ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 369/328/19
провадження № 61-8474св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "РТ ТРЕЙДЕР", ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Михайло Костянтинович,
третя особа - Київський державний нотаріальний архів,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТ ТРЕЙДЕР", ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Михайла Костянтиновича, третя особа - Київський державний нотаріальний архів, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Мережко М. В., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог просила визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. 25 вересня 2014 року за реєстровим номером 858; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. 25 вересня 2014 року за реєстровим номером 861; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та земельну ділянку площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 22 грудня 2015 року між нею і Приватним сільськогосподарським підприємством "Амарант Агро" (далі - ПСП "Амарант Агро") були укладені договори оренди належних їй земельних ділянок площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, та площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, що розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222488200:07:003:0064, площею 1,91 га, зареєстрований 24 лютого 2016 року.
Водночас у реєстрації договору оренди іншої належної їй земельної ділянки площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, відмовлено, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено інформацію про те, що право власності на цю земельну ділянку належить невідомій юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "РТ ТРЕЙДЕР" (далі - ТОВ "РТ Трейдер").
З інформації з Державного земельного кадастру про право власності на спірні земельні ділянки від 19 жовтня 2016 року відомо, що записи про їх належність ТОВ "РТ Трейдер" вніс до бази Держгеокадастру 25 вересня 2014 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков М. К.
Так, 25 вересня 2014 року нотаріус посвідчив договори купівлі-продажу обох належних позивачці земельних ділянок площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, та площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, що розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Договори купівлі-продажу посвідчені нотаріусом від імені позивачки на підставі нібито наданої нею та оформленої в іншій державі довіреності на ім`я ОСОБА_3 .
Разом з цим вона нікому своїх земельних ділянок не продавала і довіреностей на їх продаж нікому не надавала.
У зав`язку з цим просила позов задовольнити.
Під час розгляду справи позивачка подала клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_2, оскільки в процесі розгляду справи вона стала власницею спірних земельних ділянок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 15 серпня 2023 року позов задовольнив частково. Витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, та земельну ділянку площею 1,91 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, що розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. вирішив питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовні вимоги залишив без задоволення.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, оскільки ОСОБА_1 не наділяла ОСОБА_3 повноваженнями щодо відчуження належного їй на праві власності майна, тобто договори купівлі-продажу укладено без волевиявлення власника нерухомого майна.Водночас суд дійшов висновку, що спірні земельні ділянки можуть бути витребувані від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, без визнання недійсними договорів, на підставі яких відбулося відчуження спірного майна. Відмовляючи в задоволенні вимог пред`явлених до приватного нотаріуса, суд виходив з того, що ці вимоги пред`явлені до неналежного відповідача.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, адвокат Богонос А. В., який діє в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд постановою від 11 квітня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Богоноса А. В., який діє в інтересах ОСОБА_2, залишив без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року в оскарженій частині залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У червні 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в частині задоволених позовних вимог і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказувала те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 та постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 201/1669/21.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом того, що висновок почеркознавчої експертизи від 27 березня 2023 року № 24/23, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз "Альтернатива" (далі ТОВ - "Центр судових експертиз "Альтернатива"), та відповідь нотаріуса м. Москви Сухової Е. В. від 24 березня 2023 року, не є належним та допустимим доказом на підтвердження тих обставин, що оспорювані договори купівлі-продажу укладено без волевиявлення власника нерухомого майна ОСОБА_1 . Також суди не звернули уваги на те, що, залучаючи ОСОБА_2 співвідповідачем, позивачка не вказувала про її недобросовісність. Добросовісний набувач не може відповідати за порушення інших осіб, допущених під час укладення договору купівлі-продажу попереднім власником при вчиненні правочинів із земельними ділянками.
У липні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Здоренко В. Є. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали їм належну правову оцінку. Також представник позивачки просив стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
09 серпня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 07 листопада 2007 року серії ЯД № 688901, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900485, належить земельна ділянка площею 1,9100 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Крім того, ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 07 листопада 2007 року серії ЯД № 688902, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900484, належить земельна ділянка площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 02 березня 2016 року відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222488200:07:003:0064 перебуває в оренді ПСП "Амарант Агро" на підставі договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 і ПСП "Амарант Агро" 22 грудня 2015 року.
Згідно з інформацією з довіреності від 16 лютого 2013 року, посвідченої нотаріусом міста Москви російської федерації 16 лютого 2013 року за № 1-1346, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 користуватися і розпоряджатися (з правом здійснення продажу, міни, передачі в іпотеку, надання в оренду, тощо) належними їй на праві власності земельними ділянками площею 1,9100 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, та площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052.
25 вересня 2014 року між ОСОБА_1, від імені якої на підставі довіреності від 16 лютого 2013 року діяв громадянин російської федерації ОСОБА_3, і ТОВ "РТ "Трейдер" був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9698 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0052, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. та зареєстрований в реєстрі за № 858.
25 вересня 2014 року між ОСОБА_1, від імені якої на підставі довіреності діяв громадянин російської федерації ОСОБА_3, і ТОВ "РТ "Трейдер" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,9100 га, кадастровий номер 3222488200:07:003:0064, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М. К. та зареєстрований в реєстрі за № 861.
Згідно з відповіддю Державної податкової служби України від 21 лютого 2023 року № 6296/6/10-36-24-13 за період з 2014 року до 2021 року ОСОБА_1 сплатила до бюджету 1 341,81 грн земельного податку.
З витягу з ЄРДР № 12016100010011743 відомо, що 09 грудня 2016 року до реєстру внесено відомості за заявою ОСОБА_1 за фактом того, що 25 вересня 2014 року невстановлена особа з використанням підробленого доручення оформила договір купівлі-продажу земельних ділянок, внаслідок чого шахрайським шляхом заволоділа земельними ділянками, які належали ОСОБА_1 .
З відповіді нотаріуса м. Москви Сухової Е. В. від 24 березня 2023 року № 27 відомо, що довіреність від імені громадянки України ОСОБА_1 16 лютого 2013 року нотаріус не посвідчувала, інших нотаріальних дій не вчинялось, бланк 77 АА 9091210 нотаріус не видавала, підпис на документі не належить нотаріусу, відтиск печатки не відповідає оригіналу печатки нотаріуса.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 27 березня 2023 року № 24/23, складеного ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" на замовлення ОСОБА_1, підпис від імені ОСОБА_1, зображення якого міститься зліва від зображення рукописного запису " ОСОБА_1" у технічній копії довіреності від 16 лютого 2013 року, що посвідчена нотаріусом м. Москва Суховою Е. В. та зареєстрована у реєстрі за № 1-1346, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 24 грудня 2021 року відомо, що власником спірних земельних ділянок з 15 листопада 2021 року є ОСОБА_2 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зміст касаційної скарги з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що судові рішення оскаржені тільки в частині задоволених вимог позову, а тому переглядаються лише в цій частині.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.