ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 280/2574/23
адміністративне провадження № К/990/42637/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №280/2574/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мороза Кирила Тарасовича
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року (головуючий суддя: Головко О.В., судді: Ясенова Т.І., Суховаров А.В.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Суть спору
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - "Запорізький зональний відділ ВСП"), у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття наказу про виплату йому додаткової винагороди у розмірі: 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії за періоди з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, всього за 66 днів, відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти наказ про виплату йому додаткової винагороди у розмірі: 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії за періоди з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, всього за 66 днів, відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести нарахування та виплату йому додаткової винагороди в розмірі: 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії за періоди з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, всього за 66 днів.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді командира роти. Вказував, що був відряджений до оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_5", де з 24 лютого 2022 року до 30 квітня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджує довідка Військової частини НОМЕР_1 від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1099.
2.1. На цій основі ОСОБА_1 стверджував, що він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 тис грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, яку відповідач йому протиправно не виплатив.
3. ІНФОРМАЦІЯ_3 позов не визнав та доводив, що не допустив протиправної бездіяльності.
3.1. Відповідач стверджував, що не отримував від військових частин, до яких був відряджений ОСОБА_1, підтверджуючих документів про його безпосередню участь у бойових діях чи здійсненні відповідних заходів, що унеможливило прийняття ним рішення про нарахування й виплату йому збільшеного розміру додаткової винагороди.
3.2. Також ІНФОРМАЦІЯ_3 вказував, що надана ОСОБА_1 довідка не відповідає вимогам відомчих доручень (телеграм), відтак не може підтвердити факт його участі у відповідних діях та заходах.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (головуюча суддя: Новікова І.В.) позов задоволено частково:
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 нарахувати й виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, у розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року та з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
5. Оцінивши довідку військової частини НОМЕР_1 від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1099 за підписом начальника штабу - першого заступника командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_5" з указаними у ній підставами видачі, суд першої інстанції дійшов висновку, що ця довідка підтверджує безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях, у зв`язку з чим він має право на додаткову винагороду, збільшену до 100 тис грн.
5.1. Водночас, зауваживши відсутність доказів обізнаності відповідача з існуванням такої довідки, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття наказу про виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
5.2. Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти наказ про виплату додаткової винагороди, мотивувавши тим, що ці дії стосуються процедурних моментів виконання рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року задоволено апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2, скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
7. Суд апеляційної інстанції виснував, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не мав обов`язку ОСОБА_1 збільшену додаткову винагороду, оскільки не отримував необхідних документів від командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_5".
7.1. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що довідка військової частини НОМЕР_1 від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1099 не підтверджує безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях, оскільки не дає можливості встановити кількість днів такої участі, що має суттєве значення для виплати збільшеної додаткової винагороди з урахуванням пропорційності часу участі військовослужбовця у відповідних діях та заходах.
Короткий зміст касаційної скарги і відзиву
8. Представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз К.Т. просить Верховний Суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
9. В обґрунтування підстав касаційного оскарження представник позивача послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України").
10. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: пункти 1, 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року, абзаци 3, 4 пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, внаслідок чого помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.
10.1. Одночасно з цим, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм матеріального права у контексті правовідносин, що виникають між військовослужбовцями та командуванням військових частин у зв`язку з виплатою чи невиплатою таким військовослужбовців додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постановою Кабінету Міністрів України №168, у її збільшеному до 100 тис грн розмірі.
11. Ухвалою від 21 грудня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12. ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. ОСОБА_1 є учасником бойових дій та проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
14. Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_5" (по стройовій частині) від 12 січня 2022 року №9, капітана ОСОБА_1, командира роти Військової служби правопорядку ІНФОРМАЦІЯ_2, зараховано до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні "Схід".
15. Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1099, за підписом начальника штабу - першого заступника командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_5", ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у періоди з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року (усього 66 днів).
16. Підставою видачі цієї довідки слугували наказ командира оперативно-тактичного угруповання "Схід" від 12 січня 2022 року №9 та бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26 лютого 2022 року №39/304/14/5т.
17. Відповідно до витягів із наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 у період з лютого по квітень 2022 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода в розмірі: 30000,00грн з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
18. 2 лютого 2023 року адвокат ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з адвокатським запитом щодо надання інформації та документів, пов`язаних з нарахуванням та виплати позивачу основного та додаткового грошового забезпечення з 1 лютого 2022 року до 1 лютого 2023 року.
19. Листом від 10 лютого 2023 року №101/1089 адвоката повідомлено, зокрема про те, що довідка Військової частини НОМЕР_1 від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1099, видана ОСОБА_1, не дає правових підстав для нарахування додаткового грошового забезпечення останньому з розрахунку 100000,00 грн на місяць.
20. Вважаючи, що у період з 24 лютого 2022 року до 30 квітня 2022 року (усього 66 днів) ІНФОРМАЦІЯ_3 допустив протиправну бездіяльність щодо виплати належних сум додаткової винагороди, збільшеної до 100 тис грн, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
21. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
22. Спір виник у зв`язку з невиплатою збільшеної до 100 тис грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, військовослужбовцю, який проходить службу у Військовій службі правопорядку та був відряджений до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання "Схід", за забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
23. Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Сторони не оскаржували в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовив. Скаржник просить Верховний Суду скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення місцевого суду без змін.
24. Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог в апеляційному порядку не переглядалося і натепер в касаційному порядку не оскаржується, то Верховний Суд не має повноважень надавати оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та їхнім висновкам в указаній частині спірних правовідносин.
25. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів та вимог касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
26. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - "Закон №2011-XII") держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
27. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
28. Відповідно абзацу 1 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
29. Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам був затверджений наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - "Порядок №260").
31. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
32. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
33. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
34. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
35. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
36. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 9 серпня 2023 року №836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 7 липня 2022 року №793 (застосовується з 1 червня 2022 року) - в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
37. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вказаної додаткової винагороди.
38. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах" є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника "або", який має розділовий характер.
39. У постанові від 22 листопада 2023 року у справі №520/690/23 Верховний Суд констатував, що "текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови №168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав".
40. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 7 липня 2022 року №793 (застосовується з 24 лютого 2022 року), Постанова №168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що "порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
41. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Збройні Сили України" від 6 грудня 1991 року №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).
42. Наказом Міністра оборони України від 1 квітня 2022 року №98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 квітня 2022 року за №382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
43. Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, Міністр оборони України видав директиви від 7 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 1 червня 2022 року), які протягом спірного періоду регулювали питання визначення саме документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в означених діях і заходах.
44. Надання таких телеграм, які є формою рішення Міністра, обов`язкового до виконання суб`єктами, підпорядкованими Міністерству оборони України, обґрунтоване особливостями правового режиму воєнного стану.
45. Телеграмою від 7 березня 2022 року №248/1217 Міністр оборони України довів до відома, зокрема, командирів (начальників) військових частин, вимогу щодо виплати військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у розрахунку на місяць (пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
46. У пункті 2.1 цієї телеграми зазначено, що порядок документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року (додається, далі - Порядок).
47. Пунктом 4 вказаної телеграми встановлено, що командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісяця не пізніше 25 березня і в подальшому щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць.
48. Згідно з Порядком, затвердженим Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року, для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів можуть використовуватися такі документи:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- наказ (по стройовій частині);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки;
- список особового складу, який залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань.
Крім цього, можуть використовуватися такі документи (за наявності):
- бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань;
- книга служби нарядів та подій, що відбувалися;
- постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад.
49. У директиві від 25 березня 2022 року №248/1298 Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів".
50. Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
51. Пунктом 4 цієї ж телеграми установлено командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку до цієї телеграми.
52. Пунктом 4, який викладено в редакції телеграми від 18 квітня 2022 року №248/1529, установлено командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовслужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.
У підставах про видання такої довідки обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми.
53. Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів:
- командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;
- керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
54. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6).
55. 23 червня 2022 року Міністр оборони України видав Окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 1 червня 2022 року, тоді як попередні телеграми Міністра оборони України наказано вважати такими, що з 1 червня 2022 року не застосовуються (пункти 13, 14 окремого доручення).
56. З наведеного слідує, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
57. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21 березня 2024 року у справі №560/3141/23 за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах.
58. Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами (пункт 43 постанови Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі №560/3141/23).
59. За обставинами цієї справи ОСОБА_1 проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4, звідки з метою виконання службових (бойових) завдань був відряджений до оперативно-тактичного угруповання "Схід" та перебував у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
60. Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1099, за підписом начальника штабу - першого заступника командира оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_5", ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у періоди з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року (усього 66 днів).
61. Підставою видачі цієї довідки слугували наказ командира оперативно-тактичного угруповання "Схід" від 12 січня 2022 року №9 і бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26 лютого 2022 року №39/304/14/5т.
62. Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів безпосередньої участі позивача у діях або заходів, що дають право на отримання додаткової винагороди до 100 тис грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, ґрунтувався на відхилення довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1099 з міркувань неповноти зафіксованих у ній відомостей про кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
63. Водночас цей висновок суду апеляційної інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, позаяк у спірній довідці така тривалість є зазначеною і становить 66 діб.
64. У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанції надав належну оцінку оформленій стосовно позивача довідці Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1099, підставам її складання та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року.
65. Водночас невідповідності цієї довідки критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не встановили.
66. Висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права до спірних правовідносин, а саме положень Окремого дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23 червня 2022 року, які апеляційний суд помилково застосував при перевірці змісту й форму довідки від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/109, виданої раніше й котра не стосувалася періоду, з якого це окреме доручення належало застосувати.
67. Також суд апеляційної інстанції не врахував того, що недотримання органами військового управління та військових частин (установ) вимог стосовно обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів чи наявність окремих недоліків документів, складених уповноваженими особами, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця.
68. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції.
69. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
70. На цій основі Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
71. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,