ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 480/2926/20
адміністративне провадження № К/990/22320/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження справу №480/2926/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, вимог та визнання дій протиправними, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 (головуючий суддя Кравченко Є.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 (головуючий суддя Жигилій С.П., судді: Перцова Т.С., Русанова В.Б.)
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ на проведення перевірки;
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення; визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо призначення перевірки; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо анулювання реєстрації ФОП як платника єдиного податку другої групи в Реєстрі платників єдиного податку.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.10.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у справі №480/2926/20.
Ухвалою суду від 14.10.2024 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження.
Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, у якому позивач просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.12.2019: №0002733303, №0002743303, №0002753303, №0002803303, №0002763303, №0002783303, №0002723303, №0002703303, №0002713303; визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу від 05.12.2019 №0002793303, вимогу про сплату боргу від 13.02.2020 NФ-2082-50; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу про проведення такої перевірки від 26.09.2019 №198, за результатами якої складено акт перевірки від 12.11.2019 №224/18-28-33-03/2386212219/229; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Головного управління ДПС у Сумській області як платника єдиного податку другої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2016.
В обґрунтування позову зазначено, що запит ГУ ДФС у Сумській області, направлений на адресу позивача не містив підстав для його надіслання, передбачених п.73.3 ст.73 ПК України. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 згідно абзацу сьомого п.73.3 ст.73 ПК України був звільнений від надання відповіді на такий запит. Отже, винесення наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, керуючись вимогами п.79.1 ст.79 ПК України в зв`язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит є безпідставним та необґрунтованим. Посилання в оскаржуваному наказі ГУ ДПС у Сумській області лише на п.п. 78.1.1 ст.78 ПК України не є достатнім для того, щоб було можливо чітко ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.
Крім того, позивач указав, що за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідач не визнав його право на перебування на спрощеній системі оподаткування, в зв`язку з чим було винесено спірні податкові повідомлення-рішення. При цьому, всупереч вимог чинного податкового законодавства рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку другої групи не приймалось. Отже, нарахування відповідачем податкових зобов`язань ФОП ОСОБА_1 в зв`язку з неврахуванням його перебування на спрощеній системі оподаткування є протиправним та необґрунтованим.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ГУ ДПС у Сумській області при направленні запиту про надання інформації, прийнятті наказу, а також призначенні і проведенні документальної позапланової перевірки на підставі цього наказу діяло на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством. Тому, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Сумській області щодо призначення і проведення перевірки на підставі наказу, визнання протиправним та скасування цього наказу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Також, суди не вбачали підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу від 05.12.2019, з огляду на встановлення порушення позивачем вимог ПК України в частині дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме надання послуг іншим юридичним особам, які не є платниками єдиного податку. Скасовуючи вимогу про сплату боргу від 13.02.2020, суди посилались на те, що остання прийнята на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів у зв`язку з наявністю у ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ, яка утворилась внаслідок несплати позивачем недоїмки та штрафу. Крім того, суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій податкового органу щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку другої групи, оскільки жодних належних доказів такого анулювання в Реєстрі платників єдиного податку позивач суду не надав.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, а саме: визнати протиправним і скасувати наказ на перевірку від 26.09.2019 №198; акт перевірки від 12.11.2019 №224/18-28-33-03/2386212219/229; податкові повідомлення-рішення від 05.12.2019 №№0002733303, 0002743303, 0002753303, 0002803303, 0002763303, 0002783303, 0002723303, 0002703303, 0002713303; вимогу про сплату боргу від 05.12.2019 №0002793303; визнати протиправними дії відповідача щодо анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку другої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2016.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права, не враховано висновки Верховного Суду. Як указує позивач, судами залишено поза увагою доводи та обґрунтування останнього щодо неправомірності проведення перевірки, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. У випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним. Заявник касаційної скарги посилається на положення ПК України, які унормовують процедуру, що передує початку проведення перевірки. Крім того, позивач вважає, що нарахування відповідачем податкових зобов`язань ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з неврахуванням його перебування на спрощеній системі оподаткування є протиправним та необґрунтованим.
Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду судом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.06.2018 заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 складено доповідну записку № 230/10/18-07-17-02-024, якою повідомлено, що за результатами податкової інформації, працівниками контролюючого органу було виявлено факти, які свідчать про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, зокрема в частині правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування. Вказана доповідна записка була направлена до ГУ ДФС у Сумській області.
У зв`язку з отриманням інформації щодо можливих порушень під час здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності, ГУ ДФС у Сумській області склало та направило позивачу запит від 17.05.2018 № 9678/10/18-28-13-03, в якому просило надати пояснення та документальне підтвердження стосовно здійснення господарської діяльності.
Листом № 04-06/2018 від 04.06.2018 ФОП ОСОБА_1 документів та пояснень по даному питанню не надав, та зазначив, що запит не відповідає вимогам чинного законодавства.
У зв`язку з ненаданням в законодавчо встановлений термін пояснення на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу ГУ ДФС у Сумській області прийнято рішення про проведення з 24.07.2018 документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на підставі наказу № 1138 від 19.07.2018 (а.с. 118, т. 1) та направлення № 1653 від 19.07.2018.
Позивачем оскаржено до суду наказ від 19.07.2018 № 1138 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1" та дії посадових осіб ГУ ДФС у Сумській області щодо його прийняття.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 по справі № 480/3009/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018, в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання неправомірними дій посадових осіб Головного управління ДФС у Сумській області, щодо прийняття наказу від 19.07.2018 № 1138 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1" та його скасування - відмовлено.
Вказаним рішенням суду встановлено, що запит № 9678/10/18-28-13-03 від 17.05.2018 про надання пояснень та їх документального підтвердження, містить посилання на фактичні та правові підстави для його направлення, а саме: пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, обставини, що запитуються, та перелік документів, які необхідно надати, отже складений відповідно до вимог діючого законодавства.
23.07.2019 ГУ ДФС у Сумській області направило позивачу запит про надання документів та письмових пояснень вих. № 4784/ФОП АДРЕСА_1, зміст якого є аналогічним змісту запиту № 9678/10/18-28-13-03 від 17.05.2018.
Запит від 23.07.2019 направлений на адресу ФОП ОСОБА_1, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_2 ), та вручений матері позивача 25.07.2019.
Так, в запиті від 23.07.2019 № 4784/ФОП/18-28-13-03-14 вказано, що він складений у зв`язку з отиманням ГУ ДФС у Сумській області інформації щодо можливих порушень під час здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності, а саме правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування. Також, у запиті зазначено наступне. Згідно даних ГУ ДФС у Сумській області та заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП ОСОБА_1 працює на спрощеній системі оподаткування: 2 група 20% від мінімальної заробітної плати. Обрані ФОП ОСОБА_1 види діяльності: Код КВЕД 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; Код КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; Код КВЕД 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основна); Код КВЕД 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд н.в.і.у.; Код КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майн ФОП ОСОБА_1 має у власності нежитлові приміщення (будівлі торгівельні) за адресою:
АДРЕСА_3, загальною площею 1570,5 м.кв.;
АДРЕСА_4 (магазин - площею 304.7 м.кв., гараж - площею 90,0 м.кв.);
земельну ділянку (рілля) площею 2,0275 га, Сумська область, Кролевецький район, Реутинська сільська рада;
земельну ділянку площею 0,0856 га, АДРЕСА_5 ;
земельну ділянку площею 0.117 га, Сумська область, Кролевецький район, с.Реутинці;
земельну ділянку площею 0,25 га, АДРЕСА_5 ;
земельну ділянку площею 0,2903 га, Сумська область, Кролевецький район, Реутинська сільська рада;
земельну ділянку площею 0,3994 га, Сумська область, Кролевецький район, Реутинська сільська рада;
будинок загальною площею 69,4 м.кв., АДРЕСА_5 ;
квартира загальною площею 42,4 м.кв., АДРЕСА_6 .
Згідно ст. 291.5 Кодексу "Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи: 291.5.3 фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0.2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує. 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа, яких перевищує 300 квадратних метрів."
Таким чином, за результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З метою підтвердження або спростовування викладеної інформації ГУ ДФС у Сумській області просило надати пояснення та документальне підтвердження стосовно здійснення господарської діяльності, а саме:
1. пояснення щодо власного чи орендованого нерухомого майна, що використовується здійсненні підприємницької діяльності протягом 2015-2017 років;
2. копії документів, що підтверджують наявність власних або орендованих приміщень. У разі наявності орендованих приміщень (офісні, складські тощо), надати їх адреси та угоди, на підставі яких орендуються, стан та форму розрахунків протягом 2015-2017 років;
3. перелік та укладені угоди ФОП ОСОБА_1 та орендарями (суборендарями) нерухомого майна протягом 2016-2018 років;
4. документи що свідчать про стан розрахунків між ФОП ОСОБА_1 та орендарями (суборендарями), наявність заборгованості станом на 01.01.2016, 01.01.2016, 01.01.2018 та на 01.01.2019.
Листом № 12-08/2019 від 12.08.2019 ФОП ОСОБА_1 документів та пояснень по даному питанню не надав, та зазначив, що запит не відповідає вимогам чинного законодавства.
У зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит від 23.07.2019 № 4784/ФОП/18-28-13-03-14, ГУ ДПС у Сумській області прийнято наказ № 1521 від 21.08.2019 про проведення з 27.08.2019 документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 та видано направлення №2322 від 21.08.2019.
27.08.2019 працівниками ГУ ДФС у Сумській області здійснено вихід за юридичною адресою ФОП ОСОБА_1, (Сумська область, Кролевецький район, село Реутинці) та за місцем здійснення господарської діяльності ( АДРЕСА_4 ) з метою вручення наказу на проведення перевірки № 1521 від 21.08.2019 та ознайомлення з направленням № 2322 від 21.08.2019. За результатами виходу перевіряючими встановлено факт відсутності позивача за вищезазначеними адресами. Даний факт було засвідчено Актом про невстановлення місцезнаходження платника податків та неможливості вручення наказу на проведення перевірки та ознайомлення з направленням на перевірку за № 971/18-28-13- 03/2386212219 від 27.08.2019.
28.08.2019 Управлінням податків та зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Сумській області складено запит на встановлення місцезнаходження платника податків.
У зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит від 23.07.2019 № 4784/ФОП/18-28-13-03-14, ГУ ДПС у Сумській області прийнятj наказ № 198 від 26.09.2019 про проведення з 30.10.2019 позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018 та разом з копією наказу направлено позивачу письмове повідомлення від 26.09.2019 № 25/18-28-13-03.
У період з 30/10/2019 по 05/11/2019 в приміщенні контролюючого органу, за адресою: АДРЕСА_7, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018. За результатами перевірки складено акт від 12.11.2019 № 224/18-28-33-03/2386212219/229.
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлені наступні порушення:
вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України № 2755- IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в результаті неподання до податкового органу форми 20-ОПП - повідомлення про об`єкт оподаткування або об`єкт, який пов`язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність;
пп. 298.2.3 (5) п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в частині здійснення надання послуг платникам податків, які не являються платниками єдиного податку (невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання), що позбавляє права на застосування спрощеної системи оподаткування в періоді з 01.01.2017 по 31.12.2018;
вимоги пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ з подальшими змінами та доповненнями в результаті не подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 1 кв. 2017 року, 2017 рік та 2018 рік;
вимоги. 177.1, п.177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в результаті безпідставного заниження оподатковуваних доходів та витрат, пов`язаних з веденням господарської діяльності, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу та. відповідно, до заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 345579,07 грн., в т. ч.: за 2017 рік - на 176040,00 грн., за 2018 рік - на суму 169539,07 грн.;
вимог п. 177.2 ст. 177. пп. 1.2 пункту 16 прим І підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України № 2755- IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в результаті заниження суми чистого оподатковуваного доходу, що призвело до заниження військового збору на загальну суму 28798,26 грн.. в т. ч: за 2017 рік - на 14670,00 грн. та за 2018 рік - на 14128,26 грн.;
вимог абз. 1 п.2 ч. 1 ст.7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464- VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями в результаті заниження суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, що призвело до заниження єдиного внеску на загальну суму 238879,08 грн., в т. ч.: за 2017 рік - на 101277,00 грн., за 2018 рік - на 137602,08 грн.;
вимог п. 2. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI з подальшими змінами та доповненнями з результаті несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати та винагороди за договорами ЦПХ, за грудень 2015 року, та за травень 2018 року;
вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 з подальшими змінами та доповненнями в результаті несвоєчасної сплати сум податкових зобов`язань по орендній платі за землю за липень 2017 р. та за червень, серпень, вересень, жовтень 2018 р.;
вимог п. 257.5 ст. 257 Податкового Кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 р. з подальшими змінами та доповненнями в результаті несвоєчасної сплати сум податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води за 2, 3 та 4 кв. 2016 року та за 1, 2, 3, 4 кв. 2017 року;
вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР із змінами та доповненнями з результаті не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи торгової виручки у період з 01.01.2017 по 31.12.2018;
вимог п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст.8 5 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV з подальшими змінами та доповненнями, в "результаті ненадання платником податків первинних документів, що належали до предмета перевірки або пов`язані з ним.
На підставі акту перевірки від 12.11.2019 № 224/18-28-33-03/2386212219/229 ГУ ДПС у Сумській області прийнято:
податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002733303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 431973,84 грн., в тому числі: основний платіж - 345579,04грн., фінансова санкція - 86394,77 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 90002743303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 35997,83 грн., в тому числі: основний платіж - 28798,26 грн., фінансова санкція - 7199,57 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002753303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води на суму 13,86 грн., в тому числі: основний платіж 11,55 грн., фінансова санкція - 2,31 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002803303, яким застосовано штрафну санкцію з єдиного соціального внеску на суму 34015,61 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 00027633033, яким застосовано штрафну санкцію з орендної плати з фізичних осіб на суму 325,75 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 №0002783303, яким застосовано штраф за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на суму 50,49 грн. та нараховано пеню у сумі 0,77 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002723303 на суму 510,00 грн., яким застосовано штраф за несвоєчасне подання податкових декларацій;
податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002703303, яким застосовано штрафну санкцію за не взяття на облік об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) на суму 170,00 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 № 0002713303, яким застосовано штрафну санкцію за не ведення обліку доходів та витрат на суму 510,00 грн.
вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 238879,08 грн. від 05.12.2019 № Ф-0002793303.
Крім того, 13.02.2020 на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів ГУ ДПС в Сумській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ф-2082-20 на суму 273712,14 грн., у тому числі недоїмка - 239696,53 грн. та штраф - 34015,61 грн.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 78.4. статті 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Слід ураховувати, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.5. статті 42 ПК України).
З описової частини оскаржуваних рішень слідує, що у зв`язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит, ГУ ДПС у Сумській області прийнято наказ № 198 від 26.09.2019 про проведення з 30.10.2019 позапланової невиїзної перевірки позивача (а.с. 120, т. 1) та разом з копією наказу направлено позивачу письмове повідомлення від 26.09.2019 № 25/18-28-13-03 (зворотній бік а.с. 120, т. 1).
Відповідач у відзиві зазначив, що копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також письмове повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслані ОСОБА_1 27.09.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся до ГУ ДПС у Сумській області 17.10.2019 з зазначенням причини повернення - "адресат відсутній".
Разом з тим, як відзначає позивач у відповіді на відзив та клопотанні про витребування доказів, відповідачем не надано належних, достатніх доказів направлення ФОП ОСОБА_2 копій наказу та повідомлення.
Необхідно враховувати, що лише дотримання встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місцем проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
За наслідками перевірки доводів сторін, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, суд касаційної інстанції з`ясував, що доказів, на підставі яких суди дійшли висновку про належне повідомлення платника про проведення перевірки, матеріали справи не містять. Констатуючи позиції сторін у справі, суди не посилались на конкретні документи, оцінку викладеним обставинам судами не надано.
Враховуючи вищевикладене, необхідно встановити дотримання контролюючим органом норм ПК України, якими унормовано порядок повідомлення платника про проведення перевірки, встановлені обставини повинні бути підтверджені належними доказами.
Керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, касаційний суд наголошує, що лише дотримання балансу публічних і приватних інтересів, встановлених умови та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних може бути належною підставою для проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Таким чином, суду необхідно надати оцінку доводам позивача щодо дотримання податковим органом процедури проведення перевірки, зокрема, встановити обставини правомірності дій суб`єкта владних повноважень, що надають останньому право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків, як того вимагає закон. Таке право надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Вимоги КАС України зобов`язують суд при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, Суд вважає, що докази у справі в цій частині судами не було оцінено у системному зв`язку. Верховний Суд вказує, що висновки у цій справі зроблено без дотримання вимог норм процесуального права, зокрема статті 90 КАС України.
Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.
Необхідно враховувати, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Відтак, враховуючи, що доводам позивача щодо, на його думку, незаконності проведення перевірки, з огляду на невручення платнику наказу до проведення перевірки, викладені у адміністративному позові та відзиві на апеляційну скаргу, судами першої та апеляційної інстанцій не було надано правової оцінки, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги.
Поряд з цим, Актом перевірки від 12.11.2019 встановлено, що в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 відповідно до вимог абзацу 2 п. 291.4 статті 291 ПК України платник податків перебував на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку II групи).
Перевіркою встановлено, що в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 надавав послуги платникам податків - юридичним особам, які не являються платниками єдиного податку, що суперечить вимогам п. 291.4 (2) ст. 291 ПК України, згідно якого до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність надання послуг, у т. ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.
Факт надання послуг ФОП ОСОБА_1 суб`єктам господарювання не платникам єдиного податку, підтверджується інформацією та відповідними первинними документами, наданими замовниками послуг на письмові запити контролюючого органу.
Податковий орган дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги ПК України в частині дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 грн.;
2) друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 грн.
Згідно з пунктом 291.4 (2) статті 291 ПК України до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Відповідно до пункту 293.2 (2) статті 293 ПК України фіксована ставка єдиного податку складала з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку у розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати.
За наслідками перевірки відповідачем нараховано платнику податкові зобов`язання, оскільки встановлено здійснення надання послуг платникам податків, які не являються платниками єдиного податку (невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання), що позбавляє права на застосування спрощеної системи оподаткування.
Суди констатували, що згідно з відомостями з Реєстру платників єдиного податку, ФОП ОСОБА_1 значиться як платник єдиного податку другої групи. Доказів анулювання Головним управлінням ДПС у Сумській області реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2016 матеріали справи не містять.
У свою чергу, з касаційної скарги слідує, що як зазначав позивач під час розгляду справи судами попередніх інстацій, за результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідач не визнав його право на перебування на спрощеній системі оподаткування, в зв`язку з чим було винесено спірні податкові повідомлення-рішення. При цьому, рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку другої групи не приймалось. Дані Реєстру платників єдиного податку, розміщеного на офіційному сайті ГУ ДПС України свідчать про перебування позивача на спрощеній системі оподаткування (2 група з 01.01.2012 станом на дату запиту - системна дата 05.05.2020).
Отже, як стверджує позивач, нарахування відповідачем податкових зобов`язань ФОП ОСОБА_2 за загальною системою оподаткування в зв`язку з неврахуванням його перебування на спрощеній системі оподаткування, разом з тим, одночасно перебуваючи платником єдиного податку другої групи згідно Реєстру платників єдиного податку (без скасування реєстрації позивача як платника єдиного податку другої групи) є необґрунтованим.
Як вбачається, судами не надано оцінку згаданим доводам позивача.
Судам слід урахувати, що відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПК України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Разом з тим, не можна залишити без уваги, що доводи позивача не спростовують висновки Акту перевірки щодо встановлених під час контрольного заходу обставин.
Таким чином, з викладеного вбачаються підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд, урахувавши, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін є сутністю офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Вимоги КАС України зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
Керуючись статтями 340, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд