ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 752/12605/21
провадження № 61-11770св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Закрите акціонерне товариство "Вейка",
заінтересовані особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежне рекрутингове агенство",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Вейка" на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року в складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року в складі колегії суддів: Білич І. М., Коцюрби О. П., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У травні 2021 року на адресу Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання Закритого акціонерного товариства "Вейка" (далі - ЗАТ "Вейка") про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка) Павла Добринського від 01 квітня 2019 року про стягнення на користь векселедержателя ЗАТ "Вейка" з боржника, громадянина Литовської Республіки ОСОБА_2, який володіє часткоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Незалежне рекрутингове агенство" (далі - ТОВ "Незалежне рекрутингове агентство"), грошових коштів в сумі 776 427,42 євро.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року клопотання ЗАТ "Вейка" залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що матеріали клопотання не містять відомостей про пред`явлення до примусового виконання виконавчого напису та про розмір стягнутих сум. Також відсутні відомості про заміну сторони боржника в зобов`язанні його правонаступником, обсяг його зобов`язань.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що клопотання про надання дозволу на виконання виконавчого напису нотаріуса подано відносно боржника, який помер. При цьому, як у суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції відсутні законодавчо визначені повноваження щодо заміни боржника в цьому провадженні.
Тому клопотання підлягало поверненню без розгляду заявнику саме з підстав відсутності боржника.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2023 року ЗАТ "Вейка" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року й ухвалити нове рішення про задоволення клопотання.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що заявник надав всі необхідні документи, передбачені Договором між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07 липня 1993 року.
Суд апеляційної інстанції не навів норми права, на підставі якої залишив клопотання без розгляду. Не звернув уваги на те, що смерть боржника під час розгляду клопотання про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду не є підставою для залишення такого клопотання без розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
15 січня 2024 року справа № 752/12605/21 надійшла до Верховного Суду.
ТОВ "Незалежне рекрутингове агенство" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
24 травня 2021 року до суду першої інстанції надійшло клопотання ЗАТ "Вейка" про надання дозволу на виконання на території України виконавчого напису нотаріуса 3-ї нотаріальної контори Паневезького району (Литовська Республіка).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 помер.
Згідно з витягом з реєстру заповітів від 05 вересня 2022 року, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку 06 січня 2022 року прийняла його дружина - ОСОБА_3.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Порядок визнання та виконання в Україні рішень компетентних органів Литовської Республіки передбачений Договором між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07 липня 1993 року (далі - Договір).
Згідно зі статтею 1 Договору громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися до суду, прокуратури, нотаріальних контор (далі іменуються "установи юстиції") і до інших установ іншої Договірної Сторони, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні та кримінальні справи, можуть виступати в них, подавати клопотання, пред`являти позови і здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни цієї держави.
Частина перша статті 42 Договору визначає, що Договірні Сторони взаємно визнають і виконують рішення, що набрали законної сили, установ юстиції з цивільних і сімейних справ, а також вироки в частині відшкодування збитків, заподіяних злочином.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про залишення клопотання ЗАТ "Вейка" про надання дозволу на виконання на території України рішення іноземного суду без розгляду, апеляційний суд виходив з неможливості розгляду цього клопотання у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 .
Верховний Суд вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто після надходження до суду клопотання ЗАТ "Вейка" про надання дозволу на виконання на території України рішення іноземного суду.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано статтею 55 ЦПК України.
За змістом цієї норми права вразі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Проте суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, питання про можливість правонаступництва в цій справі не вирішив, тому дійшов до передчасного висновку про неможливість розгляду цього клопотання в суді у зв`язку зі смертю боржника.
Окрім цього, Верховний Суд зазначає, що положеннями глави 1 розділу ІХ ЦПК України не врегульовано питання щодо визнання та виконання рішення іноземного суду у випадку смерті боржника. Водночас подібні за змістом цивільні процесуальні відносини регулюються пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Відповідно, у разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде до висновку про неможливість процесуального правонаступництва в цій справі, це є підставою для закриття провадження у справі, а не залишення клопотання без розгляду.