РІШЕННЯ
Іменем України
21 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №990/46/24
адміністративне провадження № П/990/46/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стародуба О.П., Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Берназюка Я.О.,
розглянувши у письмового провадження за навними у справі матеріалми справу № 990/46/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, у якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 16.01.2024 №94/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
2. Верховний Суд ухвалою від 26.02.2024, зокрема, відкрив провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення та призначив її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 25.03.2024 об 09 годині 30 хвилин в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
3. Ухвалою від 25.03.2024 Верховний Суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 та ВРП про зупинення провадження у справі № 990/46/24 за вищевказаним позовом:
зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 990SCGC/2/24 (провадження № 11-14сап24) за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 14.12.2023 № 1321/0/15-23 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 червня 2021 року № 1373/3дп/15-21 про притягнення суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
4. Верховний Суд ухвалою від 16.07.2024 задовольнив клопотання представника відповідача про поновлення провадження у справі № 990/46/24 та поновив провадження у справі № 990/46/24 за вищевказаним позовом.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Верховний Суд встановив, що постановою Верховної Ради України від 05.09.2013 № 449-VІІ "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обраний суддею Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області безстроково.
14.02.2020 до ВРП за вхідним № П-1124/0/7-20 надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_3 на дії судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 під час розгляду справи № 191/91/20 (провадження № 1-кс/191/12/20, № 1в/191/49/20, № 1-кс/191/59/20) за клопотанням слідчого про арешт майна.
У поданій скарзі заявник зазначав, що під час розгляду клопотання слідчого у межах кримінального провадження про арешт майна суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 порушив норми процесуального законодавства, оскільки ухвалою від 31.01.2020 задовольнив клопотання представника ТОВ "Олімпіас груп" та скасував накладений ухвалою цього ж суду від 13.01.2020 (з урахуванням ухвали цього судді від 22.01.2020 про виправлення описки) арешт на зерно кукурудзи вагою 1 134 621 кг, яке зберігалось у приміщенні складу ТОВ "Прометей сайлос" у зв`язку із тим, що ФОП ОСОБА_3 не провів розрахунку із ТОВ "Олімпіас груп" у строк, визначений договором поставки сільськогосподарської продукції від 04.10.2019 № 04/10-19, укладеним між ними, та зобов`язав повернути зерно ТОВ "Олімпіас груп" (справа № 191/91/20, провадження № 1-кс/191/59/20), чим фактично, на думку скаржника, вирішив господарський спір по суті.
Окрім того, ОСОБА_3 у дисциплінарній скарзі стверджував, що суддя ОСОБА_1 не повідомляв його про судові засідання, призначені у вказаній справі, копії ухвал суду йому не надсилались, у зв`язку із чим він був позбавлений можливості реалізувати надані йому законом права, зокрема, на участь у судових засіданнях, подання доказів та участь у їх дослідженні.
У своїй скарзі ОСОБА_3 посилався на те, що в діях судді є ознаки дисциплінарних проступків, відповідальність за які передбачена підпунктами "а", "г" пункту 1, пунктів 2, 4, 11, 19 частини першої статі 106 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) у зв`язку із чим просив притягнути суддю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_3 стосовно судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 член Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_4 склав висновок з пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо цього судді.
Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 15.04.2020 № 983/3дп/15-20 "Про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1" відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 . Підставою для відкриття дисциплінарної справи слугували викладені у скарзі обставини, які можуть вказувати на наявність у діях, зокрема, судді ОСОБА_1 ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "б" пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Рішенням від 16.06.2021 № 1373/3дп/15-21 "Про притягнення суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" Третя Дисциплінарна палата ВРП вирішила притягнути, зокрема, суддю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "б" пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII та застосувала, зокрема, до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення його з посади.
25.06.2021 до ВРП надійшла скарга судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 16.06.2021 № 1373/3дп/15-21 "Про притягнення суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
За результатами перевірки відомостей, наведених у скарзі судді ОСОБА_1, член ВРП ОСОБА_5 склала висновок від 09.11.2023, яким запропонувала залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 16.06.2021 № 1373/3дп/15-21 "Про притягнення суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
ВРП, розглянувши скаргу судді ОСОБА_1, прийняла рішення від 14.12.2023 № 1321/0/15-23 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 червня 2021 року № 1373/3дп/15-21 про притягнення суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
15.12.2023 до ВРП надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати ВРП за вхідним № 13271/0/9-23 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 16.06.2021 № 1373/3дп/15-21 "Про притягнення суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
Рішенням від 16.01.2024 №94/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" на підставі подання Третьої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 16.06.2021 № 1373/3дп/15-21 "Про притягнення суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" ВРП вирішила звільнити ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Також Верховним Судом встановлено, що 13.06.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 990SCGC/2/24 (провадження № 11-14сап24), якою задоволено скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 14.12.2023 № 1321/0/15-23 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1373/3дп/15-21 про притягнення суддів Синельниківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" та скасовано це рішення ВРП в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1
Вважаючи вказане рішення ВРП від 16.01.2024 №94/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
6. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що оспорюване у цій справі рішення ВРП від 16.01.2024 №94/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості і підлягає скасуванню, оскільки в ньому не міститься підстав та доводів для кваліфікації діяння судді за підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, оскільки:
нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не передбачено обов`язку слідчого судді перелічувати всі обставини кримінального провадження і викладати їх в ухвалі, а також усі відомі і встановлені відомості, які переконали суддю в наявності підстав для задоволення чи відхилення клопотання слідчого, оцінка достатності та належність такого мотивування до компетенції ВРП та її дисциплінарних органів не входить;
в обох ухвалах суддя навів аргументи, що переконали його задовольнити клопотання, оцінка ж їх ВРП як таких, що є недостатніми, не охоплюється ознаками вказаного дисциплінарного проступку, в якому йдеться виключно про незазначення мотивів, а не їх недостатність чи невідповідність;
диспозиція проступку вказує, що об`єктивна сторона охоплюється виключно мотивами відносно аргументів сторін щодо суті спору, однак на етапі досудового розслідування суд взагалі не виносить судових рішень щодо суті спору, що знову ж таки унеможливлює кваліфікацію діяння за цим підпунктом.
На переконання позивача, оскаржуване рішення ВРП також не містить підстав та мотивів кваліфікації діяння судді за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, оскільки:
такі висновки ВРП, як "належність мотивів", "неправомірність ухвали" та врахування ВРП "змісту ухвал", здійснені з перевищенням меж її повноважень та за відсутності належних доказів встановлення обставин оцінки судового рішення компетентним органом на предмет його правомірності та належності мотивів;
суддею за аналогією закону, що стосується визначення способу виконання ухвали про накладення арешту, було визначено спосіб виконання ухвали про скасування арешту, який би максимально сприяв дотриманню справедливості, що не виходить за межі повноважень слідчого судді;
додатковою угодою № 1 до договору поставки сільськогосподарської продукції від 04.10.2019 № 04/10-19, укладеною між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Олімпіас груп", згідно з умовами якої внаслідок того, що сторони не дійшли згоди щодо вартості товару та загального об`єму поставки, ФОП ОСОБА_3 зобов`язувався повернути частину кукурудзи постачальнику (ТОВ "Олімпіас груп"), яка становить 1 390, 350 тонн. Тобто ФОП ОСОБА_3 було відомо про необхідність повернення кукурудзи, що визнано ним з власної волі, тому повернення такого майна не становило жахливих чи непоправних наслідків;
пункт 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII не передбачає можливості вчинення такого проступку через недбалість, обставин же умисності діяння ВРП не встановила.
Крім того, позивач вважає, що оспорюване рішення ВРП підлягає скасуванню, оскільки в ньому не міститься мотивів дотримання принципу пропорційності застосованого стягнення, оскільки:
не встановлено наслідки, не враховано особу судді, відсутність умислу, відсутність інших дисциплінарних стягнень, що мало б вплинути на вибір виду стягнення;
за аналогічних обставин щодо встановлення порушення вимог КПК України при арешті врожаю ВРП застосувала стягнення у формі суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу (рішення № 42/2дп/15-24, № 1829/2дп/15-20, № 1682/2дп/15-21), однак за відсутності належного обґрунтування не застосувала такий вид відповідальності до ОСОБА_1, що свідчить про неоднакове ставлення та неврахування принципу пропорційності.
7. Представник відповідача у письмовому відзиві на позовну заяву, з посиланням на положення Конституції України, Закону України від 21.12.2021 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), Закону № 1402-VIII вказує на те, що ухвалюючи оспорюване рішення ВРП діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, оскільки воно прийнято повноважним складом ВРП, підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухвалені та у ньому містяться посилання на визначені законом підстави звільнення судді ОСОБА_1 та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Окрім того, представник ВРП зазначає, що рішення ВРП про звільнення судді з посади, не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі. У такому рішенні ВРП не оцінює обставин та висновків дисциплінарного органу щодо змісту, характеру дисциплінарного проступку, виду дисциплінарної відповідальності та інших пов`язаних із цим питань, оскільки для цього законами № 1798-VIII та № 1402-VIII передбачено процедуру перегляду ВРП рішень її дисциплінарного органу та не передбачено права ВРП переоцінювати вже встановлені нею обставини під час вирішенні питання про звільнення судді з посади.
При цьому, в межах судового розгляду, предметом якого є законність рішення ВРП про звільнення судді, не можуть оцінюватись обставини дисциплінарної справи відносно судді (в тому числі мотиви ВРП й оцінка нею обставин, що стали підставою для прийняття рішення в межах дисциплінарного провадження стосовно судді, а також окремі процедурні рішення цього органу).
IV. ВИСНОВКИ СУДУ
8. Оцінивши обставини справи, підтверджені доказами, наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
11. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
12. Колегія суддів зазначає, що вжите законодавцем формулювання "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
13. Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України визначено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
14. Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, серед іншого, ухвалює рішення про звільнення судді з посади (пункт 4 частини першої).
15. Підстави та процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначають Закон № 1402-VIII та Закон № 1798-VIII, який був прийнятий з метою усунення прогалин у національному законодавстві, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09.01.2013 у справі "Олександр Волков проти України" та який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
16. Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
17. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя (частина друга статті 42 Закону № 1798-VIII).
18. Відповідно до частини третьої статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарне провадження включає:
1) попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи;
2) підготовку дисциплінарної справи до розгляду, розгляд дисциплінарної справи та ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності;
3) розгляд скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
19. Розгляд дисциплінарної справи відбувається у порядку, визначеному статтею 49 Закону № 1798-VIII.
20. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді (частина друга статті 50 Закону № 1798-VIII).
21. За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 35 Закону № 1798-VIII, рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
22. Частиною другою статті 35 Закону № 1798-VIII визначено, що порядок та підстави оскарження рішення Вищої ради правосуддя визначаються законом. Підстави оскарження окремих рішень Вищої ради правосуддя визначаються цим Законом.
23. Колегія суддів зазначає, що процедура оскарження рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чітко регламентована положеннями КАС України та Законом №1798-VIII, за правилами яких скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП (частина третя статті 51 Закону № 1798-VIII) як органу, що має компетенцію суду стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, оскаржується до Великої Палати Верховного Суду та у випадку скасування нею рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно (стаття 52 Закону № 1798-VIII).
24. При цьому, Верховний Суд завертає увагу на те, що ВРП та її дисциплінарні органи (палати) при вирішенні питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є "квазісудом" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
25. У свою чергу, статтею 56 Закону № 1798-VIII врегульовано питання звільнення судді з посади за особливими обставинами, відповідно до частини першої якої питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.
26. Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), Вища рада правосуддя розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді (частина третя статті 56 Закону № 1798-VIII).
27. Частиною шостою статті 56 Закону № 1798-VIII визначено, що за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.
28. При цьому, рішення ВРП про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише ухвалюється на його підставі, по суті таке рішення є кадровим (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 9901/187/19, від 25.06.2020 у справі № 9901/103/19, від 06.04.2023 у справі № 990/86/22).
29. Повертаючись до спору, який виник у цій справі, слід зазначити, що оспорюваним у цій справі рішенням від 16.01.2024 №94/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" на підставі рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 16.06.2021 № 1373/3дп/15-21 "Про притягнення суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності", яке було залишено без змін рішенням ВРП від 14.12.2023 № 1321/0/15-23 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 червня 2021 року № 1373/3дп/15-21 про притягнення суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" ВРП звільнила ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
30. Тобто, підставою для звільнення позивача з посади судді слугувало рішення органу, який здійснював дисциплінарне провадження щодо судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, яким він притягнув цього суддю до дисциплінарної відповідальності та застосував до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, та яке було залишено без змін ВРП за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати.
31. Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду перевіряючи законність рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, постановою від 13.06.2024 у справі № 990SCGC/2/24 (провадження № 11-14сап24) скасувала рішення ВРП від 14.12.2023 № 1321/0/15-23 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати від 16 червня 2021 року № 1373/3дп/15-21 про притягнення суддів Синельниківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1 .
32. Таким чином, скасування рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності як такого, що за своєю суттю є протиправним, тягне за собою безумовне скасування кадрового рішення ВРП про звільнення судді з посади через відсутність (скасування) підстави його прийняття.
33. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оспорюване позивачем рішення ВРП від 16.01.2024 № 94/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" прийнято на підставі протиправного рішення дисциплінарного органу, у зв`язку із чим воно не може бути визнано таким, що відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та скасуванню як такого, що не може бути реалізоване через відсутність підстави його прийняття, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
34. Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
35. Положеннями частини першої статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
36. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
37. Згідно з наявною в матеріалах справи квитанцією позивачем сплачено судовий збір за подання позову - 1211, 20 грн (квитанція від 15.02.2024 № ПН827), тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
Керуючись статтями 2, 22, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,