ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 279/315/22
провадження № 51-1474 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_5 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 15 березня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 квітня 2024 року щодо
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Стремигород Коростенського району Житомирської області, жительки АДРЕСА_1,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Змістоскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Малинського районного суду Житомирської області від 15 березня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
2. Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат.
3. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 був залишений без змін, однак цю ухвалу було скасовано постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 березня
2024 року.
4. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 15 квітня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
5. Суд визнав ОСОБА_7 винуватою в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_8 .
6. Як установив суд, ОСОБА_7, будучи у стані алкогольного сп`яніння, у ніч
з 22 на 23 жовтня 2021 року, точного часу органами досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у спальній кімнаті будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ), де обвинувачена проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_8, 1941 року народження, на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті, умисно завдала ОСОБА_8 сокирою та ножем близько 43 ударів зі значною силою у життєво важливі частини тіла останньої - у голову і шию. Внаслідок проникаючих рубаних, колото-різаних ушкоджень голови, шиї та шийних хребців у потерпілої розвинулася аспіраційна асфіксія, від якої вона померла.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1
ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
8. На обґрунтування свого прохання захисник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги того, що ряд доказів є недопустимими з огляду на спосіб і порядок їх отримання, зокрема:
- протокол огляду місця події від 23 жовтня 2021 року, оскільки КПК не передбачає додаткового огляду місця події, а тому протокол та речовий доказ - ніж, вилучений у ході проведення слідчої дії є недопустимими. Із цієї підстави недопустимим є висновок експерта від 29 листопада 2021 року, складений за результатами дослідження вилученого ножа;
- лікарське свідоцтво про смерть від 25 жовтня 2021 року, з огляду на те, що воно отримане з порушенням вимог КПК, а саме відсутня ухвала про надання доступу до цього документа;
- висновок експерта від 02 листопада 2021 року, оскільки він не ґрунтується на матеріалах провадження, бо у фототаблицях до протоколу огляду місця події
від 23 жовтня 2021 року відсутній фотознімок зразків, які були передані експерту. Пакет, до якого були поміщені зразки, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК не відкривався. А як убачається з таблиці до висновку експерта, на фотоматеріалах, на пакеті у графі "поняті" містяться лише підписи без прізвища та ініціалів осіб понятих, що позбавляє можливості ідентифікувати їх. З аналогічних підстав вважає неспроможними висновки експертів від 25 та 29 листопада, 21 грудня 2021 року. Зокрема, експерту в ході цих експертиз була надана кофта, вилучена з трупа та сокира, які стороні захисту в порядку ст. 290 КПК не відкривалися;
- висновок експерта від 26 листопада 2021 року є недопустимим, оскільки на експертизу надано кофту, вилучену в ОСОБА_7, та зразок крові трупа, однак в ілюстрованій таблиці висновку експерта не відображено пакування і самого зразка крові;
- висновки експертів від 12 січня 2022 року, 29 та 30 грудня 2021 року, є недопустимими оскільки зразки, надані на дослідження, відбиралися в ОСОБА_7 примусово, при цьому заперечення захисника слідчий суддя до уваги не взяв;
- висновки експертів від 12 та 21 січня 2022 року були відкриті стороні захисту лише в судовому засіданні, однак у порядку ст. 290 КПК не відкривалися, а тому є недопустимими. Крім того, в основу висновку експерта від 12 січня 2022 року покладено два висновки від 29 листопада 2021 року, які самі по собі є недопустимими.
9. Також захисник посилається на те, що пояснення ОСОБА_7, дані під час її затримання, є неспроможним доказом, а органами досудового розслідування не встановлено механізму утворення слідів бурого та коричневого кольору на кофті, яку його підзахисна одягнула вранці. З огляду на зазначене, на думку захисника, винуватість ОСОБА_7 не доведена поза розумним сумнівом.
10. Вважає, що суд першої інстанції перебрав на себе функцію обвинувачення, оскільки надав перевагу одним доказам над іншими, які зокрема, спростовували винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.
11. Вирок суду ґрунтується на припущеннях, не надано оцінки показанням підзахисної, не обґрунтовано визнання показань свідка ОСОБА_9 допустимим доказом, достовірність яких захисник ставить під сумнів.
12. На обґрунтування незаконності ухвали апеляційного суду захисник указує на те, що цей суд залишив поза увагою те, що потерпіла ОСОБА_10, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не послалися на жодну з обставин імовірного вчинення злочину й не надали показань, що можуть підтвердити винуватість його підзахисної; органами досудового розслідування не було перевірено версій щодо причетності до злочину інших осіб; не надано доказів наявності конфлікту між ОСОБА_7 та її матір`ю. Також не погоджується з висновками апеляційного суду, викладеними в ухвалі від 15 квітня 2024 року.
13. Крім того, захисник подав клопотання про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 434-1 КПК.
Позиції учасників судового провадження
14. Захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор заперечував щодо її задоволення.
Щодо клопотання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду
15. На адресу Верховного Суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у якому він посилається на ті самі обставини, про які зазначив у касаційній скарзі.
16. Відповідно до ч. 1 ст. 434-2 КПК питання про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
17. Згідно з ч. 5 ст. 434-1 КПК суд, який розглядає кримінальне провадження
в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
18. У рішеннях Верховного Суду неодноразово наголошувалося на тому, що виключну правову проблему належить оцінювати з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Вона може полягати в недостатньому законодавчому врегулюванні правовідносин, у відсутності сталої судової практики, тривалому існуванні колізій у застосуванні норм права й неусуненні розбіжностей.
19. Разом з тим захисник, по суті оспорюючи законність судових рішень, не наводить правового обґрунтування відсутності, суперечливості, неповноти чи неефективності правового регулювання охоронюваних прав, свобод та інтересів,
у тому числі внаслідок неоднакової судової практики найвищої судової інституції.
20. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5
ст. 434-1 КПК.
Мотиви Суду щодо доводів касаційної скарги
21. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
22. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
23. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
24. У поданій касаційній скарзі захисник, зокрема, не погоджується по суті
з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, зазначає про неповноту судового розгляду, тоді як їх перевірка відповідно до ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції не належить.
Щодо доводів про недоведення винуватості поза розумним сумнівом
25. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений
і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
26. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як з тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і з тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
27. Обов`язок всебічного й неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
28. Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - була та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
29. Місцевий суд дотримався викладених вище вимог та належним чином обґрунтував висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 в умисному вбивстві та про кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 115 КК на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
30. Як убачається з матеріалів справи, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
31. Виконуючи законодавчі приписи, суд першої інстанції допитав ОСОБА_7
і з`ясував її позицію щодо пред`явленого обвинувачення, відповідно до якої остання не визнала вини в інкримінованому їй злочині, повідомила, що напередодні вживала горілку та самогон, лягла спати близько 22 години, вночі не прокидалася, вважає, що до вчинення вбивства міг бути причетний її співмешканець ОСОБА_14 .
32. Суд належним чином обґрунтував своє рішення про винуватість засудженої у вчиненні суспільно небезпечного діяння проти життя та здоров`я особи. Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у судовому засіданні:
- потерпілої ОСОБА_10, яка повідомила, що в день події до неї зателефонував ОСОБА_14 і повідомив, що вбили її сестру. Коли вона приїхала, то бачила кров на шпалерах і дверях, поведінка ОСОБА_7 була загальмованою, потім у неї було виявлено стан алкогольного сп`яніння. Вона побачила, що її племінниця зранку була в тому ж одязі, що й напередодні, на ньому не було ні краплі крові;
- свідка ОСОБА_9, який зазначив, що, коли вони з матір`ю приїхали та зайшли на подвір`я, ОСОБА_14 і ОСОБА_7 курили на веранді, остання була зляканою, трохи напідпитку, на запитання: "Що сталося?", відповіла, що вбила матір. Також повідомив, що бачив сокиру, яку знайшли на веранді;
- свідка ОСОБА_13, яка зауважила, що коли вони приїхали, то побачили, що ОСОБА_7 засмучена, потім сиділа на лавці, тримаючись руками за голову, пізніше їй надали медичну допомогу. Одяг на ній був чистий.
