ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 592/3048/20
провадження № 51-2661км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 20 березня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200440000280, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сєверне Усть-Янського району, Саха-Якутія та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ковпаківський районний суд м. Суми вироком від 21 квітня 2021 року визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Також вирішив питання, які стосуються: початку строку відбування покарання; арешту майна, процесуальних витрат; речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_7 22 січня 2020 року приблизно о 17:45, керуючи автомобілем марки "Mercedes-Benz" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), рухаючись біля будинку АДРЕСА_2, порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), а саме, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, завчасно не зменшив швидкості і не зупинив транспортний засіб, щоб дати дорогу пішоходу, у результаті чого здійснив наїзд на ОСОБА_8, яка перетинала проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пішохід ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких 23 січня 2020 року померла.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. 18.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП та її наслідками.
Сумський апеляційний суд ухвалою від 20 березня 2024 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, засуджений ОСОБА_7 і його захисник - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просять скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захист скаржиться на неналежне повідомлення апеляційним судом ОСОБА_7 про дату, час і місце розгляду справи, а також зазначає, що цей суд формально переглянув вирок місцевого суду та, відхиляючи доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, не надав аргументованих відповідей на них.
За твердженням касаторів, засудженого було поінформовано про апеляційний розгляд лише один раз: надіслано на його номер телефону sms-повідомлення про призначення апеляційного розгляду на 19 квітня 2023 року о 09:00. Жодних інших судових повісток ні в паперовій формі, ні у вигляді sms -повідомлень ОСОБА_7 не отримував, що підтверджується матеріалами справи.
Також указують про неналежне повідомлення апеляційним судом і захисника ОСОБА_6 .
Наголошують на тому, що неналежне сповіщення сторони захисту про дату і час апеляційного розгляду призвело до позбавлення засудженого права на справедливий розгляд справи.
Крім того, в поданих касаційних скаргах наведено обставини, які, на думку авторів касаційних скарг, істотно зменшують ступінь суспільної небезпеки діяння, вчиненого ОСОБА_7, а саме те, що через годину після вчинення кримінального правопорушення останній повернувся на місце ДТП, повідомив слідчому, що є винуватцем аварії, здався поліції, добровільно передав автомобіль, на якому вчинив ДТП, а також на слідчому експерименті показав обставини злочину.
Також захист вважає, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що після ДТП ОСОБА_7 повністю визнав свою провину, щиро розкаявся, відшкодував збитки ще до передачі обвинувального акта до суду, потерпілий не має до нього жодних претензій, прийняв його вибачення і не наполягав на покаранні, пов`язаному з позбавленням волі.
Стверджують, що поза увагою суду залишилися обставини вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, зокрема зимовий період, темна пора доби та незначна швидкість автомобіля, яким керував засуджений.
Звертають увагу на позитивну характеристику ОСОБА_7, відсутність у нього судимостей; зазначають про те, що він має родину та сталі соціальні зв`язки, працевлаштований, проходить військову службу в добровольчому формуванні № 10 Сумської міської територіальної громади, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.
На переконання захисту, суди належним чином не зважили на наведені обставини та не обґрунтували неможливості застосування до покарання, призначеного ОСОБА_7, приписів статей 69 та 75 КК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6, надавши відповідні пояснення, і засуджений ОСОБА_7 підтримали подані касаційні скарги у повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_5 висловила позицію про необхідність часткового задоволення касаційних скарг, оскільки суд апеляційної інстанції не повідомив ОСОБА_7 про дату, час та місце апеляційного розгляду.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційних скаргах, Суд дійшов висновку, що ці скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи засудженого ОСОБА_7 і його захисника стосовно неналежного повідомлення їх про дату, час та місце апеляційного розгляду колегія суддів уважає обґрунтованими, беручи до уваги таке.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також у рішенні має бути наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із вироком суду від 21 квітня 2021 року, подав до апеляційного суду скаргу. У ній, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого, просив змінити вирок суду та призначити ОСОБА_7 більш м`яке покарання, ніж передбачене ч. 2 ст. 286 КК, без реального позбавлення волі.
Сумський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за скаргою захисника та призначив розгляд справи на 08 листопада 2021 року. Того ж дня до апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 про відкладення розгляду через те, що ОСОБА_7 перебував на лікарняному. Розгляд справи не відбувся і був перенесений на 28 січня 2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що судові засідання (28 січня, 30 травня, 09 серпня, 18 листопада 2022 року, 19 квітня та 02 жовтня 2023 року) апеляційний суд відкладав з різних причин, зокрема через зайнятість суддів в інших судових процесах, участь захисника в судових засіданнях в інших справах та проходження ОСОБА_7 служби в добровольчому формуванні № 8 Сумської територіальної громади, у зв`язку з чим він перебував поза межами м. Суми.
Останнє судове засідання було призначено на 20 березня 2024 року. Повістки про виклик до суду на цю дату були направлені всім учасникам судового провадження. Однак рекомендоване поштове відправлення, надіслане ОСОБА_7 на його адресу ( АДРЕСА_3 ), не було вручено, а повернулося з позначкою на конверті, що він не проживає за цією адресою.
У судовому засіданні від зазначеної дати суд, розглянувши питання про розгляд справи за відсутності захисника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і не отримавши заперечень від прокурора, вказав, що сторона захисту була належним чином повідомлена про розгляд кримінального провадження, і розглянув справу.
Однак, на думку колегії суддів, такий висновок апеляційного суду не є обґрунтованим.
Водночас відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 405 КПК визначено, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 31 цього Кодексу. Частиною 4 вказаної норми передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За приписами статей 342, 345, 405 КПК суд апеляційної інстанції перед початком судового розгляду повинен з`ясувати, чи вручені судові повістки та повідомлення тим особам, які не прибули в судове засідання.
Тобто закон вимагає від суду апеляційної інстанції з`ясувати причини неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з`явилися в судове засідання, або про відкладення судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Водночас суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.
Згідно із ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є підпис особи про отримання повістки, у тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Матеріали кримінального провадження не містять даних стосовно отримання засудженим ОСОБА_7 повістки про виклик його в судове засідання апеляційного суду на 20 березня 2024 року чи будь-яких відомостей про належне його повідомлення щодо апеляційного розгляду. Так, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було надіслано на адресу засудженого, не підписане останнім, а конверт, у якому була надіслана повістка, повернувся на адресу Сумського апеляційного суду з поміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Наведене порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на допущене апеляційним судом істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає передчасним і тому не вбачає підстав для надання оцінки доводам у касаційних скаргах захисника і засудженого щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність,невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, які за апеляційною скаргою захисника з дотриманням інстанційності будуть предметом перевірки апеляційного суду під час нового апеляційного перегляду.
За таких обставин касаційні скарги захисника і засудженого підлягають задоволенню частково, а ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно усунути наведене вище порушення та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення, яке б відповідало приписам статей 370, 419 КПК.
За правилами ч. 3 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої чи апеляційної інстанції.
Ураховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, зокрема його переховуванню від суду, колегія суддів уважає за необхідне обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд