більше частиною судового розгляду, а стадією судового провадження у суді першої інстанції, на якій вирішуються лише питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, в тому числі питання щодо відповідності обвинувального акту, який надійшов до суду, вимогам КПК. При цьому, нормами кримінального процесуального закону не передбачено, що у разі заявлення обвинуваченим клопотання про розгляд кримінального провадження колегіальним судом у складі трьох суддів, повинно повторно проводитися підготовче судове засідання у складі трьох суддів.
Проте з такими висновками апеляційного суду колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 3 КПК судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Завдання підготовчого провадження полягають у встановленні підстав для проведення судового розгляду та здійснення підготовчих дій організаційного характеру. У кримінальних провадженнях, у яких до суду надійшли обвинувальні акти з укладеними сторонами угодами, завдання підготовчого провадження полягають у здійсненні перевірки відповідності угод вимогам КПК та, за наявності підстав, - ухваленні вироку.
Порядок підготовчого провадження включає такі етапи: 1) виконання статей 342-345 КПК; 2) вирішення питання про можливість призначення судового розгляду й розгляд клопотань, заявлених учасниками судового провадження; 3) постановлення ухвали за результатами підготовчого провадження.
Завдання підготовчого провадження обумовлюють характер повноважень суду, а також види його процесуальних рішень.
Згідно з частиною 9 статті 35 КПК склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексу.
Після зміни складу суду розгляд кримінального провадження починається спочатку, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 10 статті 35 КПК).
Як свідчить аналіз кримінального процесуального закону, випадки, про які йдеться у частині 10 статті 35 КПК, передбачені статтями 319, 320 КПК, які регламентують судовий розгляд й не поширюються на підготовче провадження.
Таким чином, задоволення клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження є підставою для передачі справи до канцелярії суду для визначення членів колегії суддів й, одночасно, останнім рішенням, яке ухвалюється суддею одноособово.
Усі подальші дії та процесуальні рішення, включаючи ухвалу про призначення до судового розгляду, мають проводитися та прийматися колегіальним складом суду, який у світлі статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини є судом, визначеним законом.
Колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме положень частин 9, 10 статті 35 КПК.
Суд апеляційної інстанції на вказані порушення належної уваги не звернув і свого рішення не мотивував у відповідності до вимог статті 419 КПК.
Ухвалення судового рішення незаконним складом суду є безумовною підставою для його скасування згідно з пунктом 2 частини 2 статті 412 КПК, а отже касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд