ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 447/2195/19
провадження № 61-16201св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області Шимбра Марʼяна Ярославівна, Мале виробничо-комерційне підприємство "Верховина", Роздільська селищна рада Миколаївського району Львівської області,
третя особа - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє її представник - адвокат Манукян Марта Андріївна, на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2020 року у складі судді Карбовнік І . М., додаткові рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року у складі судді Карбовнік І. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Відділу державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області, Малого виробничо-комерційного підприємства "Верховина" (далі - МВКП "Верховина"), Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області, про усунення перешкод у здійсненні права власності, користуванні та розпорядженні нерухомим майном, визнання протиправним та скасування рішень.
Позов мотивовано тим, що у лютому 2008 року позивачка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, площею 57,2 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного із Роздільською седищною радою. В її користуванні знаходиться підвальне приміщення площею 42,3 кв.м, вхід до якого з глухої стіни будинку. Станом на 09 вересня 2019 року вхід до підвального приміщення замуровано самовільною добудовою, тому вона позбавлена права на користування даним приміщенням. Крім цього, у зв`язку з поганою циркуляцією повітря у підвальному приміщенні весь перший поверх будинку почав покриватися грибком. Будівництво здійснюється ОСОБА_2 та МВКП "Верховина" за адресою: АДРЕСА_2 . Дії останніх проводяться без дозвільних документів.
Земельна ділянка з кадастровим номером 4623055400:01:004:0185, площею 0,0067 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2, надана МВКП "Верховина" в користування на підставі договору оренди землі від 17 липня 2013 року з Роздільською селищною радою Миколаївського району Львівської області. Фактично самочинне будівництво частково ведеться на земельній ділянці, наданій позивачці на підставі рішення Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області від 02 липня 2013 року № 353.
Стверджує, що ОСОБА_2 та МВКП "Верховина", заблокувавши вхід до належного їй підвального приміщення, порушують її право власності щодо користування та розпорядження майном на власний розсуд.
Уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права власності щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу самочинного об`єкта незавершеного будівництва розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;
- усунути перешкоди у здійсненні користування та розпорядження ОСОБА_1 земельною ділянкою, прилеглою до буд. АДРЕСА_1, шляхом припинення права власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185, зареєстрованого за ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 02 липня 2019року індексний номер 47576282 на земельну ділянку кадастровий номер 4623055400:01:004:0185 та від 02 липня 2019 року індексний номер 47573318 на об`єкт незавершеного будівництва, прийняті державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області;
- визнати незаконним та скасувати рішення 15 сесії 6 скликання Роздільської селищної ради № 351 від 02 липня 2013 року;
- визнати незаконним та скасувати рішення 26 сесії 7 скликання Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області від № 488 від 05 березня 2019 року "Про продаж МВКП "Верховина" земельної ділянки у власність";
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19 березня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Алексєєвим В. А., зареєстрованим в реєстрі за № 366.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 19 листопада 2019 року замінено відповідача - Відділ державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області на відповідача - державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області Шимбра М. Я.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.
Додатковим рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 400,00 грн.
Додатковим рішенням Миколаївського районного суду Львівської областівід 21 жовтня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь МВКП "Верховина" витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1, в інтересах якої діє її представник - адвокат Манукян М. А., оскаржила їх до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргуОСОБА_1, в інтересах якої діє її представник - адвокат Манукян М. А., задоволено частково.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2020 року скасовано, ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогвідмовлено з мотивів, викладених в редакції цієї постанови.
Додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року скасовано, заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.
Додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року змінено, заяву МВКП "Верховина" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МВКП "Верховина" витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Апеляційний суд зазначив про те, що обов`язок доказування істотного порушення будівельних норм і правил, покладається на позивача, однак ОСОБА_1, за відсутності претензій зі сторони відповідних органів державної влади або органу місцевого самоврядування, не надала суду прямих доказів існування відповідних порушень при здійсненні відповідачами будівництва магазину.
При цьому суд прийняв до уваги висновок будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 14/23 від 10 квітня 2023 року про те, що виконані будівельні роботи щодо будівництва об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, відповідають проектній документації та вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а розроблена проектна документація на будівництво магазину ритуальних товарів на АДРЕСА_2, ПП Маркет в 2011 році відповідає вимогам ДБН та нормативно-правовим актам в галузі будівництва.
