ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2024 року
м. Київ
Справа № 629/1201/22
Провадження № 51 - 1216 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222120000057
від 06 липня 2021 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката
ОСОБА_7 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області
від 08 червня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 січня
2024 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 червня
2023 року ОСОБА_6 засуджено:
- за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;
- за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк відбування покарання ухвалено обчислювати
з 08 червня 2023 року.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат і речових доказів.
За вироком суду машиніста виробничого підрозділу «Локомотивне депо Лозова» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 20 вересня
2021 року під час роботи на тепловозі типу ЧМЕ-3, використовуючи ключі, штуцери та шланг приєднався до паливної системи локомотива, злив та викрав 140 л дизельного палива загальною вартістю 4 170,60 грн.
Надалі з 21 вересня по 08 жовтня 2021 року ОСОБА_6 повторно аналогічним способом викрадав дизельне пальне з тепловозів ще 18 разів, а саме: 21 вересня -100 л на суму 2 979 грн; 23 вересня - 140 л на суму 4 170,60 грн; 24 вересня - 120 л на суму 3 574,80 грн; 26 вересня - 140 л на суму 4 170,60 грн; 28 вересня - 120 л
на суму 3 574,80 грн; 29 вересня - двічі по 140 л загальною вартістю 8 341,20 грн;
30 вересня 2021 року - 155 л на суму 4 617,45 грн; 01 жовтня - двічі по 140 л загальною вартістю 8 341,20 грн; 02 жовтня - двічі по 140 л загальною вартістю 8 341,20 грн; 04 жовтня - 140 л на суму 4 184,60 грн; 05 жовтня - двічі по 200 л
загальною вартістю 11 956 грн; 07 жовтня - 360 л на суму 10 778,40 грн; 08 жовтня - двічі по 160 л загальною вартістю 9 580,80 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 січня 2024 року апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника
ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 червня 2023 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону
та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вищезазначені судові рішення, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України через відсутність в його діяннях складу кримінальних правопорушень.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, обґрунтувавши вирок: неправдивими показаннями свідка ОСОБА_9 , який оговорив обвинуваченого через неприязні відносини; показаннями інших свідків, які не знали, де ОСОБА_6 брав дизельне паливо; звукозаписами телефонних розмов, голос на яких не належить обвинуваченому;
та іншими доказами (протоколами за результатами проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (розшукових) слідчих дій (далі - НСРД), слідчих експериментів, іншими процесуальними документами тощо), які не підтверджують факт вчинення ним кримінальних правопорушень.
Захисник стверджує, що місцевий суд проігнорував показання свідка ОСОБА_10 щодо відсутності ненормативних витрат палива за поїздками та неможливість стороннього втручання в паливну систему локомотива. Посилається
на не встановлення факту заподіяння матеріальної шкоди виробничому підрозділу «Локомотивне депо Лозова», оскільки докази протилежного відсутні, а цивільний позов до обвинуваченого не пред`явлено.
Також захисник зазначає, що у справі не проведена фоноскопічна експертиза
для ідентифікації голосу обвинуваченого на звукозаписах телефонних розмов, відсутня експертиза щодо встановлення факту втручання в паливну систему тепловоза, не встановлено спосіб вчинення злочину.
Апеляційний суд не звернув уваги на зазначені порушення, не врахував показань ОСОБА_6 щодо придбання ним дизельного палива у військових для подальшого перепродажу та усупереч вимогам статей 370, 419 КПК України доводи апеляційної скарги сторони захисту належним чином не перевірив та не спростував, свого рішення належним чином не мотивував.
Крім того, захисник стверджує про наявність підстав для застосування
до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України, оскільки він обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, відсутні матеріальна шкода, збитки та обставини, які обтяжують покарання. ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності
не притягувався, має постійне місце проживання, роботи, позитивно характеризується, утримує дружину з трьома неповнолітніми дітьми, батька
з інвалідністю другої групи, має незадовільний стан здоров`я, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження
не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою
і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94цього Кодексу,
та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України
та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1
КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна та у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, підтверджується безпосередньо дослідженими і оціненими судом доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінальних правопорушень та на підтвердження винуватості
ОСОБА_6 обґрунтовано послався на такі докази.
У суді ОСОБА_6 свою вину не визнав, надавати показання відмовився.
Свідок ОСОБА_9 , помічник машиніста виробничого підрозділу «Локомотивне депо Лозова», показав, що з травня 2021 року працював в одній бригаді з машиністом ОСОБА_6 та бачив як він зливав паливо з тепловоза, детально пояснив механізм та спосіб під`єднання до паливної системи. Зазначив, що паливо зливалось у порожні каністри, які різні особи, зокрема і свідок ОСОБА_11 , передавали на локомотив під час його руху на мінімальній швидкості, а після наповнення каністр з паливом їх скидали з локомотива
в заздалегідь обумовлених місцях.
Свідок ОСОБА_11 в суді надав показання, що купував дизельне паливо
у ОСОБА_6 приблизно 5 разів, для чого привозив порожні каністри
під Панютинський залізничний міст, а потім забирав вже наповнені паливом у мішках. Про місце передачі каністр вони із ОСОБА_6 домовлялись по телефону, після отримання каністр з паливом він розраховувався з ним готівкою.
Показання щодо придбання у ОСОБА_6 дизельного пального в аналогічний спосіб надали суду й свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Згідно з протоколами за результатами НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 05, 08, 19 листопада 2021 року зафіксовані розмови ОСОБА_6 з іншими особами стосовно збуту останнім палива, зокрема щодо його кількості, місця передачі, розрахунків за нього тощо. Розмови зафіксовані
на аудіозаписах, які досліджені місцевим судом.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 27 січня 2022 року ОСОБА_9 в локомотивному депо показав механізм та спосіб зливання палива з тепловоза типу ЧМЕ-3 (зокрема місце, куди вкручувався штуцер для злиття палива, яке потім замазувалося лаком для приховання слідів відкруч