ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 161/6554/22
провадження № 61-2322св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Луцька міська рада, ОСОБА_2 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційними скаргами Луцької міської ради та ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 17 січня 2023 року в складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Киці С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Луцької міської ради, ОСОБА_2 , у якому просила: визнати недійсним та скасувати рішення Луцької міської ради від 29 грудня 2020 року № 3/38 про безоплатну передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ; скасувати запис про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:21:106:0093.
На обґрунтування свої вимог зазначала, що їй на праві власності належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами площею 0,0711 га, яка розташована на АДРЕСА_2 .
29 грудня 2020 року Луцька міська рада прийняла рішення, яким передала ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .
Вважала рішення органу місцевого самоврядування протиправним, прийнятим з порушенням норм земельного законодавства та таким, що порушує її права, як суміжного землекористувача, оскільки ОСОБА_2 у приватну власність передано частину земельної ділянки, яка використовується як проїзд між їхніми суміжними земельними ділянками, внаслідок чого вона позбавлена повноцінного доступу до своєї земельної ділянки.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2022 року в позові відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела належними і допустимими доказами того, що оскаржуване рішення Луцької міської ради порушує її право власності.
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2022 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 17 січня 2023 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2022 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано недійсним та скасовано рішення Луцької міської ради № 3/38 від 29 грудня 2020 року про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 .
Скасовано в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на цю земельну ділянку.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована обґрунтованістю позову.
Внаслідок прийняття Луцькою міською радою рішення про передачу у власність частини земельної ділянки, яка використовувалася як проїзд між земельними ділянками, був заблокований заїзд до земельної ділянки позивача, оскільки ОСОБА_2 облаштувала на місці заїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 металевий паркан.
Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У лютому 2023 року Луцька міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 17 січня 2023 року й залишити в силі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року в справі № 307/104/16 та від 30 жовтня 2019 року в справі № 302/470/16-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, не взяв до уваги твердження відповідачів про те, що територія між суміжними земельними ділянками на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2 не є проїздом. Жодного документа, який би підтверджував цю обставину матеріали справи не містять.
Також у лютому 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 17 січня 2023 року й залишити в силі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 вересня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 681/1039/15-ц, від 18 квітня 2018 року в справі № 346/4408/15-ц, від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 грудня 2019 року в справі № 320/4938/17, від 12 лютого 2020 року в справі № 463/1534/18, від 07 травня 2020 року в справі № 278/2513/17-ц, від 04 червня 2020 року в справі № 522/7758/14-ц, від 23 червня 2020 року в справі № 826/19769/16, від 06 квітня 2021 року в справі № 910/10011/19, від 21 квітня 2021 року в справі № 592/10260/16, від 30 вересня 2021 року в справі № 604/530/19, від 03 листопада 2021 року в справі № 543/623/17.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що позивач не довела факту порушення її прав. Не надала належних доказів на підтвердження існування проїзду між їхніми земельними ділянками. Обрала неефективний спосіб захисту. Обставини, встановлені рішенням суду від 2007 року, не мають преюдиційного значення для цієї справи, оскільки на час ухвалення зазначеного рішення було чинним інше законодавство стосовно розмежування комунальної і державної власності й вона та позивач не брали участі в тій справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 03 квітня 2024 року та від 10 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
01 травня 2023 року справа № 161/6554/22 надійшла до Верховного Суду.
Позивач подала відзив на касаційні скарги, у якому просить залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами площею 0,0711 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 лютого 2011 року.
ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_3 набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , про що 05 грудня 2012 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом.
29 грудня 2020 року Луцька міська рада прийняла рішення № 3/38, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення