ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 915/946/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Баклан Н. Ю.,
Первомайської міської ради
Миколаївської області - не з`явився,
Управління освіти
Первомайської міської ради - не з`явився,
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" - не з`явився,
Кінецьпільської гімназії
Первомайської міської ради - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 (у складі колегії суддів: Діброва Г. І. (головуючий), Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.)
та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 (суддя Смородінова О. Г.) в частині задоволеної позовної вимоги про визнання недійсним договору
у справі № 915/946/23
за позовом Керівника Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Первомайської міської ради Миколаївської області
до Управління освіти Первомайської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради,
про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі, повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року Керівник Первомайської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Первомайської міської ради Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Управління освіти Первомайської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" (далі - ТОВ "Агрофірма Корнацьких"), в якій просив суд:
- визнати недійсним договір про спільний обробіток землі від 04.01.2022 № 1, укладений між Управлінням освіти Первомайської міської ради та ТОВ "Агрофірма Корнацьких";
- зобов`язати ТОВ "Агрофірма Корнацьких" повернути Первомайській міській раді з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області земельну ділянку для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, розташовану в межах Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оспорюваний договір про спільний обробіток землі є удаваним правочином, не спрямованим на реальне настання наслідків, укладеним з метою приховати інший правочин - договір суборенди землі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.06.2023 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кінецьпільську гімназію Первомайської міської ради Миколаївської області.
25.08.2023 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява прокурора про закриття провадження у частині повернення земельної ділянки, у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024, позов задоволено частково. Визнано недійсним договір про спільний обробіток землі № 1 від 04.01.2022, укладений між Управлінням освіти Первомайської міської ради та ТОВ "Агрофірма Корнацьких"; провадження в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ "Агрофірма Корнацьких" повернути Первомайській міській раді з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області земельну ділянку для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, розташовану в межах Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, закрито за відсутності предмета спору.
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у липні 2024 року ТОВ "Агрофірма Корнацьких" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 скасувати в частині задоволеної позовної вимоги, ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С. від 25.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 915/946/23 за касаційною скаргою ТОВ "Агрофірма Корнацьких" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 (в частині задоволеної позовної вимоги про визнання недійсним договору) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.09.2024.
Первомайська окружна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу зазначає про необґрунтованість доводів скаржника, та правильність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору, про виконання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України при звернення до суду з відповідним позовом, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції- без змін.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 у зв`язку з настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом, справу № 915/946/23 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Міщенко І. С., Случ О. В.
ТОВ "Агрофірма Корнацьких", Первомайська міська рада, Управління освіти Первомайської міської ради, Кінецьпільська гімназія Первомайської міської ради у судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, та те, що зазначені учасники справи не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника офісу Генерального прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.09.2007 між Первомайською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Кінецьпільською середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (орендар, рішеннями Первомайської районної ради від 20.12.2019 № 6 та Первомайської міської ради від 09.06.2022 № 3 перепрофільовано у Кінецьпільську гімназію Первомайської міської ради) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 14.12.2007 у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040702200114, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар набув право оренди земельної ділянки загальною площею 46,39 га в межах території Кінецьпільської сільської ради. Згідно з кадастровим планом, що є невід`ємною частиною договору, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4825482800:04:000:0091 (пункти 1.1, 1.2).
Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що цей договір укладено терміном на 15 років і набуває чинності з моменту його державної реєстрації. Після закінчення договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк.
Невід`ємними частинами договору є: кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт про встановлення на місцевості меж зон обмежень прав власності на землю та використання земельних ділянок; акт приймання-передачі об`єкта оренди (розділ 12 договору).
04.01.2022 між ТОВ "Агрофірма Корнацьких" та Управлінням освіти Первомайської міської ради було укладено договір про спільний обробіток землі № 1, відповідно до умов якого сторони домовилися про організацію діяльності щодо спільного обробітку земельної ділянки площею 46,3877 га (рілля) з кадастровим номером 482548280004:000:0091, розташованої в межах території Кінецпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яка перебуває у користуванні Кінецпільської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2007. Сторони зобов`язалися діяти спільно шляхом об`єднання ресурсів, майна, грошових коштів і зусиль. Сторони можуть надавати один одному будь-яку допомогу, в тому числі фінансову, технологічну або організаційну (пункти 1.1-1.3).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.08.2022 року. Після закінчення строку договору ТОВ "Агрофірма Корнацьких" має переважне право поновлення його на новий строк (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору Управлінням освіти Первомайської міської ради має право: отримувати плату, передбачену підпунктом 3.4 цього договору; при необхідності забезпечити ТОВ "Агрофірма Корнацьких" допомогою з обробітку землі.
Згідно з пунктом 3. 2 договору Управлінням освіти Первомайської міської ради зобов`язано: попередити про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її обробітку можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самої земельної ділянки.
У пунктах 3.3 та 3.4 договору, сторони погодили права та обов`язки ТОВ "Агрофірма Корнацьких". Так, ТОВ "Агрофірма Корнацьких":
- має право: самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов договору; отримувати продукцію і доходи та розпоряджатись ними на власний розсуд;
- зобов`язано: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; приступити до обробітку земельної ділянки в строки, встановлені договором; своєчасно і якісно виконувати роботи з обробітку землі, вирощування та збору врожаю сільськогосподарських культур; з моменту підписання цього договору перераховувати стороні 2 грошовий внесок в розмірі 15% від нормативно-грошової оцінки, зазначеної у пункту 11 цього договору, що станом на день його укладення у грошовому еквіваленті складає 184 124, 25 грн.
Пунктами 4.1-4.4 договору передбачено, що оплата внеску здійснюється рівними частинами кожного місяця шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Управлінням освіти Первомайської міської ради у сумі - 23 015, 53 грн, або шляхом оплати витрат по спільній діяльності відповідно до калькуляції робіт, наданою Управлінням освіти Первомайської міської ради. Продукція, що являється результатом спільної діяльності, буде реалізовуватися ТОВ "Агрофірма Корнацьких" на власний розсуд. Всі доходи, отримані за цим договором внаслідок спільної діяльності, використовуються сторонами на власний розсуд з урахуванням обов`язків, визначених цим договором. Прибуток, що отримають сторони від спільної діяльності, підлягає розподілу з урахуванням положень підпункту 3.4. цього договору. Кожна зі сторін має право розпоряджатися своєю часткою прибутку в межах частини продукції і доходів від спільної діяльності, яка поступає в розпорядження кожної сторони.
Фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку Управлінню освіти Первомайської міської ради і отримання відповідної частки прибутку ТОВ "Агрофірма Корнацьких", або розподілом вирощеної продукції в порядку, окремо погодженому сторонами. Оподаткування прибутку здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункти 4.5, 4.6 договору)
В разі припинення дії договору, сторони укладають відповідний акт, яким засвідчують виконання умов цього договору і відсутність претензій майнового характеру (пункт 8.3 договору).
За інформацією з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником земельної ділянки площею 46,3877 га (рілля) з кадастровим номером 482548280004:000:0091 є територіальна громада міста Первомайська в особі Первомайської міської ради.
Також судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з виписками з системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України за 21.02.2022, 02.05.2022, 22.09.2022, 16.11.2022 на рахунок Управління освіти Первомайської міської ради від ТОВ "Агрофірма Корнацьких" було здійснено внески для Кінецьпільської ЗОШ згідно договору про спільний обробіток землі від 04.01.2022 № 1 у розмірі 23 015,53 грн, 23 015,53 грн, 46 031,06 грн, 92 062,13 грн відповідно.
Згідно інформацією Виконавчого комітету Первомайської міської ради наданою у листі від 10.03.2023 № 1407/3.1-26), земельна ділянка площею 46,39 га (кадастровий номер 4825482800:04:000:0091) передана в користування на умовах оренди Кінецьпільській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів для дослідних і навчальних цілей, на підставі договору оренди землі від 14.12.2007 № 040702200114; копія договору, на підставі якого на даний час обробляється вказана ділянка іншим суб`єктом господарювання, в міській раді відсутня; рішення про дозвіл на передачу в суборенду та на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки Первомайською міською радою не приймалися.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 19.04.2023, комісією, створеною за розпорядженням міського голови від 20.03.2023 №59-р, здійснено виїзне обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га, яка перебуває в користуванні Кінецьпільської гімназії Первомайського району на підставі договору оренди землі від 01.09.2007 № 040702200114, встановлено, що зазначена земельна ділянка засіяна ріпаком.
За інформацією, наданою Кінецьпільською гімназією Первомайської міської ради Миколаївської області у листі від 20.02.2023 №02-18/24, земельна ділянка у 2022 році оброблялась ТОВ "Агрофірма Корнацьких" на підставі договору про спільний обробіток землі №1 від 04.01.2022 року, укладеного між ТОВ "Агрофірма Корнацьких" та Управлінням освіти Первомайської міської ради, дія якого закінчилась 01.09.2022; в подальшому угоду не укладали; земельна ділянка фактично обробляється ТОВ "Агрофірма Корнацьких", засіяна озимою пшеницею; матеріально-технічна база закладу для обробітку землі не залучалась, учні та педагогічні працівники у 2022 році до робіт, пов`язаних із використанням землі, не залучались.
За інформацією, наданою Управлінням освіти Первомайської міської ради у листах від 02.05.2023 № 747/04.06.01.14 та 19.05.2023 № 859/04.06.01.14, власником земельної ділянки з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га є територіальна громада міста Первомайська в особі Первомайської міської ради, яка зазначену земельну ділянку Управлінню освіти не передавала. З моменту закінчення договору про спільний обробіток від ТОВ "Агрофірма Корнацьких" листів (звернень) до Управління освіти щодо продовження чи укладання нового договору про спільний обробіток не надходило. З 01.01.2023 від ТОВ "Агрофірма Корнацьких" грошових коштів за використання земельної ділянки площею 46,3877 га (рілля), кадастровий номер 4825482800:04:000:0091 на рахунки Управління освіти не надходило.