33. Також суд першої інстанції урахував фактичні дані, що містяться:
- протоколах огляду місця події від 23 жовтня 2021 року, відповідно до яких було виявлено та вилучено сокиру зі слідами речовини бурого кольору, таблицю зі слідами рук, які були вилучені на липкі стрічки І-VI; змиви на марлевий тампон; ніж тощо. Зазначені предмети згодом було визнано речовими доказами;
- протоколі огляду трупа від 25 жовтня 2021 року, згідно з яким виявлено численні колоті, рубані рани в ділянці обличчя, шиї з ушкодженнями кісток лицевого відділу і кісток черепа, органокомплексу шиї, під`язичної кістки, шийних хребців, спинного мозку, травматичний шок;
- лікарському свідоцтві про смерть від 25 жовтня 2021 року № 1741, за яким установлено, що причиною смерті є травматичний шок та відкриті рани голови і шиї, які могли бути заподіяні нападом з використанням гострого предмета;
- протоколі затримання від 23 жовтня 2021 року та відеозаписі до нього, з яких вбачається, що 23 жовтня 2021 року о 09:30 слідчий СВ Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_15 у приміщенні службового кабінету АДРЕСА_2 здійснила затримання ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки саме цю особу застали під час вчинення злочину та сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події свідчить про те, що саме вона вчинила злочин. Під час цієї процесуальної дії у ОСОБА_7 було вилучено кофту червоного кольору, яку поміщено до паперового конверта та яку потім було визнано речовим доказом;
- висновку судово-медичної експертизи № 291, відповідно до якого, проведеною протягом 25 жовтня - 21 грудня 2021 року експертизою встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала безпосередньо від аспіраційної асфіксії, що розвинулася внаслідок проникаючих рубаних, колото-різаних ушкоджень голови, шиї і шийних хребців. Тілесні ушкодження, виявлені на трупі, мають прижиттєвий характер утворення та є рубаними, колото-різаними; спричинені неодноразовою проникаючою дією гострого предмета (-ів) з рубаючими властивостями і з ріжучим краєм, що мав значну масу, і з великою силою прикладання, яка діяла безпосередньо справа наліво (відносно тіла) і на відстані на ділянки: волосистої частини голови, обличчя, шиї справа і зліва; незадовго до настання смерті; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті. Тілесні ушкодження виникли в один обмежений проміжок часу, який можливо рахувати секундами, хвилинами тощо, у деякій послідовності одне за одним та при житті потерпілої. У момент отримання ударів тіло ОСОБА_8 могло перебувати в положенні, близькому до горизонтального щодо іншої особи. Послідовність заподіяння ударів могла бути якою завгодно. Визначено, що смерть настала в проміжок часу більш ніж 48 годин до моменту експертизи трупа (експертиза розпочата 25 жовтня 2021 року о 10 годині). Також під час експертизи було здійснено забір крові та сечі трупа для токсикологічного дослідження; відібрані зразки серця, печінки, нирок, легенів, головного мозку, мозочку, надниркової залози, м`яких тканин голови та шиї, які направлені на судово-гістологічну експертизу; для визначення групової приналежності взяті зразки крові; для медико-криміналістичного дослідження взято № 1 - рана лоба, № 2 - рана шиї, № 3 - органокомплекс шиї;
- висновку експерта № СЕ-19/106-21/11153-Д (судова дактилоскопічна експертиза), за яким встановлено, що сліди папілярних узорів рук (стрічки №№ 1, 2, 4, 5), вилучені під час огляду місця події від 23 жовтня 2021 року придатні для ідентифікації за ними особи та залишені не ОСОБА_8 ;
- висновку експерта № СЕ-19/106-21/13217-Д (додаткова судова дактилоскопічна експертиза), відповідно до якого сліди папілярних узорів рук (стрічки № 1, 2, 4, 5) залишені ОСОБА_7 ;
- висновку експерта № СЕ-19-21/35821-БД (судова молекулярно-генетична експертиза), за яким генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї ножа та слідів крові, виявлених на клинку ножа (об`єкти № 1.1 і 1.3 відповідно), збігаються між собою і з генетичними зразками крові ОСОБА_8, 1941 року народження. Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї ножа (об`єкт № 1.2), є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме ОСОБА_8, 1941 року народження, і невстановленої особи жіночої генетичної статі;
- висновку експерта № СЕ-19-21/35813-БД (судова молекулярно-генетична експертиза), відповідно до якої генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї сокири (об`єкт № 2.1), та слідів крові, виявленої на робочій частині сокири (об`єкт № 2.3), збігаються між собою і з генетичними ознаками зразка крові
ОСОБА_8 . Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї сокири (об`єкт № 2.2), є змішаними і містять генетичні ознаки двох осіб, а саме ОСОБА_8, 1941 року народження, та невстановленої особи жіночої генетичної статі;
- висновку експерта № СЕ-19-22/686-БД (судова молекулярно-генетична експертиза), згідно з яким генетичні ознаки зразка букального епітелію
ОСОБА_7 містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї сокири (об`єкт № 2.2 у висновку експерта № СЕ-19-21/35813-БД) та на руків`ї ножа (об`єкт № 1.2 у висновку експерта № СЕ-19-21/35821-БД);
- висновку експерта № СЕ-19/106-21/11327-БД (судова імунологічна експертиза), відповідно до якого кров трупа ОСОБА_8 належить до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерелогічної системи АВ0. На представленому на експертизу об`єкті, а саме: змиві на марлевому тампоні з плям речовини бурого кольору із поверхні дверей між кухнею та кімнатою, де виявлено труп (об`єкт № 2.1), виявлено кров людини. Під час серологічного дослідження об`єкта № 2.1 встановлено наявність антигенів В та Н ізосерологічної системи АВ0. Кров у виявлених слідах може походити від особи (осіб) з групою крові ІІІ (В) із супутнім антигеном Н ізосерологічної системи, у тому числі від трупа ОСОБА_8 . У разі походження виявлених слідів за рахунок змішування від кількох осіб вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І) та В (ІІІ) як із супутнім антигеном Н, так і без нього, у цьому випадку також не виключаються домішки крові від трупа ОСОБА_8 ;
- висновку експерта № СЕ-19/106-21/11324-БД (судова імунологічна експертиза), згідно з яким на представленому на експертизі об`єкті, а саме: змиві на марлевому тампоні з поверхні стіни біля ліжка з плям речовини бурого кольору в приміщенні кімнати, де виявлено труп (об`єкт № 1.1), виявлено кров людини. У ході серологічного дослідження об`єкта № 1.1 встановлено наявність антигенів В та Н ізосерологічної системи АВ0. Кров у виявлених слідах може походити від особи (осіб) з групою крові В (ІІІ) із супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, в тому числі від трупа ОСОБА_8 . У разі походження виявлених слідів за рахунок змішування від кількох осіб вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І) та В (ІІІ) як із супутнім антигеном Н, так і без нього, у цьому випадку також не виключаються домішки крові ОСОБА_8 ;
- висновку експерта № СЕ-19/106-21/11325-БД (судова імунологічна експертиза), відповідно до якого на кофті червоного кольору, вилученій у ОСОБА_7, по всій передній лицевій поверхні та переважно на задній лицевій поверхні виявлено нашарування речовини бурого і коричневого кольору, розміром від крапок до 5?10 мм (№ 1.1-1.3); в об`єктах № 1.1-1.3 виявлено кров, яка належить людині. Ця кров на кофті може походити від трупа ОСОБА_8 ;
- висновку експерта № СЕ-19/106-21/11326-БД (судова імунологічна експертиза), за яким установлено, що на наданій на дослідження кофті, яку було вилучено під час огляду трупа ОСОБА_8 (в об`єктах № 1.1-1.6), виявлено кров людини. Ця кров на кофті може походити від трупа ОСОБА_8 ;
- висновку експерта № СЕ-19/106-21/13053-БД (судова імунологічна експертиза), згідно з яким кров підозрюваної ОСОБА_7 належить до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. Походження виявленої крові у змиві на марлевий тампон з плям речовини бурого кольору з поверхні дверей між кухнею та кімнатою, де виявлено труп (об`єкт № 2.1 у висновку експерта № СЕ-19/106-21/11327-БД), у змиві на марлевий тампон із поверхні стіни біля ліжка з плям речовини бурого кольору в приміщенні кімнати, де виявлено труп (об`єкт № 1.1 у висновку експерта № СЕ-19/106-21/11324-БД), на кофті червоного кольору, яку вилучено в ОСОБА_7 (об`єктах № 1.1-1.3 у висновку експерта № СЕ-19/106-21/11325-БД), від ОСОБА_7, виключається. У разі походження виявлених слідів крові за рахунок змішування від кількох осіб вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І) та В (ІІІ) як із супутнім антигеном Н, так і без нього, у цьому випадку не виключаються домішки крові від ОСОБА_7 ;
- висновку експерта № 230-МК (медико-криміналістична експертиза), відповідно до якої утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 від неодноразової дії досліджуваної сокири, що має масивну металеву частину та сокирище, і дії ножа, які були надані на дослідження, не виключається;
- висновку експерта № 150 (комісійна судово-медична експертиза), згідно з яким було встановлено, що, враховуючи характер та локалізацію зазначених вище ушкоджень, комісія експертів вважає, що ОСОБА_8 було заподіяно близько 43 контактів з травмуючими предметами. При цьому постраждала відчувала фізичний біль, який для неї міг мати характер особливого фізичного болю до втрати свідомості;
- висновку експерта № 324-2021 (амбулаторна комплексна судова психолого-психіатрична експертиза), за відомостями якого ОСОБА_7 у момент вчинення злочину виявляла клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан компенсації, якийне позбавляв її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, на цей час здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_7 за своїм психічним станом не потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру, може брати участь у проведенні слідчих дій та в судових засіданнях; а також на підставі інших досліджених судом доказів, зміст яких детально відображено у вироку.
34. Дослідивши й перевіривши показання учасників кримінального провадження, наявні у справі документи, місцевий суд умотивовано визнав, що вони згідно зі
ст. 84 КПК є процесуальними джерелами доказів, а тому правомірно поклав їх в основу вироку.
35. Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів дала суду обґрунтовані підстави визнати доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства і кваліфікувати її дії за ч. 1 ст. 115 КК.
36. Переконливих аргументів про протилежне в поданій скарзі не міститься.
37. При цьому з вироку вбачається, що суд перевірив версію сторони захисту про непричетність ОСОБА_7 до вчиненого злочину та належним чином спростував її у вироку. Також апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою її захисника, щодо такої версії захисту про причетність до вбивства ОСОБА_8 . ОСОБА_14 правильно підкреслив про те, що жодних доказів, які б доводили можливість вчинення вбивства ОСОБА_14, не було здобуто. Ні потерпіла, ні свідки не вказували про наявність конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_14, стороною захисту не озвучено арґументованої версії про наявність мотиву в ОСОБА_14 на вбивство ОСОБА_8 . Також цей суд зауважив, що ряд доказів беззаперечно вказує на вчинення злочину саме ОСОБА_7, зокрема наявність конфлікту між останньою та її матір`ю з приводу вживання алкоголю, плями крові на одязі ОСОБА_7, сліди останньої на знаряддях вбивства.
38. Також місцевий суд спростував твердження сторони захисту про недопустимість ряду письмових доказів, на що посилається захисник і у касаційній скарзі, навівши відповідні мотиви у прийнятому рішенні.
39. Призначене засудженій покарання є справедливим, відповідає його меті
й загальним засадам, визначеним у статтях 50, 65 КК.
40. Вирок місцевого суду в зазначеній частині не суперечить вимогам ст. 370 КПК.