1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 320/34788/23

адміністративне провадження № К/990/44062/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №320/34788/23

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправними дій, скасування наказу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року

(головуючий суддя: Колеснікова І.С.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року

(головуючий суддя: Аліменко В.О., судді: Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.).

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року №1307/к "Про звільнення" та поновити на роботі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").

У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, у якій позивач просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій, при ухваленні оскаржуваних судових рішень не було враховано, що правові підстави цього позову ОСОБА_1 обґрунтовує новими доказами, які не були дослідженні при розгляді та вирішення судової справи №640/24557/20.

Верховний Суд ухвалою від 9 січня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить Суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

II. Мотиви Верховного Суду

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

З матеріалів справи, а саме зі змісту позовної заяви, вбачається, що у цій справі позивач просить суд:

визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року №1307/к "Про звільнення" та поновити на роботі.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У силу частини другої статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

На виконання вимог частини першої статті 171 КАС України, окружний суд здійснив перевірку наявності обставин, зокрема, для відмови у відкритті провадження у цій справі.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Як встановлено окружним судом, в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №640/24557/20, предметом розгляду якої були позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яка полягає у затримці виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суду Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі №826/2778/14 про поновлення ОСОБА_1 на посаді;

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 27 березня 2020 року №1307/к "Про звільнення" про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу внутрішнього аудиту діяльності апарату та територіальних органів Управління внутрішнього аудиту з 30 березня 2020 року за відсутності зазначеної посади у структурі підрозділу та штатному розпису;

- скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року №1307/к "Про звільнення" щодо звільнення ОСОБА_1 з посади з припиненням державної служби, як незаконний з часу його видання;

- поновити ОСОБА_1 на роботі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року у справі №640/24557/20, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2023 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

За таких умов окружний суд констатував, що предметом позову в адміністративній справі №640/24557/20, як і у цій справі, є питання правомірності винесення відповідачем наказу від 27 березня 2020 року №1307/к "Про звільнення".

Тож, суд першої інстанцій, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов висновку, що вже існує судове рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що виключає можливість повторного відкриття провадження в аналогічній адміністративній справі, а тому встановив правові підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує те, що його звільнення вже було предметом судового розгляду у справі №640/24557/20, проте зауважує, що у спірних правовідносинах зявились нові докази, які мають суттєве значення для правильності вирішення спору, та не були враховані (і не могли бути враховані) судом при розгляді справи №640/24557/20.

До таких доказів позивач відносить:

1) витяг з наказу Міністерства юстиції України від 6 червня 2014 року №1018/к "Про внесення змін до структури та штатної чисельності працівників апарату Міністерства юстиції України", надісланий позивачу Міністерством юстиції України із супровідним листом від 22 вересня 2023 року №125082/П1-Я-3979/14.9;

2) витяги зі штатних розписів апарату Міністерства юстиції України від 14 червня 2014 року і від 18 червня 2014 року;

3) табель обліку використання робочого часу за лютий та березень 2020 року, надіслані позивачу Міністерством юстиції України із супровідним листом від 29 серпня 2023 року №113789/П1-Я-3445/14.9.

Перш за все варто зауважити, що умовами застосування підстави для відмови у відкритті провадження за пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони мають співпадати) та остаточне вирішення тотожного спору рішенням або постановою суду, ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі, яке набрало законної сили.

Слід зазначити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не пе

................
Перейти до повного тексту