ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15 жовтня 2024 року
справа № 520/3970/24
адміністративне провадження № К/990/35803/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Ханової Р.Ф.,
суддів: Олендера І.Я., Хохуляка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Змївське"
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року (колегія у складі суддів: Ральченко І.М., Подобайло З.Г., Катунов В.В.)
у справі №520/3970/24
за позовом Фермерського господарства "Змївське"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-
у с т а н о в и в:
У лютому 2024 року Фермерське господарство "Змївське" (далі - Господарство, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 листопада 2023 року:
- № 0354230413, яким встановлено порушення абзацу 14 пункту 201.10 статті 201, пункту 69.1 статті 69, статті 89 Податкового кодексу України, за звітній період лютий 2022 року, червень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, грудень 2022 року та визначено штраф у розмірі 65976,23 гривень;
- № 0354250413, яким встановлено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України та визначено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 340,00 гривень.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 27 травня 2024 року відмовив в задоволенні позову.
03 липня 2024 року представником Фермерського господарства "Змївське" подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та запропоновано скаржнику, окрім іншого, направити на адресу суду апеляційної інстанції клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху представником позивача надіслано клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, в якому зазначено, що у Фермерського господарства "Змївське" наявний єдиний представник адвокат Демура І.Б., який через операцію на правому колінному суглобі перебував у медичному закладі на стаціонарі в період з 26 червня 2024 року по 06 липня 2024 року, що підтверджується довідкою №7391 та не міг подати апеляційну скаргу вчасно.
29 серпня 2024 року Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Змївське" про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що згідно довідки із медичної карти амбулатороного (стаціонарного) хворого представник позивача дійсно проходив лікування в період з 26 червня 2024 року по 06 липня 2024 року, однак представником позивача Демурою Іваном Борисовичем не надано до суду доказів неможливості звернення з апеляційною скаргою з моменту отримання копії судового рішення, а саме в період з 27 травня 2024 року по 25 червня 2024 року.
У поданій касаційній скарзі скаржник, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
При цьому в касаційній скарзі позивач наголошує на тому, що наведені в оскаржуваній ухвалі твердження апеляційного суду є хибними, оскільки суперечать нормативним вимогам застосування механізму поновлення строків на звернення до суду з апеляційною скаргою, адже не враховують поважність причин пропуску вказаного процесуального строку, які підтверджені належними та допустимими доказами, а також ігнорують той факт, що вказані умови не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані із здоров`ям представника позивача та проходженням лікування в медичному закладі на стаціонарі у зв`язку з операцією на правому колінному суглобі. Необґрунтовані доводи апеляційного суду суперечать судовій практиці Верховного Суду щодо поновлення процесуальних строків, наведеній у цій касаційній скарзі, а також позиції Європейського суду з прав людини щодо цього питання.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не