ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 380/8781/22
адміністративне провадження № К/990/40870/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/8781/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Львівській області
про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою адвокатки Шиманської Олександри Степанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2023 року (головуючий суддя: Потабенко В.А.)
і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року (головуючий суддя: Коваль Р.Й., судді: Гуляк В.В., Довгополов О.М.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - " ОСОБА_1", "позивач") звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірним і скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - "ГУ НП у Львівській області") №1331 від 24 травня 2022 року про застосування до слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції рядового поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;
- визнати неправомірним і скасувати наказ начальника ГУ НП у Львівській області від 27 травня 2022 року № 292 о/с "По особовому складу", яким рядового поліції ОСОБА_1, слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, звільнено з 27 травня 2022 року зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби);
- зобов`язати начальника ГУ НП у Львівській області поновити позивача на службі в відділенні № 2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП Миколаївському відділі поліції ГУ НП у Львівській області на посаді слідчого слідчого відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП, Миколаївського відділення поліції;
- зобов`язати начальника ГУ НП у Львівській області виплатити позивачу грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу з 27 травня 2022 року до дня поновлення на роботі;
- зобов`язати здійснити належні записи в трудовій книжці позивача щодо працевлаштування.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що службове розслідування було проведено поверхнево, а з результатами цього розслідування позивача не ознайомлювали.
До того ж, на переконання позивача, його звільнення відбулося незаконно, оскільки наркотичних засобів він не вживав, в стані наркотичного сп`яніння не перебував, що, як стверджує позивач, підтверджується результатами імунохроматографічного дослідження від 19 травня 2022 року.
Окрім зазначеного, як зауважив ОСОБА_1, на момент звільнення він проходив навчання в Національній академії внутрішніх справ.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем доведено суду правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що допущення подібних проступків впливає на авторитет Національної поліції як суб`єкта публічного права, який має забезпечувати законність і бути зразком доброчесності для громадян. А тому орган, який уповноважений ухвалювати рішення щодо осіб, які перебувають в стані наркотичного сп`яніння на робочому місці, має проявляти принципову та жорстку позицію щодо цих осіб, особливо щодо працівників поліції.
Тож, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність оскаржуваного наказу щодо звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки за результатами службової перевірки, яка проведена з дотриманням встановленого законом строку та порядку, встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, що є визначальним для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції. Такий висновок обумовлений тим, працівники поліції мають спеціальний правовий статус, відповідно до якого вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції, які, приймаючи присягу, приймають й обов`язок своїми діями сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, а скоєний позивачем вчинок призвів до приниження професійної репутації та авторитету органів внутрішніх справ, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для визнання наказу відповідача протиправним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Автор касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі №800/341/17 та від 9 лютого 2022 року у справі №160/12290/20.
Також підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, позивач зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") із посиланням на пункти 1, 4 частини другої статті 353 КАС України.
Так, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції здійснив судовий розгляд упереджено та не об`єктивно, зокрема, установив обставини, які мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. На переконання скаржника, тест під назвою MULTI-DRUG SCREEN TEST або тест на виявлення 10 наркотиків "SNIPER 10", відповідно якого в сечі позивача було виявлено ознаки наркотичного засобу - маріхуани, не може вважатися належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, оскільки копія однієї сторони тесту під назвою MULTI-DRUG SCREEN TEST не містить дати та інших ідентифікуючих ознак, а отже, на переконання позивача, неможливо встановити кому саме належить цей тест. До того ж, скаржник вказує, що вказаний доказ судом не витребовувався, як і не встановлювалось судом місцезнаходження оригіналу тесту та причини відсутності протоколу огляду цього речового доказу, а отже, на переконання скаржника, судами порушено порядок дослідження доказів, встановлений статтею 211 КАС України.
До того ж, скаржник посилається на недослідження судами попередніх інстанцій усіх зібраних у справі доказів, а саме: листа-відповіді Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень №1739 від 13 грудня 2022 року та матеріалів службового розслідування.
Так, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано надали перевагу листу-відповіді отриманому на запит відповідача, у якому йдеться про факт епізодичного вживання наркотичних речовин позивачем, не взявши до уваги при цьому лист-відповідь отриманий на запит представника позивача у якому констатується факт відсутності стану наркотичного сп`яніння у позивача та належним чином не дослідили матеріали службового розслідування, які на думку скаржника містили ряд порушень.
Отже, наведені скаржником мотиви зводяться головним чином до того, що факт вживання позивачем психотропних речовин не знайшов свого підтвердження під час розгляду цієї справи, а судами попередніх інстанцій на підставі недопустимих доказів було встановлено факт та вину позивача у вживанні психотропних речовин, тобто у вчиненні тих дій, які в кінцевому підсумку стали підставою для звільнення.
Скаржник стверджує, що того дня ніяких психотропних речовин він не приймав, а проведене його керівником тестування на стан наркотичного сп`яніння до призначення службового розслідування суперечить низці нормативно-правових актів.
Підсумовуючи наведене, скаржник зазначив, що на його переконання, висновки судів попередніх інстанцій в частині встановлення наявності складу дисциплінарного проступку у діях позивача, який полягає у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції України є передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень частини другої статті 9, частини другої статті 274, статті 90, статті 211 КАС України.
До Верховного Суду від ГУНП у Львівській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року залишити в силі, а у задоволенні касаційної скарги відмовити. На переконання відповідача, судами попередніх інстанцій повно і всебічно з`ясовано обставини справи в цій справі та надано оцінку всім аргументам учасників справи.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 5 грудня 2023 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 грудня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Мартинюк Н.М., судді: Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвокатки Шиманської О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на службу в Національній поліції України 1 квітня 2021 року (наказ № 132 о/с від 1 квітня 2021 року).
З 11 лютого 2022 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді слідчого слідчого відділу відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області (наказ № 68 о/с від 11 лютого 2022 року).
18 травня 2022 року т.в.о. начальника ГУ НП у Львівській області видав наказ № 1250 "Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків" щодо рядового поліції ОСОБА_1 .
Підставою для проведення службового розслідування став рапорт т.в.о. начальника відділення поліції №2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 про виявлення на службі у стані наркотичного сп`яніння слідчого слідчого відділу відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області рядового поліції ОСОБА_1 .
Як встановлено в ході службового розслідування, слідчий слідчого відділу відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області рядовий поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, зокрема 18 травня 2022 року він перебував на службі у поліцейському однострої в наркотичному сп`янінні, чим грубо порушив службову дисципліну.
Так, 18 травня 2022 року до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт т.в.о. начальника ВнП № 2 Стрийського РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_2 про те, що 18 травня 2022 року у приміщенні ВнП № 2 Стрийського РУП ГУНП, що за адресою: місто Миколаїв, площа Ринок, 9, виявлений слідчий слідчого відділення ВнП № 2 Стрийського РУП ГУНП рядовий поліції ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, зокрема: сповільненість мови та ходи, розширені зіниці, почервоніння шкірних покривів обличчя.
Останньому було запропоновано пройти тест на виявлення 10 наркотиків "SNIPER 10". О 14:30 год рядовий поліції ОСОБА_1 у присутності заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділу капітана поліції ОСОБА_3 та т.в.о. начальника СКП капітана поліції ОСОБА_4 пройшов цей тест, при цьому будь-яких зауважень щодо процедури його проведення у нього не було та згідно інструкції до вказаного тесту в сечі ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного засобу - маріхуана.
У зв`язку з викладеним у присутності заступника начальника СВ № 2 Стрийського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5, заступника начальника ВП № 2 - начальника СВ Стрийського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 та т.в.о начальника СКП Стрийського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 складено акт від 18 травня 2022 року № 3263 "Про виявлення на робочому місці з ознаками наркотичного сп`яніння" слідчого слідчого відділу ВнП № 2 Стрийського РУП ГУНП рядового поліції ОСОБА_1 .
Надалі, у відповідності до пункту 4 статті 17 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІI, рядового поліції ОСОБА_1 відсторонено від несення служби.
19 травня 2022 року рядового поліції ОСОБА_1 направлено (направлення від 19 травня 2022 року за №1275/13/01-2022) до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" для проведення освідування (огляду) для встановлення факту перебування його у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Згідно результатів імунохроматографічного дослідження від 19 травня 2022 року, виданого Центром психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області", у рядового поліції ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та зроблено експрес тест, результат, якого - негативний.
У зв`язку з цим лікарем надано скерування на дообстеження на стан наркотичного сп`яніння в КЗ ЛОР "Львівський обласний клінічний центр превенції та терапії узалежнень", що за адресою: вулиця Кульпарківська, 95 у місті Львові.
Надалі о 16:07 год того ж дня в КЗ ЛОР "Львівський обласний клінічний центр превенції та терапії узалежнень" заввідділенням КДЛ ОСОБА_6 взяла зразки біоматеріалу та провела дослідження на вміст наркотичних речовин у сечі рядового поліції ОСОБА_1, в результаті вміст каннабіноїдів складає 24,56 ng/ml (довідка № 8532/4020 від 19 травня 2022 року) та вміст амфетаміну складає 205.09 ng/ml (довідка №8533/4021 від 19 травня 2022 року).
23 травня 2022 року начальник ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 затвердив висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни слідчим слідчого відділу відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області рядовим поліції ОСОБА_1 .
За грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених частинами першою, другою статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частинами першою, другою, пункту 14 частини третьої статті 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII, частини другої пункту 6 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 9 листопада 2016 року №1179, на підставі пункту 3 частини сьомої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до слідчого СВ ВнП № 2 Стрийського РУП ГУНП рядового поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1) наказом ГУ НП у Львівській області № 1331 від 24 травня 2022 року застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУ НП у Львівській області №292 о/с від 27 травня 2022 ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції з 27 травня 2022 року відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", за пунктом 6 частини сьомої статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Копію наказу № 292 о/с від 27 травня 2022 року ОСОБА_1 отримав 27 травня 2022 року.
Не погоджуючись із вказаними наказами та вважаючи їх протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" (преамбула названого Закону).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із частинами першою, другою статті 19 цього Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини першої статті 64 згаданого Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пунктів 1, 6, 8, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:
бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За правилами частин першої-шостої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до частин п`ятої та п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.
Подібна за змістом вимога міститься у пункті 7 розділу IV "Повноваження уповноваженого керівника та осіб, які беруть участь у проведенні службового розслідування" Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України28 листопада 2018 року за №1355/32807.
Цим пунктом, зокрема, передбачено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.
Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Згідно із частинами першою, третьою статті 19 цього Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Положеннями частин сьомої та восьмої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно із частиною четвертою статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 грудня 2016 року за №1576/29706). Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування (абзац 2 пункту 1 Правил).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Основні вимоги до поведінки поліцейського" названих Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV "Взаємодія поліції із громадськістю та іншими державними органами" цих Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.