Враховуючи недоведеність вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та демонтаж відповідного незавершеного будівництва, апеляційний суд вважав, що не підлягають задоволенню й інші позовні вимоги, оскільки такі є похідними.
Зважаючи на те, що у судовому засіданні 09 жовтня 2020 року (день ухвалення оскаржуваного рішення) представник відповідача ОСОБА_3 був присутній, однак до закінчення судових дебатів у справі заявник докази про понесені витрати на правничу допомогу не подав, а також не зробив заяви про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення, апеляційний суд вважав заяву адвоката Ратича Т. М. від 19 жовтня 2020 року про про ухвалення додаткового рішення такою, що підлягає залишенню без розгляду.
При цьому, апеляційний суд вважав за необхідне зменшити розмір судових витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з позивачки на користь МВКП "Верховина", з 7 000,00 грн до 3 000,00 грн, що відповідатиме критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
06 листопада 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Манукян М. А. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2020 року, додаткові рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 21 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просив суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
26 грудня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 20 лютого 2008 року ОСОБА_1 уклала із Роздільською селищною радою нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно із пунктом 1 Договору Роздільська селищна рада (Продавець) продала, а ОСОБА_1 (Покупець) купила нерухоме майно, а саме 67/100 (шістдесят сім сотих) ідеальних частин від цілого цегляного магазину площею 99,5 кв.м, зазначеному в поповерховому плані під літерою А-1,що складають приміщення № 1, 2, 3, загальною площею 57,2 кв.м, розташованого на території Роздільської селищної ради, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Роздільської селищної ради від 02 липня 2013 № 349 "Про затвердження акта земельної комісії", затверджено акт земельної комісії від 02 липня 2013 року "Про встановлення меж земельної ділянки" по АДРЕСА_1 .
Рішенням Роздільської селищної ради від 02 липня 2013 року № 353 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 70 кв.м на АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи наявні заяви (повідомлення) чоловіка позивачки ОСОБА_4 про те, що громадянин ОСОБА_2 проводить незаконне будівництво за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці, яка в притул знаходиться до будинку, що належить йому на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, встановлено тимчасову споруду.
Відділ Держгеокадастру у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повідомив, що земельна ділянка з кадастровим номером 46223055400:01:004:0185, розташована за адресою АДРЕСА_2, площею 0,0067 га, перебуває в оренді МВКП "Верховина" на підставі договору оренди від 31 липня 2012 року, терміном на 45 років.
Листом від 13 лютого 2019 року Роздільська селищна рада Миколаївського району Львівської області повідомила ОСОБА_1 про те, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2, площею 0,0067, що знаходиться у користуванні МВКП "Верховина" розташований об`єкт незавершеного будівництва та недіючий кіоск, що був придбаний МВКП "Верховина" у попереднього власника. При цьому рішення щодо надання дозволу на встановлення торгового кіоску за цією адресою ні виконавчим комітетом, ні сесією селищної ради не приймалося.
Разом з цим, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19 березня 2019 року Роздільська селищна рада продала, а МВКП "Верховина" придбало земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 .
Встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 06 вересня 2012 року у справі № 1313/2564/2012 позов ОСОБА_1 до Роздільської селищної ради Миколаївського району, третя особа - МВКП "Верховина", про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на земельну ділянку - задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області 16 сесії 5 скликання № 461 від 18 вересня 2009 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва магазину ритуальних послуг".
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що знаходиться під нежитловою будівлею по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, необхідну для обслуговування нежитлової будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_1 в розмірі 84,24 кв.м.
Натомість, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2013 року апеляційні скарги МВКП "Верховина" та Роздільської селищної ради Миколаївського району Львівської області задоволено частково.
Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 вересня 2012 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що знаходиться під нежитловою будівлею по АДРЕСА_1, та на земельну ділянку, необхідну для обслуговування нежитлової будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_1 у розмірі 84,24 кв.м скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.
В решті частині рішення суду залишено без змін.
