ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15 жовтня 2024 року
справа № 520/6058/24
адміністративне провадження № К/990/32026/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
за участі секретаря судового засідання Пугач Д. С.,
представника позивача - Соколовської А.В. на підставі довіреності від 29 лютого 2024 року
представника відповідача - Свиридченко О.Ф. в порядку самопредставництва
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року
у справі №520/6058/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
У березні 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач у справі, скаржник у справі) звернувся до суду із позовом до Київської митниці (далі - митний орган, контролюючий орган, відповідач у справі), у якому просив визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000032/2 від 05 лютого 2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2024/000124.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем при здійсненні митного оформлення товарів надано всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм Митного кодексу України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 02 травня 2024 року позов задовольнив у повному обсязі.
Визнав противоправним та скасував Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000032/2 від 05 лютого 2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2024/000124.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 липня 2024 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі №520/6058/24, залишивши в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано справу з Харківського окружного адміністративного суду та з Другого апеляційного адміністративного суду.
23 вересня 2024 року справа №520/6058/24 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив від митного органу на касаційну скаргу позивача не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
15 жовтня 2024 відбувся розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача під час судового засідання підтримала доводи касаційної скарги, представник відповідача заперечив проти задоволення вимог касаційної скарги.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD було укладено контракт № BRT233005-2 від 20 вересня 2023 року, за умовами якого позивач придбав велосипеди з шарикопідшипниками: - bicycle/велосипед BETTY-24" WITH BASKETS (в комплекті з корзиною) 60 шт. (сет); bicycle/велосипед BETTY-26" WITH BASKETS (в комплекті з корзиною) 76 шт. (сет); bicycle/велосипед SMILE-24" 44 шт. (сет); bicycle/велосипед SMILE-26" 40 шт. (сет); bicycle/велосипед FAST-24" 44 шт. (сет); bicycle/велосипед FAST-26" 40 шт. (сет). Торговельна марка - CROSS. - bicycle/велосипед SPARK-24"SD 44 шт. (сет); bicycle/велосипед SPARK-26"SD 40 шт. (сет); bicycle/велосипед SPARK-24"AD 42 шт. (сет); bicycle/велосипед SPARK26"AD 42 шт. (сет); bicycle/велосипед EVEREST-24" 81 шт. (сет); bicycle/велосипед EVEREST-26" 81 шт. (сет). Торговельна марка - CrossBike. - bicycle/велосипед APOLLO-24" 81 шт. (сет); bicycle/велосипед APOLLO-26" 81 шт. (сет); bicycle/велосипед BEST MATE-24" 42 шт. (сет); bicycle/велосипед BEST MATE-26" 42 шт. (сет); bicycle/велосипед CALYPSO-24" 39 шт. (сет); bicycle/ велосипед CALYPSO-26" 39 шт. (сет); bicycle/велосипед DRONE-24" 39 шт. (сет); bicycle/велосипед DRONE-26" - 39шт. (сет). Торговельна марка - TITAN.
Поставка товару здійснюється на умовах: FOB - Тянцзинь, відповідно з правилами Інкотермс 2010 (п.п. 3.3. Контракту). Ціна одиниці і загальна сума Товару вказується в інвойсі в доларах США (п.п. 2.1. Контракту).
Згідно інвойсу № BRT233005-2 від 20 листопада 2023 року, який є невід`ємною частиною даного контракту, позивачу поставлено товар за переліком, на загальну суму 33 746,90 доларів США.
Умови оплати за товар визначені згідно підпунктом 2.3. Контракту № BRT233005-2 від 20 вересня 2023 року, шляхом безготівкового банківського переказу покупця в доларах США на користь продавця по платіжним реквізитам. Відповідно до підпункту 3.1. Контракту № BRT233005-2 від 20 вересня 2023 року, умови оплати обговорюються в кожному інвойсі окремо.
Згідно інвойсу № BRT233005-2 від 20 листопада 2023 року, який є невід`ємною частиною даного контракту, вид оплати відстрочка платежу: " 150 days after getting the goods on customer warehouse", 100 % оплата через 150 днів після прибуття вантажу до місця призначення.
03 лютого 2024 року з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію № 24UA100320403769U4, митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування, визначивши митну вартість яка становить 33746,90 доларів США.
На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: - пакувальний лист (Packing list) № BRT233005-2 від 23 листопада 2023 року; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № BRT233005-2 від 20 листопада 2023 року; - автотранспортна накладна (Road consignment) (CMR) № 30/01-01 від 30 січня 2024 року; - сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23C040000732/00007 від 27 грудня 2023 року; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару (рахунок від експедитора ТОВ "Клевер Тім" № 290124/02 від 29 січня 2024 року; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № BRT233005-2 від 20 вересня 2023 року; - договір про надання послуг митного брокера № МБ019/01 від 04 грудня 2023 року; - договір (контракт) про перевезення (ТЕО з ТОВ "Клевер Тім") Договір № 1511/23/01 від 15 листопада 2023 року; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 03 лютого 2024 року; - інші некласифіковані документи (Разова перепустка) № ПР-76330 від 03 лютого 2024 року.
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу, позивач 05 лютого 2024 року направив митному органу: - копію митної декларації країни відправлення Китай із перекладом; - висновок експерта від 03 лютого 2024 року № 20-05/02-2024; - прайс-лист.
05 лютого 2024 року митним органом було відмовлено у оформленні (випуску) товарів, складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2024/000124 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100000/2024/000032/2 від 05 лютого 2024 року, митну вартість товарів визначено за другорядним методом у розмірі 86816,80 дол. США.
Різниця між платежами, які заявлялись декларантом до винесення рішення та платежами, які повинні бути сплачені у зв`язку з винесенням рішення складає 603 595,40 грн.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Суд першої інстанції наголосив на тому, що позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем документально не підтверджені відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування товару. Також до митного оформлення не надано заявку, яка має визначати перелік послуг, що надаються експедитором, вид та найменування вантажів, а також інша необхідна інформація що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування під кожне конкретне перевезення та яка є невід`ємною частиною договору.
Суд наголосив на тому, що законодавством передбачена можливість підтвердження заявленої митної вартості, однак позивач не надав додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості й на протязі 80 днів з дня випуску товарів.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями частини 8 статті 57 та частини 1 статті 55 Митного кодексу України, та на підставі відсутності інформації в ціновій базі даних ЄАІС, що переглядається посадовою особою митниці, у даному випадку було можливим застосувати "резервний" метод відповідно до статті 64 Митного кодексу України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами рівні митної вартості.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Позивач звернув увагу на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у наступних постановах Верховного Суду:
- щодо застосування частин другої, третьої статті 53, частини шостої статті 54 Митного кодексу України, викладеного у постановах від 27 березня 2021 року у справі № 540/2605/18, від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, від 07 лютого 2023 року у справі № 804/5961/16 в частині обґрунтованості сумніву у правильності визначення митної вартості та витребування додаткових документів;
- щодо наявності "обґрунтованих сумнівів" у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, висловленій у постановах від 26 березня 2019 року у адміністративній справі № 814/921/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 814/2659/16, у справах № 814/3790/14, № 814/1204/15, № 814/1216/16, №814/1253/14, від 26 серпня 2018 року у справі № 814/1996/15, від 27 серпня 2020 року у справі № 814/2840/16, від 21 серпня 2020 року у справі № 814/1521/16, від 06 серпня 2020 року у справі № 814/694/16, від 15 квітня 2020 року у справі №814/1439/15, від 26 березня 2020 року у справі № 814/1047/16, від 23 січня 2020 року у справі № 814/4204/15, відповідно до яких, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому полягають такі розбіжності, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх застосування не може бути визначена вартість, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості;
- щодо застосування частини 7 статті 54 Митного кодексу України, викладеного у постанові від 21 лютого 2018 року по справі № 820/17417/14, в частині того, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС Державної фіскальної служби України інформація про вантажну митну декларацію, на яку орган доходів і зборів посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України, у зв`язку з тим, що при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суди повинні вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України і що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована;
- щодо застосування частини другої статті 55 Митного кодексу України, викладеного у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 в частині не зазначення у спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначення докладної інформації і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів;
- щодо застосування пункту 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України, викладеного у постановах від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18, від 31 січня 2018 року у справі № 810/2839/17, від 21 листопада 2019 року у справі №804/9754/15, від 07 травня 2020 року у справі № 400/2922/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 810/4441/16; від 13 січня 2022 року у справі № 520/11061/2020; Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 13 жовтня 2017 року в частині визнання допустимим доказом довідки про транспортні витрати;
- щодо застосування пункту 4 статті 8 Угоди про застосування статті VII GАТТ (ГАТТ) від 15 квітня 1994 року, частин 10, 11 статті 58 Митного кодексу України, викладеного у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 2а-13471/10/0470, в частині того, що законодавство України з питань визначення митної вартості товарів повністю відповідає міжнародним вимогам, зокрема, Угоді про застосування статті VII GАТТ (ГАТТ), і не містить такі види витрат, як зберігання товару, що включаються до митної вартості;
- щодо застосування частин чотири, п`ять, дев`ять статті 58 Митного кодексу України, викладеного у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 804/6243/14, від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, від 02 березня 2021 року у справі №380/842/20, від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19, від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20 в частині відповідності умов оплати, які не впливають на ціну товару та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Позивач звертає увагу на те, що посилання Відповідача, з яким погодився суд апеляційної інстанції, як на розбіжність, що у транзитній країні (Польщі) оцінювану партію товару було вивантажено із контейнера та завантажено на транспортний засіб, проте, у митного органу відсутні числові значення вищевказаних понесених позивачем витрат, спростовується змістом довідки про транспортні витрати № 290124/02 від 29 січня 2024 року, в якій серед іншого зазначено як і про вартість міжнародного морського перевезення, так і про "Додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України", які склали 10 398,11 гривень, так як і міжнародне автоперевезення з м. Гданськ (Польща) до м/п "Ягодин" - склало 45 370 гривень.
На думку скаржника, висновки суд