ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 725/1410/23
провадження № 51-3004км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, та прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022262020003822, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Першотравневий районний суд м. Чернівців вироком від 04 вересня 2023 року визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, та призначив йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Частково задовольнив цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до засудженого ОСОБА_7 та ухвалив стягнути з останнього на користь ОСОБА_8
83 650,46 грн відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн відшкодування моральної шкоди.
Вирішив питання, які стосуються: запобіжного заходу; початку строку відбування покарання; речових доказів у кримінальному провадженні.
За обставин, детально викладених у вироку суду, ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що 10 грудня 2022 року приблизно о 19:30 він, перебуваючи біля магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2" ( АДРЕСА_2 ), на ґрунті тривалих неприязних стосунків розпочав словесний конфлікт зі своїм знайомим
- потерпілим ОСОБА_8 та умисно, з мотивів помсти за образливу, на його думку, поведінку останнього, завдав йому один цілеспрямований удар лівою рукою в нижню щелепу, спричинивши ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели до тривалого розладу здоров`я.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 23 квітня 2024 року вирок місцевого судустосовно ОСОБА_7 змінив у частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову, а саме: звільнив його від призначеного покарання за ч. 1 ст. 122 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік на підставі ст. 75 КК з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК; стягнув з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 40 000 грн відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині вирок районного суду залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_7 і призначити новий розгляд
у апеляційному суді.
На переконання захисника, провадження стосовно ОСОБА_7 підлягало закриттю в суді апеляційної інстанції на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з тим, що обвинувачення ґрунтувалося на фактичних даних з камери відеоспостереження поганої якості та висновках судово-медичного експерта, які є недопустимими доказами, оскільки стороні захисту не була відкрита в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, медична документація, на підставі якої проведено експертизи, хоча про це було заявлено клопотання під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Також стверджує, що місцевий суд необґрунтовано відмовив стороні захисту
у витребуванні медичної документації щодо потерпілого, а суд апеляційної інстанції, порушуючи приписи ст. 404 КПК (на погіршення становища засудженого), задовольнив клопотання прокурора, витребував указані вище документи та під час чергового судового засідання (26 лютого 2024 року) повідомив про можливість ознайомлення сторони захисту з медичною документацією.
Вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції в будь-якому випадку підлягає скасуванню, оскільки це судове рішення ухвалено незаконним складом суду.
За обґрунтуванням захисника, 27 жовтня 2023 року відбувся незаконний повторний автоматизований розподіл справи, яким замінено суддю
ОСОБА_9 на суддю ОСОБА_10 (підстави проведення повторного розподілу: відвід (самовідвід), ухвала про відвід (самовідвід), службова записка
та розпорядження керівника апарату від 27 жовтня 2023 року № 11-05/356-р).
Зазначає, що за приписами статей 76, 80, 81 КПК, питання про самовідвід судді ОСОБА_9 могло бути вирішене виключно у нарадчій кімнаті на підставі вмотивованої ухвали після розгляду такої заяви в судовому засіданні, а не на підставі службової записки судді та розпорядження керівника апарату з посиланням на пп. 2.3.25 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення). У зв`язку з цим уважає, що заміна складу суду відбулася незаконно, а тому заяву, подану під час апеляційного провадження, про відвід складу суду необхідно було задовольнити.
У касаційній скарзі прокурор, указуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої доводи обґрунтовує тим, що суд у рішенні не навів переконливих мотивів для застосування приписів ст. 75 КК з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Зазначає про неналежне врахування апеляційним судом того, що ОСОБА_7 вчинив умисний злочин, не визнав свою вину, не розкаявся у вчиненому, не відшкодував заподіяної потерпілому шкоди.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6, навівши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу сторони захисту в повному обсязі. Проти доводів касаційної скарги прокурора заперечувала.
Прокурор ОСОБА_5 висловила заперечення щодо задоволення касаційної скарги захисника та просила задовольнити касаційну скаргу прокурора.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені
в касаційних скаргах, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги захисника та прокурора підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваних судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як передбачено приписами ст. 438 КПК, підставами для скасування або
зміни судового рішення при розгляді кримінального провадження судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Під час вирішення питання про
наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями
За визначенням ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, проаналізувавши показання допитаних упродовж судового розгляду потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_11 ; дані, що містяться у протоколі про зняття показань з технічних приладів від 15 грудня 2022 року; висновках судово-медичного експерта від 21 грудня 2022 року № 877 та від 13 лютого 2023 року № 81д, оцінивши докази, визнав доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 122 КК.
Не погодившись із вироком, захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого
ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу. У ній вона стверджувала про необґрунтованість засудження ОСОБА_7 . Зазначала про недопустимість фактичних даних, що містяться у висновках судово-медичного експерта через невідкриття стороні захисту медичних документів, на підставі яких складено ці висновки.
За наслідками апеляційного розгляду, відхиляючи доводи про істотне порушення приписів КПК щодо ненадання доступу до медичної документації та недопустимості сформованих на її основі висновків експерта, суд, навівши відповідні обґрунтування, визнав допустимими доказами ці висновки про встановлення ступеню тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень та механізму їх утворення.
Розглянувши доводи, викладені у касаційних скаргах захисника та прокурора, які не погоджуються з рішенням суду апеляційної інстанції, Суд зазначає таке.
Щодо доводів захисника про недопустимість як доказів висновків
судово-медичного експерта з підстави невідкриття стороні захисту медичної документації потерпілого в порядку ст. 290 КПК
Відповідно до ст. 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання, зокрема, обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
Законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватися у змагальній процедурі судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 27 січня 2020 року (справа № 754/14281/17, провадження № 51-218кмо19) сформульовано висновок про те, що відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, не відкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання вимог ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 вказаного Кодексу, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом й скасування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК судових рішень, якщо зазначені документи було отримано у визначеному законом порядку, і згадана сторона не клопотала про надання доступу до медичних документів або при здійсненні судового чи апеляційного провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами.
У цій постанові суд вказав, що, якщо стороною обвинувачення використано висновок експерта на підтвердження винуватості особи, саме цей висновок з детальним аналізом медичної документації має бути відкритий стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК, і не відкриття слідчими органами стороні захисту саме висновку експерта могло б потягнути визнання його недопустимим доказом на підставі ст. 87 КПК.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, 23 лютого 2023 року
ОСОБА_7 ознайомився з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі, зокрема і з висновками експерта. Заразом у протоколі ознайомлення зазначив про відсутність у матеріалах амбулаторної картки потерпілого
ОСОБА_8 та двох рентгенівських знімків (т. 1, а. с. 219).
Цього ж дня ОСОБА_7 звернувся до слідчого з клопотанням про надання доступу до медичних документів потерпілого, на підставі яких складено висновки експерта (т. 2, а. с. 111), однак 24 лютого 2023 року слідчий повідомив про неможливість задоволення клопотання з посиланням на те, що 23 лютого
2023 року матеріали кримінального провадження направлено до Чернівецької окружної прокуратури. Оцінюючи зазначені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що вказане клопотання засудженого було подано слідчому вже після складання обвинувального акту та скерування його прокурору.
24 лютого 2023 року засудженому вручено копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 2, а. с. 14), а 27 лютого цього ж року направлено обвинувальний акт до суду (т. 2, а. с. 15).
Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, про дослідження медичної картки та рентгенівських знімків ОСОБА_8 сторона захисту просила і в районному суді (т. 2, а. с. 109-112, 135-139), однак суд у задоволенні цього клопотання відмовив, на що захисник посилалася в апеляційній скарзі, як на порушення приписів кримінального процесуального закону.
У зв`язку з цим у судовому засіданні 20 грудня 2023 року судова колегія з метою забезпечення права сторони захисту на ознайомлення із медичними документами, на підставі яких були складені висновки експерта (що були відкриті стороні захисту у порядку, передбаченому ст. 290 КПК) та недопущення порушення права на захист ухвалила про витребування медичної картки та рентгенівських знімків (т. 3, а. с. 15-16), які були надані медичною установою на запит суду, проти чого не заперечував потерпілий.
Під час апеляційного розгляду колегія суддів безпосередньо дослідила оригінал медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_8 та два рентгенівських знімки і долучила копії цих документів до матеріалів кримінального провадження.
У цьому аспекті апеляційний суд слушно зауважив, що в ході апеляційного розгляду стороні захисту було надано достатньо часу для ознайомлення із оригіналами медичної документації, а тому вона мала реальну можливість реалізувати своє право на ознайомлення.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд не порушив приписів кримінального процесуального закону, зокрема і меж апеляційного розгляду, та забезпечив право сторони захисту на ознайомлення з медичною документацією, оскільки захисник посилалася в апеляційній скарзі, як на порушення приписів кримінального процесуального закону, на ненадання доступу до цих документів під час досудового розслідування та судового провадження (т. 2, а. с. 195-199).
Враховуючи викладене, хоча під час виконання вимог ст. 290 КПК стороні захисту не було надано доступу до медичної документації, з урахуванням правового висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, колегія суддів не убачає істотного порушення вимог КПК, що може бути підставою для визнання висновків судово-медичного експерта від 21 грудня 2022 року № 877 та від 15 лютого 2023 року № 81д недопустимими доказами з цих підстав, оскільки з цими документами стороні захисту була забезпечена можливість ознайомитися в ході апеляційного провадження.
Водночас, Суд зауважує, що у своїй касаційній скарзі захисник не зазначила переконливихобґрунтувань, яким чином невідкриття вказаної медичної документації саме на стадії виконання вимог ст. 290 КПК порушило право ОСОБА_7 на захист та вплинуло на процес вибудовування лінії захисту від обвинувачення.
З цих підстав Верховний Суд відхиляє доводи захисника про недопустимість фактичних даних, які містяться у висновках експерта.