ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/1423/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого судді Погребняка В.Я., судді Баранця О.М., судді Мамалуя О.О.,
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.
учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємця Ковальський Віталій Деонізович
представник позивача - Грабчук О.В. адвокат, за ордером (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинянка"
представник відповідача - Вотава І.Л., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
фізичної особи-підприємця Ковальського Віталія Деонізовича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 13.03.2024
та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 21.03.2024
у складі колегії суддів: Василишин А.Р. - головуючий, судді Маціщук А.В.,
Філіпова Т.Л.,
у справі за позовом
Фізичної особи-підприємця Ковальського Віталія Деонізовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка"
про стягнення 909 020,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Фізична особа - підприємець Ковальський Віталій Деонізович (далі - ФОП Ковальський В.Д., позивач, скаржник) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинянка" (далі - відповідач, ТОВ "Волинянка") про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень за договором оренди нерухомого майна, що належить до приватної власності від 15.11.2013 в розмірі 909 020,00 грн. Правовою підставою позивач зазначив статті 525, 526 Цивільного кодексу України.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
2. 15.11.2013 між ТОВ "Волинянка" та ФОП Ковальським В.Д. підписано договір оренди нерухомого майна, що належить до приватної власності (далі - Договір), за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - одноповерхову будівлю площею 200 кв. м та земельну ділянку, на якій вона розміщена, необхідну для використання будівлі за призначенням, передбаченим в договорі (надалі - нерухоме майно), яке належить орендодавцю на праві приватної власності та розташоване за адресою: місто Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 110 (п.1.1 Договору).
2.1. Відповідно до пункту 1.2 Договору оренди майно передається для розміщення кафе.
2.2. Пунктом 2 Договору визначені обов`язки сторін, за змістом яких:
- орендодавець зобов`язується надати в оренду майно по вул. Житомирській 110, в придатному для користування стані у строкове платне користування терміном на 3 роки з 15.11.2013 до 15.11.2016 (п. 2.1 Договору), сприяти наданню комунальних послуг, облаштуванню території навколо кафе, приміщень, інтер`єру (п. 2.2 Договору).
- серед обов`язків орендаря зазначено: використовувати надане йому майно за призначенням (п. 2.4 Договору); забезпечити доступ до огляду (контролю) за утримання майна (п.2.6 Договору); своєчасно вносити орендну плату в розмірі 1700,00грн на місяць. Орендна плата коригується щорічно з урахуванням інфляції (п. 2.8 Договору).
2.3. Пунктом 5.4 Договору передбачено, в разі припинення або розірвання Договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за власні кошти, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю орендодавця. Невідокремлювані поліпшення орендованого майна здійснені орендарем за власний кошт за погодженням з орендодавцем можуть бути зараховані в рахунок орендної плата. У випадку дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця, орендодавець відшкодовує орендареві вартість невід`ємних поліпшень зроблених за рахунок орендаря.
2.4. Договір набрав чинності з 01.12.2013 і діяв протягом трьох років (п. 5.5 Договору). При цьому у п. 5.7 Договору визначено, якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди, то за відсутності заперечень орендодавця протягом місяця, договір вважається поновленим на строк, встановлений цим договором.
3. 15.12.2013 сторони підписали Додаток № 1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до приватної власності, від 15.11.2013, за змістом якого:
- ТОВ "Волинянка" та ФОП Ковальський В.Д. уклали договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - одноповерхову будівлю площею 200 кв. м, що належить орендодавцю на праві приватної власності та розташоване за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 110;
- орендна плата становить 1 700 грн. на місяць і коригується щорічно з урахуванням інфляції;
- разом з приміщенням земельна ділянка біля нього в оренду не передається.
4. За змістом Акта прийому-передачі нерухомого майна від 01.12.2013 вбачається, що:
- орендодавець передав, а орендар прийняв, згідно з договором оренди від 01.12.2013, приміщення № 1 площею 200 кв.м за адресою: м. Новоград - Волинський, вул. Житомирська, 110;
- з приміщенням орендарю було передане обладнання відповідно до переліку;
- сторони провели візуальний огляд його технічного стану, в результаті огляду та перевірки сторони дійшли згоди та визначили, що приміщення, яке передається хоч і перебуває в належному стані стосовно капітального будівництва, однак потребує повного ремонтного оновлення інтер`єру та екстер`єру, що виражається в комплексному проведенні внутрішніх ремонтних робіт;
приміщення передається на весь термін дії договору оренди.
5. Позивачем надано Договір на виконання ремонтно-будівельних робіт №02/12 від 02.12.2013, укладений між ФОП Ковальським В.Д. (замовник) та ТОВ "Фірма "Алатир" (виконавець), згідно якого виконавець зобов`язується за завданням замовника на умовах цього договору виконати внутрішні ремонтно-будівельні роботи по комплексному ремонтному оновленні інтер`єру та екстер`єру нежитлового приміщення за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 110, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи. Ремонтно-будівельні роботи виконуються з матеріалів виконавця, вартість яких входить до складу загальної ціни робіт і послуг даного договору. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем подано копії акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року на суму 305 870,00 грн. та квитанцій до прибуткових касових ордерів про оплату.
6. Також, позивачем подано Договір підряду № 04/12 від 04.12.2017, укладений між ФОП Ковальським В.Д. (замовник) та ФОП Громико О.В. (підрядник), за яким підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник - прийняти і оплатити роботи з поточного ремонту нежитлового приміщення за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 110. На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав копії акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 326 350,00 грн. та квитанції до прибуткового касового ордеру про оплату.
7. Крім того, позивачем у матеріали справи надано Договір підряду № 03/01 від 03.01.2020, укладений між ФОП Ковальським В.Д. (замовник) та ФОП Громико О.В. (підрядник), за яким підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, на свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник - прийняти і оплатити роботи з поточного ремонту нежитлового приміщення за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 110. На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав копії акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року на суму 276 885,00 грн. та квитанції до прибуткового касового ордеру про оплату.
8. 08.05.2020 відповідачем направлено позивачеві лист, за змістом якого договір оренди нерухомого майна, що належить до приватної власності орендодавця, від 15.11.2013 є недійсним, у зв`язку з чим, зазначено, що в разі недосягнення згоди між сторонами щодо укладення нового договору оренди, ФОП Ковальський В.Д. повинен звільнити приміщення протягом десяти робочих днів.
9. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.12.2020 у справі №906/892/20 за позовом ТОВ "Волинянка" до ФОП Ковальського В.Д. про становлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, позов задоволено частково;
встановлено нікчемність договору оренди нерухомого майна від 15.11.2013, що належить до приватної власності, укладеного між ТОВ "Волинянка" та ФОП Ковальським В.Д.;
зобов`язано ФОП Ковальського В.Д. повернути ТОВ "Волинянка" частину одноповерхової будівлі площею 200 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; у решті позову відмовлено;
стягнуто з ФОП Ковальського В.Д. на користь ТОВ "Волинянка" 3 153,00 грн. судового збору.
9.1. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021, зокрема, апеляційну скаргу ФОП Ковальського В.Д. на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.12.2020 у справі № 906/892/20 задоволено частково;
рішення Господарського суду Житомирської області від 22.12.2020 у цій справі скасовано в частині встановлення нікчемності договору оренди нерухомого майна, що належить до приватної власності, від 15.11.2013, укладеного між ТОВ "Волинянка" та ФОП Ковальським В.Д.;
прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено;
у решті рішення залишено без змін.
9.2. У мотивувальній частині зазначеного судового акту міститься правовий висновок про те, що договір оренди, що належить до приватної власності, від 15.11.2013, укладений між ТОВ "Волинянка" та ФОП Ковальським В.Д., є нікчемним.
10. У матеріалах справи міститься копія постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 26.11.2021, яка свідчить про факт повернення позивачем відповідачу частини одноповерхової будівлі площею 200 кв .м за адресою: АДРЕСА_1 .
11. Факт виконання ремонтно-будівельних робіт у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , на замовлення та за кошт позивача, був предметом дослідження ряду експертиз, копії висновків яких містяться в матеріалах справи (висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1184/07-2021 від 23.07.2021), висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 9981 від 03.08.2022), висновок експерта № 1488/21-25 від 20.09.2021 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12020060090000454), висновок експерта № 3623/21-26 від 25.08.2022 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12020060090000454).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 позов задоволено частково;
стягнуто з ТОВ "Волинянка" (ідентифікаційний код 13554763) на користь ФОП Ковальського В.Д.: - 540 672,74 грн., 8 110,09 грн. судового збору.
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
стягнуто з ФОП Ковальського В.Д. на користь ТОВ "Волинянка" (ідентифікаційний код 13554763) 8 039,43. грн витрат на професійну правничу допомогу.
12.1. Місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до свого внутрішнього переконання, приймаючи до уваги факт виконання експертного дослідження у межах кримінального провадження № 12020060090000454, у часовому проміжку, найбільш наближеному до часу виникнення спірних правовідносин між сторонами, в сукупності з іншими наданими позивачем доказами, а також враховуючи те, що відповідач обґрунтовує свої заперечення виключно письмовими поясненнями без надання належних та допустимих доказів, дійшов висновку про те, що наданий позивачем висновок експерта № 1488/21-25 від 20.09.2021 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12020060090000454 на підтвердження факту виконання ремонтно-будівельних робіт у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та їх розміру, є більш вірогідним, ніж інші докази.
12.2. З огляду на зазначене та з врахуванням змісту висновку експерта № 1488/21-25 від 20.09.2021 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12020060090000454, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума грошових коштів, яка підлягає поверненню відповідачем позивачу в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, становить 540 672,74 грн.
12.3. Також місцевий господарський суд, з урахуванням наданих позивачем доказів на підтвердження наданої йому правової допомоги, дійшов висновку про наявність підстав для покладення на позивача судових витрат на професійну правову допомогу на суму 8 039,43 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Волинянка" на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 задоволено;
рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 у справі №906/1423/20 скасовано;
прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог;
стягнути з ФОП Ковальського В.Д. на користь ТОВ "Волинянка" (ідентифікаційний код 13554763) 12 165,13 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 13 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
13.1. Суд апеляційної інстанції, з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну підстав позову, дійшов висновку, що заява про зміну підстав позову підлягала прийняттю до розгляду, позаяк не містить змін щодо предмету позовних вимог, тому в цій частині відсутні будь-які порушення норм процесуального права щодо безпідставного прийняття заяви позивача про зміну підстав позову. При цьому суд досліджував долучені до матеріалів справи докази саме в контексті застосування статей 778, 1212 Цивільного кодексу України, а предметом дослідження у цій справі визначив факт отримання згоди наймодавця та факт збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень.
13.2. Апеляційний господарський суд зазначив, що на підтвердження факту здійснення позивачем невід`ємних поліпшень в орендованому нежитловому приміщенні позивач надав до матеріалів справи: копії договору підряду № 03/01 від 03.01.2020, акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року, договору підряду № 04/12 від 04.12.2017, акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, договору на виконання ремонтно-будівельних робіт № 02/12 від 02.12.2013, акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, а також квитанцій до прибуткових касових ордерів про оплату.
13.3. Оцінюючи зазначені докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів факт надання відповідачем згоди на поліпшення майна, а також не довів, що поданні ним докази підтверджують факт поліпшення саме орендованого майна.
13.4. Також апеляційний господарський суд зазначив, що за встановлених обставин у позивача відсутнє, в розумінні положень частини третьої статті 778 Цивільного кодексу України, право на компенсацію здійснених позивачем поліпшень майна, оскільки позивач не зміг надати суду достовірні та належні докази на підтвердження надання відповідачем згоди на здійснення таких поліпшень.
13.5. Водночас, суд апеляційної інстанції констатував, що наявний в справі акт від 01.12.2013 містить лише погодження щодо здійснення оновлення інтер`єру та екстер`єру приміщень, що виражається в комплексному проведенні внутрішніх робіт, фактично є дозволом на поточний ремонт, що вказує на відсутність дозволу зі сторони відповідача на здійснення саме невід`ємних поліпшень, здійснених позивачем на суму, яку він просить стягнути з відповідача.
13.6. Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції в розмірі 19 840,00 грн., апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині покладення на позивача 8 039,43 грн. витрат на професійну правничу допомогу, прийнявши в цій частині нове рішення, яким стягнув з позивача на користь відповідача 13 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
14. Додатковою постановою від 21.03.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд заяву представника ТОВ "Волинянка" ( Вотава І.О. ) щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції задовольнив частково;
стягнув з ФОВ Ковальського В.Д. на користь ТОВ "Волинянка" (ЄДРПОУ 13554763) - 13 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
15. ФОП Ковальський В.Д. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 906/1423/20.
16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/1423/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., суддя - Бакуліна С.В., суддя - Кібенко О.Р., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024.
16.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2024 у справі № 906/1423/20 Заяву суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Студенця В.І. (головуючого), Бакуліної С.В., Кібенко О.Р. про самовідвід у справі № 906/1423/20 задоволено.
16.2. Справу № 906/1423/20 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.
16.3. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.04.2024 № 32.2-01/571 відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 906/1423/20.
16.4. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/1423/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024.
17. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2024 у зазначеному складі витребувано матеріали справи № 906/1423/20 з Господарського суду Житомирської області та Північно-західного апеляційного господарського суду.
17.1. Відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Ковальського В.Д. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
17.2. 13.05.2024 на адресу Касаційного господарського суду на запит надійшли матеріали справи № 906/1423/20 у кількості 4 т.
18. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Ковальського В.Д., в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
19. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/1423/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В, суддя - Мамалуй О.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024.
20. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2024, враховуючи обставини справи, з метою забезпечення принципу змагальності сторін та необхідністю заслухати пояснення учасників у цій справі, призначено справу № 906/1423/20 за касаційною скаргою ФОП Ковальського В.Д. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, датою проведення судового засідання за касаційною скаргою ФОП Ковальського В.Д. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, визначено 03.09.2024.
21. Ухвалами Верховного Суду від 20.08.2024 та 28.08.2024 задоволено заяви ФОП Ковальського В.Д. та ТОВ "Волинянка" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
22. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2024 датою проведення судового засідання за касаційною скаргою ФОП Ковальського В.Д. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, визначено 10.09.2024.
23. У зв`язку з перебуванням судді Васьковського О.В. на лікарняному автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/1423/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Баранець О.М, суддя - Мамалуй О.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2024.
24. Ухвалою від 10.09.2024 Верховний Суд оголосив перерву в судовому засіданні у справі № 906/1423/20 касаційною скаргою ФОП Ковальського В.Д. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024;
повідомив учасників справи, що розгляд зазначеної касаційної скарги відбудеться 17.09.2024 о 12:30.
25. Від представника ТОВ "Волинянка" Вотави І.Л. надійшли 01.07.2024 (безпосередньо до Верховного Суду) та 28.08.2024 (через систему "Електронний суд") відзиви на касаційну скаргу ФОП Ковальського В.Д., в яких представниця Товариства просила відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 залишити в силі.
25.1. У відзиві зазначено, що за змістом Акта прийому-передачі нерухомого майна від 01.12.2013 приміщення не потребувало здійснення невід`ємних поліпшень, оновлення інтер`єру та екстер`єру не відноситься до капітального ремонту та не є складом невід`ємних поліпшень. Позивач не був обмежений у праві здійснити поточний ремонт, в той час як дозвіл на невід`ємні поліпшення у ТОВ "Волинянка" не запитувався та товариством не надавався.
25.2. Також у відзиві зазначено, що за аналогією права варто прийняти до уваги частини четвертої статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої орендар повинен отримати згоду на здійснення невід`ємних поліпшень у власника майна. При цьому для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна орендар подає наступний пакет документів. Водночас на підтвердження виконання вимог статті 778 ЦК України позивачем до матеріалів справи не долучено жодного доказу, а саме письмового волевиявлення наймодавця відповідача на такі роботи.
25.3. У відзиві зазначено, що надані за договорами послуги по здійсненню ремонтних робіт не є майном, відповідно їх вартість не підлягає відшкодуванню на підставі статті 1212 ЦК України. Водночас позивач не довів та не надав жодних доказів, яким чином розраховувалась вартість майна, яке позивач вважає безпідставно набутим.
25.4. Крім того, на думку представниці відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов законного висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 13 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
26. Представник позивача в засіданні суду 10.09.2024 та 17.00.2024 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/2778/23 (902/329/23) та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2023 у справ № 910/2778/23 (902/329/23).
27. Представниця Товариства в судових засіданнях висловилася проти задоволення вимог касаційної скарги.
28. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (17.09.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 17.09.2024.
29. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, та з огляду на обставини, викладені у п. п.16.1. - 16.3., 17.1., 17.2., 20, 23 цієї постанови Верховний Суд розглядає справу № 906/1423/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ФОП Ковальський В.Д.)
30. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується питання стягнення вартості невід`ємних поліпшень за договором оренди нерухомого майна, що належить до приватної власності. Виключність випадку полягає в тому, що в даній ситуації мала місце правова колізія, оскільки на момент розгляду справи по суті вказані договірні відносини втратили правове підґрунтя в силу того, що судом визначено нікчемність договору. Тим самим формування єдиної правозастосовчої практики у аналогічних правовідносинах має фундаментальне значення для правового регулювання не типових ситуацій взаємодії суб`єктів господарювання.
30.1. Також скаржник зазначає про виняткове значення справи, оскільки безпідставна відмова суду апеляційної інстанції позбавила заявника його фундаментального права на справедливий судовий розгляд і, як наслідок, може призвести до скрутного фінансового становища - надмірного фінансового тягаря у на суму в 909 020,00 грн.
30.2. Заявник аргументував, що шляхом постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення відбулося втручання держави у мирне володіння майном, зокрема позбавлення права на майно всупереч практиці Європейського суду. Крім того скаржник звернув увагу на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 1212 ЦК України в частині стягнення вартості невід`ємних поліпшень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
35. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
35.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
35.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Щодо прийнятності касаційної скарги
36. За змістом касаційної скарги вбачається, що скаржником визначено такі підстави подання касаційної скарги:
- підпункт а) частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Виключність випадку скаржник обґрунтовує тим, що в цій ситуації мала місце правова колізія, оскільки на момент проведення ремонтних робіт (здійснення невід`ємних поліпшень) існували договірні відносини, а на момент розгляду справи по суті договірні відносини втратили правове підґрунтя в силу того, що судом визначено нікчемність договору;
- підпункт в) частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Винятковість значення цієї справи для скаржника обґрунтоване тим, що свавільне тлумачення судом апеляційної інстанції призвело до постановлення незаконного і необґрунтованого рішення, що сформувало враження некомпетентності апеляційного суду, та, як наслідок, враження правової незахищеності суб`єкта правовідносин, у зв`язку з постановленням рішення суду, яке прямо суперечить чітко визначеним однозначним нормам законодавства;
- пункт третій частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Скаржник зазначає про те, що оскаржувані постанова та додаткова постанова апеляційного суду прийняті з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, порушенням права на справедливий суд (обмеженням доступу до правосуддя).
З огляду на наявне обґрунтування та доводи, викладені у касаційній скарзі, Колегія суддів дійшла висновку, що подана ФОП Ковальського В.Д. касаційна скарга відповідає вимогам щодо її форми та змісту відповідно до статті 290 ГПК України та є прийнятною в контексті доводів щодо підпункту а) частини третьої статті 287, підпункту в) частини третьої статті 287, пункту третього частини другої статті 287 ГПК України.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
37. Предметом судового розгляду у цій справі є вимоги позивача про стягнення вартості здійснених ним невід`ємних покращень орендованого нерухомого майна. Правовою підставою позивач визначив статтю 1212 ЦК України.
38. Колегія суддів звертає увагу, що за змістом статей 13, 41 Конституції України власність гарантує не лише права власників, а й зобов`язує, покладає на них певні обов`язки. Зокрема, власник зобов`язаний не лише використовувати майно за його цільовим призначенням та без шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршення екологічної ситуацію і природних якостей землі, але й утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
39. Частинами першою, другою статті 759 ЦК України (тут і далі - в редакції, яка діяла на момент підписання Договору оренди) унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. При цьому Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
40. Водночас відповідно до частини першої статті 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
41. Частина перша статті 776 ЦК України визначає, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
41.1. Частиною третьою статті 776 ЦК України унормовано, що якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:
1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;
2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
42. Положеннями Цивільного кодексу України також передбачено як регулювання правовідносин щодо здійснення капітального ремонту (стаття 776 ЦК України), так і щодо поліпшення речі (стаття 778 ЦК України).
42.1. При цьому колегія зазначає, що положення статей 776 ЦК України та 778 ЦК України регулюють різні за своєю правовою природою відносини, а саме стаття 776 ЦК України регулює питання здійснення капітального ремонту речі, переданої у найм, що є необхідним для експлуатації такої речі за призначенням, а положення статті 778 ЦК України стосуються поліпшення речі, яка є предметом договору найму, тобто проведення певних ї