ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024року
м. Київ
справа № 569/12727/13-к
провадження № 51-4051 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 29 січня 2024 року укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013190010001903, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Рівне, проживав за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2022 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю обвинуваченого.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду постановою від 18 жовтня 2023 року скасував ухвалу Рівненського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 29 січня 2024 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю обвинуваченого.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він 28 березня 2013 року, близько 03 год, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не маючи умислу на нанесення тілесних ушкоджень, не помітив ОСОБА_8 та випадково наніс один удар кухонним ножем в передню частину її тіла, в результаті чого заподіяв потерпілій тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування зазначає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, при перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора, не перевірив належним чином доводи обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, як про це зазначено у висновку, викладеному в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року. Крім того, зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання прокурора про допит потерпілої та дослідження доказів, чим позбавив можливості довести подію кримінального правопорушення, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, тобто реалізувати процесуальні повноваження прокурора. Зазначає, що ухвала апеляційного суду прийнята всупереч вимогам ч. 1 ст. 407 КПК України. Вважає, що апеляційним судом не були виконанні вказівки касаційного суду, які є обов`язковими, як про це зазначено в положенні ч. 2 ст. 439 КПК України.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримала подану касаційну скаргу, просила її задовільнити, скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу прокурора, просив ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Окрім додержання цих вимог, в судовому рішенні слід проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні матеріалами всі доводи, наведені в апеляційних скаргах, і дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПКУкраїни. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 439 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді кримінального провадження.
Вищезазначеною нормою створюються додаткові процесуальні засоби усунення порушень матеріального чи процесуального закону, допущених судами першої та апеляційної інстанцій у випадках, коли за наслідками касаційного розгляду не ухвалюється кінцеве рішення у кримінальному провадженні.
Дотримання цього правила має важливе значення не лише як гарантія дієвості судового контролю, що здійснюється вищою судовою інстанцією, за законністю та обґрунтованістю рішень судів першої та апеляційної інстанцій, але й щодо забезпечення єдності судової практики в цілому.
Проте, вказаних вимог закону під час перегляду вироку щодо виправданого ОСОБА_7 судом апеляційної інстанції не було дотримано, а тому доводи прокурора про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 370, 412 та 419 КПК України та невиконання вказівок суду касаційної інстанції, які викладені в постанові від 18 жовтня 2023 року при повторному перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку, є обґрунтованими.
Попередня ухвала апеляційного суду від 03 квітня 2023 року була скасована касаційним судом у зв`язку з порушенням вимог статей 370, 404, 419 КПК України, що є істотним, оскільки перешкодило ухваленню законного й обґрунтованого судового рішення. Зокрема, в рішенні було зазначено, що апеляційним судом при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, не були виконанні вимоги кримінального процесуального закону щодо надання мотивованих відповідей на доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення. Крім того, касаційний суд у рішенні від 18 жовтня 2023 року зазначив, що закриття апеляційним судом кримінального провадження фактично призвело до існування не скасованого судового рішення у кримінальному провадженні. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції належить врахувати викладене, розглянути провадження з неухильним дотриманням вимог кримінального процесуального закону та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Водночас під час нового апеляційного розгляду суд, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, стисло виклав доводи її, проте не розглянув їх по суті, не надав на них відповіді у розумінні ст. 419 КПК України та знову закрив кримінальне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв`язку із смертю виправданого ОСОБА_7 .
Таким чином, апеляційний суд в порушення приписів ч. 2 ст. 439 КПК України при новому розгляді кримінального провадження не виконав всі вказівки суду касаційної інстанції, викладені у рішенні касаційного суду від 18 жовтня 2023 року, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону згідно ч. 1 ст. 412 цього Кодексу, яке перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.
Отже, колегія суддів констатує, що під час нового апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції вкотре залишив поза увагою вказівку суду касаційної інстанції щодо необхідності виконати вимоги статей 370, 404, 419 КПК України, надати мотивовані відповіді на доводи апеляційної скарги та постановити ухвалу, передбачену одним із пунктів 1, 2, 5 або 6 ст. 407 КПК України з урахуванням вимог статей 284, 417 КПК України.
Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 419, ч. 2 ст. 439 КПК України при розгляді апеляційної скарги прокурора, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу є підставою для скасування судового рішення у касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_7 - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, виконати вказівки суду касаційної інстанції, ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, дати на них вичерпні відповіді й постановити законне та обґрунтоване рішення з урахуванням особливостей вказаного кримінального провадження, доводів касаційної скарги прокурора та вимог статей 284, 417, 419 КПК України.
Керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК України, Суд