Предметом розгляду у справі, що розглядається, є позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі від 04.01.2022 № 1 та зобов`язання ТОВ "Агрофірма Корнацьких" повернути Первомайській міській раді з правом оренди Кінецьпільської гімназії Первомайської міської ради Миколаївської області земельну ділянку для дослідних та навчальних цілей з кадастровим номером 4825482800:04:000:0091 площею 46,39 га
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши наявність підстав для представництва прокурором інтересів Первомайської міської ради Миколаївської області, дійшов висновку, що оспорюваний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором суборенди землі, його зміст суперечить вимогам законодавства та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, а тому такий правочин підлягає визнанню недійсним.
Разом з тим, встановивши, що під час розгляду цієї справи фактичне користування ТОВ "Агрофірма Корнацьких" спірною земельною ділянкою припинилось, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в частині позовної вимоги про зобов`язання ТОВ "Агрофірма Корнацьких" повернути спірну земельну ділянку за відсутністю предмету спору.
Зі змісту касаційної скарги ТОВ "Агрофірма Корнацьких" вбачається, що предметом касаційного розгляду є постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині задоволеної позовної вимоги.
Так, ТОВ "Агрофірма Корнацьких" у поданій касаційній скарзі обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми статті 55 Конституції України, статей 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 10, 16, 18, 38, 71, 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та порушення норм процесуального права, зокрема, статей 2, 53, 236 ГПК України; на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.05.2019 року у справі № 807/9/18, від 12.12.2018 по справі № 802/2474/17-а, постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20, від 24.02.2021 у справі № 375/438/16, від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20, від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19, від 24.02.2021 у справі № 375/438/16, від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18, від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18, від 23.12.2019 у справі № 712/3842/17, від 27.02.2020 у справі № 500/477/15-а, від 18.05.2022 у справі № 826/15510/16.
За доводами касаційної скарги, судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не встановлено наявність порушеного права позивача, не враховано обрання прокурором неналежного способу захисту та відсутність підстав для представництва прокурором інтересів міської ради.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Згідно з положеннями статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Статтею 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Аналогічні висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
У справі, що розглядається, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави в особі Первомайської міської ради, зокрема, з позовними вимогами про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі від 04.01.2022 № 1, укладеного між Управлінням освіти Первомайської міської ради та ТОВ "Агрофірма Корнацьких", обґрунтував їх тим, що оспорюваний договір є удаваним правочином, не спрямованим на реальне настання наслідків, укладеним з метою приховати інший правочин - договір суборенди землі.
Відповідно до частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Тобто у цій справі позов про визнати недійсним договору про спільний обробіток землі подано особою, яка не була стороною цього договору - заінтересованою особою.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначив, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, -перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Задовольняючи позовну вимогу про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі, суди попередніх інстанцій, дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановили, що оспорюваний договір укладено відповідачами з метою отримання ТОВ "Агрофірма Корнацьких" прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, вирощених на земельній ділянці, переданій останньому у платне користування на підставі цього договору, тому дійшли висновку, що оспорюваний правочин за своєю суттю є договором суборенди землі, укладеним Управлінням освіти Первомайської міської ради з перевищенням повноважень, зміст якого суперечить вимогам законодавства, що є підставою для визнання такого договору недійсним.
Проте, вважаючи доведеною зазначену позовну вимогу, що стало підставою для часткового задоволення позову, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, з огляду на установлені у цій справі обставини, не врахували зазначені положення норм права та правові висновки Верховного Суду, та залишили поза увагою, що захисту підлягає саме наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду, а відтак не встановили та не зазначили у оспорюваних судових рішеннях, чи існує у позивача право або законний інтерес саме у цих спірних правовідносинах; якщо так, то який, і чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
Крім того, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, також зазначив про ефективність обраного прокурором способу захисту з огляду на положення пункту 2.1 оспорюваного договору щодо його пролонгації.
Разом з тим, такий висновок суду апеляційної інстанції зроблений без урахування підпункту 1 пункту 27 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, відповідно до якого під час дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема, державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування.
За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі, є передчасним та такими, що не ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, при розгляді касаційної скарги підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
У зв`язку з наведеним оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними наведені вище обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення судів попередніх інстанцій не можна визнати законними і обґрунтованими.
Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення наведених вище фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Враховуючи, що при розгляді касаційної скарги ТОВ "Агрофірма Корнацьких" підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України, а також те, що для вирішення спору по суті необхідно встановити обставини та надати оцінку доказам, про що було зазначено вище, враховуючи положення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до статті 240, частини 1 статті 301 ГПК України, повний текст постанови підписано у розумний строк з огляду на перебування суддів Міщенка І. С. та Случа О. В. у відрядженні з 26.09.2024 по 18.10.2024 та з 30.09.2024 по 18.10.2024 відповідно.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд