ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 802/1769/17-а
адміністративне провадження № К/9901/32861/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (Суддя: Вільчинський О.В.),
та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року (Судді: Матохнюк Д.Б., Боровицький О.А., Сапальова Т.В.),
у справі № 802/1769/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 червня 2017 року №188236-13, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (сплачений фізичною особою, яка є власником об`єктів житлової нерухомості) в розмірі в розмірі 25 263,20 грн (а.с. 3-7).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, адміністративний позов задоволено (а.с. 49-51, 85-86).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі пп. "г" 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України на загальну суму 25 263, 20 грн, оскільки згідно з даними АІС "Податковий блок", системи "Реєстрація ПП" режиму "Реєстр" платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 502 кв. м., при цьому за доводами скаржника, документи щодо переведення площі вбудованого торгівельно-виробничого комплексу із житлового фонду у нежитловий фонд не надано. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій на прийняти нове про відмову в задоволенні позову (а.с. 92-93).
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі, закінчено підготовку та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами (108-109).
В надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу, позивач просила суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, внаслідок безпідставності доводів касаційної скарги (а.с. 113-116).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.07.2017 року (а.с. 9) та свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САА від 07.12.2004 року (а.с. 10) ОСОБА_2 на праві приватної власності належить будинок, житловий з вбудованим торгівельно-виробничим комплексом загальною площею 502,0 кв. м., житлова площа 58,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до опису об`єкта, що зазначений у свідоцтві, двоповерховий житловий будинок з підвалом становить 199,8 кв.м, вбудований торгівельно-виробничий комплекс - 313,2 кв. м.
Крім цього, судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.07.2017 ОСОБА_1 належить 40/100 часток приватної спільної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
21.06.2016 року ГУ Державної фіскальної служби у Вінницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № 188236-13, яким позивачу, на підставі підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єктів житлової нерухомості (за 2016 рік) в розмірі 25 263,20 грн (а.с. 8), незгода із прийняттям якого стала підставою для звернення з цим позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неправомірність визначення позивачу до сплати суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки вбудований торгівельно-виробничий комплекс, загальною площею 313,2 кв.м, який знаходиться на першому поверсі будівлі, за адресою: АДРЕСА_1, є об`єктом нежитлової нерухомості, а тому, положення підпункту "г" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України до даного нерухомого майна за висновками судів попередніх інстанцій не застосовується. Крім цього, судом першої інстанції додатково зауважено, що позивачу визначене податкове зобов`язання, як власнику об`єктів житлової нерухомості, тоді, як належний ОСОБА_1 будинок, житловий з вбудованим торгівельно-виробничим комплексом загальною площею 502,0 кв. м., складається з об`єктів як житлової так і нежитлової нерухомості, що оподатковуються за різними ставками податку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку (на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно із пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
При цьому, згідно із п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.
Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20 серпня 2015 року рішенням 50 сесії Бершадської міської ради "Про встановлення додатку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Бершадської міської ради на 2016 рік", встановлено розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Бершадської міської ради на 2016 рік (а.с. 21-22).
Згідно з п. 1.2 вказаного рішення встановленні ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у розмірі: - для фізичних осіб за об`єкти житлової нерухомості, господарських (присадибних) будівель, гаражів площа, яких не перевищує 40 кв.м. - 0.05 відсотків розміру мінімальної заробітної плати установленої законом на 1 січня календарного року; - для об`єктів нежитлової нерухомості, за виключенням гаражів площа яких не перевищує 40 кв.м. - 0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року.
База оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків. у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Відповідно до пп. 266.7.1. п. 266.7 ст. 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;