ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №600/5805/21-а
адміністративне провадження № К/990/15078/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернівецької міської ради на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року (головуючий суддя Григораш В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року (головуючий Сторчак В.Ю., судді: Полотнянко Ю.П., Граб Л.С.) у справі № 600/5805/21-а за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2021 році ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької міської ради (далі також відповідач або міська рада), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 07.10.2021 за № 512;
зобов`язати Чернівецьку міську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0033) для індивідуального садівництва (код 01.05);
стягнути з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 сто тисяч гривень у відшкодування завданої моральної шкоди;
зобов`язати Чернівецьку міську раду подати Чернівецькому окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду у цій справі протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 10 травня 2022 року, позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 07.10.2021 № 512;
зобов`язано відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для індивідуального садівництва (код 01.05) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0033);
стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000,00 гривень у відшкодування завданої моральної шкоди;
в іншій частині позовних вимог відмовлено.
16 червня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
27 березня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
18 травня 2023 року від відповідача надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу.
19 травня 2023 року від відповідача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 824/101/20-а, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, зобов`язано Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва.
Внаслідок реалізації прийнятого міською радою рішення, сертифікованим інженером-землевпорядником розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва по вул. Південно-Кільцевій, навпроти будівлі № 47 в м. Чернівцях.
02 серпня 2021 року земельна ділянка за кадастровим номером 7310136600:35:004:0033 по вул. Південно-Кільцевій, навпроти будівлі № 47, внесена в базу даних містобудівного та земельного кадастру департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, є сформованою та зареєстрованою, про що свідчить зміст витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16 серпня 2021 року за № НВ-5318736822021.
Проте пунктом 2 рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 07 жовтня 2021 року за № 512 позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га, безоплатно у власність, для індивідуального садівництва (код 01.05), у зв`язку із невідповідністю містобудівній документації, невірно вказаним існуючим станом земельних угідь.
Із рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання, прийнятим 07 жовтня 2021 року за № 512, позивач не погоджується та вважає, що воно є протиправним та підлягає скасуванню, а порушені права вкотре підлягають відновленню.
На думку позивача, реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства, документації із землеустрою та містобудівній документації.
Вважає підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою незаконними, оскільки такі, на його думку, відсутні в переліку підстав, визначених статтею 118 Земельного кодексу України (далі також ЗК України).
Також позивач вважає, що відповідач своїми діями задає йому моральної шкоди, яку оцінєю в 100000,00 гривень.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішенням Чернівецької міської ради від 27 березня 2014 року № 1171 затверджено містобудівну документацію «Коригування генерального плану міста Чернівців», складовою якої є схема зонування території міста Чернівці. Відповідно до викопіювання з схеми зонування території м. Чернівці спірна земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 знаходиться у функціональній зоні озеленених територій (зона Л-1).
Згідно з класифікатором видів функціонального призначення територій (додаток 60) у такому виді функціонального призначення території як «озеленені території» (код 40300.0) не передбачено встановлення виду цільового призначення земельної ділянки з кодом 01.05 - для індивідуального садівництва.
Акцентує увагу на тому, що на час державної реєстрації Головним управлінням Держгеокадастру спірної земельної ділянки (17.08.2021) Закон України від 17 червня 2020 № 711-IX та постанова КМУ від 28 липня 2021 № 821 набрали чинності, а відтак розміщення у функціональній зоні озеленених територій земельної ділянки з кодом виду цільового призначення 01.05 «для індивідуального садівництва» є неможливим.
На думку відповідача, визначення цільового призначення спірної земельної ділянки відбулось із порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови КМУ від 28 липня 2021 № 821 та містобудівної документації.
Також відповідач зазначив, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136600:35:004:0033) відсутні будь-які багаторічні насадження (призначені для отримання врожаю плодово ягідної та лікарської продукції). Насправді така земельна ділянка зайнята чагарниковими та деревними рослинами, що відповідає зонуванню згідно Генерального плану міста Чернівці.
Відповідач вважає, що ним правомірно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю наміру використання позивачем земельної ділянки містобудівній документації.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 26.05.1998 Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області. За змістом посвідчення серії НОМЕР_3 від 17 серпня 2015 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020, у справі № 824/101/20-а зобов`язано Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,12 га, для індивідуального садівництва.
Рішенням 7 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 30 червня 2021 року № 296 «Про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо передачі безоплатно у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 », вирішено надати ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05).
06 серпня 2021 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (01.05) за адресою АДРЕСА_1 .
16 серпня 2021 року земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована Відділом у Миргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за кадастровим номером 7310136600:35:004:0033, що підтверджується змістом витягу з Державного земельного кадастру про земельну книгу.
17 серпня 2021 року позивач звернувся до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із заявою, в якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7310136600:35:004:0033) для індивідуального садівництва, код 01.05.
Пунктом 2 рішення 10 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 07 жовтня 2021 року № 512 «Про відмову громадянам пільгової категорії у передачі безоплатно у власність, наданні дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та в задоволенні звернень щодо виділення земельних ділянок» відмовлено ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0033), для індивідуального садівництва (код 01.05), у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації (озеленені території (Л-1)), невірно вказаним існуючим станом земельних угідь (багаторічні насадження) та невстановленням обмеження навколо об`єкта, згідно з схемою обмежень санітарно-гігієнічного регламенту генерального плану м. Чернівців (підстава: стаття 186 Земельного кодексу України, статті 11 та 34 Закону України «Про Держаний земельний кадастр»).
Вважаючи протиправним пункт 2 рішення 10 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 07 жовтня 2021 року за № 512, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради цільове призначення земельної ділянки, відносно якої позивачем подано заяву про передачу її у власність, відповідає містобудівній документації, затвердженої у місті Чернівцях.
За позицією судів попередніх інстанцій, реєстрація державним кадастровим реєстратором спірної земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» свідчить про відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації.
Розглядаючи цю справу, суди першої та апеляційної інстанцій також взяли до уваги й те, що згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 824/101/20-а, яке набрало законної сили, відповідно до Плану зонування території міста Чернівці, який є частиною третьою робіт з виготовлення містобудівної (проектної) документації «Коригування генерального плану м. Чернівців» земельна ділянка на вул. Південно-Кільцевій, навпроти будівлі №47 відноситься до «Ландшафтні зони - Л» - озеленені території.
Суди відзначили, що у вищевказаному судовому рішенні також констатовано відповідність цільового призначення земельної ділянки, відносно якої позивачем подано заяву про передачу її у власність, містобудівній документації, затвердженій у місті Чернівцях.
На думку судів попередніх інстанцій, незважаючи на те, що судовим рішенням у справі № 824/101/20-а надано оцінку щодо відповідності цільового призначення земельної ділянки містобудівній документації, відповідачем повторно, з тих же самих підстав, без урахування згаданого судового рішення, відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.
Суд апеляційної інстанції погодився з твердженнями суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач надав позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то, відповідно, він мав перевірити й відповідність її звернення (з додатками) містобудівній документації (ландшафтний парк, озеленені території (Л-1)).
За таких обставин суди констатували, що подальша відмова позивачці у затвердженні проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю містобудівній документації (озеленені території (Л-1), свідчить про непослідовність уповноваженого органу при вирішення земельних питань.
Суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі також Постанова КМУ № 821), якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також введено в дію новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок (додаток 59), класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок (додаток 60).
Суд апеляційної інстанції зауважив, що постанова КМУ від 28 липня 2021 року № 821 набрала чинності 11 серпня 2021 року, тобто після прийняття рішення щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою та укладання договору на розробку такого проекту, а під час формування земельної ділянки, розробник документації при визначенні виду її цільового призначення виходив з рішення Чернівецької міської ради від 30 червня 2021 року № 296, яким позивачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,1200 га, безоплатно у власність для індивідуального садівництва (код 01.05).
У зв`язку з цим суди дійшли висновку про те, що розробник документації діяв відповідно до рішення Чернівецької міської ради від 30 червня 2021 року № 296 та положень наведеного вище Класифікатору, а тому порушень вимог чинного земельного законодавства не здійснив.
Суди попередніх інстанцій відзначили й те, що відповідач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження приведення у відповідність до положень Класифікатору Генеральний план м. Чернівців та План зонування території міста, а наявна у Витязі з схеми зонування території м. Чернівці території міста зона Л-1 (озеленені території) не відповідає положенням пункту 5.8 ДБН Б.1.1.-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території», яким такий тип зон не передбачений.
З цих підстав суди визнали необґрунтованими наведені у спірному рішенні мотиви для відмови у затвердженні розробленого на замовлення позивачки проєкту землеустрою щодо невідповідності такого проєкту вимогам містобудівної документації.
Протиправною суди попередніх інстанцій визнали й наведену у оскаржуваному рішенні відповідача підставу для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо наявності недостовірних відомостей у поданій для затвердження технічній документації, а саме - невірно вказаний існуючий стан земельних угідь (багаторічні насадження).
З цього приводу суди звертали увагу на те, що дослідженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва позивачу встановлено, що даним проектом передбачено відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель запасу м. Чернівці; склад угідь - 002,03 багаторічні насадження.
Також суди попередніх інстанцій врахували, що в обґрунтування правомірності відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у зв`язку із невірно вказаним існуючим станом земельних угідь (багаторічні насадження) відповідач посилається на акт обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0033) у м. Чернівцях, який, однак, не містить як дати, місяця та року складання, так і підстави та приводи обстеження даної земельної ділянки.
Щодо способу захисту порушених прав позивача суди попередніх інстанцій вказували, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачки, буде саме зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для індивідуального садівництва (код 01.05) за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1200 га (кадастровий номер 7310136600:35:004:0033).
Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 гривень, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 10 000,00 грн, як такий, що в повній мірі відповідає та є співмірним із тим, що відповідач прийняв щодо позивача протиправне рішення. З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодився, оскільки, на його переконання, такий відповідає правильному застосуванню норм матеріального і дотриманню норм процесуального права.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що судові рішення в частині задоволених позовних вимог є незаконними, необґрунтованими, прийнятими з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц та постановах Касаційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 460/2618/18, від 06 жовтня 2021 року у справі № 438/223/16-а та від 28 жовтня 2021 року у справі № 240/8547/19 щодо застосування частин 6,7 статті 118 ЗК України про те, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстанолюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянки;
висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 рудня 2021 року у справі № 2610/27965/2012 та у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 9901/315/20 щодо застосування статті 58 Конституції України про безпосередню дію нормативно-правових актів у часі.
Наполягає на відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування статей 20,118,186 ЗК України та статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції згідно із Законом України від 17 червня 2020 року № 711-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» (далі також Закон № 711-ІХ, набрав чинності 24 липня 2021 року) та Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі також Закон № 1423-ІХ, набрав чинності 27 травня 2021 року).
Акцентує увагу на тому, що на час проведення державної реєстрації спірної земельної ділянки (16 серпня 2021 року) та на час прийняття міською радою оспорюваного позивачем рішення суб`єкта владних повноважень вже набрали чинності Закон України № 711-ІХ та постанова КМУ № 821.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача зазначає, що перевірка проекту землеустрою на його відповідність нормам чинного законодавства, документації із землеустрою та містобудівній документації є повноваженням державного кадастрового реєстратора, а не Чернівецької міської ради.
Вважає, що реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номера на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства, документації із землеустрою та містобудівній документації.
На думку представника, вищезазначене відповідає правовим позиціям Верховного Суду, сформованим у постанові від 30 серпня 2018 року у справі № 817/586/17 та від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18.
Представник позивача наполягає на тому, що за змістом документів, які надані безпосередньо Чернівецькою міською радою однозначним є той факт, що цільове призначення земельної ділянки, відносно якої позивачем подано заяву про передачу її у власність, відповідає містобудівній документації, затвердженої у місті Чернівцях.
У відповіді на відзив на касаційну скаргу та у додаткових поясненнях відповідач покликався на правову позицію Верховного Суду у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 600/5806/21-а, яка сформована за подібних правовідносин.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Також стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Статтями 12, 42 ЗК України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі також Закон № 280/97-ВР) визначено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
За приписами пункту 6 частини третьої, частин сьомої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Згідно з положеннями частини другої, абзаців першого - п`ятого частини третьої, частини четвертої статті 24 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також Закон № 3038-VI зі змінами, внесеними Законом України від 17 червня 2020 року № 711-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який набрав