ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 276/900/20
провадження № 51-2019 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2023 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020060140000096.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2023 року кримінальне провадження № 12020060140000096 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25 січня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувані ухвали і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Суть доводів прокурора фактично зводиться до того, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та здійснено неправильне тлумачення положень ч. 5 ст. 219 цього Кодексу, а тому вважає, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні порушено не було.
Звертає увагу, що при обчисленні двомісячного строку не береться до уваги той день від якого починається строк, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 589/1633/19 (провадження
№ 51-4113 км22), тобто строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слід обчислювати з 23.04.2020, оскільки підозра ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 146 КК України оголошена 22.04.2020, тому цей день не береться до уваги. Звертає увагу, що 19.06.2020 стороні захисту повідомлено в телефонному режимі і направлено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання можливості ознайомитися з його матеріалами. Після ознайомлення 23.06.2020 учасників кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування, саме з 24.06.2020 відновився сплив строків досудового розслідування. Таким чином, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який складає 4 дні, не включається до строку досудового розслідування. Вважає, що закінчення строку досудового розслідування припадало на 27.06.2020 (субота), 28.06.2020 - День Конституції України був вихідним днем, який припадав на неділю, відповідно 29.06.2020 (понеділок) також був неробочим днем, тому останнім днем строку досудового розслідування був вівторок 30.06.2020, і в цей же день обвинувальний акт отриманий судом. При цьому, судами не враховано, що ч. 2
ст. 289 КК України, відповідно до ст. 12 цього Кодексу, є тяжким злочином, диспозиція якого передбачає, серед іншого, дії поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, тому п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосуванню не підлягає.
Крім того, зазначає, що у ході апеляційного розгляду судом не було здійснено належної перевірки вказаних фактів та доводів прокурора, що зумовило помилкове обрахування періоду, який не включається у строки досудового розслідування, оскільки вказаний суд дійшов до безпідставного висновку про те, що досудове розслідування не зупинялось у зв`язку з не направленням поштового відправлення адвокату ОСОБА_8 . Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги.
Від захисника ОСОБА_8 надійшло клопотання про здійснення касаційного розгляду без його та ОСОБА_6 участі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 219 КПК України визначено, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
З матеріалів провадження вбачається, що на розгляді Червоноармійського районного суду Житомирської області знаходився обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12020060140000096 від 22.03.2020, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України.
Заступником начальника СВ Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області у кримінальному провадженні № 12020060140000096 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, 22.04.2020 ОСОБА_7 та 23.04.2020 ОСОБА_6
19.06.2020 прокурором надано слідчому доручення про повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів досудового розслідування та надання доступу до вказаних матеріалів
(т. 3 а. п. 237).
На його виконання слідчим надано письмову відповідь прокурору від 19.06.2020 про повідомлення ОСОБА_7, ОСОБА_6, їх захисника ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування (т. 3 а. п. 249).
З матеріалами досудового розслідування підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх захисника ОСОБА_8 ознайомлено 23.06.2020
(т. 2 а. п. 241-246).
Із супровідного листа Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області від 26.06.2020 № 34-10-1849 вих 20 вбачається, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12020060140000096 щодо ОСОБА_6 за
ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 146 КК України надійшов до Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області 30.06.2020 (т. 1 а. п. 1).
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування місцевий суд виходив з того, що з моменту повідомлення про підозру 22.04.2020 двомісячний строк досудового розслідування закінчувався 22.06.2020, однак оскільки період з 20 по 23 червня 2020 року не включається у цей строк, його залишок складав 3 дні, тому останнім днем строку досудового розслідування є 26.06.2020, яке припадало на п`ятницю і було робочим днем, однак у цей день обвинувальний акт до суду не подано.
Переглядаючи вказане кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанції зазначив, що частково погоджується з висновками місцевого суду та вважає, що вказаним судом невірно обраховано початок строку досудового розслідування, період завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування та дата закінчення досудового розслідування.
Так, апеляційний суд зазначив, що виходячи з приписів частин 5-7 ст. 115 КПК України при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні дата 22 квітня 2020 року не береться до уваги як день, від якого починається строк, що узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 березня 2023 року справа № 589/1633/19 (провадження № 51-4113 км22).
