ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 757/7560/20
провадження № 51-3230км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
особи, яка подала касаційну скаргу ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Київський апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2024 року відмовив ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та повернув скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не встановив початок строку, з якого починається перебіг апеляційного оскарження, і не врахував того, що ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, внаслідок чого безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
На переконання касатора, апеляційний суд постановив ухвалу, залишивши поза увагою норми КПК та усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а отже, ця ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Водночас касатор зауважує, що апеляційний суд здійснив розгляд його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження без його виклику чим позбавив права на справедливий судовий розгляд.
Крім того, ОСОБА_6 наголошує на своєму статусі потерпілого і указує на ряд порушень, які, на його думку, допустив суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_6 підтримав подану ним касаційну скаргу і навів відповідні аргументи, прокурор ОСОБА_5 частково підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як установлено п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Статтею 24 КПК регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка на підставі положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Поняття "забезпечення права" за своїм змістом є більш широким, ніж поняття "право", яке використовується у главі 31 КПК (провадження в суді апеляційної інстанції), бо передбачає, крім самого "права", ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на апеляційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію.
Проте суд апеляційної інстанції наведених норм не дотримався і залишив поза увагою таке.
За правилами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК).
Згідно з матеріалами судової справи та журналом судового засідання розгляд скарги ОСОБА_6 було здійснено без участі останнього.
Водночас матеріали кримінального провадження не містять належного підтвердження виклику ОСОБА_6 в судове засідання, адже дані про отримання ним судової повістки або повідомлення його в інший передбачений КПК спосіб відсутні.
Отже, за обставин цього кримінального провадження початок строку на апеляційне оскарження обчислюється відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК з дня отримання особою копії судового рішення, яке вона оскаржує.
Однак колегія суддів апеляційного суду не з`ясувала належним чином, коли саме апелянт отримав копію ухвали слідчого судді, формально зазначивши, що ОСОБА_6 до суду апеляційної інстанції не з`явився і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не обґрунтував, а тому підстави для поновлення цього строку відсутні.
Проте Верховний Суд не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції і вважає її необґрунтованою, з огляду на таке.
Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду викладеного в постанові від 04 листопада 2019 року № 760/12179/16-к, яким визначено, що за змістом абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Зважаючи на те, що матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про отримання ухвали слідчого судді особою, без виклику якої її було постановлено, апеляційний суд ухвалив передчасне рішення про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження і повернення апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ст. 399 КПК питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Статтею 7 КПК України передбачено загальні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, належать: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
У зв`язку з цим колегія суддів звертає увагу на те, що через відсутність у матеріалах провадження за скаргою ОСОБА_6 даних стосовно повідомлення останнього про день, час та місце апеляційного розгляду, оскільки у них міститься лише конверт, який повернувся за закінченням терміну зберігання, посилання суду апеляційної інстанції про те, що скаржник був повідомлений належним чином, до суду не з`явився і не обґрунтував клопотання не узгоджуються з наведеними нормами КПК.
Понад те, із матеріалів провадження за скаргою не убачається коли саме ОСОБА_6 отримав копію оскарженого судового рішення, адже наявність супровідного листа не є беззаперечною обставиною, яка підтверджує отримання особою копії судового рішення.
Враховуючи, що дані про належний виклик ОСОБА_6 про розгляд його скарги слідчим суддею відсутні, колегія суддів уважає, що скаргу, фактично було розглянуто без виклику особи, а отже, строк на апеляційне оскарження має обраховуватись з моменту отримання копії відповідного рішення.
Беручи до уваги наведене вище, у ході розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки неврахування наведеного ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на інші доводи касаційної скарги, які не можуть бути предметом касаційного розгляду в частині перевірки ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, здійснити апеляційний розгляд відповідно до вимог КПК та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд