ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22 жовтня 2024 року
справа № 320/12314/24
адміністративне провадження № К/990/34359/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Ханової Р.Ф.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року (суддя: Войтович І.І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року (колегія у складі суддів: Маринчак Н.Є., Черпак Ю.К., Штульман І.В.)
у справі №320/12314/24
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкаріплюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінекс 2020", Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалон Компані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Якісний Системний Сервіс 2020"
про визнання недійсними договорів поставки, стягнення коштів,-
у с т а н о в и в:
30 червня 2023 року Головне управління ДПС у м.Києві (далі - податковий орган, контролюючий орган, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкаріплюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінекс 2020", Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалон Компані", Товариства з обмеженою відповідальністю "Якісний Системний Сервіс 2020", в якому просило:
- визнати недійсним Договір поставки від 30 березня 2020 року № 03/2020, укладений між ТОВ "ВІАЛОН КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 43152897) та ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) на загальну суму 67 528 698,42 гривень;
- стягнути з ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) на користь ТОВ "ВІАЛОН КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 43152897) 67 528 698,42 гривень, отриманих в рамках недійсного правочину №03/2020 від 30 березня 2020 року, стягнути з ТОВ "ВІАЛОН КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 43152897) 67 528 698,42 гривень в дохід державного бюджету України, отриманих в рамках недійсного правочину №03/2020 від 30 березня 2020 року;
- визнати недійсним Договір поставки товару від 01 квітня 2020 року, укладений між ТОВ "ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020" (попереднє найменування - ТОВ "С.К.С"), (код ЄДРПОУ 38591109) та ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) на загальну суму 33 000 000,00 гривень;
- стягнути з ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) на користь ТОВ "ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020" (попереднє найменування - ТОВ "С.К.С") 33 000 000,00 гривень, отриманих рамках отриманих в рамках недійсного правочину від 01 квітня 2020 року, стягнути з ТОВ "ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020" (попереднє найменування - ТОВ "С.К.С") 33 000 000,00 гривень в дохід державного бюджету України, отриманих в рамках недійсного правочину від 01 квітня 2020 року;
- визнати недійсним Договір №П/28-05-2020 від 28 травня 2020 року, укладений між ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) та ТОВ "ДІНЕКС 2020" (попереднє найменування - ТОВ "ДІТРЕЙД ЛТД") (код ЄДРПОУ 39896792) на загальну суму 41 970 967, 00 гривень;
- стягнути з ТОВ "ДІНЕКС 2020" (попереднє найменування - ТОВ "ДІТРЕЙД ЛТД") (код ЄДРПОУ 39896792) на користь ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) 41 970 967, 00 гривень, отриманих рамках отриманих в рамках недійсного правочину №П/28-05-2020 від 28 травня 2020 року, стягнути з ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) 41 970 967, 00 гривень в дохід державного бюджету України, отриманих в рамках недійсного правочину №П/28-05-2020 від 28 травня 2020 року.
- визнати недійсним Договір №П-2/28-05-2020 від 28 травня 2020 року, укладений між ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) та ТОВ "ДІНЕКС 2020" (попереднє найменування - ТОВ "ДІТРЕЙД ЛТД") (код ЄДРПОУ 39896792) на загальну суму 58 557 673,59 гривень;
- стягнути з ТОВ "ДІНЕКС 2020" (попереднє найменування - ТОВ "ДІТРЕЙД ЛТД") (код ЄДРПОУ 39896792) на користь ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) 58 557 673,59 гривень, отриманих рамках отриманих в рамках недійсного правочину №П-2/28-05-2020 від 28 травня 2020 року, стягнути з ТОВ "АЙКАРІПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43156624) 58 557 673,59 гривень в дохід державного бюджету України, отриманих в рамках недійсного правочину №П-2/28-05-2020 від 28 травня 2020 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙКАРІПЛЮС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНЕКС 2020", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАЛОН КОМПАНІ", Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" про визнання недійсними договорів поставки, стягнення коштів.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що правовідносини щодо укладання договорів базуються на принципах вільного волевиявлення, свободи договору та вибору контрагентів, юридичній рівності, майновій самостійності їх учасників, а також визнання їх недійсними належать до сфери приватного права, що відповідає юрисдикції господарських судів згідно зі статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що відповідачі діяли як самостійні господарюючі суб`єкти, спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства і не відноситься до юрисдикції адміністративного суду; вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України є завданням господарського судочинства та відповідно до статті 20 цього Кодексу підвідомчі господарським судам.
У поданій касаційній скарзі скаржник, із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
При цьому в касаційній скарзі позивач наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у правовідносинах, які виникли в межах розгляду даної адміністративної справи.
Податковий орган наголошує на тому, що Київським окружним адміністративним судом протягом 9 місяців не здійснено ніяких процесуальних дій після надходження позовної заяви в установлені строки, які передбачено Кодексом адміністративного судочинства України, а саме не було відкрито провадження у справі, не було повернено позовну заяву, не було залишено без руху позовну заяву.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року відмовлено у відкритті провадження.
Основною підставою для відмови у відкритті в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року визначено, що зазначений спір не відноситься до юрисдикції адміністративного суду та зазначена позиція узгоджується із висновками викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі № 580/4531/23.
Таким чином, на думку податкового органу, відсутній висновок Верховного Суду щодо правомірності застосування положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо контролюючий орган на момент звернення до суду із позовною заявою вибрав юрисдикцію суду відповідно до сталої практики Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 2а-0770/2208/12 (вимоги податкового контролюючого органу про визнання правочинів, укладених суб`єктами господарювання, недійсними підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України).
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом цієї норми, фундаментальними критеріями адміністративної юрисдикції є публічно-правовий характер спору та спрямування саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З огляду на завдання адміністративного судочинства суб`єкт владних повноважень у такому судочинстві зазвичай виступає у процесуальному статусі відповідача, однак у визначених Конституцією та законами України випадках може бути позивачем у справі.
За загальним правилом, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України), з метою реалізації покладених на них повноважень у відповідних спірних публічно-правових правовідносинах.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (пункт 5 частини першої цієї статті).
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, за загальним правилом до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Велика Палата неодноразово наголошувала, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а та від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18).
Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ судам слід виходити із суті права та/або інтересу, про захист якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин у сукупності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором саме між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Велика Палата Верховного С