Колегія суддів вважає, що вказаний суд дійшов до обґрунтованого висновку та правильно зазначив, що в даному випадку строк досудового розслідування слід обраховувати з 23.04.2020, а тому останнім днем вказаного строку є 23.06.2020.
Крім цього, суд апеляційної інстанції вказав, що матеріали кримінального провадження не містять підтвердження того, що захисник ОСОБА_8 отримав повідомлення про закінчення досудового розслідування у передбачений законом спосіб, таких підтверджень прокурором не було надано й в ході судового розгляду, також не встановлено фактів, які б підтверджували доводи прокурора про належне повідомлення захисника про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення у порядку ст. 290
КПК України. При цьому, суд відкинув доводи прокурора про те, що слідчий здійснив виклик сторони захисту телефонограмою, оскільки зазначене не підтверджено матеріалами справи, тому вважав, що період з 20.06.2020 по 22.06.2020 включається в строк досудового розслідування.
Таким чином, на думку апеляційного суду, строк досудового розслідування розпочався 23.04.2020, та з урахуванням ознайомлення учасниками провадження з матеріалами провадження 23.06.20202, який не включається в строк досудового розслідування, останнім днем вказаного строку є 24.06.2020 (середа).
З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зазначив, що обвинувальний акт, складений слідчим та затверджений прокурором 23.06.2020, надійшов до суду 30.06.2020, тобто поза межами строку досудового розслідування, останнім днем якого було 24.06.2020, тому допущені місцевим судом порушення не впливають на правильність прийнятого рішення по його суті.
Проте, Верховний Суд вважає, що такий висновок апеляційного суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є безпідставним з огляду на наступне.
За висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2022 року в справі № 216/4805/20 (провадження
№ 51-4684 кмо21) щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 219 КПК України, зазначено, що проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування. До того ж приписи КПК України не містять вимоги "невідкладності" щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування негайно після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування. День повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати. День направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування, у якому зазначається дата, час та місце ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, рахується у строк досудового розслідування.
Разом з цим, у постанові Касаційного кримінального суду від 22 травня 2024 року в справі № 749/19/22 (провадження № 51-51-7469 км 23) вказано, що в порядку
ст. 290 КПК України мають бути повідомлені про завершення досудового розслідування всі підозрювані та захисники, не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кожного з них.
Таким чином, відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів про належне повідомлення одного із учасників кримінального провадження зі сторони захисту про завершення досудового розслідування, не може свідчити про не зупинення перебігу строку досудового розслідування в цілому.
Як слідує з матеріалів досудового розслідування, прокурором 19.06.2020 поштовим зв`язком направлено підозрюваним ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлення про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування та можливості ознайомлення з ними
(т. 3 а. п. 247- 248).
Колегія суддів вважає, що вказані вище повідомлення прокурора на адреси ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є належним підтвердженням повідомлення стороною обвинувачення підозрюваних про завершення досудового розслідування, що унеможливлювало здійснення будь-якої процесуальної діяльності щодо розслідування обставин вчинених кримінальних правопорушень.
Як було зазначено вище підозрюваних та захисника ОСОБА_8 з матеріалами досудового розслідування ознайомлено 23.06.2020, тому період часу з 20 по 23 червня 2020 року не повинен враховуватися у строк досудового розслідування.
Таким чином, посилання апеляційного суду на те, що оскільки захисник ОСОБА_8 19.06.2020 не був повідомлений про закінчення досудового розслідування, тому строк досудового розслідування з 20.06.220 не зупинявся є безпідставним.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів прокурора про направлення до суду вказаного обвинувального акта у передбачений ст. 219 КПК України строк та безпідставно залишив ухвалу місцевого суду без змін.
Колегія суддів вважає, що допущені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування таких рішень з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Під час нового розгляду місцевому суду необхідно врахувати наведене, провести судовий розгляд відповідно до вимог КПК України, за наслідком якого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що оскільки у формулюванні обвинувачення за ч. 2 ст. 289 КК України
ОСОБА_6 не інкриміновано дії по заволодінню транспортним засобом поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров`я потерпілого, або погрозою застосування такого насильства, тому відсутні обмеження для закриття даного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд