ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №420/11608/23
адміністративне провадження № К/990/17685/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Коваленко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/11608/23
за позовом ОСОБА_1 , яка звернулась в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , та ОСОБА_3
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 (далі - позивачка, скаржниця) звернулася до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідачі, Міноборони , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій просила:
- визнати протиправними дії комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, щодо прийняття пункту 25 рішення Міноборони, оформленого протоколом засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 22 лютого 2023 року №54/168 з порушенням строку на його прийняття, в частині виплати двом синам загиблого 17 серпня 2022 року матроса ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану одноразової грошової допомоги в розмірі 2/3 частини від 11250000,00 грн;
- зобов`язати Міноборони виплатити синам загиблого 17 серпня 2022 року матроса ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 належну частину одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським за їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168) (рішення про виплату №54/168 від 22 лютого 2023 року), одноразовим платежем згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що комісія Міноборони прийняла рішення про виплату одноразової грошової допомоги дітям позивача 22 лютого 2023 року, з грубим порушенням строків для прийняття такого рішення, у зв`язку з чим порушено права неповнолітніх дітей померлого військовослужбовця на отримання такої одноразової грошової допомоги одноразовим платежем.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у виплаті залишку одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №54/168 від 22 лютого 2023 року, одним платежем рівними частинами у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити виплату ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , одним платежем одноразової грошової допомоги у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), абзацу 3 пункту 2 Порядку №975, пункту 2 постанови КМУ №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених Порядком та умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженим наказом Міноборони від 25 січня 2023 року №45 (далі - Порядок № 45). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, право на отримання одноразової допомоги у позивачів, як і призначення відповідної допомоги, відбулось до дня набрання чинності Порядком №45, то у відповідачів не було правових підстав для проведення виплати позивачам одноразової грошової допомоги частинами.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Міноборони, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Порядок №45 не порушує права дружини та дітей загиблого на отримання одноразової грошової допомоги, незалежно від набрання чинності цим Порядком вже після виникнення такого права у дружини та дітей загиблого. Таке право також не порушується і несвоєчасним прийняттям комісією протокольного рішення, в строки встановленні Порядком №975. На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачами не було порушено права та інтереси позивача та дітей загиблого.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 , в тому числі в інтересах дітей, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року.
8. На обґрунтування касаційної скарги скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 1.10 Порядку №45, крім того висновок щодо застосування даної норми права ще не сформований Верховним Судом.
9. Крім того, скаржниця вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність у Міноборони правових підстав для проведення виплати одноразової грошової допомоги частинами, оскільки право на отримання такої допомоги фактично виникло до дня набрання чинності Порядком №45.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
10. Касаційна скарга надійшла до Суду 07 травня 2024 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/11608/23 витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 10 жовтня 2024 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
14. Від відповідачів відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, згідно довідки про доставку документа в електронний кабінет, відповідачами отримано 24 травня 2024 року о 17:02.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
15. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з березня 2022 року по серпень 2022 року.
16. У зв`язку з виконанням свого обов`язку по відсічі агресії рф, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 20 серпня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
17. У зв`язку зі смертю, ОСОБА_4 був виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
18. На його утриманні було двоє неповнолітніх дітей, син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження повторно серії НОМЕР_3 від 26 квітня 2023 року та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 09 серпня 2005 року.
19. 31 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_9 з заявою про виплату одноразової грошової допомоги як членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .
20. Листом від 15 лютого 2023 року за вих.№943/3164 позивачку повідомлено, що документи з висновком щодо можливості виплати синам ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю їх батька, матроса ОСОБА_4 направлено в Департамент соціального забезпечення Міноборони за вих. від 14 грудня 2022 року №943/12727 для подання на розгляд Комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
21. 22 лютого 2023 року комісією Міноборони прийнято протокольне рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого військовослужбовця ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з протоколу №54/168 від 22 лютого 2023 року.
22. 28 лютого 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято наказ №223 від 28 лютого 2023 року «Про виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 », яким наказано кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги згідно розподілу від 24 лютого 2023 року №737/2/433, перерахувати: дружині та синам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в сумі 3750000 грн кожному.
23. Також листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 березня 2023 року за вих. №943/4783 ОСОБА_1 повідомлено про прийняте протокольне рішення комісією Міноборони (протокол №54/168 від 22 лютого 2023 року).
24. Також зазначеним листом ОСОБА_1 повідомлено про те, що:
«Розглянувши подані документ, комісія дійшла висновку про можливість призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 2 постанови КМУ №168:
25. Дружині та двом синам загиблого 17 серпня 2022 року у період дії воєнного стану матроса ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 23 серпня 2022 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 28.12.2022 року №321/КЦ/18234 - в розмірі 3/4 частини 15000000 грн., в сумі 11250000грн. у рівних частках кожному.
Також повідомляємо, що згідно п.1.10 Порядку № 45 призначена сума одноразової грошової допомоги виплачується поетапно. А саме на першому етапі виплачується 1/5 від призначеної суми, залишок невиплаченої суми одноразової грошової допомоги (4/5 від призначеної суми) виплачується щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
На підставі вищезазначеного розподілу коштів №9 та згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 лютого 2023 року №223 кошти в сумі 1 500 000 грн. було перераховано на надані Вами реквізити. Залишок суми одноразової грошової допомоги (4/5 від призначеної суми) буде виплачуватись щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.».
25. Вважаючи, що комісія Міноборони прийняла рішення про виплату одноразової грошової допомоги з грубим порушенням строків для прийняття такого рішення, у зв`язку з чим порушено права неповнолітніх дітей померлого військовослужбовця на отримання такої одноразової грошової допомоги одноразовим платежем, а не частинами, позивачка звернулась до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
30. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
31. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
33. Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
34. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
35. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
36. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
37. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-XII.
38. Так, Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
39. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на:
військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;
військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
40. Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
41. Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
42. Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначено у статті 16-1 Закону №2011-XII.
43. Відповідно до частин першої, другої статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону №2011-XII, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.
44. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
45. На виконання Закону №2011-XII КМУ прийняв Порядок №975, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
46. Практика Верховного Суду стосовно застосування цього Порядку сформована, зокрема, у постановах від 27 травня 2021 року у справі № 520/9807/2020, від 24 червня 2021 року у справі № 120/1985/20-а, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 18 травня 2022 року у справі № 500/423/19, від 25 липня 2022 року у справі № 380/6447/20 та від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а.
47. Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
48. Відповідно до пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.
Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII.
49. За приписами пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
50. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», указами Президента України (частина 3).
51. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_3 , у зв`язку з виконанням свого обов`язку по відсічі агресії рф, 17 серпня 2022 року помер.
52. З огляду на встановлене, Суд бере до уваги наступне.
53. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
54. Вказане дає змогу Суду дійти висновку, що смерть ОСОБА_3 сталася в період дії на території України воєнного стану.
55. Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
56. Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами низки стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.
57. Колегія суддів зазначає, що у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану питання про виплату соціального забезпечення, зокрема одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи смерті військовослужбовця, набули нового правового регулювання і змісту.
58. Конституційний Суд України ухвалив рішення від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022, у якому вказав на необхідності посиленого з боку Держави соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності, а також зазначив про неможливість обмеження або скасування права на соціальний захист цієї особливої категорії осіб із спеціальним юридичним статусом.
59. Також у вказаному рішенні зазначено, що за змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].
60. Розвиваючи зазначені юридичні позиції, Конституційний Суд України у рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав на те, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.
61. Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
62. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
63. Крім того, абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення:
за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потре