ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 320/9567/23
адміністративне провадження № К/990/43205/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №320/9567/23
за позовом Національної енергетичної компанії "Укренерго"
до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації
про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 (головуючий суддя: Дудін С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 (колегія у складі: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.)-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому позивач просив:
- визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації у відшкодуванні Національній енергетичній компанії "Укренерго" суми коштів у розмірі 12 260, 51 грн., виплачених працівнику підприємства, що відноситься до пільгових категорій громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації перерахувати на користь Національної енергетичної компанії "Укренерго" відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою компенсацій та допомоги працівникам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 12 260, 51 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень; надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску; надати належним чином засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (два примірника).
3. 19.05.2023 на адресу суду першої інстанції від позивача надійшла заява з додатками. До вказаної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами.
5. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом з пропуском строку, встановленого КАС України, а причини пропуску такого строку, які зазначені позивачем, є неповажними, а тому позовна заява підлягає поверненню відповідно до статті 169 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із такими судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що безпосередній прямий причинний зв`язок між пропуском Національною енергетичною компанією "Укренерго" процесуального строку звернення до суду з позовом та введенням воєнного стану в Україні підтверджується загальновідомими фактами про які неодноразово повідомлялось в засобах масової інформації. Так, 17.10.2022 під час ранкової атаки дронів - камікадзе на Київ постраждала будівля Національної енергетичної компанії "Укренерго". Дана інформація та відео загоряння будівлі НЕК "Укренерго" наявна в загальному доступі. Після атаки на будівлю Національної енергетичної компанії "Укренерго" 17.10.2022 працівників компанії було евакуйовано з будівлі та з метою безпеки заборонено строком на 2 місяці перебувати протягом дня на робочих місцях. Також скаржник зазначає, що обстріли об`єктів енергетичної інфраструктури, зокрема офісу Національної енергетичної компанії "Укренерго", віялові відключення світла, відсутність електроенергії протягом більшої частини робочого дня є загальновідомими обставинами, які суттєво сповільнювали та перешкоджали роботі Національної енергетичної компанії "Укренерго", а тому є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на звернення до суду, що безпідставно не враховано судами першої та апеляційної інстанцій.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 20.12.2023 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Бучик А.Ю.
10. Ухвалою Верховного Суду від 25.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 320/9567/23.
11. Ухвалою Верховного Суду від 14.10.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
13. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
14. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
15. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
16. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
19. Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
20. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
21. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
22. Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
23. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень; надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску; надати належним чином засвідчену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (два примірника).
24. 19.05.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано:
- позовну заяву (2 примірника);
- копію свідоцтва про смерть;
- заява про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
25. У поданій заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду позивач вказав, що у зв`язку з воєнним станом Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов`язала всіх працівників, крім оперативно-диспетчерського персоналу, працювати дистанційно. Вказані обставини, за твердженням позивача, зумовили неможливість вчасного звернення до суду.
26. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, а посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що ним пропущений строк звернення до суду через введення воєнного стану в Україні - визнається судом необґрунтованим, оскільки будь-яких доказів на підтвердження того, що саме воєнний стан зумовив пропуск строку звернення до суду не надано.
27. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
28. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є правомірність відмови Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації у відшкодуванні Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" суми коштів у розмірі 12 260,51 грн., виплачених працівнику підприємства, що відноситься до пільгової категорії громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".
29. Вказана відмова відповідача оформлена листом від 14.07.2022 №10/35-3549.
30. Таким чином, звернувшись 13.02.2023 до суду з позовом у цій справі, позивач пропустив строк звернення до суду, визначений процесуальним законом.
31. У заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду, поданій на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, позивач вказав, що у зв`язку з воєнним станом Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов`язала всіх працівників, крім оперативно-диспетчерського персоналу, працювати дистанційно. Вказані обставини, за твердженням позивача, зумовили неможливість вчасного звернення до суду.
32. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що КАС України не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку звернення до суду. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу.
33. Згідно з усталеною судовою практикою поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення до суду, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду в конкретній справі. Для оцінки поважності причин суд має враховувати обставини, які стали причиною пропуску процесуального строку, а також поведінку сторони, зокрема її добросовісність.
34. При цьому, положення КАС України визначають можливість незастосування негативних наслідків пропущення процесуальних строків з метою сприяння лише тим особам, які добросовісно ставляться до виконання своїх обов`язків, але які пропустили строки за відсутності їхньої волі до цього.
35. Поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
36. Щодо посилань позивача в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, колегія суддів зазначає наступне.
37. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
38. Крім того, відповідно до правової позиці, наведеної Верховним Судом в ухвалі від 13.09.2022 у справі № 990/102/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022, у пункті 59 якої зауважується, що обставина повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.
39. Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №240/3771/21).
40. Тобто, введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку, якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами.
41. Так, позивач зазначає, що 17.10.2022 під час ранкової атаки російською федерацією дронами-камікадзе міста Києва постраждала будівля компанії НЕК "Укренерго", після чого працівників даної компанії було евакуйовано з будівлі та з метою безпеки заборонено строком на два місяці перебувати протягом робочого дня на робочих місцях.
42. Щодо вказаних посилань колегія суддів зауважує, що дійсно 17.10.222 російською федерацією було завдано ракетний удар по території України, зокрема, по м. Києву, що є загальновідомим фактом, що не потребує додаткового доказування. Однак, доказів на підтвердження того, що працівникам заборонено строком на два місяці перебувати протягом робочого дня на робочих місцях та вони не могли здійснювати свої службові обов`язки позивачем не надано. Також, не надано і доказів, як про запровадження дистанційної роботи, так і про переведення працівників компанії на дистанційний режим роботи.
43. Більше того, колегія суддів звертає увагу, що після спливу двох місяців з 17.10.2022 у позивача було достатньо часу для звернення до суду з даним позовом у визначений КАС України строк, оскільки такий строк спливав 14.01.2023.
44. Також безпідставними є посилання скаржника на ракетні обстріли критичної енергетичної інфраструктури та відключення світла, оскільки такі не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду, враховуючи те, що зазначені обставини щодо відключення світла та ракетних обстрілів не носили постійного, безперервного характеру у спірний період.
45. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що обставини, пов`язанні з введенням воєнного стану в України, вплинули на несвоєчасність звернення до суду з даною позовною заявою.
46. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
47. Пунктом 9 частини чеивертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
48. Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з позовною заявою та належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви у відповідності до вимог статті 123 КАС України.
49. Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-