ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 344/6833/22
провадження № 51-1903км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
ОСОБА_1,
суддів
ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання засудженого захисників прокурора
ОСОБА_4, ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в інтересах засудженого
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Яремче Івано-Франківської області,
та потерпілої ОСОБА_9 і прокурора на вирок Івано-Франківського міського суду від 28 липня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2024 року.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_5 засуджено до позбавлення волі: за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) - на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, за частиною 1 статті 135 КК - на строк 1 рік, і на підставі статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно - на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
2. Суд визнав доведеним, що 20 січня 2022 року приблизно о 18:10 в умовах недостатньої видимості засуджений, керуючи автомобілем "Renault Duster", на вул. Грушевського в с. Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області порушив вимоги пунктів п. 2.3б, 10.1, 12.1, 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя,де наїхав на пішохода ОСОБА_10, спричинивши смертельні ушкодження, після чого залишив місце події.
3. Апеляційний суд оскарженою ухвалою скасував вирок в частині засудження за частиною 1 статті 135 КК та закрив кримінальне провадження на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а в частині засудження за частиною 2 статті 286 КК залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг
4. Захисники та потерпіла, посилаючись на частину 1 статті 438 КПК, просять змінити ухвалу апеляційного суду в частині засудження ОСОБА_5 за частиною 2 статті 286 КК, звільнити його від відбування покарання на підставі статті 75 КК із випробуванням на строк один рік без позбавлення права керування транспортними засобами.
5. На їх думку, засудженому призначено надмірно суворе покарання, оскільки судами не враховано позитивні данні про особу та відшкодування шкоди потерпілим.
6. Водночас захисники вважають, що винуватість засудженого обґрунтовується неналежними та недопустимим доказами:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) від 20 січня 2022 року та схемою до нього, складеними із грубим порушенням вимог КПК та методології проведення огляду;
- висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 515/22-28, який невірно встановив місце наїзду на пішохода та не відповідає вимогам статті 101 КПК;
- результатами слідчого експерименту, під час якого враховувалося неправильно визначене місце наїзду на пішохода і проведеного у дорожній обстановці, яка не відповідала тій, що мала місце під час ДТП.
7. Крім того захист зазначає, що суди безпідставно залишили поза увагою докази сторони захисту, зокрема висновок експерта № 2741-Е транспортно-трасологічної експертизи, який спростовує висновок експертизи № 515/22-28.
8. Прокурор, посилаючись на частину 1 статті 438 КПК, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Він стверджує, що апеляційний суд усупереч положенням статей 370, 419 КПК не навів достатніх мотивів відмови у задоволенні скарги сторони обвинувачення, і вважає що призначене засудженому покарання є несправедливо м`яким, оскільки у справі не встановлено пом`якшуючих обставин, передбачених статтею 66 КК. Він також звертає увагу на те, що засуджений не визнав своєї вини, намагався уникнути відповідальності, надаючи неправдиві показання.
9. Захисники надали Суду заперечення проти доводів касаційної скарги прокурора.
Позиції учасників касаційного розгляду
10. Захисники та засуджений заперечили проти скарги прокурора, просили змінити судові рішення та застосувати положення статті 75 КК.
11. Прокурор заперечив проти задоволення скарг потерпілої та сторони захисту, підтримавши касаційні вимоги сторони обвинувачення.
12. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
13. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скаргах доводи, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
14. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412?414 КПК.
15. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій.