ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 727/4178/23
провадження № 51-71км24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
представник потерпілої ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
засуджений ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023260000000426, стосовно
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та зареєстрований у АДРЕСА_1 ), проживає в АДРЕСА_2 ),
засудженого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 156Кримінального кодексу України (далі - КК України).
І. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали апеляційного суду стосовно ОСОБА_8 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м`якості.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки суд апеляційної інстанції не навів у ній ґрунтовних мотивів на спростування доводів апеляційної скарги прокурора.
Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій достатньою мірою не врахували обставин вчинення злочинів, особи засудженого, наявності обтяжуючих покарання обставин та відсутності обставин, які пом`якшують покарання.
Вважає, що лише покарання у виді довічного позбавлення волі перебуватиме у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного злочину.
ІІ. Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 листопада 2023 року ОСОБА_8 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 130 КК України - на строк 3 роки, за ч. 6 ст. 152 КК України - на строк 15 років, за ч. 2 ст. 156 КК України - на строк 8 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Цивільний позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_9 150 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8, захисника ОСОБА_7 та прокурора залишено без задоволення, а вирок - без зміни.
ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він у період часу з березня по 28 жовтня 2022 року, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_3, вчинив кримінальні правопорушення стосовно своєї дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, за викладених у вироку обставин.
Так, ОСОБА_8, будучи близьким родичем потерпілої - її батьком, з метою задоволення власної статевої пристрасті, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої, яка внаслідок свого віку не могла правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею дій сексуального характеру, у вказаний період часу систематично вчиняв стосовно дочки розпусні дії, які виражалися в демонстрації малолітній ОСОБА_9 відеозапису зі сценами порнографічного характеру та в пропозиціях повторити ці дії, в оголенні ОСОБА_8 свого статевого органа і примушуванні малолітньої доторкатися до нього. Після відмови малолітньої потерпілої від виконання вищевказаних дій, застосовуючи психологічний тиск та погрози фізичною розправою, ОСОБА_8 примушував малолітню ОСОБА_9 самостійно оголити її статеві органи, непристойно доторкався руками та язиком до статевого органа малолітньої дочки.
Крім того, ОСОБА_8, вчинивши раніше розбещення відносно своєї малолітньої дочки, 29 жовтня 2022 року, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, без добровільної згоди ОСОБА_9, застосовуючи фізичне насильство, що виразилося в завданні удару рукою в голову, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з анальним проникненням у тіло малолітньої потерпілої з використанням геніталій, спричинивши останній фізичний біль та легкі тілесні ушкодження.
Також ОСОБА_8 як особа, інфікована вірусом імунодефіциту людини, був письмово ознайомлений із тим, що він може бути джерелом зараження ВІЛ-інфекції для інших осіб, та письмово попереджений про кримінальну відповідальність, яка може наступити у випадку, якщо він свідомо поставить іншу особу в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини.
Проте ОСОБА_8 29 жовтня 2022 року, усвідомлюючи наявність у нього невиліковної інфекційної хвороби, яка передається, у тому числі, статевим шляхом під час незахищених статевих стосунків та яка є небезпечною для життя людини, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із анальним проникненням в тіло своєї малолітньої дочки, з використанням геніталій, без застосування запобіжних заходів контрацепції, тим самим поставив малолітню потерпілу в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор та представник потерпілої підтримали подану касаційну скаргу, засуджений і його захисник заперечили щодо її задоволення.