ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Желєзного І. В., Власова Ю. Л.
у справі № 990SCGC/10/24(провадження № 11-133сап24) за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 28 травня 2024 року № 1605/0/15-24, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 березня 2024 року № 729/3дп/15-24
Короткий виклад історії справи
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП) від 28 травня 2024 року № 1605/0/15-24 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 березня 2024 року № 729/3дп/15-24 про притягнення судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
Цим рішенням ВРП погодилася з висновками її Третьої Дисциплінарної палати, згідно з якими суддя ОСОБА_1 допустив внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду. Такі дії судді охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VІІІ).
Представник скаржника вважає, що оскаржуване рішення ВРП підлягає скасуванню, оскільки: частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) лише визначає перелік справ, що розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та не містить ні строків, ні порядку, який би визначав передання справи від одного судді до іншого; частина третя статті 7 КУзПБ регулює виключно порядок передання справи у єдиному випадку - якщо провадження відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство; Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) не містять ні строків, ні порядку, який би визначав передання справи від одного судді до іншого у разі наявності судового провадження з банкрутства, а тому також дотримані суддею; норма статті 177 ГПК України, хоч і є загальною, але окреслює загальні правила проведення судового розгляду та його етапів, в межах та з дотриманням якого було вирішено питання про передання; суддею розглянуто заяву про забезпечення позову в межах справи № 922/3502/19 з огляду на те, що стаття 140 ГПК України дозволяє судді розглядати виключно заяву про забезпечення позову, суддя не міг під час її вирішення вирішувати інші питання, зокрема, розглянути клопотання з приводу передання справи іншому судді.
Також представник скаржника зазначає, що оскаржуване рішення ВРП підлягає скасуванню з підстав невідповідності кваліфікації, оскільки: об`єктивну сторону за підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ має становити саме істотне порушення норм процесуального права, де ВРП вказує на порушення частини третьої статті 7 КУзПБ, яка взагалі не відповідає фактичним обставинам та не могла бути порушена суддею; ВРП не наведено ні доказів, ні мотивів, з яких можна встановити та перевірити обґрунтованість висновків про наявність недбалості; ВРП єдиним доказом вказує саме скасування ухвали судді внаслідок порушення норм матеріального права, відтак відповідно до частини другої статті 106 Закону № 1402-VІІІ притягнення судді до відповідальності у такому випадку можливе виключно внаслідок умисного порушення норм права, а не через недбалість; ВРП не доведено настання наслідків, які були б кричущими, серйозними чи незворотними, в той же час висновки про обмеження прав заставодержателя не відповідають ні фактичним, ні правовим підставам.
Крім того, оскаржуване рішення ВРП підлягає скасуванню з тих підстав, що з урахуванням норм, які діяли на момент вчинення кваліфікованого проступку та подання скарги, строк притягнення судді до відповідальності завершився 15 лютого 2023 року. Помилки держави при формуванні складу ВРП, затримки в проведенні конкурсу на посади членів ВРП, законодавчі прогалини в регулюванні строків не можуть втручатися в право судді на проведення дисциплінарного провадження у строк, що визначений законом.
Представник скаржника просить скасувати рішення ВРП від 28 травня 2024 року № 1605/0/15-24 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 березня 2024 року № 729/3дп/15-24 про притягнення судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
Позиція ВРП
17 липня 2024 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, у якому зазначила, що не погоджується з її доводами та вважає їх необґрунтованими.
ВРП указала, що її рішення від 28 травня 2024 року № 1605/0/15-24 прийнято повноважним складом та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні, суддю та скаржника повідомлено своєчасно та належним чином шляхом надіслання письмових повідомлень засобами поштового зв`язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті ВРП. Також в оскаржуваному рішенні ВРП містяться посилання на підстави й мотиви, з яких суддю Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
ВРП також зазначила, що суддя ОСОБА_1 знав про наявність справи № 922/3502/19 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" (далі - ТОВ "Омега Плюс Харків") банкрутом та залишив поза увагою клопотання Публічного акціонерного товариства "АБ "Укргазбанк" (далі - ПАТ "АБ "Укргазбанк") про передання справи № 922/3502/19 для розгляду в межах справи № 922/2960/17 про банкрутство. А матеріали справи № 922/3502/19 разом із заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову передано для розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи лише 20 лютого 2020 року. Тобто в цьому випадку йдеться про порушення ним норм процесуального права - розгляд заяви про забезпечення позову в позовному провадженні, відмінному від провадження у справі про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків", про наявність якого суддя ОСОБА_1 не міг не знати, оскільки, як зазначалося вище, ПАТ "АБ "Укргазбанк" подавало клопотання про передання матеріалів справи № 922/3502/19 за підсудністю для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків" до постановлення суддею ОСОБА_1 ухвали про забезпечення позову.
Отже, ВРП погоджується з висновком Третьої Дисциплінарної палати ВРП, що суддя ОСОБА_1 допустив внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду. Такі дії судді охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.
Крім того, ВРП зауважила, що не погоджується з доводами скаржника та вважає, що строк для застосування дисциплінарного стягнення не сплинув, а аргументи представника судді ОСОБА_1 із цього питання не заслуговують на увагу.
У зв`язку з викладеним ВРП просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення ВРП від 28 травня 2024 року № 1605/0/15-24 - без змін.
Обставини, установлені матеріалами справи
Указом Президента України від 11 жовтня 2010 року № 950/2010 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Господарського суду Харківської області строком на п`ять років. Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 296/2017 призначений на посаду судді Господарського суду Харківської області безстроково.
19 листопада 2020 року до ВРП за вхідним № 532/2/13-20 надійшла скарга адвоката Гелетій І. І. в інтересах ПАТ "АБ "Укргазбанк" на дії судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 під час розгляду справи № 922/3502/19.
Протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП від 19 листопада 2020 року зазначену скаргу передано члену ВРП ОСОБА_3 для проведення перевірки.
У поданій скарзі зазначено, що суддя ОСОБА_1 допустив істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; порушення правил щодо відводу (самовідводу); безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків. Скаржниця зазначила, що, по-перше, мало місце маніпулювання з поданими ОСОБА_2 ідентичними позовними заявами, оскільки всі подані нею позовні заяви були відкликані або повернені суддями, окрім заяви, яка розподілена судді ОСОБА_1, що свідчить про цілеспрямований вплив на систему авторозподілу з метою визначення конкретного судді; по-друге, суддя ОСОБА_1 прийняв до провадження позовну заяву ОСОБА_2 з порушенням правил підсудності, оскільки мав передати її позовну заяву, відповідачем у якій є ТОВ "Омега Плюс Харків", для розгляду у справу про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків", про що ПАТ "АБ "Укргазбанк" заявляв клопотання; по-третє, суддя ОСОБА_1 ухвалою від 17 грудня 2019 року вжив заходи забезпечення позову щодо ТОВ "Омега Плюс Харків" за заявою ОСОБА_2, не перевіривши дотримання правил юрисдикції у господарських судах. У зв`язку з викладеним скаржниця просила притягнути суддю Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Гелетій І. І. стосовно судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 членом Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_3 складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 28 квітня 2021 року № 953/3дп/15-21 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 . Підставою для відкриття дисциплінарної справи слугували викладені у скарзі обставини, які можуть вказувати на наявність у діях судді ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Рішенням від 13 березня 2024 року № 729/3дп/15-24 Третя Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, та застосувала до судді дисциплінарне стягнення у виді попередження.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП установила, що 29 жовтня 2019 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ "Омега Плюс Харків" та ПАТ "АБ "Укргазбанк" про визнання недійсним правочину з передання нежитлових приміщень до статутного капіталу ТОВ "Омега Плюс Харків", що оформлений актом приймання-передачі майна для формування статутного (складеного) капіталу ТОВ "Омега Плюс Харків" від 17 травня 2016 року, та про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки від 27 вересня 2016 року, укладеного між ТОВ "Омега Плюс Харків" та ПАТ "АБ "Украгазбанк".
Справу передано судді ОСОБА_1 та присвоєно номер № 922/3502/19.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3502/19; призначено підготовче засідання у справі.
05 грудня 2019 року ПАТ "АБ "Укргазбанк" подало до Господарського суду Харківської області клопотання про передачу справи № 922/3502/19 для розгляду цим судом в межах справи № 922/2960/17 про визнання ТОВ "Омега Плюс Харків" банкрутом, порушеної ухвалою Господарського суду Харківської області від 14 вересня 2017 року. Клопотання обґрунтовано, зокрема, тим, що пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України та частиною четвертою статті 10 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2019 року у справі № 922/3502/19 частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову; заборонено будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно (особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) проводити реєстраційні дії, пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) на підставі договору іпотеки № 34/2016-1 від 27 вересня 2016 року; заборонено ПАТ "АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Омега Плюс Харків" вчиняти дії, пов`язані зі зверненням стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) на підставі договору іпотеки № 34/2016-1 від 27 вересня 2016 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20 лютого 2020 року у справі № 922/3502/19 розглянуто клопотання ПАТ "АБ "Укргазбанк" про передачу вказаної справи для її розгляду в межах провадження у справі № 922/2960/17 про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків"; ухвалено матеріали позовної заяви ОСОБА_2 передати за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах провадження у справі № 922/2960/17 про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків".
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27 лютого 2020 року у справі № 922/3502/19 ухвалу Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2019 року про забезпечення позову залишено в силі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2020 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2019 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27 лютого 2020 року у справі № 922/3502/19 скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи вказані судові рішення, зазначив:
- ОСОБА_2, звертаючись до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним правочину з передання нежитлових приміщень, оформленого актом приймання-передачі майна від 17 травня 2016 року, та визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки від 27 вересня 2016 року № 34/2016-1, як першого відповідача визначила ТОВ "Омега Плюс Харків", щодо якого здійснюється провадження у справі № 922/2960/17 про банкрутство;
- з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову, розгляд спорів з позовними вимогами до боржника і щодо його майна та спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, повинен здійснюватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи;
- всупереч наведеному суд першої інстанції не передав матеріали справи разом із заявою про забезпечення позову для розгляду за підсудністю суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків", та здійснив розгляд вказаної заяви по суті, вживши заходи забезпечення позову, в окремому позовному провадженні поза межами справи про банкрутство;
- розгляд місцевим господарським судом заяви про забезпечення позову з порушенням підсудності та залишення апеляційним судом прийнятого за результатом розгляду заяви судового рішення без змін є такими, що в цілому нівелюють порядок розгляду справ за участю боржника та ставлять під сумнів саму сутність судового розгляду;
- Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 910/11946/18 на підставі аналізу приписів статей 589, 590 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII "Про заставу", статті 33 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" зроблено висновок, що передбачені Законом про банкрутство наслідки, які настають з моменту порушення справи про банкрутство, полягають, зокрема, в обмеженні прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно, а також в особливостях задоволення вимог забезпечених кредиторів до боржника - лише в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство;
- ПАТ "АБ "Укргазбанк" як іпотекодержатель, з урахуванням здійснення щодо ТОВ "Омега Плюс Харків" провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, на момент розгляду заяви позивача про забезпечення позову було обмежене у праві вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, розгляд його вимог міг відбуватися лише в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство, що не було враховано та залишено поза увагою судами попередніх інстанцій.
Оцінюючи дії судді ОСОБА_1, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про те, що у справі № 922/3502/19 ОСОБА_2, звертаючись до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними правочину та договору, визначила ТОВ "Омега Плюс Харків" першим відповідачем, щодо якого здійснюється провадження у справі № 922/2960/17 про банкрутство. Отже, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, розгляд спорів з позовними вимогами до боржника і щодо його майна та спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником, повинен відбуватися саме виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, і в межах цієї справи. Проте всупереч наведеному суд першої інстанції в особі судді ОСОБА_1 не передав матеріали справи № 922/3502/19 разом із заявою про забезпечення позову для розгляду до суду, у провадженні якого перебуває справа № 922/2960/17 (суддя Яризька В. О.) про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків" та здійснив розгляд вказаної заяви по суті в окремому позовному провадженні поза межами справи про банкрутство, чим порушив вимоги частини третьої статті 7 КУзПБ.
За встановлених обставин Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 вчинив істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду. Такі дії судді охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
При цьому дисциплінарний орган зазначив, що умислу в діях судді ОСОБА_1 не встановлено, а істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя він допустив унаслідок недбалості. Крім того, голова Господарського суду Харківської області надав позитивну характеристику судді ОСОБА_1 З відомостей, наданих Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, вбачається, що суддя Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
22 березня 2024 року до ВРП надійшла скарга судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 13 березня 2024 року № 729/3дп/15-24 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 22 березня 2024 року вказану скаргу передано для розгляду члену ВРП ОСОБА_6 .
За результатами перевірки відомостей, наведених у скарзі судді ОСОБА_1, член ВРП ОСОБА_6 склала висновок від 08 квітня 2024 року, яким запропонувала залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 13 березня 2024 року № 729/3дп/15-24 про притягнення судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Розглянувши скаргу судді ОСОБА_1, ВРП прийняла рішення від 28 травня 2024 року № 1605/0/15-24 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 березня 2024 року № 729/3дп/15-24 про притягнення судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
При ухваленні оскаржуваного рішення ВРП керувалася тим, що, вирішивши питання про забезпечення позову за заявою ОСОБА_2 поза межами справи про банкрутство, суддя ОСОБА_1 обмежив заставодержателя майна боржника - ПАТ "АБ "Укргазбанк" у праві вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в іпотеку майно з урахуванням особливостей задоволення вимог кредиторів до боржника - лише в порядку, передбаченому КУзПБ, та в межах провадження у справі про банкрутство. Порушення вимог частини третьої статті 7 КУзПБ суддею ОСОБА_1 було встановлено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 10 вересня 2019 року, якою ухвала Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2019 року, залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27 лютого 2020 року, скасована, а в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.
Зважаючи на порушення суддею ОСОБА_1 чітких і зрозумілих за змістом імперативних вимог процесуального закону, ВРП погодилася з висновком Третьої Дисциплінарної палати ВРП про допущення суддею істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя внаслідок недбалості.
За встановлених обставин Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла обґрунтованого висновку, що суддя ОСОБА_1 допустив внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Такі дії судді охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
З огляду на викладене ВРП дійшла висновку, що за результатами розгляду скарги судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 13 березня 2024 року № 729/3дп/15-24 це рішення підлягає залишенню без змін на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII).