ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 161/13135/14-ц
провадження № 61-13697св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником ОСОБА_2, на повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року у складі судді Крупінської С. С. та постанову Волинського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
(далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1,
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
У жовтні 2014 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про іпотечний кредит від 05 березня 2008 року
№ VOY0GI0000004836 та додатковою угодою від 06 серпня 2008 року до цього договору в розмірі 87 083,52 дол. США, що за курсом Національного банку України становило 978 818,73 грн.
Позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог мотивовано тим, що 05 березня 2008 року між банком і ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № VOY0GI0000004836, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 335 000,00 грн зі сплатою 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення до 05 березня 2018 року.
06 серпня 2008 року між банком і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 05 березня 2008 року № VOY0GI0000004836, відповідно до умов якої змінено валюту кредитування з гривні на долар США, розмір кредиту після проведеної конвертації склав 70 935,77 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Визначено порядок щомісячного погашення кредиту.
Позивач вказував, що позичальниця взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, унаслідок чого станом на 22 квітня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 87 083,52 дол. США, з яких: 55 754,41 дол. США - заборгованість за кредитом; 14 635,21 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 927,93 дол. США - заборгованість за комісією за користування кредитом; 9 597,95 дол. США - пеня; 22,24 дол. США - штраф (фіксована частина); 4 145,78 дол. США - штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути з відповідачки та відшкодувати судові витрати.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня
2014 року позовну вимогу АТ КБ "ПриватБанк" про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишено без розгляду.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від
24 жовтня 2014 року позов АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 05 березня 2008 року № VOY0G0000004836 в розмірі 87 083,52 дол. США, що згідно з курсом Національного банку України становить 978 818,73 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 жовтня
2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2014 року задоволено та скасовано заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2014 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року позовні вимоги банку задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 05 березня 2008 року № VOY0GI0000004836 в розмірі 74 557,63 дол. США, що згідно з курсом Національного банку України станом на
06 квітня 2023 року становило 2 726 572,53 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про неналежне виконання відповідачкою взятих на себе зобов?язань за кредитним договором. Розмір заборгованості за тілом кредиту в сумі 55 754,41 дол. США
і відсотками за користування кредитом в сумі 14 635,21 дол. США, зазначений
в позовній заяві, суд вважав обґрунтованим позивачем та не спростованим відповідачкою. Також суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 4 168,02 дол. США.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комісією за користування кредитом в розмірі 2 927,93 дол. США, суд першої інстанції керувався тим, що встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним.
Відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені в розмірі
9 597,95 дол. США, суд першої інстанції зауважив, що одночасне стягнення штрафу і пені є застосуванням подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, що заборонено законом.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня
2023 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня
2023 року залишено без задоволення.
Постановою Волинського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_2, залишено без задоволення.
Повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
13 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди залишили поза увагою те, що позивач при розгляді справи в недопустимий позапроцесуальний спосіб змінив одночасно предмет і підстави первинно поданого позову, що не передбачено ЦПК України. Суди попередніх інстанцій при ухвалені рішень не взяли до уваги той факт, що банк надав недостовірні розрахунки реально існуючої
у відповідачки перед позивачем заборгованості. АТ КБ "ПриватБанк" на підтвердження заборгованості за кредитним договором не надало належних доказів (первинних документів), які можуть підтверджувати факт її існування. Наданий позивачем самостійно складений розрахунок заборгованості не може бути належним доказом існування заборгованості, оскільки такий розрахунок не підтверджується іншими доказами. Вказує, що відповідачка періодично вносила кошти на погашення заборгованості, що підтверджується квитанціями, долученими до матеріалів справи, які суди не врахували.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17, від 21 вересня
2023 року у справі № 204/2178/18, від 21 червня 2023 року у справі
№ 336/2426/20, від 25 серпня 2022 року у справі № 757/31785/19-ц, від
10 травня 2022 року у справі № 752/21028/15-ц, від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20, від 01 грудня 2021 року у справі № 569/7648/15-ц, від
17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, а також, що судове рішення ухвалено з порушенням пунктів 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
27 листопада 2023 року представник АТ КБ "ПриватБанк" - Колодочка П. О. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року - без змін.
Відзив мотивовано тим, що суди першої і апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали факти неналежного виконання ОСОБА_1 грошових зобов?язань доведеними та такими, що порушують умови кредитного договору і правила статей 526, 530, частину першу статті 1054 ЦК України. Розмір заборгованості за тілом кредиту в розмірі 55 754,41 дол. США і відсотками за користування кредитом в розмірі 14 635,21 дол. США, викладений в позовній заяві, суд першої інстанції та апеляційний суд підставно вважали обґрунтованим позивачем та не спростованим відповідачкою. Надані представником відповідачки копії квитанцій не є належними доказами. Сторона відповідача оригіналів вказаних квитанцій суду не надала. Вказує, що позивачем до початку розгляду справи по суті подано заяву про уточнення позовних вимог, якою змінено лише предмет позову, підстава позову залишилась незмінною - несплата відповідачкою коштів за кредитним договором. Суди попередніх інстанцій надали належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2023 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу
Русинчуку М. М.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Луцького міськрайонного суду Волинської області.
17 листопада 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року зупинено виконання повторного заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року касаційну скаргу і матеріали справи
№ 161/13135/14-ц передано судді-доповідачу Коротуну В. М.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Повторне заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року та постанова Волинського апеляційного суду від 14 серпня 2023 року в частині відмови в задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення штрафів та пені не оскаржуються, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
05 березня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № VOY0GI0000004836, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 335 000,00 грн зі сплатою 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення до 05 березня 2018 року.
Згідно із заявою ОСОБА_1 від 01 липня 2008 року між сторонами 06 серпня 2008 року укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від
05 березня 2008 року № VOY0GI0000004836, відповідно до умов якої змінено валюту кредитування з гривні на долар США, розмір кредиту після проведеної конвертації склав 70 935,77 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Визначено порядок щомісячного погашення кредиту.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості та випискою по рахунку відповідачка узятих на себе зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку із чим станом на 22 квітня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 87 083,52 дол. США, з яких:
55 754,41 дол. США - заборгованість за кредитом; 14 635,21 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 927,93 дол. США - заборгованість за комісією за користування кредитом; 9 597,95 дол. США - пеня; 22,24 дол. США - штраф (фіксована частина); 4 145,78 дол. США - штраф (процентна складова).