Зокрема, скасовуючи рішення у відповідній частині, апеляційний суд зазначив, що позивачкою ОСОБА_1 належно не обґрунтовані розміри земельної ділянки, яка потрібна для обслуговування магазину, крім цього, не враховані права МВКП "Верховина" на ділянку, на якій розташований магазин ритуальних послуг та не узгоджено межі землекористування з МВКП "Верховина", відтак Роздільською селищною радою не встановлено межі земельних ділянок між відповідними магазинами.
Також встановлено, що 27 грудня 2011 року Інспекцією ДАБК у Львівській області видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт на будівництво магазину ритуальних товарів на АДРЕСА_2 .
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 липня 2021 року призначено судову будівельно-технічну експертизу по цивільній справі № 447/2195/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області Шимбри М. Я., з участю третіх осіб МВКП "Верховина", Роздільська селищна рада Миколаївського району Львівської області, про усунення перешкод у здійсненні права власності, користуванні та розпорядженні нерухомим майном, визнання протиправним та скасування рішень.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1. Чи відповідають виконані будівельні роботи щодо будівництва об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
2. Чи існують перешкоди в експлуатації власних приміщень ОСОБА_1, яка є власницею 67/100 ідеальної частки нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 57,2 кв.м. в результаті проведення будівельних робіт щодо будівництва об`єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 ?
3. Чи технічно можливий демонтаж об`єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 ?
4. Чи зведений об`єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 чинить перешкоди у доступі до підвальних приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ?
5. Чи є об`єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 збудований на мережі водопостачання, водовідведення та каналізування чи/або на інших комунальних мережах?
Як вбачається із експертного дослідження, вулиці Галицька та Шевченка у смт Розділ є перпендикулярними. Згідно проведених обмірів на місці знаходження об`єктів дослідження, встановлено, що відстань від зведеного об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 до існуючої сусідньої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 становить 0,08 м (з передньої сторони фасаду) та 0,0 м (з задньої сторони фасаду), що не відповідає, п. 1*, додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 3620 від 17 лютого 2023 року:
1. Виконані будівельні роботи щодо будівництва об?єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме не відповідають вимогам пункту 1* додатку 3.1 та пункту 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (діючі на час зведення об?єкту).
2. В результаті проведення будівельних робіт щодо будівництва об?єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2, існують перешкоди в експлуатації власних приміщень ОСОБА_1, яка є власницею 67/100 ідеальної частки нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 57,2 кв.м, а саме в догляді, поточному ремонті, дотриманні протипожежних вимог. Проведення будівельних робіт по АДРЕСА_2 могло призвести до появи тріщин в несучих стінах будівлі АДРЕСА_1 .
3. Здійснити демонтаж об?єкта незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 технічно можливо руйнівним методом шляхом демонтажу будівлі з дотриманням вимог державних будівельних норм.
4. Зведений об?єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 чинить перешкоди у доступі до підвальних приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 власнику підвальних приміщень - Роздільській селищній раді, оскільки такі не мають доступу до своїх підвальних приміщень через вхід який існував з вулиці та можуть здійснити доступ до своїх підвальних приміщень виключно через приміщення першого поверху, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .
5. Об?єкт незавершеного будівництва за адресою АДРЕСА_2 збудований на мережі водовостачання та водовідведення.
У матеріалах справи також міститься висновок експерта по результатах проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за зверненням МВКП "Верховина" № 14/23 від 10 квітня 2023 року.
Згідно вказаного висновку:
об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, розміщений в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4623055400:01:004:0185;
виконані будівельні роботи щодо будівництва об`єкта незавершеного будівництва розташованого за адресою: АДРЕСА_2, відповідають проектній документації та вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва;
розроблена проектна документація на будівництво магазину ритуальних товарів на АДРЕСА_2, ПП Маркет в 2011 році відповідає вимогам ДБН та нормативно-правовим актам в галузі будівництва;
наявність об`єкту незавершеного будівництва, магазину ритуальних товарів на АДРЕСА_2 не чинить перешкод в користуванні та експлуатації мереж водопостачання та водовідведення належних Новороздільській міській раді Львівської області;
об`єкт незавершеного будівництва, магазин ритуальних товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 не чинить перешкод у доступі користуванні чи розпорядженні підвальними приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.