Постанова
Іменем України
09 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 199/2348/23
провадження № 51-3536км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_6 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17 січня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілої моральну шкоду в розмірі 919 600 грн, а на користь держави - витрати у зв`язку із залученням експертів у справі.
Стягнуто з ПАТ «СК«ЮНІВЕС» на користь потерпілої ОСОБА_9 шкоду, заподіяну у зв`язку зі смертю потерпілого, у розмірі 241 200 грн та моральну шкоду в розмірі 80 400 грн.
Вирішено долю речових доказів.
Як установлено судом та детально викладено у вироку, ОСОБА_8 04 грудня 2022 року близько 18:00, керуючи власним технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS», рухався по вул. Любарського з боку вул. Молодогвордійської в напрямку Центрального мосту в Амур-Нижньодніпровському районі в м. Дніпрі.
Під час руху він, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, у ході виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_10 , який перетинав проїзну частину вул. Любарського, у невстановленому місці, зліва направо, за напрямком руху автомобіля «DAEWOO LANOS», заходів до своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, у зв`язку з чим у районі будинку за № 177 на цій вулиці здійснив наїзд на пішохода.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_10 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до настання смерті.
Своїми діями ОСОБА_8 порушив вимогу Правил дорожнього руху, невиконання якої перебуває в прямому причинному зв`язку з наслідками, події, а саме не дотримався п. 12.3, відповідно до якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».
Дніпровський апеляційний суд 08 квітня 2024 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій стосовно ОСОБА_8 , вважає, що вони прийняті з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, тому просить скасувати ці рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з твердженнями захисника, сукупність доказів, які суди попередніх інстанцій проаналізували й поклали в основу своїх рішень, не доводять винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
На його переконання, під час збирання доказів орган досудового розслідування допустив порушення, які перешкодили місцевому суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення. Суд першої інстанції необ`єктивно встановив обставини кримінального провадження та належно не оцінив доказів у справі.
Захисник зазначає, що апеляційний суд не усунув недоліків судового розгляду суду першої інстанції, формально розглянув справу, без дотримання положень ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Суди, на думку автора скарги, ухвалюючи рішення, не дотрималися вимог процесуального закону щодо законності, обґрунтованості й умотивованості судового рішення (ст. 370 КПК) та оцінили докази з порушенням приписів статей 85-89, 94 цього Кодексу.
Зокрема, захисник акцентує на тому, що поза увагою судів залишилися такі недоліки досудового розслідування та інші факти, а саме:
- не встановлено належним чином технічного стану автомобіля Ланос, а в матеріалах провадження є різні висновки щодо технічного стану цього транспортного засобу і протиріччя цих висновків судом не усунуто;
- висновок експерта від 13 січня 2023 року про технічний стан автомобіля є недопустимим доказом, оскільки експерт, не знімаючи коліс з транспортного засобу, перевіряв його стан, тобто не стендовим методом;
- не підтверджено, що сліди, виявлені на асфальті під час огляду місця події, залишені автомобілем ОСОБА_11 під керуванням ОСОБА_8 ;
- слідчий у постанові про призначення автотехнічної експертизи у вихідних даних не вказав, що сліди гальмування на проїзній частині дороги належать автомобілю Ланос;
- відсутні будь-які сліди для ідентифікації колес цього автомобіля;
- суди належним чином не перевірили достовірності фактичних даних протоколу слідчого експерименту від 11 січня 2021 року та висновку експерта від 26 січня 2023 року;
- не дано оцінки тому, що світло фар автомобіля Ланос не відповідає кольору, вказаному під час слідчого експерименту;
- фактичні дані протоколу слідчого експерименту від 11 січня 2023 року є недопустимими доказами, оскільки експеримент був проведений за участю ОСОБА_8 як свідка, без роз`яснення йому прав, у тому числі не свідчити проти себе та мати захисника. Під час цієї слідчої дії фактично було проведено допит підзахисного ОСОБА_8 ;
- суд, розглядаючи справу, не усунув суперечностей між даними, повідомленими свідком ОСОБА_12 під час слідчого експерименту за його участю та показаннями, які він дав у суді;
- достовірно не встановлено швидкості руху автомобіля засудженого;
- безпідставно відмовлено стороні захисту в клопотанні про проведення експертизи для встановлення швидкості руху автомобіля;
- Під час слідчого експерименту спеціаліст ОСОБА_13 , який був присутнім при його проведенні не попереджався про кримінальну відповідальність і далі не мав права проводити автотехнічну експертизу.
Крім того, захисник указує, що потерпілий був працівником поліції, а тому, на його переконання, розгляд справи був проведений необ`єктивно.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Захисник підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі і просив її задовольнити.
Представник потерпілого не підтримав касаційної скарги, просив Суд відмовити в її задоволенні.
Прокурор не підтримала доводів, наведених у касаційній скарзі, просила Суд судові рішення залишити без зміни.